Справа № 761/20130/24
Провадження № 1-кс/761/13183/2024
31 травня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ,
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка Скадовського району Херсонської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 7 ст. 111-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 262, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 30.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22023000000000881,
установив:
30.05.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 52448) клопотання старшого слідчого 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 7 ст. 111-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 262, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України у кримінальному провадженні, внесеному 30.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22023000000000881.
Зазначене клопотання мотивоване тим, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000881 від 30.08.2023, за підозрою 31 громадян України у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 7 ст. 111-1, ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 5 ст. 111-1, ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 110, ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 127, ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 262, ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 4 ст. 186, ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 зазначає про таке.
01.06.2022 ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області міської територіальної громади за адресою: м. Херсон, вул. Маяковського, буд. 10, добровільно зайняв посаду «временно исполняющего обязанности инспектора отдела патрульно-постовой службы Каховского районного отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области», в подальшому зайняв посаду «инспектор отдела патрульно-постовой службы Каховского РОП ГУ МВД» у незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутрених дел херсонской области».
29.03.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ч. 8 ст. 135, ч.ч. 1 ст.ст. 278-279 КПК України, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 7 ст. 111-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 262, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України (публікація від ІНФОРМАЦІЯ_2 в газеті «Урядовий кур'єр», номер видання № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), а також на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до інформування ДВБ НП України підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та на теперішній час постійно перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області.
Постановою слідчого від 30.08.2023 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у державний та міжнародний розшук, оскільки підозрюваний перебуває на території Херсонської області, яка відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 віднесена до переліку територій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Здійснення розшуку підозрюваного доручено співробітникам Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
З урахуванням викладеного, на думку слідчого, підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, у клопотанні слідчого зазначено, що підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стала обґрунтована підозра останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 7 ст. 111-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 262, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України.
При цьому слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Повноваження прокурора та захисника, які були присутні під час розгляду клопотання, слідчим суддею перевірені.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник у судовому засіданні ОСОБА_4 заперечував проти клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорами Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000881 від 30.08.2023.
Зазначене кримінальне провадження 30.08.2023 виділено постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в окреме провадження з матеріалів кримінального провадження № 22023000000000479 від 09.05.2023, а саме виділено матеріали кримінального провадження щодо вчинення, у тому числі, ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
При цьому постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 від 30.08.2023 у кримінальному провадженні № 22023000000000479 від 09.05.2023, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у державний та міжнародний розшук.
31.08.2023 постановою слідчого зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000881 від 30.08.2023.
У подальшому, 29.03.2024 постановою слідчого досудове розслідування відновлено, оскільки виникла необхідність у проведенні слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.
Так, 29.03.2024 у кримінальному провадженні № 22023000000000881 від 30.08.2023 старший слідчий в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , склав письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 КК України (в участі у злочинній організації); ч. 7 ст. 111-1 КК України (у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території); ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146 КК України (у незаконному позбавленні волі людини, вчиненому організованою групою осіб, у складі злочинної організації); ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 127 КК України (у катуванні, тобто у вчиненні умисних діянь, спрямованих на заподіяння особі морального страждання з метою отримання інформації, залякування, за попередньою змовою групою осіб, у складі злочинної організації); ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 262 КК України (у викраденні вогнепальної зброї та бойових припасів, вчиненому організованою групою осіб, у складі злочинної організації); ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 186 КК України (у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану, у складі злочинної організації); ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України (у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, у складі злочинної організації).
Повний текст письмового повідомлення ОСОБА_6 разом із пам'яткою про процесуальні права та обов'язки та повістки про виклик опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, зазначене повідомлення ОСОБА_6 та повістки про його виклик опубліковано в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», випуск від 29.03.2024 № 65 (7725).
Слідчий суддя зазначає, що набуття процесуального статусу підозрюваного пов'язується не з самим фактом обізнаності особи про наявне щодо неї досудове розслідування, а з діями, які відповідно до кримінального процесуального закону має вчинити слідчий, прокурор. У цьому випадку вжитих стороною обвинувачення заходів достатньо для того, щоб приписи закону стосовно належного повідомлення особі про підозру зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру вважалися такими, що виконані з достатньою ретельністю.
Надалі, у зв'язку з тим, що підозрювані, які оголошені у розшук, до слідчого за викликами не з'явилися, 04.04.2024 постановою слідчого зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000881 від 30.08.2023, яке 27.05.2024 відновилося для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.
Як убачається з матеріалів клопотання, у органу досудового розслідування наявна інформація про те, що ОСОБА_6 , який оголошений у державний та міжнародний розшук, перебуває на тимчасово окупованій території України.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 зміна раніше повідомленої підозри та нова підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 7 ст. 111-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 262, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Водночас, обов'язковою умовою для обрання запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, враховуючи стадію кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_6 може знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у яких він підозрюється, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, проводяться слідчі (розшукові) дії, а також те, що на даний час вторгнення Російської Федерації на територію України продовжується.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя вважає, що покази свідків у зазначеному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході судового розгляду та/або змінити свої показання, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
При цьому, враховуючи, що при розгляді клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише можливість обрання єдиного запобіжного заходу - тримання під вартою, відсутня необхідність оцінювати питання щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Слідчий суддя зазначає, що будь-який інший запобіжний захід до підозрюваного застосувати неможливо, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме: тримання під вартою, а отже застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, як не є можливим згідно з процесуальними нормами, так і не буде достатнім для стримування ризиків не процесуальної поведінки, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Приймати закони в Україні повноважна тільки Верховна Рада України, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України. Натомість відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням суду є здійснення правосуддя.
Таким чином, слідчий суддя шляхом здійснення правосуддя лише застосовує норми закону, однак не може перебирати на себе функції законодавчого органу та своїми рішеннями відступати від правових норм чи змінювати їх.
Відповідно до ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Отже, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчим суддею враховується вагомість, зібраних під час досудового розслідування доказів, що поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у його причетності до вчинення кримінальних правопорушень, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та оголошений у міжнародний розшук, що свідчить про достатність правових підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст. ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка Скадовського району Херсонської області, громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваної розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_8