30 травня 2024 року м.Суми
Справа №591/1895/23
Номер провадження 22-ц/816/826/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 ,
третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Дуванова Тамара Петрівна,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - адвоката Верещагіна Дмитра Борисовича
на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 05 січня 2024 року, у складі судді Данік Я.І., ухвалене в м. Путивль, повний текст якого складено 15 січня 2024 року,
08 березня 2023 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Неговську І.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання транспортних засобів спільною сумісною власністю та визнання права власності. Просила суд:
- встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 13 березня 2018 року по 13 грудня 2022 року;
- визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 автомобіль «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 ,
- у порядку поділу спільного сумісного майна визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Свої вимоги мотивувала тим, що з 13 березня 2018 року вона та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, і за час спільного проживання вони купили автомобіль «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , та автомобіль «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_2 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (неповнолітній син померлого), є спадкоємцем за законом 1 черги і його законним представником не визнається право позивача на 1/2 частину вказаних автомобілів.
Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 05 січня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в особі законного представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Дуванова Т.П., про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання транспортних засобів спільним набутим майном та визнання права власності задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 13 березня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 :
1) автомобіль «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 ;
2) автомобіль «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, інвентаризаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 .
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину:
1) автомобіля «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , 1999 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 ;
2) автомобіля «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, інвентаризаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 .
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 04 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Дуванова Т.П., про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання транспортних засобів спільним набутим майном та визнання права власності, а саме: скасовано арешт накладений на:
1) автомобіль «Skoda Octavia», тип загальний легковий ХЕТЧБЕК-В, р.н. НОМЕР_1 , 1999 року випуску, номер шасі: НОМЕР_3 , зареєстрований 30 травня 2019 року за ОСОБА_4 ;
2) автомобіль «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, інвентаризаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_5 , зареєстрований 27 серпня 2022 року за ОСОБА_4 .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1999 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову та 536 грн 80 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі заяви про забезпечення позову.
В апеляційній скарзі представник відповідача - адвокат Верещагін Д.Б., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на правничу допомогу у сумі 30241 грн 60 коп.
Вважає, що при ухваленні рішення суд вийшов за межі чинного Сімейного Кодексу України та існуючої судової практики щодо встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу. За відсутності будь-яких належних, достовірних та допустимих доказів, судом першої інстанції помилково оцінено нетривалі і періодичні відносини ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , як сімейні стосунки, та безпідставно визнано право власності позивачки на спірні транспортні засоби без доказів походження коштів, витрачених на їх придбання.
Справа розглянута судом односторонньо, проігноровано докази, які спростовують будь-яке відношення ОСОБА_1 до придбання подружжям ОСОБА_5 автомобіля «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , червоного кольору, та самостійного придбання ОСОБА_4 автомобіля Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_2 , сірого кольору. Доводить що автомобіль «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , був придбаний ще у 2010 році, а перереєстрований тільки у травні 2019 року. Відповідно до реєстраційних документів на транспортні засоби власником обох автомобілів значиться ОСОБА_4 .
Вказує про невідповідність проголошеного рішення змісту виготовленого рішення та не правильне написання у рішення марки транспортного засобу автомобіля «Sсoda» замість правильного « ОСОБА_6 ».
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвоката Неговська І.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановленого судом на підставі належних доказів факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 13 березня 2018 року по 13 грудня 2022 року, та поділ спільно придбаних автомобілів.
Наводить попередній розрахунок витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача - адвоката Верещагіна Д.Б., позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Неговської І.В., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с. 122).
За час перебування у шлюбі ОСОБА_4 уклав договір іпотеки №89241 з Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» щодо квартири АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 124).
Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 12 лютого 2018 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на утримання спільної дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1000 грн щомісячно до його повноліття, аліменти виплачувати на користь матері - ОСОБА_3 , починаючи з 6 жовтня 2017 року (т. 1 а.с. 29).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26 травня 2023 року власником квартири АДРЕСА_1 з 11 липня 2019 року є ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 147зв.)
Відповідно до довіреності від 25 травня 2018 року ОСОБА_4 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , уповноважує ОСОБА_1 , зареєстровану по АДРЕСА_3 , представляти його інтереси (т. 1 а.с. 19).
Згідно з довідкою ТСЦ №5946 №31/18/5946-1879 від 5 червня 2018 року за громадянином ОСОБА_4 , зареєстрованим по АДРЕСА_2 , транспортні засоби не зареєстровані (т.1 а.с.27).
Із декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, №0001-М14А-3Р00 від 20 червня 2019 року, та копії дозволу на зброю № НОМЕР_6 місцем проживання ОСОБА_4 зазначено АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 13, т. 2 а.с. 136).
Крім того, як вбачається з копій клопотання ОСОБА_4 від 23 вересня 2021 року, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААб №205501 від 6 жовтня 2021 року, супровідного листа Ковпаківського районного суду міста Суми від 20 жовтня 2021 року, листа батальйону патрульної поліції в місті Кременчук №13061/41/26/1/01-2021 від 13 жовтня 2021 року та листа Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №5409/284/23-21 від 8 жовтня 2021 року, місцем проживання ОСОБА_4 зазначено АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 14, 23, 24, 224зв., 225зв.).
Відповідно до акта від 3 березня 2023 року мешканці будинку АДРЕСА_5 підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_6 з жовтня 2017 року по 13 грудня 2022 року (т. 1 а.с. 30).
Як вбачається з копії договору комісії №4607/19/001909 від 28 травня 2019 року ТОВ «Автотрейд-Суми» зобов'язується за дорученням ОСОБА_9 вчинити декілька правочинів щодо продажу автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1999 року випуску, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_3 (т. 2 а.с. 34).
Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу №4607/19/001909 від 28 травня 2019 року ОСОБА_4 купив у ТОВ «Автотрейд-Суми» автомобіль «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1999 року випуску, номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 26,28).
Згідно з довідкою РСЦ ГСЦ МВС в Сумській області №31/18-91АЗ від 14 грудня 2023 року автомобіль «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 30 грудня 2016 року був зареєстрований за ОСОБА_9 , а 30 травня 2019 року - за ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 98)
Відповідно до копій квитанції ОСОБА_1 вісім разів здійснювала перекази на банківську карту ОСОБА_4 за період з 12 березня 2021 року по 17 червня 2021 року (т. 1 а.с. 15,17-19).
Згідно з розпискою від 26 серпня 2022 року ОСОБА_1 , яка зареєстрована по АДРЕСА_3 , отримала в борг від ОСОБА_10 4000 доларів США для придбання автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_7 спільно з ОСОБА_4 , фактично проживаючим по АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 11).
Згідно з довідкою Східного міжрегіонального управління МЮ №14.1/34/12/23/Дв від 27 лютого 2023 року та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 24 лютого 2023 року ОСОБА_1 з 08 листопада 2007 року працювала на посадах діловода у відділах державної виконавчої служби та отримувала заробітну плату, а також аліменти (т. 1 а.с. 35-38).
Відповідно до договору-купівлі транспортного засобу №5946/2022/3361302 від 27 серпня 2022 року ОСОБА_4 купив у ОСОБА_11 автомобіль «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 25,27).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Суми помер ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 10).
З наданих позивачем копій квитанцій та договорів-замовлень нею було сплачено 5830 грн - витрат на катафалк, 3617 грн - витрат на поховальну атрибутику та хрест, а також 2224 грн - витрат на труну (т. 1 а.с. 148-150).
Крім того, як вбачається з наданих законним представником відповідача чеків 15 грудня 2022 року ОСОБА_1 було витрачено 3500 грн в якості оплати за поминальний обід та 2680грн - оплати за похорон (т. 1 а.с. 127,128).
31 січня 2023 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Дуванової Т.П. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 203).
Згідно з копією витягу зі Спадкового реєстру (спадкові договори та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14 лютого 2023 року, 31 січня 2023 року відбулась реєстрація спадкової справи №7/2023 після смерті ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 39)
ОСОБА_3 зверталась із заявою до поліції з приводу незаконного користування ОСОБА_1 автомобілем «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 40-41).
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26 квітня 2023 року власниками квартири АДРЕСА_6 на праві спільної сумісної власності є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 130-131).
Як вбачається з довідки КП «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради №325/01-03 від 02 травня 2023 року за адресою АДРЕСА_4 були зареєстровані: з 29 травня 1996 року по 25 листопада 2020 року - ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , а з 21 грудня 2020 року - ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 129)
Відповідно до листа КП «Міськводоканал» Сумської міської ради №1342/24 від 03 травня 2023 року особовий рахунок за адресою АДРЕСА_4 відкритий на ОСОБА_14 . У період з 13 березня 2018 року по 21 грудня 2020 року були зареєстровані 3 особи, в тому числі і позивач, а з 21 грудня 2020 року зареєстровано 2 особи, позивач знята з реєстраційного обліку (т. 1 а.с. 161).
Згідно з листом УПП в Сумській області від 01 травня 2023 року ОСОБА_4 притягувався до адміністративної відповідальності під час керування автомобілем «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 23 жовтня 2017 року за ч.5 ст.121 КУпАП, 25 жовтня 2017 року за ч.1 ст.122 КУпАП, 17 листопада 2017 року за ч.5 ст.122 КУпАП (т. 1.а.с. 132-133).
Відповідно до інформації на запит №14.03-08/257452 від 06 червня 2023 року ОСОБА_4 був зареєстрований по АДРЕСА_2 з 01 лютого 2014 року по 24 квітня 2018 року та з 18 червня 2018 року по 11 липня 2019 року (т.1 а.с.185,186).
Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_5 №1016 від 07 травня 2023 року ОСОБА_4 перебував на обліку по АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 234).
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2018 року, постанови про передачу виконавчого провадження від 10 січня 2020 року, постанови про прийняття виконавчого провадження від 16 січня 2020 року та постанови про закінчення виконавчого провадження від 3 березня 2023 року щодо стягнення аліментів з ОСОБА_4 , адреса останнього зазначена - АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 168-171).
Відповідно до наданих ГУ ПФУ в Сумській області ОСОБА_1 отримувала субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг по АДРЕСА_4 , і за вказаною адресою проживала одна особа - ОСОБА_1 (т.2 а.с.13-22).
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що у 2010 році він купив автомобіль «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1999 року випуску, а у 2016 році зареєстрував його за собою. Вказаним автомобілем користувалися його падчерка - ОСОБА_3 та її чоловік - ОСОБА_4 . У 2019 році вказаний автомобіль він продав ОСОБА_4 .
Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 суду пояснили, що проживають по сусідству з ОСОБА_3 , яка перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 і в період шлюбу у них народилась дитина - ОСОБА_2 . Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 періодично приїздив до сина та проживав з ним.
Свідок ОСОБА_10 суду показала, що є двоюрідною тіткою ОСОБА_1 . У 2017 році ОСОБА_4 переїхав до ОСОБА_1 . У 2018 році ОСОБА_4 почав працювати перевізником і разом із ОСОБА_1 купили старий автомобіль «Skoda» у його колишнього тестя. 26 серпня 2022 року вони позичили у неї кошти для придбання нового автомобіля «Skoda», а старий планували продати та віддати їй борг, однак у грудні 2022 року ОСОБА_4 помер. Вона допомагала ОСОБА_1 з організацією поховання, в тому числі і грішми.
Свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що проживала по сусідству із ОСОБА_1 . Наприкінці 2017 року до ОСОБА_1 переїхав ОСОБА_4 , і вони стали проживати однією сім'єю, робити покупки для задоволення побутових потреб їхньої сім'ї. Вона обізнана про всі обставини їх спільного життя, бо проживала із ними у колишній комунальній квартирі зі спільним санвузлом та кухнею у сусідніх кімнатах - квартирах АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 . Коли виходила з ладу сантехніка чи виникали інші побутові проблеми у квартирі, ОСОБА_4 допомагав їх усунути. Вона зверталась до нього за допомогою як до чоловіка сусідки ОСОБА_1 . У 2020 році свідок переїхала до іншого місця проживання і дозволила їм користуватися своєю квартирою АДРЕСА_6 , фактично кімнатою. Крім того їй відомо, що ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 викупили у колишнього тестя останнього автомобіль «Skoda» червоного кольору, а пізніше, позичивши гроші у хрещеної ОСОБА_1 - ОСОБА_10 , купили новий автомобіль «Skoda» сірого кольору.
Свідок ОСОБА_17 зазначила, що є сусідкою ОСОБА_1 . ОСОБА_4 проживав з ОСОБА_1 як одна сім'я, піклувались одне про одного, робили спільні покупки і під час спільного проживання купили старий автомобіль червоного кольору, а пізніше, позичивши гроші у родичів, купили новий автомобіль, а старий хотіли продати, щоб віддати борг.
Вказані факти правильно встановлено судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів, на які суд послався у рішенні.
Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 13 березня 2018 року по 13 грудня 2022 року. За встановлених обставин отримання кожним з них доходів та ведення спільного бюджету автомобіль «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , придбаний ОСОБА_4 28 травня 2019 року, та автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , придбаний ОСОБА_4 27 серпня 2022 року, є його спільною сумісною власністю із ОСОБА_18 , і тому на підставі ст. 71 СК України суд визнав за позивачем право власності на 1/2 частину спірних автомобілів.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно із частиною другою ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно із ч. 1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Конституційний Суд України у рішенні від 03 червня 1999 року №5-рп/99 зазначив, що обов'язковою умовою для визначення осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Із наведених положень можливо встановити ознаки подружніх відносин, зокрема, ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї, наявність усталених відносини, що притаманні подружжю, спільне проживання.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2020 року в справі № 295/14208/18-ц, від 20 січня 2021 року у справі № 178/90/18-ц.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що з 13 березня 2018 року по 13 грудня 2022 року вона проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу та у цей період ними було придбано спірні транспортні засоби: «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, його спадкоємцем є син від першого шлюбу - відповідача у справі неповнолітній ОСОБА_2 , законний представник якого не визнає право власності позивача на спірні автомобілі.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період з 13 березня 2018 року по 13 грудня 2022 року.
Як правильно вказав суд першої інстанції, позивачем надано суду належні та допустимі докази на підтвердження факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу і в період з 13 березня 2018 року по 13 грудня 2022 року та придбання спірних транспортних засобів за спільні кошти.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що покази свідків у сукупності із наданими письмовими доказами є підставою для визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 такими, що проживали однією сім'єю, вели спільне господарство.
Так, свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 підтвердили проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю, облаштування спільного побуту, розподілення сімейних обов'язки, ведення ними спільного бюджету, наявність між ним взаємних прав і обов'язків притаманних подружжю.
Крім того, з показань свідків судом встановлено, що під час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 придбали спочатку старий автомобіль «Skoda» червоного кольору, а пізніше купили новий автомобіль «Skoda» сірого кольору.
Особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦК України, в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно із ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про визнання в порядку поділу спільного сумісного майна за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину автомобілів «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , та «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 328, ч. 4 ст. 334 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Оскільки право власності на транспортний засіб виникає з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про набуття ОСОБА_4 права власності на автомобіль «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1 , ще у 2010 році, а вже перереєстрацію його у 2019 році.
Допущена судом описка у написанні марки автомобіля («Sсoda» замість правильного «Skoda») не впливає на правильність ухваленого судом рішення, оскільки ідентифікуючими ознаками транспортного засобу є модель, рік випуску, № кузова, державний реєстраційний номерний знак.
Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 367-369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - адвоката Верещагіна Дмитра Борисовича залишити без задоволення.
Рішення Путивльського районного суду Сумської області від 05 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина