27.05.24
22-ц/812/643/24
Провадження № 22-ц/812/643/24
Іменем України
27 травня 2024 року м. Миколаїв
справа № 487/3802/23
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого Коломієць В.В.
суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,
переглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 01 лютого 2024 року під головуванням судді Нікітіна Д.Г., повний текст судового рішення складений цього ж дня,
У червні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач зазначав, що 08 жовтня 2019 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений договір б/н, за яким остання отримала кредит у розмірі встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який в подальшому був збільшений до 39 000 грн. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_1 погодилася, що заява позичальника разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами, становлять між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Згідно п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна голд».
Посилаючись на викладене та порушення відповідачем своїх зобов'язань, що призвело до заборгованості за кредитним договором, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, що станом на 15 квітня 2023 року складає 51 777грн10коп., з яких: 42353 грн 72 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 9423 грн 38 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1 - адвокат Островський С.Б. просив відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що позивачем не доведено узгодження із відповідачкою у належній формі конкретні умови кредитування, а тому вважає, що надані банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена для укладеного кредитного договору, оскільки такі документи достовірно не підтверджують вказаних обставин. Також представник відповідачки просив застосувати позовну давність.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 08 жовтня 2019 року у розмірі 42 353 грн 72 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 2195 грн. 51 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що у заяві позичальника від 08.10.2019 року процентна ставка не зазначена, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Укладений сторонами кредитний договір від 08.10.2019 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним), однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, та на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом стягнення з боржника фактично отриманої суми кредитних коштів - тіла кредиту в розмірі 42353,72 грн., а в решті вимог позову слід відмовити.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити ці вимоги. В іншій частині рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків ,не прийнявши до уваги, що безпосередньо в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 08 жовтня 2019 року, підписаній відповідачкою, зазначені основні умови кредитування: тип кредиту, сума кредитного ліміту, процентна ставка 43,2% річних для карт Універсальна та 42% річних для карт Універсальна Gold, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за Договором, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту: 86,4 % річних для карт Універсальна та 84% річних для карт Універсальна Gold. Таким чином, всі істотні умови кредитування було узгоджено. Відповідно до наданої до суду довідки відповідачці відкрито картковий рахунок, видано кредитну картку № НОМЕР_1 Універсальна Gold, потім картку № НОМЕР_2 строком дії до 06/24, встановлено кредитний ліміт в розмірі 10 000 грн, який було збільшено до 39 000 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Островський С.Б. - просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, виклавши доводи, що є аналогічними аргументам, зазначеним у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК справа розглядається апеляційним судом без виклику учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом установлено і таке підтверджується матеріалами справи, що 08 жовтня 2019 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено кредитний договір з ОСОБА_1 шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якого відповідачка отримала платіжну картку, за допомогою якої розпоряджалась кредитними коштами (а.с. 21-28).
Відповідно до наданої Банком довідці ОСОБА_1 було надано наступні кредитні картки: 08.10.2019 року - Універсальна Gold № НОМЕР_1 зі строком дії 04/23; 05.04.2021 року - Універсальна Gold № НОМЕР_2 зі строком дії до 06/24 (а.с. 19).
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , наданий відповідачці кредитний ліміт станом на 08.10.2019 року становив 10 000грн., з 15.11.2021 року був збільшений до 37 000 грн., а з 19.12.2019 року - до 39 000 грн (а.с. 18). Факт користування відповідачкою кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 08.10.2019 року по 19.04.2023 року, згідно якому відповідачка до 13.02.2022 року активно користувалась картковим рахунком (а.с. 11-57). Вказана банківська виписка відповідно до положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції. Представник відповідачки не заперечував факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами та здійснення розрахункових операцій, відображених у виписці по рахунку.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 15 квітня 2023 року складає 51 777грн10коп., з яких: 42353 грн 72 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 9423 грн 38 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
Задовольняючи вимоги Банку про стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд першої інстанції виходив із доведеності таких вимог.
У вказаній частині судове рішення апелянт не оскаржував, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в цій частині апеляційним судом не переглядалось.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами, суд першої інстанції виходив з того, що Банком не доведено узгодження сторонами кредитного договору з дотриманням передбаченої законом форми розміру процентів за користування кредитними коштами, оскільки в наданій позивачем Заяві ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання послуг 08.10.2019 року процентна ставка не зазначена.
Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки він не відповідає обставинам справи.
Так, зі змісту власноручно підписаної відповідачкою Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, що була додана Банком до позовної заяви (а.с. 21-28) слідує, що Банком та ОСОБА_1 були, зокрема, погоджені відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 42 % річних для карт «Універсальна Gold», тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; строк кредитування - 20 років; тип процентної ставки - фіксована; порядок повернення кредиту - шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта, або шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; - у разі прострочення з 31-го дня - 10 % від заборгованості; - у разі прострочення з 181-го дня - 100 % від заборгованості. Також у Заяві був погоджений розмір процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків - 84 % для карт «Універсальна Gold».
Також умовами укладеного сторонами кредитного договору передбачено, що позовна давність по вимогам за цим Договором встановлюється в 15 років.
Вказана домовленість сторін укладена у письмовій формі, підписана відповідачкою, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 259 ЦК України.
Отже, відповідно до ст.ст. 526, 1054 ЦК України існують підстави для стягнення з відповідачки на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованими відповідно до узгоджених сторонами у належній формі умов кредитування в розмірі 9 423 грн 38 коп.
Таким чином, суд першої інстанції помилково відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом.
За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції щодо вирішення вимог про стягнення процентів не відповідають обставинам справи, що призвело до помилкової відмови у задоволенні вказаних вимог, то відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до ч.ч. 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на викладене, виходячи із принципу пропорційності відшкодування судового збору до задоволених вимог також підлягає зміні судове рішення і в частині розміру стягнутого судового збору за позовну заяву, шляхом його збільшення з 2 195 грн 51 коп. до 2 684 грн 00 коп.
Крім того, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги з відповідачки на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 732 грн 44 коп.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення - про задоволення цих вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 9 423 грн 38 коп. (дев'ять тисяч чотириста двадцять три гривні тридцять вісім копійок).
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судового збору змінити, збільшивши його розмір з 2 195 грн. 51 коп. до 2 684 грн 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відшкодування судового збору за апеляційну скаргу в розмірі 732 грн 44 коп. (сімсот тридцять дві гривні сорок чотири копійки).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий В.В. Коломієць
Судді: Н.В. Самчишина
Т.В. Серебрякова
Повний текст судового рішення складено 04 червня 2024 року.