04 червня 2024 року м.Суми
Справа №591/5909/23
Номер провадження 22-ц/816/630/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
сторони:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Холода Олега Анатолійовича
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2023 року, в складі судді Корольової Г.Ю., ухвалене у м. Суми,
18 липня 2023 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 62929,09 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір № 4812365 про надання споживчого кредиту. Згідно умов договору сума кредиту складає 16300 грн, строк кредитування 8 днів, дата повернення кредиту 30 вересня 2021 року, стандартна процентна ставка - 1,90% в день.
25 травня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено Договір факторингу № 25-05/2022, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги за кредитними договором. Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором в розмірі 62929,09 грн, що складається з тіла кредиту - 16300 грн, процентів за користування кредитом - 30350,60 грн, інфляційних витрат - 14135,12 грн, 3% річних - 2143,37 грн, які позивач просив стягнути з відповідача, а також 2147,20 грн судового збору та 10000 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2023 року позов ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» суму заборгованості у розмірі 46650,60 грн, інфляційні витрати - 14135,12 грн, 3% річних - 2143,37 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» судовий збір у сумі 2147,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Холод О.А., посилаючись на невідповідність рішення суду нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати в частині стягнення інфляційних витрати (14135,12 грн) та 3% річних (2143,37 грн) та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині. Також просив стягнути з ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 10720,80 грн понесених судових витрат, з яких 3220,80 грн - судовий збір за подання апеляційної скарги, 7500 грн - витрати на правничу допомогу.
Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача згідно ст. 625 ЦК України інфляційних витрати за січень-травень 2023 року та 3% річних за період з 30 грудня 2021 року по 12 липня 2023 року.
Доводить, що відповідно до вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, внесеного Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», позичальник звільняється від відповідальності по ст. 625 ЦК України, тому відсотки нараховані позивачем після 23 лютого 2022 року, стягнуті безпідставно.
Зазначає, що у будь-якому разі розмір штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання у розмірі 16278,49 грн, що становить майже 100% тіла кредиту, є занадто обтяжливим для ОСОБА_1 розмір заробітної плати якого у 2023 році становив орієнтовно 800 грн на місяць.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8000 грн. При цьому, погоджується з висновками суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги вважає безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду в оскаржуваній частині відповідає не повністю, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України є підставою для його скасування в цій частині.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 вересня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4812365 про надання споживчого кредиту (а.с. 35-39).
Договір відповідачкою підписано 22 вересня 2021 року о 16 год. 45 хв. 49 сек. електронним підписом - одноразовим ідентифікатором С106311.
Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 16300 грн (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 8 днів. Дата повернення кредиту (30.09.2021) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору; строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п. 1 Кредитного договору).
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 16300 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день.
Відповідно до п. 1.6 - п. 1.8.2 Кредитного договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 63545,74% річних; за зниженою ставкою 46955,93% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 18777,60 грн.; за зниженою ставкою 18653,72 грн.
Згідно з п. 5.4 Договору споживач зобов'язалася у встановлений Договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штраф та пеню (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.
Договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua (а.с. 9-16).
Також, 22 вересня 2021 року ОСОБА_1 підписано електронним підписом-одноразовим ідентифікатором С106311 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту за договором № 5436927 від 26 січня 2022 року (а.с. 40 зв.), Паспорт споживчого кредиту (а.с. 32-34), які містять умови кредиту, процентні ставки.
Листом генерального директора ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 06 червня 2022 року вих. № 2023 на адресу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомлено про успішність наступної операції згідно з договором з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» № 087/20-П від 08 липня 2020 року: 9944044756 на суму 16300 грн 22 вересня 2021 року о 16 год. 46 хв., номер замовлення 22998844, номер картки: НОМЕР_1 (а.с. 61).
30 вересня 2021 року відповідач свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.
Відповідно до карти обліку укладеного з ОСОБА_1 договору № 4812365 від 22 вересня 2021 року загальна сума заборгованості становить 46650,60 грн, з яких: 16300 грн - тіло кредиту, 30350,60 грн - нараховані проценти (а.с. 52-57).
25 травня 2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» як клієнтом та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» як фактором, було укладено Договір факторингу № 25-05/2022, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором до ОСОБА_1 (а.с. 40)
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило ОСОБА_1 , шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення (а.с. 41, 42-49).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено кредитний договір в формі електронного договору, із застосування одноразового пароля-ідентифікатора в порушення умов якого, ОСОБА_1 не виконано взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитного боргу, у зв'язку з чим виникла заборгованість по тілу кредиту та нарахованим відсоткам, яка і підлягає стягненню з відповідача. За прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитом суд на підставі ст. 625 ЦК України стягнув з відповідача інфляційні витрати у сумі 14135,12 грн та 3% річних у сумі 2143,37 грн.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Так, відповідач оскаржує рішення суду в частині стягнення нарахованих у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних з 30 грудня 2021 року по 12 липня 2023 року у сумі 2143,27 грн, та інфляційних витрат за січень-травень 2023 року у сумі 14135,12 грн.
Із позовної заяви вбачається, що у зв'язку з простроченням ОСОБА_1 грошового зобов'язання за кредитним договором позивач, крім заборгованості по кредиту, просив стягнути інфляційні витрати та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Судом правильно встановлено, підтверджується змістом кредитного договору та не заперечується сторонами, що кредит відповідачу надавався строком на 8 днів з 22 вересня 2021 року по 30 вересня 2021 року на умовах нарахування процентів за користування кредитом відповідно до Розділу 1 Договору, а також сплати штрафів, пені (у разі наявності) та інших платежів передбачених Договором.
Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. кредитного Договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України, цього Договору.
Порушенням умов цього Договору є його невиконання або не належне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як вбачається із наведеного у позовній заяві розрахунку, інфляційні втрати позивача за період січень-травень 2023 року становлять 14135,12 грн, а 3 % річних за період з 30 грудня 2021 року по 12 липня 2023 року - 2143,27 грн.
Згідно із п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває на цей час.
Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, підстави для нарахування та стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми боргу відсутні.
Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних, як захід відповідальності, за період включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, нараховані позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати за період січень-травень 2023 року та 3 % річних за період з 24 лютого 2022 року по 12 липня 2023 року стягненню із відповідача не підлягають.
При цьому, за встановлених обставин справи, вимоги про стягнення 3% річних за період з 30 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року є обґрунтованими та підлягають до задоволення у сумі 1403,35 грн (46650,60 грн х 3% x 366 : 365 : 100).
Виходячи з вищевикладене, рішення суду першої інстанції, на підставі п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» про стягнення з ОСОБА_1 інфляційних витрата та 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 4812365 від 22 вересня 2021 року з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних витрат за період січень-травень 2023 року і 3% річних за період з 24 лютого 2022 року по 12 липня 2023 року, та задоволення позову про стягнення 3% річних за період з 30 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року, а також зміні в частині розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову на 76%, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» підлягає компенсації 1631,87 грн (2147,20 грн х 76% / 100%) фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову.
Враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, затрачений на надання таких послуг, що підтверджено належними доказами, розгляд справи судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні без участі сторін та їх представників, колегія суддів вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягають частковій компенсації за рахунок відповідача ОСОБА_1 у розмірі 7000 грн, а із врахуванням часткового задоволення позову до стягнення підлягають такі витрати у сумі 5320 грн (7000 грн х 76% / 100%).
При частковому задоволенні апеляційної скарги на 91% із ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3663,66 грн судового збору за апеляційний перегляд справи, а також витрати відповідача на правничу допомогу, розмір яких із врахуванням складності справи, обсягу наданої правничої допомоги та затраченого часу, розгляд справи судом апеляційної інстанції у порядку письмового провадження, колегія суддів вважає за необхідне зменшити до 4000 грн і частково задовольнити заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Холода О.А. компенсувавши відповідачу за рахунок позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» 3640 грн (4000 грн - 91%) витрат на надання правничої допомоги.
У відзиві на апеляційну скаргу, поданому до Сумського апеляційного суду 13 травня 2024 року, представник ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» - адвокат Крюкова М.В. заявляла клопотання про компенсацію позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до обумовленого у Договорі переліку правничих послуг адвокатом Крюковою М.В. подавався відзив на апеляційну скаргу, тому виходячи із обставин цієї конкретної справи та обсягу виконаних адвокатом робіт, розгляд справи судом апеляційної інстанції у порядку письмового провадження та задоволення вимог апеляційної скарги відповідача на 91%, колегія суддів вважає, що заява представника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» - адвоката Крюкової М.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а понесені позивачем витрати на правничу допомог в суді апеляційної інстанції підлягають компенсації за рахунок відповідача у розмірі 2000 грн, остаточно визначивши до стягнення 180 грн (2000 грн - 9%).
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367-369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Холода Олега Анатолійовича задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2023 року скасувати в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання по кредитному договору № 4812365 від 22 вересня 2021 року та прийняти постанову.
У задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за період з 24 лютого 2022 року по 12 липня 2023 року за порушення виконання грошового зобов'язання по кредитному договору № 4812365 від 22 вересня 2021 року відмовити.
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за період з 30 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» 3% річних за період з 30 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року у сумі 1403,35 грн
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2023 року змінити в частині розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» 1631 гривню 87 копійок компенсації судового збору за подання позову та 5320 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 3663 гривні 66 копійок судового збору за апеляційний перегляд справи та 3640 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» 180 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина