вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" травня 2024 р. Справа№ 910/11801/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Біла Я.Г., ордер ВІ №1183631 від 20.03.2024;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2023
у справі № 910/11801/23 (суддя - Сівакова В.В.)
за позовом ОСОБА_2
до 1) ОСОБА_1
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Динекс"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Флореску Олена Олегівна
2) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович
про витребування з чужого незаконного володіння частки,-
ОСОБА_2 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Динекс" (далі - Товариство) (враховуючи заяву про усунення недоліків; а.с. 104-116 том 1) про витребування з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 100 % частки у статутному капіталі Товариства, вартість якої становить 6 000 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що є єдиним учасником ТОВ "Динекс", однак 19.05.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - ПНКМНО) Рогач В.В. було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (номер запису 1000731070011036626), якою змінено учасника Товариства та кінцевого бенефіціарного власника. Підставою для виключення позивача зі складу учасників Товариства став акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "Динекс" від 18.05.2023 (посвідчений ПНКМНО Рогачем В.В. ), який підписаний Флореску Оленою Олегівною від імені позивача на підставі довіреності. Проте позивач не підписував жодних довіреностей та актів, а також не висловлював намірів відчуження належних йому корпоративних прав на користь інших осіб. Вважаючи, що частка у статутному капіталі Товариства незаконно вибула з його володіння позивач просив її витребувати у ОСОБА_1 .
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2023 позов задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 100 % частки у статутному капіталі Товариства, вартість якої становить 6 000 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 90 000,00 грн судового збору за подання позову.
Вирішуючи спір у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач володів 100 % часткою у статутному капіталі Товариства, яка незаконно вибула з його володіння на підставі підроблених довіреностей та складеного акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Динекс" від 18.05.2023 згідно якого позивач не уповноважував Флореску О.О. відчужувати його частку ОСОБА_1 , у зв'язку з чим така частка вибула з володіння позивача поза його волею та підлягає витребуванню у ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення апелянт зазначав, що питання встановлення факту підроблення документу повинно досліджуватись і встановлюватись не судом, а суб'єктом судово-експертної діяльності шляхом проведення технічної експертизи. Водночас скаржник зазначав, що не міг поставити під сумнів достовірність відомостей представника позивача під час укладення договору купівлі-продажу частки від 17.05.2023 та акту від 18.05.2023. Окрім того спірна частка не вибула із володіння позивача поза його волею, оскільки до вибуття майна призвів правочин від 17.05.2023 (на підставі якого складено акт приймання-передачі частки від 18.05.2023), який в судовому порядку невизнаний недійсним і на цей правочин не розповсюджуються наслідки ст. 216 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, тож останній створює правові наслідки з дня його вчинення, в тому числі й переходу права власності, що виключає можливість застосування ст. 388 ЦК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та справу призначено на 30.04.2024.
26.03.2024 до апеляційного суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 розгляд справи відкладено на 28.05.2024.
В судовому засіданні, яке відбулось 28.05.2024, представник позивача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.
Інші представники сторін у судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином, і за висновками апеляційного суду їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2018 між ОСОБА_5 , як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, складено акт № 1 приймання-передачі частки (корпоративних прав) у статутному капіталі Товариства (а.с. 30 том 1), відповідно до якого розмір частки, який передано покупцю складає 0,29 % статутного капіталу Товариства і становить 17 400,00 грн.
Даний акт 27.11.2018 засвідчено ПНКМНО Бурменко Н.О. та зареєстровано в реєстрі за №№ 4968; 4969.
23.05.2019 між ТОВ "Арагон" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства (а.с. 31 том 1), відповідно до якого розмір частки, який передано покупцю складає 99,71 % статутного капіталу Товариства і становить 5 982 600,00 грн.
Даний акт 23.05.2019 засвідчено ПНКМНО Журавльовою Л.М. та зареєстровано в реєстрі за №№ 373; 374.
Отже, позивач набув частку у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ "Динекс" та став єдиним учасником цього Товариства.
Рішенням № 10/11 єдиного учасника Товариства від 10.11.2021 затверджено статут ТОВ "Динекс" (далі - статут; а.с. 22-29 том 1).
Відповідно до акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "Динекс" від 18.05.2023 ОСОБА_2 , який є власником частки у розмірі 100 % статутного капіталу Товариства, від імені якого діяла Флореску Олена Олегівна , передав, а ОСОБА_1 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ "Динекс" у розмірі 100 %, номінальною вартістю 6 000 000,00 грн (а.с. 37 том 1).
Спір виник внаслідок того, що позивач жодних дій спрямованих на відчуження своєї частки у статутному капіталі Товариства не вчиняв, а отже належна частка вибула поза його волею, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.
Відповідно до ст. 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об'єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.
