Справа № 182/1528/24
Провадження № 2/0182/1815/2024
Іменем України
04.06.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів,-
В провадженні суду знаходиться справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання на частину спільного сумісного майна подружжя та його розподіл.
Позивач ОСОБА_1 подала клопотання про витребування у АТ «Приват Банк» відомостей - копії депозитних договорів та номери рахунків, укладених між банківською установою та ОСОБА_2 , та відомості щодо отримання грошових коштів за вказаними рахунками вкладником або уповноваженими особами в період часу з 01.01.2022 року по теперішній час.
Відповідно до частини 1 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Стаття 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлює, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Банківською таємницею, зокрема, є:
1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
3) фінансово-економічний стан клієнтів;
4) системи охорони банку та клієнтів;
5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;
6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
8) коди, що використовуються банками для захисту інформації;
9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
Частиною 1 статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.
Порядок розгляду справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб регламентовано главою 12 розділу IV ЦПК України.
З огляду на те, що спосіб, у який заявник просить суд витребувати докази, не відповідає вимогам ЦПК України, а, у разі задоволення клопотання, можуть бути порушені права, як відповідача, так і іншої особи, депозитні договори та номери рахунків, відомості щодо отримання грошових коштів за вказаними рахунками вкладником або уповноваженими особами, тому в задоволенні даного клопотання необхідно відмовити.
Крім того, суд роз'яснює, що обсяг витребуваної інформації, що становить банківську таємницю, повинен відповідати обсягу обставин, які підлягають встановленню судом при розгляді справи по суті та підлягають доведенню сторонами. Такою обставиною є інформація про належність чи неналежність карткового рахунку відповідачу, а не інформація про власника цього карткового рахунку.
Керуючись ст. 76, 77, 84, 223 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвала оскарженню не підлягає,заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: О. В. Рунчева