Справа №760/5110/24 1-кс/760/2736/24
16 квітня 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчої СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, в межах кримінального провадження № 12024100090000596 від 28 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України,
Слідча СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження № 12024100090000596 від 28 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000596 від 28 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 лютого 2024 року приблизно о 19?22 год., невстановлена особа, перебуваючи в приміщенні «Швидко гроші», що розташоване за адресою: м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 50/2 відкрито, в умовах воєнного стану на території України, заволоділа грошовими коштами у сумі 23 485 грн, які належать ТОВ «Споживчий центр».
28 лютого 2024 року за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 82/20 , в порядку статті 208 КПК затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якого в ході затримання виявлено і вилучено: дві рукавички чорного кольору фірми «Magnum»; мобільний телефон марки Apple моделі Iphone 8 Plus червоного кольору із системою логічного захисту (кодовий пароль) червоного кольору із пошкодженнями у вигляді тріщин у чохлі чорного кольору; блок чорного кольору із чорним шнуром, білий шнур, пластир, зв'язка із трьох ключів, айкос синього кольору, пачка цигарок, навушники бездротові, купюра п'ять гривень ЮД2221012; рюкзак бежево-коричневого кольору, кросівки чорного кольору Пума, футболку білого кольору.
У порядку статті 98 КПК України зазначене вище майно постановою слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві було визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Вищевказане майно відповідно до пункту 3 частини першої статті 167 КПК України є предметом кримінального правопорушення.
З метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, оскільки його незастосування може призвести до зникнення, заміни, втрати або пошкодження майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадження, а також з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, у ході досудового розслідування виявлені обставини, які свідчать про необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів, встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, тому слідча звернулася з указаним клопотанням.
Слідча в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належними чином, однак 15 квітня 2024 року подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій зазначила, що підтримує клопотання в повному обсязі та просить його задовольнити.
Власник майна/його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про поважність причин неявки слідчому судді невідомо.
Враховуючи положення частини першої статті 171 КПК України, відповідно до якої клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність слідчої та власника майна/його представника.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000596 від 28 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України.
28 лютого 2024 року за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 82/20 , в порядку статті 208 КПК затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході його затримання виявлено і вилучено: дві рукавички чорного кольору фірми «Magnum»; мобільний телефон марки Apple моделі Iphone 8 Plus червоного кольору із системою логічного захисту (кодовий пароль) червоного кольору із пошкодженнями у вигляді тріщин у чохлі чорного кольору; блок чорного кольору із чорним шнуром, білий шнур, пластир, зв'язка із трьох ключів, айкос синього кольору, пачка цигарок, навушники бездротові, купюра п'ять гривень ЮД2221012; рюкзак бежево-коричневого кольору, кросівки чорного кольору Пума, футболку білого кольору.
Згідно з вимогами статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У клопотанні слідчої зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування арешту майна може призвести до зникнення, заміни, втрати або пошкодження речових доказів, однак будь-яких доказів на підтвердження того, що вилучене в ході обшуку майно містить відомості, що мають значення для кримінального провадження матеріали справи не містять.
Крім того, у клопотанні не зазначено яким чином вказані речі та документи мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення кримінального правопорушення могли залишитись на зазначених речах та документах та чи можна взагалі їх використовувати як речовий доказ у кримінальному провадженні, тобто слідчою не доведено відповідність вказаного майна критеріям речового доказу, визначених статтею 98 КПК України.
Окрім того, клопотання в частині накладення арешту на шарф (баф) синього кольору, шарф чорного кольору, є необґрунтованим, оскільки слідча навела мотиви необхідності накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході затримання ОСОБА_5 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 82/20 , а вищевказані шарфи відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 28 лютого 2024 року були вилучені в ході проведення невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, накладення арешту на вказане майно, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання та відмову в його задоволенні.
З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчої СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, в межах кримінального провадження № 12024100090000596 від 28 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України, відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 169 КПК України прокурор повинен негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1