Номер провадження: 11-сс/813/884/24
Справа № 523/3197/24 1-кс/523/1567/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
29.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 13.05.2024 року,
встановив:
оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Суворовської окружної прокуратури м. Одеси щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 10.02.2024 року №51/24, яка надійшла на адресу прокуратури 12.02.2024 року та зареєстрована за №1422-24.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_5 до скарги не долучено доказів про надходження заяви до прокуратури, а скрін-шот з електронної пошти не є належним підтвердженням про направлення заяви. Пославшись на вказані обставини, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття рішення про повторне внесення таких відомостей до ЄРДР.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою зобов'язати посадових осіб Суворовської окружної прокуратури м. Одеси або Відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області внести до ЄРДР в порядку ст.214 КПК України відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.400-1 КК України за її заявою вх.№.1422-24 від 12.02.2024 року, яка надійшла на адресу Суворовської окружної прокуратури м. Одеси.
Відповідно до положень ч.4 ст.107, ч.4 ст.405 КПК України (далі - КПК) апеляційний розгляд проведено за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів. При цьому, ОСОБА_5 в апеляційній скарзі та в окремо клопотанні просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.
Прокурор, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду в судове засідання не з?явився, клопотань про відкладення не подавав.
Колегія суддів вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої ухвали, судом були створені всі умови для реалізації права учасників провадження на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що останні, будучи повідомленими про дату та час розгляду скарги в апеляційному суді, не з'явилися, колегія суддів оцінює таку позицію учасників провадження, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши суддю-доповідача; обговоривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність оскарженої ухвали слідчого судді, колегією суддів встановлено таке.
Згідно вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні - це встановлена законом система процесуальних дій суду та учасників кримінального провадження, послідовне проведення яких спрямоване на всебічне, повне і об'єктивне дослідження матеріалів кримінальних проваджень та постановлення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Загальні положення судового розгляду - сукупність (система) процесуальних дій, що спрямовані на виконання основних завдань кримінального судочинства.
Здійснюючи судовий розгляд суд має перш за все керуватись принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, враховуючи практику Європейського суду з прав людини (ст. 8 КПК).
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Res judicata - вирішена справа (res judicata pro veritate habetur) - судове рішення слід визначати за істину) означає остаточність рішення суду, яке набрало чинності і не може бути переглянуте. Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у п.1 ст.44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принцип остаточності рішення є складовою частиною верховенства права.
Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).
Згідно з положеннями ст. 24 КПК, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Главою 26 КПК передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при розгляді скарги на бездіяльність посадових осіб пов'язану невнесенням відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР визначені положеннями ст.ст. 214, 303, 304 КПК.
Статтею ст.214 КПК передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.303 КПК, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно ч.2 ст.306 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги (ч.3 ст.306 КПК).
Під час розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Суворовської окружної прокуратури м. Одеси щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР слідчий суддя не дотримався зазначених вимог закону.
Як вбачається з матеріалів судової справи, 02.04.2024 року ухвалою Одеського апеляційного суду задоволено скаргу ОСОБА_5 , скасовано ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 07.03.2024 року та направлено скаргу на новий розгляд до суду першої інстанції, іншим слідчим суддею.
10.05.2024 року матеріали провадження надійшли до суду першої інстанції та розподілені на слідчого суддю ОСОБА_1 .
Того ж дня, секретарем судового засідання сповіщено телефонограмою про дату, час та місце розгляду скарги лише ОСОБА_5 за відповідним номером телефону, однак відомостей про сповіщення Суворовської окружної прокуратури м. Одеси матеріали справи не містять (а.п.46).
13.03.2024 року слідчий суддя розглянув скаргу ОСОБА_5 та відмовив у задоволенні скарги. останньої було відмовлено.
Із наведеного вбачається, що слідчий суддя не повідомив Суворовську окружну прокуратуру м. Одеси про дату, час та місце розгляду скарги, що передбачено ст.306 КПК.
Також, колегіє суддів встановлено, що технічна фіксація судового процесу в суді першої інстанції була здійснена секретарем судового засідання за допомогою програмного забезпечення «Акорд».
Водночас апеляційний суд звертає увагу суду першої інстанції, що Наказом Державної судової адміністрації України №156 від 06.06.2022 року, затверджено інструкцію щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, в якій також зазначено, що фіксування судового засідання здійснюється за допомогою наявних в судах технічних засобів відео- та (або) звукозапису з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі, для цілей цієї Інструкції - підсистема відеоконференцзв'язку). При цьому, Інструкцією визначено, що у разі відсутності інтернет-зв'язку, настання інших обставин, які об'єктивно унеможливлюють функціонування підсистеми відеоконференцзв'язку, допускається у складі технічних засобів фіксування судового засідання використання іншого наявного в суді спеціалізованого програмного забезпечення, яке дозволяє локально здійснювати запис судового засідання (без необхідності доступу до мережі Інтернет).
Наведені вимоги Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання судом першої інстанції не були виконані, що відповідно до п.7 ч.2 ст.412 КПК України (в ред. Закону України №3604-IX від 23.02.2024 року), є безумовною підставою для скасування рішення суду.
Також, колегією суддів встановлено, що слідчим суддею не враховані надані заявником документи, а саме відповідь Суворовської окружної прокуратури м. Одеси від 13.02.2024 року Вих.№53-1353, з якої вбачається, що ОСОБА_5 зверталась із заявою про вчинення кримінального правопорушення до прокуратури, що спростовує висновки слідчого судді про відсутність доказів такого звернення.
Зазначені вище обставини свідчать про недотримання вимог процесуального закону та істотне порушення слідчим суддею вимог КПК, що є безумовними підставами для скасування рішення суду.
Під час нового розгляду слідчому судді необхідно вирішити поставленні перед ним питання з дотриманням норм кримінального процесуального закону, розглянути скаргу та прийняти законне та обґрунтоване рішення, мотивувавши його належним чином.
За наведених обставин колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд скарги в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.
Керуючись вимогами ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 13.05.2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Суворовської окружної прокуратури м. Одеси стосовно невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за її заявою від 10.02.2024 року, зареєстровану 12.02.2024 року (вх.№1422-24) - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Суворовської окружної прокуратури м. Одеси стосовно невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за її заявою від 10.02.2024 року, зареєстровану 12.02.2024 року (вх.№1422-24), в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4