вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" червня 2024 р. Справа№ 910/16422/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.
представників сторін:
від позивача : Храновський В.М.
від відповідача -1: Котенко О.В.
від відповідача -2: Котенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 про відстрочення виконання рішення
у справі № 910/16422/23 (суддя Алєєва І.В.)
за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк»
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс»
2. ОСОБА_1
про стягнення 5 034 357, 81 грн
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2023 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № CR 22-011/28-11 від 14.01.2022 у розмірі 5 034 357,81 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання банківських послуг № CR 22-011/28-1 від 14.01.2022, у зв'язку з чим, у нього станом на 25.05.2023 виникла заборгованість в сумі 5 034 357,81 грн. (кредитна лінія), яка складається: із заборгованості по тілу кредиту (кредитна лінія) у сумі 4 812 200,00 грн та заборгованості по процентам (кредитна лінія) у сумі 222 157,81 грн.
Короткий зміст рішення господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі №910/16422/23 позов задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість по кредиту у розмірі 4 812 200,00 грн та заборгованість по відсоткам у розмірі 222 157,81 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 37 757,69 грн та з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк судовий збір у розмірі 37 757,69 грн.
Короткий зміст заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024
15.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» та ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/16422/23 на один рік.
03.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» та ОСОБА_1 надійшло доповнення до заяви про відстрочення судового рішення.
Заява відповідачів про відстрочення виконання рішення суду обґрунтована тим, що з початком повномасштабного військового вторгнення обсяг вирощування та реалізації сільськогосподарських культур істотно скоротився. На деякий час господарська діяльність ТОВ «УЛКП» була повністю паралізована та зупинена внаслідок російської окупації всієї території Новгород-Сіверського району Чернігівської області в період з 24.02.2022 до 03.04.2022. Після деокупації та до сьогодні Новгород-Сіверський район відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та території подальших можливих бойових дій. На даний час Новгород-Сіверський район є територією постійних обстрілів артилерією, ракетами, безпілотниками, керованими авіабомбами тощо. Також на території району зведено та продовжується будівництво фортифікаційних споруд. Всі ці обставини ускладнюють або унеможливлюють логістику агропідприємств, роблять частину сільськогосподарських земель недоступною або занадто небезпечною для посівних робіт, обробки та збору врожаю. На тих угіддях, де Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» вдається продовжувати діяльність, вести посівну роботу та збір врожаю, постійно доводиться призупиняти або скасовувати роботи через сигнали повітряної тривоги та обстріли.
Таким чином, військові дії завадили Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» в 2022 та 2023 роках провадити господарську діяльність в звичайних обсягах і поставили підприємство у вкрай скрутне матеріальне становище.
Незважаючи на вищезазначені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» частково сплачувало проценти за кредитом протягом 2022 та 2023 років.
Як зазначають заявники, наразі Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» потребує часу для відновлення своїх виробничих потужностей і платоспроможності. Для цього підприємством вже вживаються відповідні заходи, спрямовані на те, щоб отримати дохід від своєї господарської діяльності та за рахунок власного доходу погасити заборгованість перед позивачем.
Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/16422/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» та ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/16422/23 до 18.10.2024.
Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що фінансовий стан Товариства, яке здійснює вирощування зернових, бобових, олійних, прядивних культур, тощо є тяжким, у зв'язку з військовими діями, що завадили ТОВ «Українська лляна компанія плюс» у 2022 та 2023 провадити господарську діяльність у звичайних обсягах, що ставить під загрозу його нормальне функціонування. За таких умов, миттєве виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 значно погіршить фінансовий стан Товариства та призведе до неможливості виконання виробничих функцій, що і є виключною обставиною, і відповідно - підставою для відстрочення виконання рішення в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 та відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Також апелянт вказує, що не можуть братися до уваги посилання на те, що покращення фінансового стану підприємства очікується через рік, оскільки вказане посилання ґрунтується на основі припущень щодо фінансових розрахунків та аналізу поточного фінансового стану підприємства та його покращення не підтверджено належними та допустимими доказами, а висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, апелянт зазначає, що вирощування сільськогосподарської продукції потребує значних затрат коштів на різних етапах вирощування. Позичальнику не вдалося отримати прибуток ні в 2022, ні 2023 роках, яким вдалося би погасити кредит в значній частині. Загальна сума погашених Товариством відсотків за 2022-2023 років складає 53 386,75 грн. Отже, на думку апелянта, позичальником здійснюються дії щодо затрат на вирощування сільськогосподарської продукції без отримання відповідної віддачі та погашення заборгованості.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, представник відповідачів у своєму відзиві, поданому до суду 02.05.2024, зазначає, що ухвала суду прийнята при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без його порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Представник відповідача надав пояснення аналогічні поясненням заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Крім того, наголошує, що фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» є важким, що ставить під загрозу його фінансово-господарську діяльність. Більш того, миттєве виконання судового рішення значно призведе до неможливості виконання відповідачами виробничих функцій та істотно ускладнить виконання рішення суду та в перспективі може зробити виконання неможливим.
Також представник відповідача зауважує, що матеріальні інтереси позивача забезпечені порукою власника і заставою майна Товариства.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 для розгляду апеляційної скарги у справі №910/16422/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/16422/23 та призначено до розгляду на 08.05.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 розгляд справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/16422/23 відкладено на 03.06.2024.
Позиції учасників справи
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.06.2024 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» та ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024.
Представник відповідачів в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.06.2024 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/16422/23 позов задоволено повністю.
На підставі рішення суду підлягає стягненню солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість по кредиту у розмірі 4 812 200,00 грн та заборгованість по відсоткам у розмірі 222 157,81 грн.
Крім того, підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 37 757,69 грн та з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк судовий збір у розмірі 37 757,69 грн.
15.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» та ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/16422/23 на один рік.
03.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» та ОСОБА_1 надійшло доповнення до заяви про відстрочення судового рішення.
Заява відповідачів про відстрочення виконання рішення суду обґрунтована тим, що фінансовий стан Товариства, яке здійснює вирощування зернових, бобових, олійних, прядивних культур, тощо є тяжким, у зв'язку з військовими діями, що завадили ТОВ «Українська лляна компанія плюс» у 2022 та 2023 провадити господарську діяльність у звичайних обсягах та ставлять під загрозу нормальне функціонування Товариства. Також заявники зазначили, що ТОВ «Українська лляна компанія плюс» потребує часу для відновлення своїх виробничих потужностей і платоспроможності. Для цього підприємством вже вживаються відповідні заходи, спрямовані на те, щоб отримати дохід від своєї господарської діяльності та за рахунок власного доходу погасити заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/16422/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» та ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/16422/23 до 18.10.2024.
Так, дослідивши вищезазначену заяву, суд першої інстанції встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» було засновано ОСОБА_1 21.01.2004 та існує вже більше 20 років, за цей час, підприємство стало одним з лідерів серед агровиробників регіону по вирощуванню зернових, бобових, олійних, прядивних культур тощо. Загальний розмір посівних площ Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» складає більше 2,5 тис. га на підтвердження чого надано Податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік з Додатком 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» та Квитанцією № 2 від 16.02.2023 з Електронного кабінету платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» з порталу cabinet.tax.gov.ua.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи Меморіальних ордерів від 26.01.2022, 01.02.2022 та 21.02.2022, кредитні кошти були надані Акціонерним товариством «ОТП Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» напередодні повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України.
Станом на 15.03.2024 військова агресія проти України триває, в той час, як дата припинення чинності лімітом кредитної лінії за кредитним договором - 20.12.2022, дата припинення генерального строку за кредитним договором - 15.12.2023 (п.21.1.6 кредитного договору). Так, строк повернення кредиту припадав як раз на період військових дій та воєнного стану в Україні.
Як зазначають заявники, кредитні кошти були надані Акціонерним товариством «ОТП Банк» та використані Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» для поповнення обігових коштів на потреби господарської діяльності підприємства. За рахунок кредитних коштів Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» здійснювало оплату за паливно-мастильні матеріали, дизельне пальне та запчастини для сільськогосподарської техніки, технічне обслуговування та ремонт сільськогосподарської техніки, насіння та посівний матеріал, добрива, агротехнічну обробку сільськогосподарських культур, розліснення земельних ділянок, обробку грунту (дискування. оранка), послуги перевезення тощо.
Крім того, заявники посилаються, що потужності та посівні площі Товариства (більше 2,5 тис. га) знаходяться на території Новгород-Сіверської міської та Семенівської міської територіальних громад Новгород-Сіверського району Чернігівської області, які безпосередньо межують на півночі України з російською федерацією.
Неможливість своєчасного та повного повернення відповідачами кредиту та сплати процентів на користь позивача обумовлена об'єктивними та незалежними від відповідачів обставинами. З початком повномасштабного військового вторгнення обсяг вирощування та реалізації сільськогосподарських культур істотно скоротився. На деякий час господарська діяльність ТОВ «Українська лляна компанія плюс» була повністю паралізована та зупинена внаслідок російської окупації всієї території Новгород-Сіверського району Чернігівської області в період з 24.02.2022 до 03.04.2022. Після деокупації та до сьогодні Новгород-Сіверський район відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та території подальших можливих бойових дій. На даний час Новгород-Сіверський район є територією постійних обстрілів артилерією, ракетами, безпілотниками, керованими авіабомбами тощо. Також на території району зведено та продовжується будівництво фортифікаційних споруд. Всі ці обставини ускладнюють або унеможливлюють логістику агропідприємств, роблять частину сільськогосподарських земель недоступною або занадто небезпечною для посівних робіт, обробки та збору врожаю. На тих угіддях, де Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» вдається продовжувати діяльність, вести посівну роботу та збір врожаю, постійно доводиться призупиняти або скасовувати роботи через сигнали повітряної тривоги та обстріли.
Так, на відміну від довоєнного періоду, за 2022 рік Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» обсяги вирощування та реалізації с/г продукції скоротились в рази, а саме: підприємство реалізувало 2 158 центнерів зернових та зернобобових культур на суму 1 098 185 грн. та 16 161 центнерів насіння олійних культур на суму 19 662 850 грн.; чистий дохід від реалізації продукції склав 24 347 900 грн., але чистого прибутку у підприємства взагалі не було, навпаки фінансові результати 2022 року були збитковими.
У 2023 році чистий дохід від реалізації продукції склав 32 867 800 грн, але чистого прибутку у підприємства знову не було, навпаки фінансові результати 2023 року були збитковими.
Таким чином, військові дії завадили Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» в 2022 та 2023 роках провадити господарську діяльність в звичайних обсягах і поставили підприємство у вкрай скрутне матеріальне становище.
Незважаючи на вищезазначені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» частково сплачувало проценти за кредитом протягом 2022 та 2023 років.
Як зазначають заявники, наразі Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» потребує часу для відновлення своїх виробничих потужностей і платоспроможності. Для цього підприємством вже вживаються відповідні заходи, спрямовані на те, щоб отримати дохід від своєї господарської діяльності та за рахунок власного доходу погасити заборгованість перед позивачем.
На сезон 2024 року ТОВ «Українська лляна компанія плюс» вже посіяно озимі культури: ріпак 395 га, озима пшениця 154 га, ячмінь озимий 35 га, а також заплановано посіяти навесні ще 1 113 га пшениці ярої 217 га, сої 496 га, соняшнику 400 га.
Звертаючись до суду із заявою про відстрочення виконання рішення, відповідачі вважають, що миттєве виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 значно погіршить фінансовий стан Товариства та призведе до неможливості виконання виробничих функцій, що і є виключною обставиною та підставою для відстрочення виконання рішення у розумінні ст. 331 ГПК України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
У відповідності до статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Так, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали виключно за фактом такого звернення сторони.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч. 5 ст. 331 розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/16422/23 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість по кредиту у розмірі 4 812 200,00 грн та заборгованість по відсоткам у розмірі 222 157,81 грн.
Також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 37 757,69 грн та з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 37 757,69 грн.
Вказані суми, на переконання колегії суддів, є досить значними, разом з тим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що строк повернення кредиту ТОВ «Українська лляна компанія плюс» припав на період військових дій та воєнного стану в Україні та всі виробничі потужності та посівні площі Товариства знаходяться на прикордонній з росією території Новгород-Сіверського району Чернігівської області, яка з перших днів війни до 07.04.2022 була в окупації та господарська діяльність Товариства на цей період була зупинена. Впродовж 2022-2023 років вказаний район є територією постійних обстрілів, не дивлячись на що, Товариство веде посівну роботу та збір врожаю та намагається частково сплачувати відсотки. Негайне стягнення сум з ТОВ «Українська лляна компанія плюс» може призвести до погіршення фінансового його становища.
Таким чином, з огляду на вищенаведену сукупність обставин, апеляційна інстанція вважає, що негайне виконання рішення суду може призвести до неплатоспроможності Товариства, накопичення нових боргів при неможливості їх погашення, і, як наслідок, банкрутства останнього.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказує, що надання відстрочки виконання судового рішення надасть позивачльнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів.
Передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє відповідачів від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог позивача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін. При цьому, колегія суддів зауважує, що матеріальні інтереси позивача у даному випадку залишаються збалансованими і забезпеченими порукою власника і заставою майна Товариства (сільськогосподарської техніки тощо).
Таким чином, відстрочення у даній справі може бути ефективним засобом недопущення погіршення економічної ситуації Товариства та приведення його фінансово-господарської діяльності до паралізації та згодом до банкрутства, що, відповідно, може бути загрозою неотримання позивачем протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів за рішенням суду. Тобто, з огляду на неприпустимість невиконання рішення суду, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання відстрочення буде дотриманий.
Позичальник просив час для відновлення виробничих потужностей, платоспроможності і добровільного погашення боргу, який був встановлений судом першої інстанції у сім місяців - до 18.10.2024, до завершення сільськогосподарського циклу. Судом першої інстанції прийнято до уваги, що матеріальний інтерес Товариства полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило продовжити його діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.
Тому, доводи апелянта відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані, оскільки обмеження, яке запроваджено судом у вигляді відстрочення, здійснено з дотриманням розумного балансу інтересів та не посягає на саму сутність права позивача, а відтак не призводить до втрати його реального змісту.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що обмеження прав і свобод людини і громадянина визнаються допустимими, якщо вони здійснені згідно з чинним зако нодавством і відповідають правилу «збереження основного змісту прав і свобод» (рішення від 20 травня 1999 у справі «Реквеньї проти Угорщини», рішення Великої палати від 13 лютого 2003 у справі «Партія добробуту та інші проти Туреччини»).
При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява N 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява N 36575/02); І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (справа «Крапивницький та інші проти України», заява N 60858/00).
За таких обставин, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених статті 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи фінансовий стан ТОВ «Українська лляна компанія плюс», з метою недопущення погіршення економічної ситуації відповідача, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/16422/23 до 18.10.2024.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми чинного законодавства, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали суду відсутні.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 08.04.2024, відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Апеляційна скарга Акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/16422/23 підлягає залишенню без задоволення.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/16422/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/16422/23 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/16422/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 04.06.2024.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім