Номер провадження: 22-ц/813/4032/24
Справа № 947/7686/20
Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
16.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Київського районного суду м.Одеси від 14.12.2023, у складі судді Бескровного Я.В.,
встановив:
У квітні 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління ДАБК Одеської області про визнання договору недійсним, скасування декларації про початок будівельних робіт, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25.11.2022 позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 27.03.2023 апеляційну скаргу адвоката Розенбойма Ю.О., який діє від імені ОСОБА_2 задоволено, рішення Київського районного суду м.Одеси від 25.11.2022 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Додатковою постановою цього ж суду від 17.04.2023 клопотання адвоката Розенбойма Ю.О., який діє від імені ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення задоволено, вимоги про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 01.11.2023 касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Кукало О.М. залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2023 року залишено без змін.
У січні 2023, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , звернувся до Київського районного суду м. Одеси із клопотанням, у якому просив суд ухвалити додаткове судове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2 суму витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені ОСОБА_2 у зв'язку із розглядом даної справи в розмірі 38000 грн.
Додатковим рішенням Київського районного суду м.Одеси від 14.12.2023 заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 15000 грн.
Не погодившись з вищевказаним додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2023 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні клопотання адвоката Розенбойма Ю.О. про ухвалення додаткового рішення у справі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в порушення ч.8 ст. 141 ЦПК України, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 докази витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, суду не надав. Таке клопотання представника ОСОБА_2 надійшло до суду лише через 30 днів після прийняття рішення, що не було досліджено судом першої інстанції. Судом першої інстанції також не прийнято до уваги, що клопотання представника ОСОБА_2 взагалі не містить обґрунтування співмірності суми гонорару із обсягом роботи, виконаної адвокатом, тривалістю розгляду справи, ціною позову. Договорами про надання правової допомоги підтверджується, що сторони дійшли згоди щодо фіксованого розміру оплати, однак у Акті приймання - передачі виконаних робіт надається розрахунок погодинної оплати, що свідчить про протиріччя між вказаними документами.
На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, 27.03.2024 в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 подала додаткові пояснення, у яких просила їх приєднати до матеріалів справи, поновивши строк на їх подання та врахувати наведені доводи та надані докази на користь необхідності залишення додаткового рішення суду першої інстанції від 14.12.2023 без змін.
В судове засідання, призначене на 16.05.2024 з'явилися: представник апелянта ОСОБА_1 - адвокат Кукало О.М. та представник ОСОБА_2 - адвокат Розенбойм Ю.О.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, пояснення сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване додаткове рішення суду зазначеним вимогам не в повній мірі відповідає, з огляду на таке.
Судовим розглядом справи встановлено, що професійну правничу допомогу ОСОБА_2 у цій справі, зокрема, і на стадії розгляду у суді першої інстанції, на підставі ордеру на надання правничої допомоги надавав адвокат Розенбойм Ю.О., який здійснює адвокатську діяльність згідно із свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1418 від 27.12.2005, виданого Одеською обласною КДКА на підставі рішення 33/117 від 23.12.2005.
На підтвердження понесених відповідачкою витрат, адвокат долучив копії договору про надання правової допомоги від 10.09.2020 №10/09/2020, договір про надання правової допомоги від 23.02.2022 №23/02/2022 та акт приймання-передачі виконаних робіт від 29 листопада 2022 року.
Так, п.1.1 Договорів довіритель доручає, а повірений приймає на себе обов'язок надати правову допомогу шляхом складання процесуальних документів та представництво інтересів в Київському районному суді м.Одеси при розгляді справи №947/7686/20.
Пунктами 4.1, 4.2 та 4.3 вказаних Договорів сторони погодили, що довіритель сплачує повіреному гонорар в розмірі 30000,00 гривень, який підлягає сплаті довірителем повіреному протягом тридцяти банківських днів з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції. Детальний опис робіт, які виконані адвокатом на виконання умов цього договору складається повіреним та підтверджується довірителем шляхом підписання. Вказаний опис робіт може міститися в акті виконаних робіт, який є підставою для сплати гонорару повіреному.
Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт, датованого 29.11.2022 до договорів про надання правової допомоги від 10 вересня 2020 року та 23.02.2022, адвокатом були надані відповідачці наступні послуги на стадії розгляду справи в суді першої інстанції:
- ознайомлення з матеріалами справи (2 години) 2000 грн.;
- ознайомлення з наявною у довірительки документацією та її опрацювання (3 година роботи) 3000 грн.;
- підготовка, складання оформлення відправка відзиву, посвідчення документів 7000 грн.
- складання двох клопотань (2 години роботи) 2000 грн.;
- складання додаткових пояснень (2 години) 2000 грн.;
- участь в десяти судових засіданнях суду першої інстанції ( 10 години з урахуванням часу, витраченого на дорогу до суду), 10000 грн.;
- складання клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, складання акту приймання-передачі виконаних робіт (2 година роботи), 2000 грн.
- складання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції 8000 грн.
Ухвалюючи додаткове рішення у справі щодо стягнення витрати на професійну правничу допомогу, районний суд виходив з того, що позивач має статус учасника бойових дій, приймаючи до уваги заперечення позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин цієї справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на ОСОБА_1 обов'язку щодо їх відшкодування в розмірі 15000 гривень, оскільки саме така сума відшкодування відповідачу його судових витрат, пов'язаних з отриманням правничої допомоги на стадії апеляційного розгляду справи є співмірною зі складністю цієї справи, обсягом наданим адвокатом Розенбойм Ю.О. правничих послуг у суді першої інстанції та відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Проте апеляційний суд не може повністю погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України регламентовано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 3 ст. 246 ЦПК України передбачено, що у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Положеннями ч.3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Апеляційним розглядом справи встановлено, що в порядку ч.5 ст. 137 ЦПК України, ОСОБА_1 було подано до суду заперечення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 13.12.2023 (а.с. Том 6: а.с. 181-184), у яких ОСОБА_1 зазначав, що критичної оцінки заслуговує перелік робіт та співмірність зазначених у Акті приймання - передачі від 29.11.2022 сум, зокрема:
- ознайомлення з матеріалами справи та копіювання документів - 2000 грн.;
- складання відзиву на позов - 3000 грн.;
- складання відзиву на заяву про зміну предмета позову - 7000 грн;
- складання клопотання про долучення доказів - 1000 грн.;
- складання клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, складання Акту приймання-передачі виконаних робіт - 2000 грн.
Дослідивши надані до клопотання докази, а саме Акт приймання - передачі від 29.11.2022 наданих відповідачем адвокатом послуг, апеляційний суд вважає, що відображена у ньому інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідачем роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.
Апеляційний суд, враховуючи конкретні обставини даної справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, вважає, що справедливим і співмірним є стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн. на користь відповідачки.
Доводи ОСОБА_1 про те, що витрати на правничу допомогу, зазначені у Акті приймання передачі виконаних робіт від 29.11.2022 частково були вже стягнуті додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 17.04.2023 за результатами розгляду клопотання адвоката Розенбойма Ю.О. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення в цій частині у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 25.11.2022 є необґрунтованими, оскільки як вбачається зі змісту оскаржуваного додаткового рішення, районним судом були враховані заперечення ОСОБА_1 на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 13.12.2023 та зокрема зазначено, що «Суд вважає, що складання та подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не повинно враховуватися при розгляді клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції», а тому ці витрати не були враховані при ухваленні оскаржуваного додаткового рішення суду від 14.12.2023.
Отже, враховуючи конкретні обставини даної справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги заперечення позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, апеляційний суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які понесла відповідачка у суді першої інстанції до 5000 грн.
Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні та з позивача на користь відповідачки підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Додаткове рішення Київського районного суду м.Одеси від 14.12.2023 змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну допомогу в суді першої інстанції в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривен, 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 04.06.2024
Головуючий Є.С. Сєвєрова
Судді: Л.М. Вадовська
О.С. Комлева