Відповідно до підпункту 16 п. 7.6 статуту до компетенції загальних зборів учасників належить вирішення питання щодо відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
Сторонами не подано до матеріалів справи рішення єдиного учасника ТОВ "Динекс" щодо відчуження належної йому частки в статутному капіталі Товариства.
У той же час, підпункт "ґ" п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачає, що для внесення змін до відомостей про склад учасників товариства необхідно надати державному реєстратору акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ, товариства з додатковою відповідальністю.
Таким чином, для здійснення державної реєстрації саме акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства є підтвердженням того, що частка у статутному капіталі переходить до іншого власника і саме на цій підставі вносяться відповідні зміни до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
В матеріалах справи наявна копія акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "Динекс" від 18.05.2023 (а.с. 37 том 1), відповідно до якого з однієї сторони ОСОБА_2 , який є власником частки у розмірі 100 % статутного капіталу Товариства, від імені якого діяла Флореску О.О. на підставі довіреності посвідченої Копчаком Володимиром Олександровичем , консулом Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні, 26.04.2023, зареєстрованого в реєстрі за № 670/608-23 та з іншої сторони - громадянки України ОСОБА_1 , у зв'язку з укладенням договору від 17.05.2023, складено цей акт про наступне: ОСОБА_2 від імені якого діє Флореску О.О. передав, а ОСОБА_1 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ "Динекс" у розмірі 100 %, номінальною вартістю 6 000 000,00 грн.
Даний акт засвідчено ПНКМНО Рогач В.В. 18.05.2023 та зареєстровано в реєстрі за №№ 649; 650.
Також, в матеріалах справи наявна копія довіреності, виданої у Польщі в м. Кракові 26.04.2023 (а.с. 38-39 том 1), згідно якої ОСОБА_2 уповноважив Флореску О.О. представляти його інтереси у державних реєстраторів, у державних та приватних нотаріусів, на загальних зборах учасників ТОВ "Динекс" (ЄДРПОУ 42007039), з питань продажу належної йому частки в статутному капіталі ТОВ "Динекс" та представлення його інтересів, як учасника та/або засновника та/або бенефіціарного власника ТОВ "Динекс", укладати та підписувати договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі, приймати рішення, у тому числі приймати рішення щодо зміни статутних документів Товариства, зміни директора, зміни місцезнаходження Товариства, зміни учасників Товариства, зміни діяльності Товариства, підписувати статутні документи, протоколи, рішення, акти, подавати всі необхідні документи для проведення реєстраційних дій в ЄДР, підписувати описи прийнятих документів, підписувати заяви (відповідні форми), подавати, підтверджувати та підписувати структуру власності надавати довідки, робити нотаріальні копії документів, тощо.
У вказаній довіреності зазначено, що вона 26.04.2023 посвідчена Яремчук Іриною Іванівною , віце-консулом Генерального консульства України в Кракові та зареєстрована в реєстрі за № 1004/ПД/23.
Вказана копія засвідчена ПНКМНО Рогач В.В. 19.05.2023 та зареєстрована в реєстрі за № 667 (а.с. 38 зворот том 1).
Проте позивач, як єдиний учасник Товариства зазначав, що не підписував жодних довіреностей та актів і не висловлював наміру щодо відчуження належних йому корпоративних прав на користь інших осіб. Окрім того позивач не перебував 26.04.2023 за кордоном, не звертався для посвідчення вказаних довіреностей та заперечував факт їх видачі на ім'я зазначеної особи з якою він не знайомий.
Ухвалою господарського суду міста Києва № 910/11801/23 від 24.10.2023 (а.с. 235-237 том 1) в порядку ст. 81 ГПК України було витребувано у ПНКМНО Рогач В.В. належним чином засвідчені копії документів:
- довіреності № 1004/ПД/23 від 26.04.2023, посвідченої Віце-консулом Генерального консульства України в Кракові Яремчук І.І. (із заявою про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей, на підставі якої відбулась реєстрація довіреності в Україні);
- довіреності № 670/608-23 від 26.04.2023, посвідченої консулом Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні Копчаком В.О. (із заявою про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей, на підставі якої відбулась реєстрація довіреності в Україні).
Проте, вимоги вищевказаної ухвали ПНКМНО Рогач В.В. не виконано.
Згідно витягу з ЄДР № 116352173419 від 22.05.2023 відносно ТОВ "Динекс" вбачається, що 19.05.2023 ПНКМНО Рогач В.В. проведено:
- державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 19.05.2023 12:10:42, № 1000731070011036626, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;
- державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 19.05.2023 13:03:40, 1000731070012036626, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
Відповідно до вчинених реєстраційних дій кінцевим бенефіціарним власником (контролером), засновником (учасником) та керівником ТОВ "Динекс" вказано ОСОБА_1 (а.с. 32-36 том 1)
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
За приписами частин 2, 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Стаття 244 ЦК України визначає, що представництво може здійснюватися за довіреністю, якою є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Громадянин України, який перебуває за кордоном має право видати від свого імені довіреність, в тому числі на розпорядження нерухомим та/або рухомим майном (транспортними засобами тощо). Посвідчення довіреностей консульством (або дипломатичним представництвом) за кордоном України відбувається в порядку та за правилами законодавства України.
Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України № 142/5/310 від 27.12.2004 затверджено Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України (далі - Положення).
Відповідно до п. 1.2 Положень вчинення нотаріальних дій покладається на консульських посадових осіб (далі - консул), які працюють в дипломатичних представництвах та консульських установах України.
Згідно з п. 1.3 Положень консулами вчиняються такі види нотаріальних дій, зокрема, посвідчення правочинів (договорів, заповітів, довіреностей та ін.).
Зі змісту пунктів 2.1-2.5, 2.6 Положень вбачається, що нотаріальні дії вчиняються у приміщенні дипломатичного представництва та консульської установи. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості вчинюваних нотаріальних дій, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах території діяльності дипломатичного представництва або консульської установи, у межах консульського округу.
При вчиненні нотаріальних дій консул установлює особу учасників цивільних правовідносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина.
При посвідченні правочинів з'ясовується обсяг цивільної дієздатності фізичних та юридичних осіб, які беруть участь у них.
Нотаріально посвідчуванні правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності консула. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності консула, фізична особа повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею, та в присутності консула проставити на окремому аркуші свій підпис з тим, щоб консул міг перевірити тотожність цих підписів.
Пунктами 3.5.1-3.5.3 Положень визначено, що довіреністю є письмовий документ, який видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта юридичної особи та з інших підстав, установлених актами цивільного законодавства. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреності (їх дублікати) на право розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, а також довіреності, видані в порядку передоручення, їх скасування або припинення дії, підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей безпосередньо консулом, що має доступ до Єдиного реєстру довіреностей через інформаційну мережу Міністерства юстиції України або через Міністерство закордонних справ України відповідно до Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 111/5 від 28.12.2006, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2006 за № 1378/13252.
Відповідно до п. 2.1 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 111/5 від 28.12.2006, обов'язковій реєстрації у Єдиному реєстрі підлягають довіреності (у тому числі їх дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, довіреності, прирівнювані до нотаріально посвідчених, та довіреності, посвідчені особами, які в умовах воєнного стану відповідно до законодавства мають право їх посвідчувати, а також відомості про припинення їх дії.
Згідно до п. 2.2 Положення про Єдиний реєстр довіреностей реєстрація довіреностей (їх дублікатів), посвідчених консульствами (дипломатичними представництвами) України за кордоном відповідно до статті 38 (у разі відсутності доступу до Єдиного реєстру) Закону України "Про нотаріат", а також відомості про припинення їх дії, здійснюється в Єдиному реєстрі за заявою довірителя про реєстрацію таких довіреностей (додаток 1 до Положення про Єдиний реєстр довіреностей ЗАЯВА про реєстрацію довіреності та дубліката довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей). Заява про реєстрацію зазначених довіреностей надається Реєстратору безпосередньо довірителем. У разі неможливості подачі заяви на реєстрацію довіреності безпосередньо довірителем підпис довірителя на такій заяві повинен бути засвідчений підписом та печаткою особи, яка посвідчила довіреність.
У даному випадку консульствами (дипломатичними представництвами) України за кордоном.
Таким чином, довіреності видані громадянами України та які посвідчені посадовими особами консульства (дипломатичного представництва) України за кордоном, підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей (інформаційний лист Нотаріальної палати України від 26.09.2022 "Щодо відсутності підстав для реєстрації довіреностей, посвідчених нотаріусами іноземних держав, у Єдиному реєстрі довіреностей").
З наявного в матеріалах справи витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 50003986 від 18.05.2023 (а.с. 39 том 1) вбачається, що відомості до цього реєстру щодо довіреності посвідченої 26.04.2023 віце-консулом Генерального консульства України в Кракові Яремчук Іриною Іванівною та зареєстрованої в реєстрі за № 1004/ПД/23 внесено ПНКМНО Рогач В.В. 18.05.2023.
У довіреності за № 1004/ПД/23 від 26.04.2023 зазначено, що "довіреність підписана Решетуном М.В. у моїй присутності" (присутності віце-консула Генерального консульства України в Кракові Яремчук І.І.), що є неможливим з огляду на наступне.
Головним центром обробки спеціальної Державної прикордонної служби України на запит позивача було надано відповідь за № 91/Р-7059-10529 від 29.05.2023 (а.с. 43 том 1) згідно якої за даними бази "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території" вбачається, що останній раз ОСОБА_2 виїхав з України 05.12.2021 та повернувся до України 12.12.2021, після чого інформація щодо виїзду даного громадянина України до 22.05.2023 -відсутня.
Отже, після 12.12.2021 позивач перебував в Україні та не виїжджав за кордон до Польщі, що виключає можливість звернутися до відповідного консула за посвідченням довіреності від 26.04.2023.
Більш того, у відповідь на адвокатський запит адвоката позивача - Горошинського О.О. від 23.05.2023 щодо посвідчення 26.04.2023 віце-консулом Генерального консульства України в Кракові Іриною Яремчук довіреності від імені позивача, Генеральним консульством України в Кракові листом № 61317/17-570/1-48240-ВН від 24.05.2023 (а.с. 44 том 1) повідомлено, що ОСОБА_2 не звертався до Генерального консульства України в Кракові для посвідчення довіреності та відповідно дана консульська дія не вчинялася віце-консулом Іриною Яремчук. Дану довіреність слід вважати підробленою, а дії підроблювача та особи, яка послуговується завідомо підробленим документом слід трактувати згідно з положеннями Кримінального кодексу України.
Слід звернути увагу, що в акті приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "Динекс" від 18.05.2023, що Флореску О.О. діяла "на підставі довіреності посвідченої Копчаком Володимиром Олександровичем , консулом Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні, 26.04.2023, зареєстрованої в реєстрі за № 670/608-23", тобто іншої довіреності.
Однак, у відповідь на адвокатський запит адвоката позивача - Горошинського О.О. від 23.05.2023 консулом Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні Копчак В.О. листом № 61224/091-112-23 від 24.05.2023 (а.с. 45 том 1) повідомлено, що ним довіреність від імені ОСОБА_2 не посвідчувалась. Окрім того, в затвердженій номенклатурі справ установи відсутній індекс справи за номером "670".
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що довіреності № 1004/ПД/23 від 26.04.2023 та № 670/608-23 від 26.04.2023 є підробленими.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про те, що довіреності є підробленими, оскільки почеркознавча експертиза не проводилась, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач-1 не був позбавлений можливості в порядку ст. 101 ГПК України подати до суду першої інстанції висновок експертного дослідження проведеного на його замовлення та/або заявити клопотання щодо проведення експертизи.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Також, статтею 203 ЦК України закріплено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, Флореску О.О. діяла не маючи повноважень, що свідчить про неправомірне відчуження належних позивачу корпоративних прав на користь відповідача-1, що призвело до зміни кінцевого бенефіціарного власника, зміни засновника (учасника) та керівника ТОВ "Динекс".
Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається та доведено позивачем, що він був власником 100 % частки у статутному капіталі ТОВ "Динекс".
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Приписами статті 330 ЦК України визначено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Частина 2 ст. 388 ЦК України встановлює два випадки за яких майно не може бути витребувано від добросовісного набувача: якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень; якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.
Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.
Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.
В даному випадку вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння слід встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника не з його волі.
З наведеного вище встановлено, що спірне майно (частка у статутному капіталі Товариства) вибуло з володіння власника (позивача) не з його волі (без прийняття рішення єдиного учасника Товариства та без видачі ним довіреності на вчинення відчуження частки від його імені), тоді як волевиявленням у розумінні ст. 388 ЦК України слід вважати саме вчинення правомірних дій, а не складання акту прийому-передачі частки, який суперечить приписам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 зазначила, що вичерпний перелік способів захисту учасників ТОВ або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств.
Підпунктом "е" пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ серед іншого подається судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ, товариства з додатковою відповідальністю.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що в разі витребування на користь позивача 100 % частки у статутному капіталі ТОВ "Динекс" на підставі вказаної норми може бути поновлене право власності на вказану частку.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.11.2020 у справі № 913/274/19.
Посилання апелянта щодо неможливості ставлення під сумнів достовірність відомостей "представника" позивача під час відчуження частки, а також неможливість витребування частки з огляду на наявність договору купівлі-продажу частки, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки за актом приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "Динекс" (42007039) від 18.05.2023 відбулось безоплатне відчуження частки позивача особою, яка не мала права її відчужувати, у зв'язку з чим позивач має право витребувати її від набувача - ОСОБА_1 . При цьому, договір купівлі-продажу частки витребовувався ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2023 (а.с. 184-186 том 1), проте скаржником не був долучений до матеріалів справи, а отже установивши, що позивач не уповноважував Флореску О.О. на укладення акту приймання-передачі частки, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що частка вибула з володіння позивача проти його волі та без відповідної правової підстави, а тому позовні вимоги правомірно задоволені.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, тож апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі № 910/11801/23 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі № 910/11801/23 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/11801/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 04.06.2024
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко