Справа № 161/8546/24 Провадження №11-сс/802/243/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
30 травня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника
власника майна - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про скасування накладеного арешту на майно (кримінальне провадження № 12024030000000017),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про скасування накладеного арешту на майно, а саме мобільного телефону марки «Iphone» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв'язку ВФ "Україна", накладеного ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 березня 2024 року.
Не погодившись з оскарженою ухвалою, представник власника майна оскаржує її з мотивів незаконності, необґрунтованості та невідповідності вимогам КПК України.
Апелянт вважає, що подальший арешт мобільного телефону, належного ОСОБА_8 не є співмірним з завданнями кримінального провадження, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою скасувати арешт на мобільний телефон марки «Iphone» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Заслухавши думку адвоката ОСОБА_7 , який вважав, що ухвала слідчого судді підлягає оскарженню, прокурора, який підтримав думку представника власника майна, перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, апеляційний суд прийшов до переконання про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Так, вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, визначений статтею 309 КПК України.
Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
З матеріалів справи вбачається, що представник власника майна адвокат ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 12024030000000017, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
Оскарження ухвал слідчого судді за наслідками розгляду такого клопотання не передбачено нормами КПК України (частини 1, 2 статті 309 КПК України).
Встановлюючи обмеження права на оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави - учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. З огляду на це Верховна Рада України у ч. 1 ст. 392 КПК законодавчо визначила межи доступу до правосуддя учасників кримінального провадження під час судового розгляду.
Як вбачається з апеляційної скарги, в ній оскаржується ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту на майно, проте вказана ухвала, не входить до переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Про неможливість оскарження в апеляційному порядку вказаної ухвали слідчого судді правильно вказано і в резолютивній частині згаданої ухвали.
Відповідно до частини 4 статті 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Водночас, в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18 Суд дійшов висновку про те, що якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження. Верховний Суд визнав правильними такі рішення апеляційних судів (ухвала Верховного Суду від 19.032018 у справі № 439/1271/17; постанова Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 180/210/17).
Таке ж рішення суд апеляційної інстанції повинен постановити й у разі, якщо під час апеляційного розгляду в судовому засіданні апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді буде встановлено, що ця скарга подана на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.
Цей висновок ґрунтується на тому, що ст.129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про скасування накладеного арешту на майно, та відмову у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою, оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу слідчого судді, яка не входить до переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.376, 399 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про скасування накладеного арешту на майно - закрити.
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про скасування накладеного арешту на майно.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді