Рішення від 20.05.2024 по справі 904/6246/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2024м. ДніпроСправа № 904/6246/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Газтек", м. Київ

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Київ

про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кузьміна І.С. довіреність № 01Др-281-1023 від 10.10.2023

від третьої особи: Краснов І.В. ордер серія АІ № 1441668 від 04.03.2024

РУХ СПРАВИ.

Приватне акціонерне товариство "Газтек" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про:

1) визнання недійсними рішень, оформлених протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” від 08.06.2023 про:

- припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;

- обрання членів Наглядової ради Товариства;

- затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства;

2) визнання недійсним рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” від 08.06.2023 щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;

3) визнання недійсним рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №2 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” від 08.06.2023 щодо обрання членів Наглядової ради Товариства;

4) визнання недійсним рішення, оформленого протоколом про підсумки голосування №3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” від 08.06.2023 щодо затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.

Ухвалою суду від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 19.12.2023.

У підготовчому засіданні від 19.12.2023 було оголошено перерву до 17.01.2024.

У підготовчому засіданні від 17.01.2024 було оголошено перерву до 26.02.2024.

Ухвалою суду від 17.01.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".

Протокольною ухвалою від 26.02.2024 відмовлено в клопотанні позивача про надання консультативного висновку ЄСПЛ.

У підготовчому засіданні від 26.02.2024 було оголошено перерву до 21.03.2024.

У підготовчому засіданні від 21.03.2024 було оголошено перерву до 17.04.2024.

Протокольною ухвалою від 17.04.2024 задоволено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи наукового висновку від 30.03.2024.

Ухвалою суду від 17.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13.05.2024.

В судовому засіданні від 13.05.2024 оголошено перерву до 20.05.2024.

Протокольною ухвалою від 20.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення судового засідання.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач вказав, що Приватне акціонерне товариство "Газтек" є власником 438 262 акцій, що складає 50,859 % статутного капіталу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".

Позивач зазначив, що Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" було прийнято рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", про що повідомлено Наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" повідомленням № 251/3 від 27.04.2023.

На порядок денний загальних зборів були віднесені питання:

1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства.

2. Обрання членів Наглядової ради Товариства.

3. Затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.

Як вказав позивач, п'ятого червня дві тисячі двадцять третього року, керуючись Порядком скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236, відбулись позачергові дистанційні загальні збори акціонерів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” (надалі - загальні збори).

Рішенням Загальних зборів акціонерів АТ "Дніпропетровськгаз", оформленим протоколом від 08.06.2023:

1. Припинено повноваження Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення (протокол про підсумки голосування № 1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” від 08.06.2023).

2. До складу наглядової ради обрані:

- Берко Ірина Володимирівна, представник акціонера - ПрАТ "Газтек";

- ОСОБА_1 , представник акціонера - ПрАТ "Газтек";

- ОСОБА_2 , представник акціонера - ПрАТ "Газтек";

- ОСОБА_3 , представник акціонера - ПрАТ "Газтек";

- ОСОБА_4 , представник акціонера - ПрАТ "Газтек"

(протокол про підсумки голосування № 2 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” від 08.06.2023).

3. Затверджено умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з Головою та членами Наглядової ради Товариства. Уповноважено Голову Правління (або особу, яка здійснює повноваження (виконує обов'язки) Голови Правління) протягом одного місяця з дати прийняття цього рішення підписати від імені Товариства цивільно-правові договори з Головою та членами Наглядової пади Товариства, умови яких затверджено Загальними вборами акціонерів Товариства (протокол про підсумки голосування № 3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” від 08.06.2023).

Проте, позивач не погоджується із рішеннями, оформленими протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Дніпропетровськгаз» від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування №1, №2 та №3 від 08.06.2023 та вважає їх незаконними з таких підстав:

Позивач наполягає на тому, що:

- АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не є акціонером (власником акцій) АТ «Дніпропетровськгаз», а є управителем відповідно до Розпорядження КМУ від 28.05.2022 №429-р та Договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022;

- скликання та проведення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Дніпропетровськгаз» є протиправним та таким, що здійснено всупереч вимогам статей 41, 42, 43 Закону України «Про акціонерні товариства» та Статуту АТ «Дніпропетровськгаз»;

- вчинення незаконних дій АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» призвело до порушення конституційних прав ПрАТ «ГАЗТЕК», визначених статтею 41 Конституції України, в частині права на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, а також порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на мирне володіння майном.

Позивач стверджує, що 17.05.2022 слідчий суддя Печерського районного суду в м. Києві Хайнацький Є.С. у справі №757/11188/22-к задовольнив клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 року та наклав арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що належать на праві власності:

- КОМПАНІЇ МАТЕРОН ЛІМІТЕД, а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , емітовані АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» (ідентифікаційний код 03340920) у кількості 80 993 штук номінальною вартістю 2,85 грн. кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код 21665382), що належать КОМПАНІЇ МАТЕРОН ЛІМІТЕД та становлять 9,399% від загальної кількості;

- ПрАТ «ГАЗТЕК» (ідентифікаційний код 31815603), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , емітовані АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» (ідентифікаційний код 03340920) у кількості 438 262 штук номінальною вартістю 2,85 грн. кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код 21665382), що належать ПрАТ «ГАЗТЕК» (ідентифікаційний код 31815603) та становлять 50,859% від загальної кількості.

Позивач зауважує, що підставою для арешту корпоративних прав в ухвалі зазначено «визнання корпоративних прав речовими доказами» та мета арешту - забезпечення збереження речових доказів як це передбачено підпунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, про що прямо указано у цій же ухвалі.

Позивач зазначив, що, 24.05.2022 слідчий суддя Печерського районного суду в м, Києві Шапутько С.В. у справі №757/11783/22-к задовольнив клопотання слідчого ДБР про передачу речових доказів у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 року в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Тобто, вищевказані корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ «ГАЗТЕК» та КОМПАНІЇ МАТЕРОН ЛІМІТЕД, передано АРМА на підставі ухвали суду.

АРМА, 24.05.2022 звернулося до КМУ з повідомленням про необхідність застосування передбачених статтею 21-1 Закону України від 10.11.2015 №772-\/ІІІ «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон №772) виняткових випадків передачі в управління арештованих активів без конкурсу.

Кабінетом Міністрів України видано розпорядження № 429-р від 28.05.2022 «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» та погодився з пропозицією АРМА і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (код 00153117) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021.

КМУ видав розпорядження від 01 липня 2022 року № 552-р «Деякі питання діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яким попередньо погодив рішення правління АТ «НАК «Нафтогаз України» щодо надання згоди на вчинення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» значного правочину, а саме - укладення договору з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - АРМА).

Позивач вказав, що рішення акціонера - НАК «Нафтогаз України» про надання згоди на вчинення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» значного правочину, а саме - укладення договору з АРМА на сайті Чорноморнафтогазу не оприлюднено.

Позивач наполягає на тому, що дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію та узгоджені дії Третя особа та АРМА не отримали, хоча це прямо передбачено Законом України від 11.01.2001 № 2210 «Про захист економічної конкуренції».

Позивач вказав, що на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к (надалі - ухвала) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 № 429-р “Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках”, між Акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Чорноморнафтогаз" (надалі - управитель) та Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - установник управління) укладено договір № 11/2022 від 05.07.2022 управління активами (майном) (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що у порядку та на умовах, визначених договором, установник управління передає управителеві на строк, визначений у пункті 1, 2 розділу 1 Договору, майно (надалі - актив/активи) в управління, а управитель приймає активи та зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління такими активами.

Згідно з переліком активів, що передаються в управління, встановленим п. 1.1.1 договору, в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» були передані, зокрема, корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек", а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UА4000086391, емітовані Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" у кількості 438 262 штук номінальною вартістю 2,85 грн. кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім», ідентифікаційний код 21665382), що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 50,859 % від загальної кількості.

Проте, на думку позивача, вищевказаний договір управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022 є нікчемним та не потребує визнання його недійсним у судовому порядку з огляду на те, що останній вчинено без участі (посередництва) інвестиційної фірми (ч.13 ст.36 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).

Позивач наполягає на тому, що АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не є акціонером АТ «Дніпропетровськгаз» та не є власником акцій ПрАТ «ГАЗТЕК». А є управителем відповідно до Розпорядження КМУ від 28.05.2022 №429-р та Договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022.

Позивач вважає, що договір про управління від 05.07.2022 № 11/2022, укладений між АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та АРМА, не уповноважує АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» діяти від імені та за рахунок власників акцій, які передані в управління. Тобто, заходи Управителя з проведення позачергових загальних зборів акціонерів виходять за межі забезпечення у кримінальному провадженні, яке слугувало підставою для передачі акцій Управителю.

Позивач наполягає на тому, що обмеження, накладені ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року, стосуються виключно реалізації окремих корпоративних прав акціонера (не всіх), а саме: здійснення облікових операцій щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій; розпорядження акціями.

Позивач зазначив, що Законом № 2465 визначено обмежене коло осіб, які наділені правом скликати загальні збори. Разом з цим, що АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не є ні членом наглядової ради, ні акціонером АТ «Дніпропетровськгаз», ні довіреним представником ПрАТ «ГАЗТЕК».

А отже, на думку позивача, у АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» були відсутні повноваження на скликання спірних загальних зборів.

Позивач вказав, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення 26.04.2023 № 466 “Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році“.

Рішенням № 466 встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50 % голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства.

Позачергові загальні збори, які скликаються відповідно до цього Рішення, мають бути проведені відповідно до Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236.

Позивач вважає, що приймаючи Рішення № 466 від 26.04.2023, Комісія фактично підміняє норми Закону № 2465, який є спеціальним законодавчим актом, що регулює порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів, в частині визначення в пункті 1 порядку скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства, що взагалі суперечить тому порядку скликання позачергових загальних зборів акціонерів, який визначений в Законі № 2465. Вказане рішення фактично спрощує скликання та проведення позачергових загальних зборів для акціонерів, які володіють 50% акціями, наділяючи таких акціонерів правами, які не передбачені Законом № 2465, та спричиняє додаткові перешкоди (обмеження) для інших акціонерів стосовно їхнього права брати участь у позачергових загальних зборах.

Позивач стверджує, що в Київському окружному адміністративному суді розглядається справа № 320/17043/23 (у справі об'єднано адміністративні справи №320/17043/23 та №320/17057/23) за позовом Матерона Лімітед, ПрАТ «ГАЗТЕК» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування рішень від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році» та від 06.03.2023 № 236 «Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» як таких, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства та с незаконними.

Ухвалою суду від 29.05.2023 по справі №320/17043/23 заяву Матерона Лімітед про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково; вжито заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 «Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили;

- зупинення дії рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році» до прийняття судом рішення у справі № 320/17043/23, що набрало законної сили.

Отже, за твердженням позивача, на дату проведення позачергових дистанційних загальних зборів - 05.06.2023, забезпечення позову в рамках справи № 320/17043/23 було чинним. А відповідно, рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 «Про затвердження Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» та від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році», на підставі яких АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» проводило вказані загальні збори акціонерів АТ «Дніпропетровськгаз», не діяли.

Ще одним порушенням в протоколі позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Дніпропетровськгаз» від 08.06.2023 позивач вважає те, що обраних членів Наглядової ради Товариства, без законних на те підстав, визначено представниками акціонера ПрАТ «ГАЗТЕК» без згоди останнього. ПрАТ «ГАЗТЕК» не надавав пропозицій щодо кандидатів для обрання в члени Наглядової ради Товариства, не видавав довіреності цим особам на право участі та голосування на загальних зборах від імені акціонера ПрАТ «ГАЗТЕК». А також позивач не приймав участі в проведених 05.06.2023 позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів.

Також позивач наполягає на тому, що, в порушення вимог частини 3 статті 88 розділу XII Закону № 2465, членами наглядової ради обрано посадових осіб іншого суб'єкта господарювання.

Позивач звернув увагу те, що в Управителя відсутня ліцензія на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.

Позивач вважає, що АРМА повинно було обрати управителем арештованих акцій ПрАТ «ГАЗТЕК» лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав до суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідач наполягає на тому, що у відповідності до положень Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», АРМА має право отримувати активи та має право передавати їх в управління.

Відповідач вказав, що на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11783/22-к в управління АРМА було передано корпоративні права, а саме цінні папери.

Згідно зі ст. ст. 1, 9, 10, 19, 21-1, 22, 24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», ст. 100 КПК України, ст. 6 гл. 1 та гл. 70 ЦК України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 № 757/11783/22-к, розпорядження КМУ № 429-р, між АРМА АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» укладено договір управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022.

Відповідач стверджує, що договір № 11/2022 від 05.07.2022 повністю відповідає нормам глави 70 ЦК України, є чинним, а тому, є обов'язковим до виконання його сторонами.

Відповідач зазначив. що вказане підтверджується рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 по справі № 921/600/22 (дата набрання законної сили рішення: 11.07.2023).

Відповідач вказав, що датою набрання чинності договору управління активами (майном) №11/2022 є 05.07.2022. Сторони договору визначили, що строк дії договору складає п'ять років, а саме - до 05.07.2027, що відповідає ч. 1 ст.1036 ЦК України.

Відповідач наполягає на тому, що АТ «Чорноморнафтогаз» в законному порядку набуло право права щодо реалізації корпоративних прав Позивача на підставі договору управління активами (майном) від 05.07.2022 № 11/2022.

Посилаючись на зміст ч. 1 ст. 1029 ЦК України та п.п. 1.1.1 п. 1.1 р. 1 договору, відповідач зазначив, що АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» отримало від АРМА права на цінні папери, права за цінними паперами. Тому, АТ «ДАК «Чорноморнафтогаз» має право, зокрема, голосувати на загальних зборах акціонерів, право на отримання дивідендів, право визначати кандидатури для обрання до складу наглядової ради та направляти повідомлення про зміну членів Наглядової ради.

Відповідач зауважив, що управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери, прав за цінними паперами з дати укладення цього договору (п. 1.3 договору № 11/2022 від 05.07.2022).

Відповідно до п. 4.3 договору № 11/2022 від 05.07.2022, управитель має право, зокрема: самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера відповідно до ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства".

Щодо проведення позачергових зборів акціонерів АТ «Дніпропетровськгаз» відповідач вказав про таке.

Згідно з підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 розділу І Договору, АТ «Чорноморнафтогаз» отримало в управління активи, в тому числі:

- корпоративні права, що належать на праві власності КОМПАНІЇ МАТЕРОН ЛІМІТЕД, а саме: цінні папери - акції, та становлять 9,39990 від загальної кількості;

- корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек" (ідентифікаційний код 31815603), а саме: цінні папери - акції, та становлять 50,8599 від загальної кількості.

Таким чином, за твердженням відповідача, АТ «Чорноморнафтогаз» є управителем пакету голосуючих акцій емітента у розмірі більше 50 відсотків.

Відповідач вказав, що рішенням НКЦПФР від 26.04.2023 № 466 «Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році» встановлено, що у період дії воєнного стану, акціонери (акціонер), які в сукупності володіють більше 50 % голосуючих акцій (надалі - особа, яка скликає збори), мають право скликати та провести позачергові загальні збори акціонерів за умови повідомлення про це наглядової ради акціонерного товариства шляхом направлення такого повідомлення за адресою місцезнаходження акціонерного товариства.

Встановлено, що з метою скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів відповідно до цього Рішення акціонер, як особа, яка скликає збори, або його представник (в тому числі, особа, що здійснює управління акціями цього акціонерного товариства), для укладення з Центральним депозитарієм договору про надання послуг із проведення дистанційних загальних зборів надає Центральному депозитарію оформлені відповідно до вимог його регламенту перелік документів, визначений пунктом 2 Рішення.

Також відповідач звернув увагу на те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року по справі № 320/17043/23 було задоволено апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року - скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви Матерон Лімітед про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Щодо протоколів позачергових дистанційних загальних зборів АТ «Дніпропетровськгаз» від 08.06.2023 відповідач вказав про таке.

Відповідно до п. 8.1 договору №11/2022 від 05.07.2022 здійснення управління активами управителем передбачає, зокрема; самостійне визначення кандидатур для обрання до складу органів управління юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього договору; участь представників управителя як членів наглядових рад та ревізійних комісій юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, визначених в підпункті 1.1.1 пункту 1 розділу 1 цього договору, у засіданнях наглядових рад, їх комітетів, ревізійних комісій та голосування з усіх питань порядку денного.

Член наглядової ради, обраний як представник акціонера або групи акціонерів згідно з частиною п'ятою цієї статті, може бути замінений таким акціонером або групою акціонерів у будь-який час (абз.2 ч.6 ст.53 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Отже, на думку відповідача, АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» у визначеному Законом порядку отримало від Національного агентства право на цінні папери та права за цінними паперами, у т.ч. право голосувати на загальних зборах акціонерів, право на отримання дивідендів, право визначати кандидатури для обрання до складу наглядової ради та направляти повідомлення про зміну членів наглядової ради.

Відповідач вказав, що позивач посилається на ст. 88 ЗУ № 2465, а саме: посадовими особами товариства не можуть бути посадові особи іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства.

Разом з тим, як вказав відповідач, позивач не надає доказів того, що АТ «Дніпропетровськгаз» та інші суб'єкти господарювання, на яких посилається позивач, здійснюють діяльність у сфері діяльності АТ «Дніпропетровськгаз».

Відповідач звернув увагу на те, що, відповідно до Постанови НКРЕКП від 29.06.2017 № 844 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Дніпропетровськгаз», ліцензійна діяльність АТ «Дніпропетровськгаз» розповсюджується виключно на Дніпропетровську область (крім міст Дніпро і Кривий Ріг та Дніпровського і Криворізького районів), а також сіл Любимівка, Перше Травня, Степове, Чумаки, Маївка, Зоря, Балівка, Партизанське Дніпровського району, житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, села Темирівка Гуляйпільского району Запорізької області та села Придніпрянське Кобиляцького району Полтавської області.

Відповідач вважає, що навіть якщо припустити, що дійсно було порушено вимоги ст. 88 ЗУ №2465, то це жодним чином не впливає на проведені загальні збори акціонерів АТ «Дніпропетровськгаз» 05.06.2023, на рішення загальних зборів акціонерів АТ «Дніпропетровськгаз», оформлене протоколом від 08.06.2023, на протокол про підсумки голосування № 2 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Дніпропетровськгаз» від 08.06.2023.

На думку відповідача, вказані обставини можуть мати наслідки у вигляді розірвання контракту між членами наглядової ради та АТ «Дніпропетровськгаз». Тобто, це площина цивільно-правових відносин, яка не може бути предметом розгляду у даній справі.

Щодо тверджень позивача про відсутність у АТ «Чорноморнафтогаз» ліцензії на професійну діяльність на ринку капіталу з торгівлі фінансовими інструментами відповідач зазначив, що Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» визначено, що АРМА може передати арештовані активи в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків.

В той же час, Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» не визначено, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.

Відповідач вважає, що наведені позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.

Відповідач наполягає на тому, що АТ «Чорноморнафтогаз» не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність управління активами на підставі ст. 21-1 ЗУ «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Третя особа заперечила проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Третя особа наполягає на тому, що на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к т а договору № 11/2022 від 05.07.2022 управління активами (майном) АТ «Чорноморнафтогаз» є управителем арештованого майна Позивача, та, зокрема, здійснює управління належних йому корпоративних прав за цінними паперами-акціями (емітованими Відповідачем), у кількості 438 262 штук, номінальною вартістю 2,85 грн. кожна, що становлять 50,859% від загальної кількості.

Третя особа зауважила, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к не скасована, а договір № 11/2022 від 05.07.2022 управління активами (майном) є чинним.

Третя особа зазначила, що договір від 05.07.2022 № 11/2022 укладено на підставі чинних ухвали Печерського районного суду міста Києва та розпорядження Кабінету Міністрів України, у передбаченому ст. 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» порядку. Підстави для нікчемності договору та визнання його недійсним відсутні, а доводи позивача щодо неправомірності договору -необґрунтовані.

Крім цього, третя особа вказала, що законність договору від 05.07.2022 №11/2022 досліджувалася Господарським судом Тернопільської області в межах справи № 921/600/22 та Господарського суду Черкаської області від 23.03.2023р. по справі № 925/1355/22.

Так, Господарським судом Тернопільської області за результатами розгляду справи №921/600/22, 04.05.2023 прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зокрема, про визнання недійсним договору від 05.07.2022 № 11/2022. Судом проаналізовано підтверджено правомірність укладання договору та підтверджено його дійсність. Зазначене судове рішення не скасовано та є чинним.

Господарським судом Черкаської області, 23.03.2023 прийнято рішення по вказаній справі, в якому судом висловлено позицію про недоведеність Позивачем позовних вимог та про відсутність з боку АТ «Чорноморнафтогаз», як Управителя, вимог закону та Договору управління. Зазначене судове рішення не скасовано та є чинним.

Третя особа вказала, що 27.04.2023 на адресу АТ «Дніпропетровськгаз» від АТ «Чорноморнафтогаз» було направлено повідомлення про прийняття рішення про скликання та проведення загальних зборів акціонерів АТ «Дніпропетровськгаз».

Третя особа зазначила, що в подальшому, на сайті АТ «Чорноморнафтогаз» було опубліковано повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Дніпропетровськгаз», згідно якого дата проведення загальних зборів - 05.06.2023.

Третя особа наполягає на тому, що застосування державою спеціальних обмежувальних заходів шляхом арешту активів у випадку цінних паперів не обмежується лише речовими правами на таке майно, оскільки права за цінними паперами (права з акції) не можуть існувати окремо від речового права (права на акцію).

Таким чином, на думку третьої особи, АРМА на підставі ухвали слідчого судді набула права на цінні папери та права за цінними паперами.

Третя особа вважає, що АТ «Чорноморнафтогаз» отримало від АРМА права на цінні папери так і права за цінними паперами, а тому АТ «Чорноморнафтогаз» має право, зокрема, голосувати на загальних зборах акціонерів, право на отримання дивідендів, право визначати кандидатури для обрання до складу наглядової ради, скликання позачергових Загальних зборів акціонерів тощо.

За таких обставин, третя особа наполягає на тому, що АТ «Чорноморнафтогаз» було дотримано вимог чинного законодавства та правомірно прийнято рішення про скликання та проведення позачергових зборів акціонерів АТ «Дніпропетровськгаз».

Тобто, приймаючи рішення та вчиняючи дії щодо управління арештованим майном (активами Позивача), АТ «Чорноморнафтогаз» виконує умови договору, укладеного з АРМА.

Отже, на думку третьої особи, між Позивачем та Третьою особою взагалі відсутні будь-які правовідносини, зважаючи на особливий статус переданого в управління арештованого, в межах кримінального провадження та в порядку, встановленому кримінально-процесуальним кодексом України, майна.

Третя особа вказала, що думка позивача, про обмеженість її дій щодо управління активами, відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к, не відповідає дійсності. Оскільки ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к арештоване майно передано АРМА саме в управління, тобто у володіння та користування, яке в подальшому було передано Третій особі на підставі відповідного договору.

Щодо відсутності у АТ «Чорноморнафтогаз» ліцензії на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами третя особа зазначила, що АТ «Чорноморнафтогаз» не здійснює діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, а здійснює діяльність управління активами на підставі ст. 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Діяльність з управління портфелем фінансових інструментів та діяльність управління активами не є тотожними видами діяльності, оскільки, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, зокрема, передбачає торгівлю фінансовими інструментами в той час, як діяльність управління активами передбачає заборону відчужувати активи, передані в управління.

Отже, як вказала третя особа, твердження Позивача про те, що АРМА може обрати управителем арештованих акцій лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів є необґрунтованим. Оскільки відповідні критерії щодо підприємств, установ та організацій, яких АРМА може обрати управителем арештованих акцій, законодавством не встановлені. Наведені ж позивачем критерії стосуються інвестиційних фірм, які провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, зокрема, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.

Щодо тверджень позивача про відсутність оприлюднення повідомлення про погодження укладання значного правочину третя особа зазначила про таке.

НАК "Нафтогаз України" своїм рішенням від 05.07.2022 № 18/2022 (копія додається) надало згоду на укладання значного правочину, а саме договору на управління активами (майном) між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та АРМА.

Кабінет Міністрів України розпорядженням № 552-р від 01.07.2022 «Деякі питання діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» засвідчив факт наявності погодження НАК "Нафтогаз" на укладання АТ "ДАТ" Чорноморнафтогаз" договору на управління активами (майном) з АРМА.

При цьому, як зауважила третя особа, позивач не заперечує наведених фактів, а посилається лише на відсутність публікації повідомлення про погодження укладання значного правочину. При цьому, позивачем не наводиться жодних посилань на порушення, на його думку, нормативно-правових актів, як на підстави недійсності або нікчемності договору.

Третя особа звернула увагу на те, що, як підставу звернення з позовом позивачем зазначено також наступне: «Дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію та узгоджені дії АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та АРМА не отримали, хоча це прямо передбачено Законом України від 11.01.2001 № 2210 «Про захист економічної конкуренції».

Третя особа вказала, що визначення, підстави надання та контроль на концентрацією визначено в розділі V Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Кабінет Міністрів України може дозволити концентрацію, на здійснення якої Антимонопольний комітет України не надав дозволу як на таку, що не відповідає умовам частини першої цієї статті, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції.

Таким чином, на думку третьої особи, законодавством передбачено інший механізм отримання дозволу на концентрацію, а саме відповідно до рішення Кабінету Міністрів України.

Тобто, Кабінет Міністрів України, зваживши всі доводи, та можливі ризики, а також наслідки для суспільства, визначив конкретну особу, з якою доручив АРМА укласти договір управління активами, що за своєю суттю, є безумовним дозволом на здійснення концентрації.

Отже, на переконання третьої особи, в даній категорії справ дослідженню підлягає саме процедура скликання та проведення загальних зборів, а не оцінка судом самих, прийнятих на таких зборах рішень, які, в свою чергу, можуть не задовольняти когось із акціонерів.

Також третя особа вказала, що, відповідно до змісту частини 3 статті 88 Закону України «Про акціонерні товариства», посадовими особами товариства не можуть бути посадові особи іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства.

Порушення обмежень, передбачених цією статтею, є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації.

Третя особа зазначила, що сфера діяльності Операторів ГРМ визначається не тільки предметно, тобто тим видом економічної діяльності, яким займається підприємство, а й територіально, тобто місцевістю, на якій, Оператор ГРМ здійснює свою діяльність, та конкретно визначається постановою НКРЕКП під час винесення рішення про надання ліцензії.

Враховуючи вищенаведене, третя особа наполягає на тому, що дія ч. 3 ст. 88 Закону України «Про акціонерні товариства» не забороняє перебування особи одночасно на посаді різних операторів ГРМ, не створює жодних негативних наслідків в частині конфлікту інтересів, та можливого зловживання на користь когось із них, оскільки сфера діяльності таких операторів обмежена територією, на якій вони мають право здійснювати розподіл природного газу відповідно до наданої НКРЕКП ліцензії.

Щодо вжитих заходів забезпечення позову у справі № 320/17043/23 третя особа зауважила, що позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував виконання застосованого заходу забезпечення позову в порядку, встановленому законом.

Третя особа наполягає на тому, що повернення активів власнику в даному випадку можливе виключно на підставі винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким буде скасовано арешт прийнятих Національним агентством в управління активів. Вирішення таких питань не відноситься до компетенції господарського суду.

Водночас, до скасування арешту активів у встановлений законом спосіб вони в будь-якому разі залишаються під контролем Управителя, з яким Національне агентство уклало відповідний договір.

Доказів скасування арешту активів на сьогоднішній день позивачем не надано, арешт активів залишається чинним.

В силу наведених вище вимог законодавства, за твердженням третьої особи, вказані акції, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у будь-якому випадку не можуть перебувати у прямому управлінні позивача, а продовжуватимуть перебувати в управлінні АТ «Чорноморнафтогаз», яке, як зазначено вище, наділено правомочностями на управління Активами, які включають як права на цінні папери, так права за цінними паперами з дати укладення цього Договору.

Таким чином, на думку третьої особи, власник арештованого майна (в нашому випадку Позивач), у випадку незгоди із діями Управителя (в нашому випадку Відповідача) та/або за наявності припущень недотримання Управителем вимог законодавства, не позбавлений права звернення до АРМА щодо проведення відповідної перевірки - що і буде належним та ефективним способом захисту його прав. Натомість матеріали справи не містять жодного доказу такого звернення.

Враховуючи вищевикладене третя особа вважає, що позивачем обрано неналежний та не ефективний спосіб захисту свого права.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом судового розгляду є:

- припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;

- обрання членів Наглядової ради Товариства;

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити:

- чи набуло АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» повноваження з управління корпоративними правами ПрАТ "Газтек" в АТ "Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз”; момент набуття АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» таких повноважень та їх обсяг.

- чи дотримано АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» порядку скликання позачергових загальних зборів від 05.06.2023.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Приватне акціонерне товариство "Газтек" є власником 438 262 акцій, що складає 50,859 % статутного капіталу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".

Відповідно до пункту 8.1. Статуту Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів акціонерів ПАТ "Дніпропетровськгаз" № 1 від 11.04.2019 (надалі - Статут), управління та контроль за діяльністю Товариства здійснюють: Загальні збори Товариства (Загальні збори); Наглядова рада Товариства (Наглядова рада); Правління Товариства (Правління); Ревізійна комісія Товариства (Ревізійна комісія).

Пунктом 9.1.1. Статуту передбачено, що загальні збори є вищим органом Товариства.

Згідно з п. 9.2.1. Статуту, Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції Наглядової ради законом або Статутом Товариства. Наглядова рада має право включити до порядку денного Загальних зборів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або Статутом Товариства, для його вирішення Загальними зборами.

Відповідно до п. 9.2.2.16., п. 9.2.2.17. Статуту, до виключної компетенції Загальних зборів віднесені питання щодо обрання членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; прийняття рішення про припинення (в т.ч. дострокове) повноважень членів (в т.ч. голови) Наглядової ради, за винятком випадків, встановлених законом.

Пунктом 9.2.4. Статуту встановлено, що повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів, не можуть бути передані (делеговані) іншим органам Товариства. Загальні збори можуть прийняти рішення про передачу окремих функцій та повноважень, які належать до їх компетенції, Наглядовій раді та/або до компетенції Правління.

Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" було прийнято рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", про що повідомлено Наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" повідомленням № 251/3 від 27.04.2023.

На порядок денний загальних зборів були віднесені питання:

1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства.

2. Обрання членів Наглядової ради Товариства.

П'ятого червня дві тисячі двадцять третього року, керуючись Порядком скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236, відбулись позачергові дистанційні загальні збори акціонерів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” (надалі - загальні збори).

Рішенням Загальних зборів акціонерів АТ "Дніпропетровськгаз", оформленим протоколом від 08.06.2023:

2. До складу наглядової ради обрані:

- Берко Ірина Володимирівна, представник акціонера - ПрАТ "Газтек";

- ОСОБА_1 , представник акціонера - ПрАТ "Газтек";

- ОСОБА_2 , представник акціонера - ПрАТ "Газтек";

- Резніченко Наталія Анатоліївна, представник акціонера - ПрАТ "Газтек";

- ОСОБА_4 , представник акціонера - ПрАТ "Газтек"

Щодо наявності у Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" повноважень на прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" слід зазначити про таке.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к в рамках кримінального провадження № 62021000000000160 від 22.02.2021, накладено арешт на корпоративні права, заборонено здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо акцій та розпоряджатися ними, які належать на праві власності, зокрема, ПрАТ "Газтек", а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UА4000086391, емітовані Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" у кількості 438 262 штук номінальною вартістю 2,85 грн. кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім», ідентифікаційний код 21665382), що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 50,859 % від загальної кількості.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к передано арештоване майно в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - АРМА). До переліку майна увійшли корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек", а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UА4000086391, емітовані Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" у кількості 438 262 штук номінальною вартістю 2,85 грн. кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім», ідентифікаційний код 21665382), що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 50,859 % від загальної кількості.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 № 429-р “Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках” вирішено з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", погодитися з пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (ідентифікаційний код 00153117) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 552-р «Деякі питання діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», відповідно до частини першої статті 98 Цивільного кодексу України, статей 51 і 52 Закону України “Про акціонерні товариства”, підпункту 31 пункту 70, підпункту 5 пункту 92 Статуту акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 1044, попередньо погоджено рішення правління акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” щодо надання згоди на вчинення акціонерним товариством “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” значного правочину, а саме - укладення з Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, договору управління активами (майном) шляхом погодження рішення акціонера акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз”, що додається до оригіналу.

Рішенням акціонера № 18/2022 від 05.07.2022 правлінням акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” надано згоду на вчинення Акціонерним товариством “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” значного правочину, а саме - укладення з Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, договору управління активами (майном), що додається.

На виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к (надалі - ухвала) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 № 429-р “Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках”, між Акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Чорноморнафтогаз" (надалі - управитель) та Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - установник управління) укладено договір № 11/2022 від 05.07.2022 управління активами (майном) (надалі - договір).

Згідно з п. 13.1 договору, цей договір є укладеним з моменту підписання сторонами.

Пунктом 1.2 договору визначено, що строк управління активами: з дати підписання цього договору і до 05.07.2027, або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, про що управитель отримує повідомлення від установника управління, та перебігу наступних п'яти місяців після отримання такого повідомлення; або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, набрання законної сили судовим рішенням про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або до випадку, визначеного у розділі 6 Договору. Дані щодо припинення цього договору вносяться до системи депозитарного обліку цінних паперів.

На підставі цього договору сторони забезпечують внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо управителя, як керуючого рахунком в цінних паперах на умовах, визначених в пункті 8.3 цього договору.

Відповідно до п. 8.3 договору, передача установником управління активів в управління управителю здійснюється шляхом укладення цього договору, на підставі якого управитель набуває статусу керуючого рахунком в цінних паперах, на якому (рахунку в цінних паперах) вже обліковуються активи, зазначені у п. 1.1.1 пункту 1.1 розділу 1 договору, та на підставі якого управитель надає дипозитарній установі відповідні документи, визначені законодавством. Для виконання вимог цього пункту установник управління забезпечить наявність необхідних записів в системі депозитанрного обліку щодо передачі активів установнику управління.

Щодо моменту набуття АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» повноважень з управління корпоративними правами Приватного акціонерного товариства "Газтек" в АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", цінні папери за формою існування поділяються на бездокументарні цінні папери та документарні цінні папери. Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України", підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Згідно ч. 5 ст. 35 Закону України «Про ринок капіталу та організовані товарні ринки», особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та/або правочином щодо таких цінних паперів.

Відповідно до ч. 10, 11 глави 1 Розділу 5 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735, у разі передачі цінних паперів депонента, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, АРМА на підставі відповідної ухвали слідчого судді, суду або згоди власника цінних паперів на їх передачу в управління АРМА статусу керуючого рахунком щодо рахунку в цінних паперах такого депонента в депозитарній установі набуває АРМА або юридична/фізична особа - підприємець, якій АРМА за результатами конкурсу в порядку, встановленому законом, такі цінні папери передані в управління (далі - Управитель).

У разі передачі цінних паперів в управління АРМА реалізація прав на такі цінні папери та прав за ними здійснюється АРМА.

У разі передачі цінних паперів АРМА в управління Управителю Управитель здійснює повноваження власника таких цінних паперів на підставі договору про управління між АРМА та Управителем з урахуванням вимог та обмежень, встановлених законодавством.

Набуття Фондом, АРМА/Управителем статусу керуючого рахунком у цінних паперах не потребує відповідного розпорядження депонента та обов'язкового переоформлення анкети рахунку в цінних паперах депонента.

Слід звернути увагу на визначення термінів, що містяться у наведених нормах Закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про депозитарну систему України", депонент - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах та/або договору депозитарного обліку цінних паперів на рахунку умовного зберігання в цінних паперах (рахунка ескроу в цінних паперах) (далі - договір рахунка ескроу в цінних паперах), а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи. Національний банк України може бути депонентом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пункту 2 розділу I Положення про провадження депозитарної діяльності, керуючий рахунком у цінних паперах - статус, якого в депозитарній установі набуває особа, якій депонентом, номінальним утримувачем надані повноваження щодо управління його рахунком у цінних паперах, або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) чи Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА)/визначена АРМА особа у випадках та порядку, встановлених законодавством, або суб'єкт управління об'єктами державної/комунальної власності, який відповідно до законодавства України виконує функції з управління цінними паперами, корпоративними правами за цінними паперами, які є об'єктами державної/комунальної власності, належать державі/територіальній (територіальним) громаді (громадам) та права на які обліковуються на такому рахунку в цінних паперах, або в Центральному депозитарії - юридична особа, якій емітентом, депозитарієм-кореспондентом надані повноваження щодо управління його рахунком у цінних паперах, обсяг повноважень керуючого рахунком встановлюється відповідним правочином або відповідно до актів цивільного законодавства.

Тобто, в силу наведених положень чинного законодавства, керуючий рахунком у цінних паперах (управитель) отримує певні повноваження щодо цінних паперів, переданих йому в управління, але не набуває статусу депонента.

А отже, вимоги ст. 8 Закону України "Про депозитарну систему України" щодо порядку підтвердженням наявності у депонента прав на цінні папери не розповсюджуються на порядок набуття керуючим рахунком у цінних паперах (управителем) повноважень щодо цінних паперів, переданих йому в управління.

Як було вказано вище, набуття АРМА/Управителем статусу керуючого рахунком у цінних паперах не потребує відповідного розпорядження депонента та обов'язкового переоформлення анкети рахунку в цінних паперах депонента.

За таких обставин, документальним підтвердженням фактичного прийняття цінних паперів Національним агентством в управління, а саме, наявності на певний момент часу у Національного агентства прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою.

Відповідно до п. 12 глави 1 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, АРМА набуває повноваження щодо управління такими цінними паперами з дня прийняття їх в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника цінних паперів, копії яких надійшли до АРМА з відповідним зверненням прокурора.

Управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати, визначеної договором про управління між АРМА та Управителем.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що управитель набуває повноваження щодо реалізації прав на цінні папери та прав за цінними паперами з дати укладення цього договору.

З урахуванням наведених положень чинного законодавства та договору № 11/2022 від 05.07.2022 управління активами, АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» набуло повноважень з управління корпоративними правами Приватного акціонерного товариства "Газтек" в АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" 05.07.2022.

Щодо обсягу набутих АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» повноважень з управління корпоративними правами Приватного акціонерного товариства "Газтек" в АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" № 772-VIII, Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Статтею 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" передбачено загальне правило управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Так, згідно з ч. 1 ст. 21 ЗУ "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб'єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі (ч. 2 ст. 21 ЗУ "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів").

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 ЗУ "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.

Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.

Частиною 7 ст. 21 ЗУ "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" передбачено, що у разі здійснення управління активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи зобов'язаний погоджувати свої дії з власником таких активів.

Дія цієї частини не поширюється на управління активами у виняткових випадках з особливостями, передбаченими цим Законом.

Разом з цим, статтею 21-1 цього Закону передбачено особливості управління активами у виняткових випадках.

Частиною 1 ст. 21-1 ЗУ "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" визначено, що у виняткових випадках управління активами, зазначеними в частині першій статті 21 цього Закону, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління підприємству, установі, організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, або господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (далі - підприємство), на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 21 цього Закону.

Винятковими, у розумінні ст. 21-1 Закону № 772-VIII, вважаються випадки передачі в управління активів, визначених абз. 1 ч. 1 цієї статті, за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) існує ризик збою та/або переривання функціонування таких активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні або постачанні природного газу;

2) існує ризик переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі, у власності яких перебувають такі активи.

Після усунення обставин, визначених пунктами 1 або 2 цієї частини (далі - обставини негативного характеру), відповідні активи підлягають передачі в управління у порядку, встановленому ч. 2 ст. 21 цього Закону, з обов'язковим забезпеченням безперервності управління активами.

Національне агентство повідомляє Кабінет Міністрів України про необхідність застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів:

1) протягом трьох робочих днів з дня надходження визначених абзацом другим частини першої ст. 19 цього Закону документів щодо прийняття в управління відповідних активів;

2) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня завершення перевірки, проведеної відповідно до ст. 22 цього Закону, під час якої виявлено обставини негативного характеру, визначені пунктами 1 або 2 частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 21-1 Закону № 772-VIII).

Кабінет Міністрів України не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання від Національного агентства інформації, визначеної частиною другою цієї статті, доручає міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого належить формування та/або реалізація державної політики у сфері, в якій існує ризик виникнення обставин негативного характеру та/або до якої належать відповідні активи, провести консультації щодо визначення управителем таких активів підприємства, визначеного абзацом першим частини першої цієї статті (ч. 3 ст. 21-1 Закону № 772-VIII).

За результатами консультацій, передбачених частиною третьою цієї статті, відповідне міністерство, інший центральний орган виконавчої влади за погодженням з Національним агентством вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення про передачу в управління активів у зв'язку з винятковим випадком (ч. 4 ст. 21-1 Закону № 772-VIII).

Рішення Кабінету Міністрів України про передачу в управління активів у зв'язку з винятковим випадком має містити обґрунтування необхідності застосування передбачених цією статтею особливостей передачі в управління активів, назву підприємства, що визначається управителем таких активів, строк здійснення такого управління, перелік активів, що передаються в управління, а також (за необхідності) доручення іншим органам виконавчої влади, підприємствам, установам та організаціям щодо вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру та забезпечення управління відповідними активами (ч. 5 ст. 21-1 Закону № 772-VIII).

У разі надходження рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, управління такими активами припиняється, а активи підлягають поверненню законному власнику у встановленому Законом порядку (ч. 6 ст. 21-1 Закону № 772-VIII).

Як було вказано вище, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 № 429-р “Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках” вирішено з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", погодитися з пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, і Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (ідентифікаційний код 00153117) активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.

Отже, питання про існування "виняткових випадків" для застосування ст. 21-1 Закону № 772-VIII було вирішено саме КМУ у розпорядженні від 28.05.2022 № 429-р за поданням Нацагентства.

За таких обставин, управління активами позивача у даному випадку має здійснюватись з урахуванням приписів ст. 21-1 ЗУ "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

В силу прямої норми ч. 7 ст. 21 Закону № 772-VIII, вимоги щодо погодження управителем своїх дій під час здійснення повноважень власника активів у вищих органах управління юридичної особи із власником таких активів не поширюється на спірні правовідносини.

Щодо посилань позивача на те, що в силу положень ст. 22, 24 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" АТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та АРМА не отримали дозволу на концентрацію, слід зазначити про таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" (тут і надалі в редакції, чинній станом на момент укладення договору № 11/2022 від 05.07.2022), з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання (далі - концентрація).

Концентрацією визнається, зокрема, набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб'єктами господарювання над одним або кількома суб'єктами господарювання чи частинами суб'єктів господарювання, зокрема, шляхом:

а) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб'єкта господарювання, що ліквідується;

б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб'єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб'єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи;

3) створення суб'єкта господарювання двома і більше суб'єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили цей суб'єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання;

4) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.

Частиною 1 ст. 24 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" встановлені випадки, в яких необхідне отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання. Так, концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, якщо:

- сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 4 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, у кожного; або

- сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів в Україні суб'єкта господарювання, щодо якого набувається контроль, або суб'єкта, активи, частки (акції, паї) якого набуваються у власність чи одержуються в управління і користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб'єкта господарювання, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.

Згідно з ч. 5 ст. 24 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", концентрація, яка потребує дозволу відповідно до частини першої цієї статті, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов'язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану.

Разом з цим, згідно з п. 3 ч. 4 ст. 22 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", не вважається концентрацією набуття контролю над суб'єктом господарювання або його частиною, в тому числі завдяки праву управління та розпорядження його майном арбітражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу державної влади.

У даному випадку, контроль над 50,859% акцій, що належать Приватному акціонерному товариству "Газтек", у Акціонерному товаристві "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" набуті Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" внаслідок прийняття органами державної влади низки рішень.

А отже, контроль над 50,859% акцій, що належать Приватному акціонерному товариству "Газтек", у Акціонерному товаристві "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" не може вважатись таким, що набутий Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" шляхом концентрації (в розумінні положень ст. 22 ЗУ "Про захист економічної конкуренції") та потребувати додаткового погодження Антимонопольного комітету України.

Станом на момент розгляду цієї справи, договір № 11/2022 від 05.07.2022 управління активами (майном) є чинним, в судовому порядку недійсним не визнаний.

Щодо твердження позивача про те, що договір № 11/2022 від 05.07.2022 є нікчемним з огляду на те, що був вчинений без участі (посередництва) інвестиційної фірми, слід зазначити про таке.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" визначено, що фінансовими інструментами є, зокрема, цінні папери, у тому числі цінні папери інститутів спільного інвестування.

Частиною 12 ст. 36 ЗУ "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" передбачено, що деривативні контракти, які є фінансовими інструментами, та правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми. Разом з цим, крім випадків вчинення правочинів, пов'язаних з виконанням судових рішень (п. 9).

Як було встановлено судом вище, договір № 11/2022 від 05.07.2022 управління активами (майном) Приватного акціонерного товариства "Газтек" був укладений з метою фактичного виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к в рамках кримінального провадження № 62021000000000160 від 22.02.2021 про накладення арешту та ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к про передачу арештованого майно в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

А отже, договір № 11/2022 від 05.07.2022 не повинен був укладатися за участю або посередництвом інвестиційної фірми.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 квітня 2024 року у cправі № 922/331/23 судом зроблено правовий висновок про те, що аргументи щодо нікчемності договору управління активами (частина тринадцята статі 36 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки") з підстав вчинення його без участі (посередництва) інвестиційної фірми; відсутності у Управителя ліцензії на професійну діяльність на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами; можливості АРМА обрати управителем арештованих акцій третіх осіб лише юридичну особу у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності та котрі отримали ліцензію на право проведення професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, що передбачає діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, яким не є Управитель, не мають братися до уваги, оскільки у такого роду правовідносинах управління акціями здійснюється шляхом їх передачі підприємству в управління на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до статті 21-1 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", норми якого встановлюють особливий порядок, що застосовується у виняткових випадках. У такому випадку управитель обирається не на конкурсній основі, а за рішенням Кабінету Міністрів України.

Як було зазначено вище, відповідно до ч. 3 ст. 21 ЗУ "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.

Абзацом першим пункту 12 глави 1 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності встановлено, що повноваження керуючого рахунком, крім уповноваженої особи Фонду, АРМА, (склад, зміст та час дії повноважень, порядок взаємодії керуючого рахунком та власника щодо управління рахунком у цінних паперах цього власника), визначаються у довіреності, договорі доручення, договорі комісії, договорі про управління цінними паперами, договорі про управління активами пенсійного фонду, договорі про управління пенсійними активами накопичувальної системи пенсійного страхування (далі - договір про управління пенсійними активами), договорі про управління активами корпоративного інвестиційного фонду, в інших цивільно-правових договорах.

В п. 4.3 Договору передбачено, що Управитель має право, зокрема, самостійно визначати зміст та спрямування заходів з управління активами; здійснювати повноваження та мати всі права власника активів та акціонера юридичних осіб, корпоративні права яких передаються в управління, реалізовувати права акціонера відповідно до ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-VI, що був чинним станом на момент укладання договору № 11/2022, кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:

1) участь в управлінні акціонерним товариством;

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин (скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів) набув чинності ЗУ «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 № 2465-IX (надалі - Закон № 2465-IX).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 2465-IX, кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:

1) участь в управлінні товариством;

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4) отримання інформації про господарську діяльність товариства.

Одна проста голосуюча акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені законодавством та статутом акціонерного товариства.

Частинами 1, 2 ст. 36 Закону № 2465-IX визначено, що загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства.

Загальні збори акціонерів можуть бути річними або позачерговими. Усі загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Частиною 1 ст. 41 Закону № 2465-IX встановлено, що у загальних зборах можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. У загальних зборах акціонерів за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть брати участь інші особи.

За приписами ч. 1-3 ст. 42 Закону № 2465-IX, загальні збори скликаються наглядовою радою або радою директорів, крім випадку скликання позачергових загальних зборів акціонерами відповідно до статті 44 цього Закону.

Річні загальні збори скликаються наглядовою радою або радою директорів виключно з власної ініціативи. Позачергові загальні збори скликаються наглядовою радою або радою директорів з власної ініціативи або протягом 10 днів з дня отримання вимоги про їх скликання.

Особа, яка скликає загальні збори:

1) затверджує повідомлення про проведення загальних зборів відповідно до вимог статті 46 цього Закону.

2) обирає один із способів проведення загальних зборів акціонерів, передбачених статтею 38 цього Закону;

3) обирає особу, яка головуватиме на загальних зборах акціонерів, та особу, яка виконуватиме функції секретаря загальних зборів, якщо інший порядок обрання зазначених осіб не передбачений статутом акціонерного товариства.

Частиною 5 ст. 42 Закону № 2465-IX визначено, що позачергові загальні збори скликаються наглядовою радою або радою директорів:

1) з власної ініціативи;

2) на вимогу акціонерів (акціонера), які (який) на день подання вимоги сукупно є власниками (власником) 5 і більше відсотків голосуючих акцій товариства;

3) в інших випадках, передбачених законом або статутом акціонерного товариства.

Згідно з ч. 6 ст. 42 Закону № 2465-IX, позачергові загальні збори, що скликаються наглядовою радою або радою директорів, мають бути проведені протягом 45 днів з дати отримання товариством вимоги про скликання загальних зборів.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 Закону № 2465-IX, у разі неприйняття наглядовою радою або радою директорів рішення про скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів (акціонера), які (який) на день подання вимоги сукупно є власниками (власником) 5 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, протягом 10 днів з дня отримання товариством такої вимоги або прийняття рішення про відмову в такому скликанні позачергові загальні збори можуть бути проведені акціонерами (акціонером), які (який) подавали (подавав) таку вимогу відповідно до цього Закону, протягом 90 днів з дня надсилання такими акціонерами (акціонером) товариству вимоги про скликання загальних зборів. Рішення наглядової ради або ради директорів про відмову у скликанні позачергових загальних зборів може бути оскаржено акціонерами до суду.

Водночас, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 5:30 24 лютого 2022 року на всій території України був запроваджений воєнний стан.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення 26.04.2023 № 466 “Щодо особливостей скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерних товариств власниками більше 50 відсотків голосуючих акцій на період дії воєнного стану у 2023 році“.

Встановлено що з метою скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів відповідно до цього Рішення акціонер, як особа, яка скликає збори, або його представник (в тому числі, особа, що здійснює управління акціями цього акціонерного товариства), для укладення з Центральним депозитарієм договору про надання послуг із проведення дистанційних загальних зборів надає Центральному депозитарію оформлені відповідно до вимог його регламенту такі документи:

1) документи, необхідні для укладання договору;

2) розпорядження на складання переліку акціонерів, яким надсилатиметься повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства, та переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства;

3) виписки з рахунку (рахунків) в цінних паперах, складені станом на дату надсилання повідомлення до наглядової ради акціонерного товариства та станом на дату, що передує даті надання розпорядження до Центрального депозитарію, які підтверджують факт володіння особою, яка скликає збори, більше 50 % голосуючих акцій акціонерного товариства;

4) засвідчену особою, яка скликає збори, копію направленого наглядовій раді акціонерного товариства повідомлення та доказів направлення такого повідомлення;

5) оригінал або засвідчену особою, яка скликає збори, копію рішення такої особи, в якому визначено склад реєстраційної комісії.

Зокрема, відповідно до п. 1 Порядку № 236 він встановлює порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів шляхом опитування (дистанційні загальні збори). Дистанційні загальні збори не передбачають спільної присутності на них акціонерів (їх представників) та проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до акціонерного товариства через депозитарну систему України у відповідності до цього Порядку.

Дистанційні загальні збори можуть проводитись у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства. Дистанційні загальні збори можуть проводитись у інших випадках, передбачених законодавством (п. 2 Порядку № 236).

Як було вказано вище, Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" було прийнято рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", про що повідомлено Наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" повідомленням № 251/3 від 27.04.2023.

Скликання зборів у такий спосіб не суперечить Закону України "Про акціонерні товариства" та статуту відповідача, оскільки останніми передбачена можливість проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, порядок скликання та проведення таких зборів визначено рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 236 від 06.03.2023, № 466 від 26.04.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії вищенаведених рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до прийняття судом рішення у справі №320/17043/23, що набрало законної сили.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №320/17043/23 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, зокрема оцінив правовідносини поза предметом спору та поза межами адміністративного судочинства, надавши оцінку корпоративним правовідносинам сторін, а також надавши власне тлумачення ухвалі суду в межах кримінального провадження, в якій було накладено арешт на цінні папери. Надаючи оцінку повноваженням ДАТ «Чорноморнафтогаз» на управління активами операторів ГРМ та права скликати загальні збори, суд першої інстанції вийшов за межі предмета спору.

Процедура проведення загальних зборів акціонерів АТ «ОГС "Дніпропетровськгаз" із визначенням проекту порядку денного, дати оприлюднення бюлетенів для голосування, дати початку та завершення голосування, розпочалась до постановлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а саме 27.04.2023.

Таким чином, рішення АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про скликання та проведення зборів не може суперечити вищевказаній ухвалі про забезпечення позову. Крім того, АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не було учасником справи № 320/17043/23.

Відповідно до п. 9.12.2 статуту відповідача, рішення Загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування.

З урахуванням наведених положень статуту, протоколи про підсумки голосування №№ 1, 2, 3, якими оформлено спірні рішення складено 08.06.2023, вважаються прийнятими після скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №320/17043/23 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023.

Крім того, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 320/17043/23, стосуються не заборони прийняття спірних рішень дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів відповідача, а зупинення дії рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. При цьому, прийняття рішення про скликання і проведення зборів та прийняття рішень за наслідками таких зборів у цій справі відбулось за межами строку дії ухвали суду про забезпечення позову.

Також слід зазначити, що частиною 3 статті 88 розділу XII Закону № 2465 визначено, що посадовими особами товариства не можуть бути посадові особи іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства.

Однак, положеннями Закону № 2465 не передбачено, що порушення обмежень, передбачених вказаною статтею, є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів про обрання таких осіб у склад членів наглядової ради.

Тобто, Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", як управитель 438 262 акцій Приватного акціонерного товариства "Газтек", що складає 50,859 % статутного капіталу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", правомірно скористався своїм правом на скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", з урахуванням дії воєнного стану станом на момент скликаня та проведення спірних загальних зборів.

А отже, рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” від 08.06.2023, були прийняті у законний спосіб.

Крім того, щодо обраного позивачем способу захисту слід зазначити про таке.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині 2 статті 15 ЦК України.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 ГПК України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду, від 23.06.2020 у справі № 909/447/19, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.

Так, рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з частиною п'ятою статті 98 Цивільного кодексу України, рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Частиною 1 ст. 61 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що у разі якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту акціонерного товариства чи положення про загальні збори, акціонер, який вважає, що його права та охоронювані законом інтереси порушені таким рішенням, може оскаржити його до суду протягом шести місяців з дня прийняття рішення. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують права та охоронювані законом інтереси акціонера, який оскаржує рішення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16, постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.01.2020 у справі № 924/641/17 та від 04.02.2020 у справі № 915/540/16 вказує, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання та проведення, але зауважує та конкретизує, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

З огляду на викладене, для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з'ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.

Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.

Позивач під час розгляду цього спору не довів належними та допустимими доказами факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок прийняття загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” рішень, оформлених протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” від 08.06.2023. Що є самостійною підставою для відмови у позові.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає про таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Газтек" є необґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться повідомленням № 251/23 (том 1, а.с. 23), повідомленням про проведення позачергових загальних зборів (том 1, а.с. 30 - 31), бюлетенем для кумулятивного голосування (том 1, а.с. 32 - 33), протоколом загальних зборів від 08.06.2023 разом протоколами про підсумки голосування (том 1, а.с. 34 - 43), договором про виконання посадових обов'язків члена наглядової ради (том 1, а.с. 44 - 47), доказами поштового направлення протоколу загальних зборів від 08.06.2023 (том 1, а.с. 48 - 50), ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к (том 1, а.с. 51 - 70), ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11188/22-к (том 1, а.с. 71 - 91), інформаційною довідкою № 101067 від 03.04.2023 (том 1, а.с. 92 - 94), ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 та від 13.11.2023 у справі № 320/17043/23 (том 1, а.с. 95 - 104, 116 - 119), постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 320/17043/23 (том 1, а.с. 105 - 115), випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 120), статутом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (том 1, а.с. 121 - 143), рішенням суду у справі № 918/872/23 (том 2, а.с. 181 - 193), розпорядженням АМК від 18.12.2023 № 01/222-р (том 2, а.с. 194 - 195), науковим висновком від 30.03.2024 (том 3, а.с. 3 - 9).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться повідомленням № 251/23 разом з доказами поштового направлення (том 2, а.с. 10 - 11), судовим рішенням у справі № 904/516/23 (том 2, а.с. 12 - 24), судовим рішенням у справі № 904/2514/23 (том 2, а.с. 25 - 26), ухвалою суду від 19.12.2022 у справі № 757/11188/22-к (том 2, а.с. 27 - 38), ухвалою суду від 22.02.2023 у справі № 757/11188/22-к (том 2, а.с. 39), судовим рішенням у справі № 921/600/22 (том 2, а.с. 40 - 54), протоколом № 1 від 21.04.2021 (том 2, а.с. 231 - 236).

Обставини, на які посилається третя особа, доводяться ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к (том 2, а.с. 85 - 91), ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11188/22-к (том 2, а.с. 92 - 112), розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 № 429-р (том 2, а.с. 113 - 125), договором управління активами (майном) (том 2, а.с. 126 - 142), листом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 26/03/5457 від 15.06.2023 (том 2, а.с. 143), судовими рішеннями у справі № 925/1355/22 (том 2, а.с. 144 - 146, 156 - 159), судовим рішенням у справі №921/600/22 (том 2, а.с. 147 - 155), рішенням акціонера № 18/2022 від 05.07.2022 (том 2, а.с. 160).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Газтек" (місце реєстрації: 04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, буд. 11; ідентифікаційний код 31815603) до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (місце реєстрації: вул. Шевченка, буд. 2, м. Дніпро, 49044; ідентифікаційний код 03340920) про:

- припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;

- обрання членів Наглядової ради Товариства;

Витрати зі сплати судового збору за подання позову покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 30.05.2024.

Суддя М.О. Ніколенко

Попередній документ

119484245

Наступний документ

119484247

Інформація про рішення:

№ рішення:	119484246
№ справи:	904/6246/23
Дата рішення:	20.05.2024
Дата публікації:	05.06.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (20.05.2024)
Дата надходження:	29.11.2023
Предмет позову:	визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

19.12.2023 14:10	Господарський суд Дніпропетровської області
17.01.2024 14:50	Господарський суд Дніпропетровської області
26.02.2024 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
21.03.2024 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
17.04.2024 14:50	Господарський суд Дніпропетровської області
13.05.2024 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
20.05.2024 16:00	Господарський суд Дніпропетровської області