Справа №592/3356/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/250/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - домашній арешт
23 травня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 березня 2024 року, якою до підозрюваної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 березня 2024 року, у задоволенні клопотання заступника начальника відділення СВ Сумського РУП про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, було відмовлено.
Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною залишати цілодобово житло за адресою: АДРЕСА_1 , а також покласти на підозрювану наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою,
- утримуватися від спілкування з потерпілими, підозрюваними та свідками по даному кримінальному провадженню.
Строк, на який покладено обов'язки на підозрювану - по 28 квітня 2024 року включно.
Дата закінчення дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - 28 квітня 2024 року.
Строк діїухвали встановлено по 28 квітня 2024 року включно.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Свої вимоги прокурор обгрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали слідчим суддею не прийнято до уваги посилання щодо неможливості застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не надано оцінки тим обставинам, які вказують на існування ризиків того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно вливати на потерпілих, свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Прокурор зазначає, що ОСОБА_7 , вчинила ряд тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, вона ніде не працює, не має джерел для існування, є особою раніше судимою, в тому числі за корисливі злочини, яка, відбувши покарання, не оцінила критично свою протиправну поведінку, не вжила заходів для працевлаштування, а знову,впродовж тривалого часу, вчинила ряд злочинів із корисливих спонукань, що доводить її бажання стати на шлях виправлення.
На думку апелянта, неврахування вказаних обставин, призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, і у даному випадку наявні підстави вважати, що тільки такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить належну поведінку підозрюваної та зможе запобігти вказаним ризикам.
Апеляційний розгляд поданої апеляційної скарги прокурор просив проводити у письмовому провадженні.
Захисник підозрюваної ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 , з врахуванням такої позиції прокурора, також подала до суду заяву про здійснення апеляційного розгляду даного кримінального провадження у її та підозрюваної відсутність.
Враховуючи наявність вказаних заяв, а також, що про дату час і місце учасники кримінального провадження повідомлені належним чином, керуючись ч.4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні провести у без їх участі, а тому, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, відповідно до ст.ст.177,178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На думку колегії суддів при вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчим суддею вищезазначені вимоги Закону дотримані в повному обсязі.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що Сумським РУП ГУ НП в Сумській області розпочато досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023200480002667, в якому 28 лютого 2024 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В рамках даного кримінального провадження до слідчого судді звернувсязаступника начальника відділення СВ Сумського РУПз клопотанням щодо застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб з правом внесення застави, яке вмотивовано обґрунтованістю повідомленої останній підозри, наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, неможливо.
При розгляді вказаного клопотання, слідчим суддею було встановлено, що доданими до нього доказами підтверджується те, що повідомлена ОСОБА_7 підозрау заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки,є обґрунтованою.
Крім того, слідчим суддею було враховано, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та що у разі визнання її винуватою, останній загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі строком до 8 років, також враховано, що вона є раніше судимою та ніде не працює.
Разом з тим, слідчим суддею було визнано доводи клопотання слідчого та посилання у судовому засіданні прокурора, що не доводять неможливість застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, саме у зв'язку з зазначеним, слідчий суддя і дійшов висновку що доцільним буде застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків.
З таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів та ставити під сумнів його законність та обґрунтованість підстав не вбачає.
При цьому, доводами апеляційної скарги прокурора правильність такого висновку жодним чином не спростовано, оскільки доказів на підтвердження того, що підозрювана ОСОБА_7 застосований до неї запобіжний захід порушила, що б свідчило про те, що її належна поведінка дотримана не була, та що б давало підстави вважати, що для дієвості кримінального провадження виключно такий запобіжний захід як тримання під вартою є необхідним, прокурором надано не було.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що сама по собі тяжкість майбутнього покарання, яке загрожує підозрюваній, її попередні судимості та відсутність роботи, не можуть бути підставою для застосування найсуворішогозапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а інших беззаперечних доводів, за яких висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваному рішенні, слід було б вважати помилковимита такими, що не відповідають фактичним обставинам даного провадження, прокурором в апеляційній скарзі не наведено і таких обставин під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування встановлено не було, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404,405,407,418, 419, 422 КПК України,
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 березня 2024 року, якою до підозрюваної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4