Справа № 369/8851/23
Провадження № 2-ві/369/27/24
04.06.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Херенкової К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відвід головуючої судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни від участі у цивільній справі № 369/8851/23 за позовом ОСОБА_3 до Оператора газорозподільної системи акціонерного товариства «Київоблгаз», третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування шкоди і завданих збитків заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я джерелом підвищеної небезпеки Оператора ГРМ АТ «Київоблгаз» та захисту протиправно порушених прав споживачів житлово-комунальних послуг з розподілу/доставки природного газу і відшкодування збитків, -
В провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С. перебуває цивільна справа № 369/8851/23 за позовом ОСОБА_3 до Оператора газорозподільної системи акціонерного товариства «Київоблгаз», третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування шкоди і завданих збитків заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я джерелом підвищеної небезпеки Оператора ГРМ АТ «Київоблгаз» та захисту протиправно порушених прав споживачів житлово-комунальних послуг з розподілу/доставки природного газу і відшкодування збитків.
29 травня 2024 року на адресу суду надійшов відвід головуючій судді Пінкевич Н.С. від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Свою заяву мотивували тим, що 08 травня 2024 року головуюча суддя відмовилася розглядати в судовому засіданні подану через канцелярію суду заяву третьої особи ОСОБА_2 , яка з власної ініціативи вступила у справу та має права позивача про обґрунтований відвід. У матеріалах справи, ще задовго до відкриття підготовчого судового засідання знаходиться заяви та клопотання третьої особи ОСОБА_2 , які свідчать, що дана особа самостійно вступила у справу. За неналежної поведінки в підготовчому судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_4 , який зловживаючи процесуальними правами заявляв, що у третьої особи ОСОБА_1 не має ніяких прав, суддя ніяким чином не відреагувала. Також суддею не було розглянуто заяву третьої особи ОСОБА_2 про обґрунтований відвід судді. Крім того вказав, що суддею було отримано справу з порушенням порядку розподілу справ. Враховуючи викладені обставини у заяві про відвід просив суд відвести суддю ОСОБА_5 від розгляду справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2024 року заява про відвід судді Пінкевич Н.С. передана в провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвій І.О.
Згідно з ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
У зв'язку з відсутністю у ОСОБА_2 статусу учасника справи у цивільній справі №369/8851/23, та враховуючи, що відвід також підписаний третьою особою ОСОБА_1 , заявлений 29 травня 2024 року відвід розглядається з врахуванням ч. 2 ст. 39 ЦПК України на підставі заявлених вимог третьої особи ОСОБА_1 .
Вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.
Крім наведених об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П'єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу "); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства") тощо. Так, у справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об'єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлений ОСОБА_1 відвід головуючій судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївні від участі у цивільній справі № 369/8851/23 за позовом ОСОБА_3 до Оператора газорозподільної системи акціонерного товариства «Київоблгаз», третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування шкоди і завданих збитків заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я джерелом підвищеної небезпеки Оператора ГРМ АТ «Київоблгаз» та захисту протиправно порушених прав споживачів житлово-комунальних послуг з розподілу/доставки природного газу і відшкодування збитків, не підлягає до задоволення, оскільки не ґрунтується на вимогах ст. 36 ЦПК України, в яких визначено підстави для відводу судді.
До заяви заявника не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, а подана заява містить лише припущення певних обставин. Крім того, доводи, на які посилається заявник в заяві про відвід судді, не є підставою для відводу судді, а зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями головуючого судді, що в свою чергу може бути предметом дослідження при апеляційному оскарженні рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 182, 260, 261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни від участі у цивільній справі № 369/8851/23 за позовом ОСОБА_3 до Оператора газорозподільної системи акціонерного товариства «Київоблгаз», третя особа: ОСОБА_1 про відшкодування шкоди і завданих збитків заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я джерелом підвищеної небезпеки Оператора ГРМ АТ «Київоблгаз» та захисту протиправно порушених прав споживачів житлово-комунальних послуг з розподілу/доставки природного газу і відшкодування збитків, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Фінагеєва