Справа № 156/100/24 Провадження №33/802/342/24 Головуючий у 1 інстанції:Бєлоусов А. Є.
Доповідач: Гапончук В. В.
03 червня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
захисника ОСОБА_1 - Шумського Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Шумського Бориса Анатолійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 03 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 03.04.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21.01.2024 року о 14 годині 53 хвилини у селищі Іваничі Володимирського району Волинської області по вулиці Грушевського керував належним ОСОБА_2 автомобілем марки «ЗАЗ DAEWOO» Т13110, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків, від керування транспортним засобом відсторонений. В діянні ОСОБА_1 службові особи територіального органу Національної поліції вбачають порушення вимог п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року N 1306 (зі змінами), таке діяння кваліфіковане за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.47-50).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Шумський Б.А. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову, а провадження у справ про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Вважає, що постанова винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а висновки, зроблені в постанові, не відповідають обставинам справи.
Вказує на те, що підставою зупинення поліцейським патрулем транспортного засобу, керованого ОСОБА_1 , було порушення п.9.2б Правил дорожнього руху, чого водій у судовому засіданні не заперечував. За твердженням інспектора СРПП Яйчука Б.І. під час перевірки обставин порушення Правил дорожнього руху у водія ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.
У провину ОСОБА_1 ставилася відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, однак останній не відмовлявся від проходження такого огляду. З відеозапису вбачається що ОСОБА_1 бажав пройти такий огляд в медичному закладі охорони здоров'я, однак поліцейський не забезпечив доставку водія до найближчого закладу охорони здоров'я. Працівник поліції декілька разів ОСОБА_1 давав продувати Драгер, який нічого не показував.
Зазначає, що з відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції вбачається, що він не є безперервним та переривався, відповідно його не можна вважати належним та допустимим доказом (а.с.55-61).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 196568 від 21.01.2024 року (а.с.1);
- рапортом в електронній формі № 154 від 21.01.2024 року (а.с.2);
-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.3);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.4);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» від 21.01.2024 року щодо ОСОБА_1 (а.с.5);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1286508 щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України (а.с.6);
-розпискою від 21.01.2024 року, складеною водієм ОСОБА_1 (а.с.7);
-відеозаписом з нагрудних камер інспекторів поліції та відеореєстратора з авто працівників поліції (а.с.10).
Згідно довідки, складеної інспектором СРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області Яйчука Б.І. вбачається, що у ОСОБА_1 наявне посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 05.05.2022 року, категорії «А», «А1», «В», «В1» (а.с.8).
При розгляді справи місцевим судом було допитано інспектора СРПП ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області Яйчука Б.І., та в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Взяті показання судом першої інстанції належним чином обґрунтовані.
Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.
Крім цього долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи із відеореєстратора, встановленого у службовому автомобілі патрульної поліції та із нагрудної боді-камери поліцейського, не дають суду підстав вважати, що внаслідок зупинення відеозапису було втрачено відомості, які могли б суттєво вплинути на розгляд даної справи. Таким чином відсутність безперервного відеозапису, на що посилається захисник Шумський Б.А., жодним чином не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки сторона захисту не довела, що події чи обставини, які відбулися поза відеозаписом, спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення, а також наведені захисником в ході розгляду справи апеляційним судом, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Шумського Бориса Анатолійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 03 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.