04.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4250/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Паруснікова Ю.Б., Мороза В.Ф.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 року (повний текст складено 18.08.2023 року) у справі №904/4250/22 (суддя Ярошенко В.І.)
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Дніпропетровськгаз", м.Дніпро
до Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод", с.Кам"янське
третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг", м. Київ
третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ
про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу у загальному розмірі 177 142,42 грн.,-
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу в розмірі 177 142, 42 грн., яка складається з суми основного боргу - 171 900, 62 грн., пені - 4 945, 09 грн., 3% річних - 296, 71 грн.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов типового договору розподілу природного газу № 09420J8L8TAP016 від 01.01.2016 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого газу за вересень 2022 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 року у справі №904/4250/22 в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Рішення мотивовано тим, що позивач, здійснюючи розрахунок за послугу розподілу природного газу (потужності) у вересні 2022 року, взяв неправильні вихідні дані за січень та лютий 2021 року, що має наслідком неправомірно заявлену до стягнення суму, і за таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за послуги з розподілу природного газу (потужності) у розмірі 171 900, 62 грн. не підлягають задоволенню судом. Одночасно суд зазначив, що оскільки позовні вимоги про стягнення пені та процентів річних є нерозривно пов'язаними із сумою основної заборгованості та фактично є похідними від такої вимоги, у їх задоволенні також належить відмовити.
Не погодившись з рішенням суду, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
- на виконання умов договору від 01.01.2016 року №09420J8L8TAP016, позивачем за вересень 2022 року було надано відповідачу послуги з розподілу природного газу на суму 171 900,61 грн, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП82018935 від 31.10.2022 року, який направлено споживачу 04.10.2022 року, що підтверджується фіскальним чеком, накладною та описом вкладення АТ "Укрпошта";
- станом на день подання позовної заяви акт наданих послуг, з підписом споживача, на адресу АТ "Дніпропетровськгаз" не повертався; вказаний акт підписано тільки зі сторони Оператора ГРМ, порушуючи свої договірні зобов'язання споживач відмовився підписувати вказані акти без усяких обґрунтувань;
- судом необґрунтовано застосовано начеб-то преюдиційні факти, встановлені при розгляді справи №904/3855/21, та, як наслідок, неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема Кодексу ГРМ; при цьому у справі №904/3855/21 суди дійшли одноголосного висновку, що обсяги розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживання за підсумками розрахункового періоду січень-лютого 2021 року є правомірними, вказані об'єми були враховані для розрахунку річної замовленої потужності для споживача на 2022 рік;
- Кодекс ГРМ визначає донараховані обсяги природного газу як такі, що спожиті, розподілені, поставлені, тобто законодавець не розподіляє механізми фактичного споживання газу та донарахування обсягів природного газу на вимогу Кодексу ГРМ, а виходячи з положень п.4 гл.3 розд.ІХ Кодексу ГРМ прирівнює дані механізми;
- послуга з розподілу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів, до такої послуги також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об'єктів споживача до газорозподільчої системи, що означає наявність технічної можливості у будь-який час, необхідний споживачу, скористатися можливістю розпочати газоспоживання, а також здійснення комплексу дій, пов'язаних зі забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ;
- якщо взяти у розрахунки РЗП на 2022 рік об'єми 0 м.кв. спірних місяців- січень, лютий 2022 року, все одно вбачається заборгованість ДП "Дніпродзержинський сталеливарний завод" за надані у вересні 2022 року послуги у сумі 72 452,90 грн;
- виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 року у справі №904/3855/21 ніяким чином не впливає на здійснення перерахунку річної замовленої потужності для споживача на 2022 рік;
- сторони погодили місячну замовлену потужність на 2022 рік, за надання послуг якої споживач зобов'язаний сплачувати у строки, встановлені договором, у січні 2022 року споживач без зауважень підписав акт наданих послуг та оплатив зазначену в акті суму; уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його обсягах з розбивкою по об'єктах на розрахунковий календарний рік до 20.10.2021року споживач не надав та будь-якої незгоди не висловив; при цьому, погоджуючись з обсягами розподілу газу у жовтні- грудні 2020 року та січні - вересні 2021 року, споживач погодив обсяги розподілу природного газу, які покладені в обсяги річної замовленої потужності на 2022 рік;
- відповідач був зобов'язаний у разі незгоди з обсягами ОРЗП на 2022 рік звернутися до АТ "Дніпропетровськгаз" з заявою про їх коригування, що ним зроблено не було;
- судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам підтвердження того факту, що АТ "Дніпропетровськгаз" належним чином здійснило розрахунок РЗП споживачу на 2022 рік;
- на переконання скаржника, за відсутності необхідних доказів на підтвердження позиції відповідача, висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають встановленим обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наголошує, що у справі №904/3855/21 судами були встановлені преюдиційні факти щодо відсутності споживання природного газу підприємством у січні - лютому 2021 року та неправомірності визначення АТ "Дніпропетровськгаз" фактичних обсягів споживання у спірний період.
Позивач, звертаючись з позовом у даній справі, не виконав рішення суду від 17.11.2021 року у справі №904/3855/21, не здійснив корегування на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" інформації про обсяги поставленого відповідачу природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору ГТС, в якій мав відобразити обсяг спожитого природного газу за період з 01.02.2021 року по 31.01.2021 року в об'ємі 0м.3, за період з 01.02.2021 року по 11.02.2021 року в об'ємі 0м3.
Крім того, відповідач зазначає, що в аналогічних справах суд апеляційної інстанції вже робив висновки щодо преюдиційності встановлених у справі №904/3855/21 фактів. На теперішній час позивач також не здійснив коригування на інформаційній платформі.
З твердженням відповідача, акт наданих послуг не підписаний ДП "Стальзавод" та повернутий АТ"Дніпропетровськгаз" з обґрунтуванням підстави повернення без підпису, тому враховуючи незгоду із підписанням акту наданих послуг та повернення його у встановлений Кодексом ГРМ строк, зобов'язання споживача не настало, відтак, немає правових підстав для притягнення до відповідальності та застосування до відповідача господарських санкцій.
На думку відповідача, з урахуванням невиконання преюдиційного рішення суду по справі №904/3855/21, вимога про стягнення суми "беззаперечної" заборгованості за послугу з розподілу природного газу за вересень 2022 року, пені та 3% річних є неправомірною та такою, що не підлягає задоволенню.
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (третя особа-2) у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що згідно з п.4 гл.1 розд ХІІ Кодексу ГТС, відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається до цього розділу, несе той суб'єкт, на якого покладається обов'язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.
За твердженням Оператора остаточна алокація щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу газового місяця здійснюється оператором газотранспортної системи з урахуванням вимог гл.7 розд.ХІІ Кодексу ГТС.
За доводами Оператора газотранспортної системи, обсяг остаточної алокації відборів споживачів з ЕІС - кодом 56ХО0000J8 L 8Т009 за вересень 2022 становить 0,00м3. Витяг з інформаційної платформи інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з вказаним кодом за зазначений період, яка здійснювалася Оператором ГТС у відповідності до Кодексу ГТС, на підставі даних, наданих оператором газорозподільної системи, тобто - позивачем.
Позивач у відповіді на відзив (вх. суду 11639/23) акцентує увагу, що обсяги РЗП на 2022 рік було встановлено відповідно до акта приймання-передачі природного газу №ДГП0051282 від 30.09.2021 і становить 1364290м2, та відповідно місячна замовлена потужність на цей рік становить 113690,88м2 з урахуванням положень п.4 гл.3 розд.ІХ Кодексу ГРС.
Цей Кодекс визначає донараховані обсяги природного газу такими, що спожиті, розподілені, поставлені, та не розподіляє механізми фактичного споживання газу та донарахування обсягів природного газу на момент фактичного споживання газу та донарахування обсягів природного газу на вимогу Кодексу ГРМ. Послуга з розподілу газу не обмежується обов'язками оператора ГРМ щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об'єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ у межах приєднаної потужності об'єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій оператора ГРМ, пов'язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ.
У відповіді на відзив (вх.суду 11667/23) у тому числі зазначено, що лише з 10.02.2021 року розподіл газу відповідачу з мереж позивача було припинено в примусовому порідку. На теперішній час та на час виникнення спірних відносин між сторонами наявні правовідносини, що підтверджуються чинним договором, отже якщо у споживача відсутній доступ до газорозподільної системи, у нього відсутня необхідність замовляти послугу з розподілу природного газу і сплачувати за неї. Послуга РЗП на 2021 рік була замовлена споживачем ще у 2020 році, і у разі відсутності потреби у цій послузі відповідач її б не замовляв.
Також позивач посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.10.2021 року по справі № 920/1114/20 та вважає, що висновки, викладені у рішенні господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4250/22 не відповідають встановленим обставинам справи, окрім того, неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРМ, глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ, порушенням норм процесуального права.
На переконання позивача, відносини транспортування та розподілу мають різну правову природу, тому внесення змін до інформаційної платформи Оператора ГРС не змінює обов'язку споживача сплатити вартість послуг з розподілу природного газу. Крім того, внесення змін до інформаційної платформи не є компетенцією Оператора ГРМ, хоча АТ "Дніпропетровськгаз" повідомило Оператора ГТС про рішення суду у справі №904/3855/21.
Інші доводи, викладені у відповіді на відзив, є аналогічними з доводами апеляційної скарги .
Третя особа-1 (ТОВ "Д.Трейдінг") своїм процесуальним правом не скористалося, відзив на апеляційну скаргу не надало.
Відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Мороз В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2023 апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк 10 днів на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 09.11.2023 року, у зв'язку з усуненням недоліків скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2016 року між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (оператором ГРМ) та Дочірнім підприємством "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (споживачем) укладений договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовими) шляхом підписання заяви-приєднання №09420J8L8TAP016, згідно з п. 1.1 якого визначено, що типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3 договору).
Відповідно до п.2.1 договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1 договору).
Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1. цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (пункт 6.2 договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.6.4 договору).
Згідно з п. 6.6. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.
Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Відповідно до п. 6.8. договору надання оператором ГРМ послуг з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку визначені цим договором (пункт 7.4 договору).
Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1 договору). Споживачу був присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу (ЕІС код) 56ХО0000JBL8T009.
Згідно з Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 року №2745 для клієнтів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 куб, м на місяць (без урахування ПДВ).
Позивач стверджував, що на виконання умов договору він надав відповідачу послуги з розподілу природного газу (потужності) у вересні 2022 року на суму 171 900, 62 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП82016593, рахунком на оплату послуг № 62002015 від 30.09.2022 року. Вказані документи були направлені на адресу споживача 04.10.2022 року, що підтверджується описом-вкладення, фіскальним чеком та накладною АТ "Укрпошта", та отримані відповідачем 13.10.2022 року, що підтверджується трекінгом відправлення АТ "Укрпошта".
Для врегулювання спору на адресу Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" 05.10.2020 року була направлена вимога про виконання боргового зобов'язання на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" вих. № 49008-Сл-14963-1022. Факт направлення підтверджується описом-вкладення, накладною та фіскальним чеком АТ "Укрпошта". Вказані документи були отримані представником споживача 12.11.2022 року.
Відповідач не підписав Акт № ДГП82016593 від 30.09.2022 року на суму 171 900,62 грн та не оплатив його, оскільки не погоджується з його правомірністю, та зазначав у листі на адресу позивача від 14.10.2022 року, що останній складений без врахування рішення господарського суду Дніпропетровської області №904/3855/21 від 17.11.2021 року, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2022 року та постановою Верховного Суду від 19.07.2022 року залишено без змін та набрало законної сили.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" посилається на неналежне виконання Дочірнім підприємством "Дніпродзержинський сталеливарний завод" умов договору розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим, від 01.01.2016 року в частині повної та своєчасної оплати за послуги розподілу природного газу за вересень 2022 року у сумі 171 900, 62 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивачем нараховано пеню у сумі 4 945, 09 грн та 3% річних у розмірі 296, 71 грн. за період 11.10.2022 року по 31.10.2022 року.
Неоплата відповідачем вказаних вище сум боргу, річних та пені стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
З огляду на укладений між сторонами договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений Постановою Національної, комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2494.
Відповідно до абз. 1 п. 1 гл. 3 розд. IX Кодексу газорозподільних систем визначення об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Згідно із абз. 1 п. 4 гл. 3 розд. IX Кодексу газорозподільних систем споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період. При цьому, якщо комерційний ВОГ обладнаний обчислювачем чи коректором об'єму природного газу, до звіту додаються роздруковані звіти з обчислювача чи коректора об'єму природного газу про добові та/або погодинні дані споживання природного газу, протокол про втручання в роботу комерційного ВОГ та протокол аварійних/діагностичних повідомлень.
Абзацом 1 п. 6 гл. 3 розд. IX Кодексу ГРС передбачено, що визначені оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об'єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної локації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.
Відповідно до п. 7 гл. 3 розд. IX Кодексу за наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об'єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.
Спір у даній справі виник у зв'язку із існуванням між сторонами розбіжностей щодо визначення об'єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу, оскільки сторони не досягли згоди стосовно обсягу розподіленого природного газу.
Порядок розрахунків за договором розподілу природного газу визначений у розд. 6 гл. IV Кодексу газорозподільних систем.
Так, у п.1 гл. 6 розд. VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
У Кодексі газорозподільних систем термін газовий рік вживається у значенні, як період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.
Матеріали даної справи свідчать про те, що позивач, здійснюючи вираховування річної замовленої потужності, вважає правомірними обсяги поставленого (протранспортованого) ДП "Стальзавод" (ЕІС - код 56ХО0000JBL8T009) природного газу за січень 2021 в об'ємі 288 575,3 м3, за лютий 2021 року в об'ємі 500 692,32 м3.
В свою чергу відповідач, посилаючись на преюдиціальність фактів, встановлених судовими рішеннями у справі № 904/3855/21, наполягає на тому, що обсяг спожитого (розподіленого) природного газу при вирахуванні річної замовленої потужності має враховуватися у таких обсягах: у січні 2021 року в об'ємі 0 м3, у лютому 2021 року в об'ємі 0 м3.
Колегією суддів встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 року у справі №904/3855/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2022 року та постановою Верховного Суду від 19.07.2022 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" скорегувати на інформаційній платформі Оператора ГТС - Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України інформацію про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009) природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору ГТС, в якій відобразити обсяг спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 року по 31.01.2021 року в об'ємі 0 м3, за період з 01.02.2021 по 11.02.2021 в об'ємі 0 м3. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" 2 270 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.
Вказані судові рішення мотивовані тим, що у зв'язку із неподанням позивачем звітів про дані комерційного вузла обліку за січень та лютий 2021 року, та за умов продовження дії протягом відповідного періоду договору розподілу природного газу, визначення відповідачем об'ємів та обсягів розподілу природного газу по об'єкту споживача у спосіб, передбачений пунктом 4 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, є правомірними; протягом періоду з 01.01.2021 року по 11.02.2021 року відповідач, як Оператор ГРМ, взагалі не мав фізичної можливості щодо розподілу на користь позивача природного газу через газопровід ДУ-500 та ДУ-600, оскільки передача природного газу з газотранспортної системи до вказаного газорозподільчого газопроводу в зазначений період не відбувалась; отже, незважаючи на правомірність застосування відповідачем положень пункту 4 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем при визначенні об'ємів та обсягів розподілу природного газу по об'єкту позивача за підсумками розрахункового періоду січня-лютого 2021 року, надані в справу докази свідчать про те, що визначені в такий спосіб обсяги, не відповідають фактичним обставинам, адже протягом спірного періоду відповідач взагалі не здійснював розподіл газу на користь позивача.
Позивач у даній справі не надав доказів виконання ним рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 року у справі № 904/3855/21 та здійснення корегування на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформації про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009) природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору ГТС, в якій є відображеним обсяг спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 року по 31.01.2021 року в об'ємі 0 м3, за період з 01.02.2021 року по 11.02.2021 року в об'ємі 0 м3.
Крім того, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 року у справі №904/3855/21 також встановлено, що протягом періоду (з 01.01.2021 року по 11.02.2021 року), відповідач, як Оператор ГРМ, взагалі не мав фізичної можливості щодо розподілу на користь позивача природного газу через газопровід ДУ-500 та ДУ-600, оскільки передача природного газу з газотранспортної системи до вказаного газорозподільчого газопроводу в зазначений період не відбувалась.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У цьому зв'язку суд враховує, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Отже, обставини, встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 року у справі №904/3855/21 між тими самими сторонами мають преюдиціальний характер для даної справи.
Таким чином, не підлягає доказуванню у справі №904/4250/22 та обставина, що обсяги розподілу природного газу на користь Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС-код 56XO0000J8L8T009) за період з 01.01.2021 року по 31.01.2021 року здійснено в об'ємі 0 м3, та за період з 01.02.2021 року по 11.02.2021 року в об'ємі 0 м3.
Також не підлягає доказуванню у цій справі і та обставина (встановлена у справі №904/3855/21), що протягом періоду (з 01.01.2021 року по 11.02.2021 року), відповідач, як Оператор ГРМ, взагалі не мав фізичної можливості щодо розподілу на користь позивача природного газу через газопровід ДУ-500 та ДУ-600, оскільки передача природного газу з газотранспортної системи до вказаного газорозподільчого газопроводу в зазначений період не відбувалась.
При цьому, незважаючи на правомірність застосування оператором ГРМ положень п. 4 гл.3 розд. IX Кодексу газорозподільних систем при визначенні об'ємів та обсягів розподілу природного газу по об'єкту Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" за підсумками розрахункового періоду січня-лютого 2021 року, надані у справу №904/3855/21 докази свідчать про те, що визначені у такий спосіб обсяги не відповідають фактичним обставинам, адже протягом спірного періоду Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" взагалі не здійснювало розподіл газу на користь Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод".
Тобто, у справі № 904/3855/21 встановлено, що дії АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" при визначенні об'ємів та обсягів розподілу природного газу були правомірними, оскільки на момент їх вчинення ще не було встановлено того факту, що протягом спірного періоду Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" взагалі не здійснювало розподіл газу на користь Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод". Водночас, встановивши ці обставини, суд зазначив, що визначені у такий спосіб обсяги не відповідають фактичним обставинам.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд зазначає, що обставини щодо правомірності дій позивача з відображення на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформації про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС-код 56XO0000J8L8T009) природного газу за січень 2021 року в об'ємі 288 575,3 м3 та за лютий 2021 року в об'ємі 500 692,32 м3, не є вирішальними для вирішення спору, оскільки таке відображення мало місце до прийняття рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 року у справі № 904/3855/21.
Водночас, для вирішення спору по суті у даній справі № 904/4250/22 ключове значення має факт виконання позивачем рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 року у справі №904/3855/21, яким зобов'язано Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" скорегувати на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" інформацію про обсяги поставленого (протранспортованого) Дочірньому підприємству "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС-код 56XO0000J8L8T009) природного газу шляхом направлення уточненої інформації Оператору газотранспортної системи, в якій відобразити обсяг спожитого (розподіленого) природного газу за період з 01.01.2021 року по 31.01.2021 року в об'ємі 0 м3, за період з 01.02.2021 року по 11.02.2021 року в об'ємі 0 м3.".
З матеріалів даної справи вбачається, що позивач, не врахувавши рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 року у справі №904/3855/21, що набрало законної сили і є обов'язковим для виконання, подав у листопаді 2022 року до суду позов у справі № 904/4250/22 без врахування преюдиціальних фактів, встановлених судовими рішеннями у справі № 904/3855/21.
Суд критично ставиться до тверджень позивача щодо виконання ним судового рішення у справі № 904/3855/21, адже формальне виконання цього рішення шляхом повідомлення Оператора газотранспортної системи ТОВ"Оператор газотранспортної системи України" про це рішення та наявність постанови про закінчення відповідного виконавчого провадження, без врахування у своїй діяльності обставин, встановлених під час розгляду справи № 904/3855/21, не свідчить про дотримання позивачем умов договору та вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Згідно з п. 1 розд. 6 гл. IV Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Таким чином, для визначення плати за вересень 2022 року позивач мав виходити з того, що обсяги розподілу на користь Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" (ЕІС - код 56ХО0000J8L8Т009) за період з 01.01.2021 року по 31.01.2021 року в об'ємі 0 м3, за період з 01.02.2021 року по 11.02.2021 року в об'ємі 0 м3 .
Однак, позивач визначив плату за вересень 2022 року виходячи з таких об'ємів: у січні 2021 року - 288 757, 3 м3; у лютому 2021 року - 500 692, 32 м3, що є очевидно неправильним.
У свою чергу, наведені обставини унеможливлюють встановлення судом правильного розміру плати за вересень 2022 року, а відповідно, і встановлення наявності (відсутності) у відповідача заборгованості за спірний період (її розміру) з урахуванням здійснених Дочірнім підприємством "Дніпродзержинський сталеливарний завод" оплат.
Отже, здійснюючи розрахунок за послугу розподілу природного газу (потужності) у вересні 2022 року, позивач взяв неправильні вихідні дані за січень 2021 року та лютий 2021 року, що має наслідком неправомірно заявлену суму позову.
Крім того, відповідно до п. 10 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. Водночас, ненадання письмової відмови щодо підписання акта наданих послуг не спричиняє узгодженість такого акта.
У даному випадку, акт наданих послуг № ДГП82016593 від 30.09.2022 року, у відповідності до якого позивачем нарахована відповідачу вартість послуг з розподілу природного газу за вересень 2022 року на суму 171900,62 грн, відповідачем не підписаний.
Підстави відмови від підписання викладені відповідачем у листі №03-01/207 від 14.10.2022 року(т.1 а.с.59), в якому йдеться про те, що у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 року у справі № 904/3855/21 встановлені обставини щодо неправомірності визначення позивачем фактичних обсягів споживання у січні-лютому 2021 року і після приведення АТ "Дніпропетровськгаз" актів наданих послуг у відповідність з вимогами положень Кодексу ГРМ та відображення даних з урахуванням чинного рішення суду, ДП "Стальзавод" розгляне їх у відповідності з вимогами Кодексу ГРМ та договору.
Направлення цього листа та повернення спірного акту на адресу позивача підтверджується матеріалами справи. Доказів зворотного позивачем не надано.
Викладені обставини, крім усього, спростовують доводи скаржника щодо неповернення акту на його адресу.
Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за послуги з розподілу природного газу (потужності) за вересень 2022 року у розмірі 171 900, 62 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Одночасно, враховуючи, що позовні вимоги про стягнення пені та процентів річних є нерозривно пов'язаними із сумою основної заборгованості та фактично є похідними від такої вимоги, тому у їх задоволенні було також правильно відмовлено судом.
Доводи апелянта про те, що судом необґрунтовано визнано преюдиційними факти, встановлені при розгляді справи №904/3855/21, а також про те, що ці факти не мають значення для даної справи, не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.
Доводи скарги про те, що навіть якщо взяти у розрахунки РЗП на 2022 рік об'єми 0 м.кв. спірних місяців - січень, лютий 2022 року, все одне вбачається заборгованість ДП "Дніпродзержинський сталеливарний завод" за надані у вересні 2022 року послуги у сумі 72452,90 грн. не приймаються судом до уваги, оскільки АТ "Оператор газотранспортної системи "Дніпропетровськгаз" не надав розрахунку (з урахуванням нульових показників за січень та лютий 2021 року), з якого б вбачалася наявність заборгованості за спірний період.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наведені в апеляційній скарзі розрахунки не можуть бути враховані судом під час апеляційного перегляду справи, оскільки у силу приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не наділений правом надавати оцінку доказам, які не надавалися та доводам апеляційної скарги, які не заявлялися до суду першої інстанції, не розглядалися і не могли бути розглянуті цим судом.
Щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 26.10.2021року по справі № 920/1114/20, то правові позиції, викладені у названій постанові, не є релевантними до обставин цієї справи, оскільки відповідне судове рішення приймалося за іншої фактично-доказової бази.
Інші доводи скаржника не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У даному випадку, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Дніпропетровськгаз" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 року у справі №904/4250/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя В.Ф.Мороз