Вирок від 07.09.2010 по справі 1–215/2010

Справа № 1 - 215/2010

" "_________2010 р.

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 7 " вересня 2010 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі:

головуючого судді Коренюка В.П.

при секретарі Бабич М.І.

за участю прокурора Афанасьєвої Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 у місті Коростені

кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м Коростеня Житомирської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, має неповнолітню дитину, військовозобов'язаного, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого за ст.164 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи зобов'язаним за рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 січня 2006 року сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 грудня 2005 року і до повноліття дитини.

Так, в період з 6 вересня 2008 року по 1 лютого 2010 року ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів, маючи тимчасові заробітки, поточні аліменти та заборгованість не сплачує, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, з метою ухилення від сплати аліментів на даний час ніде офіційно не працює, державну виконавчу службу про місця роботи не повідомляє, на облік до центру зайнятості населення не стає, приховує дохід від тимчасових заробітків, на виклики та попередження державного виконавця не реагує та станом на 1 лютого 2010 року ОСОБА_1 утворив заборгованість по аліментам за 17 місяців, що в грошовому вираженні складає 7 233 гривні 09 копійок.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого йому обвинувачення підсудний ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю і показав суду, що дійсно він тривалий час не сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина, оскільки не має постійного місця роботи та постійного заробітку. У скоєному щиросердечно розкаюється та просив суд його суворо не карати. При обранні покарання просить врахувати його матеріальний та сімейний стан, а також те, що він сплатить заборгованість найближчим часом і в подальшому буде сплачувати аліменти відповідно до рішення суду.

Потерпіла ОСОБА_2 показала суду, що її колишній чоловік ОСОБА_1 до сина не приходить, вихованням не займається, аліменти не сплачує та будь - якої допомоги на утримання дитини не надає.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, його вина у вчиненні злочину стверджується також зібраними по справі письмовими доказами, зокрема:

Даними подання відділу державної виконавчої служби, з якого вбачається, що станом на 1 лютого 2010 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 7233 гривні 09 копійок (а.с.6);

Даними копії виконавчого листа № 2 - 703/2006 р. (а.с.12);

Даними довідки - розрахунку нарахування заборгованості ОСОБА_1 по аліментах за період з вересня 2008 року по січень 2010 року (а.с.7);

Даними довідки з Коростенського міського центру зайнятості від 18.02.2010 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Коростенському МЦЗ (а.с.29);

Даними медичного висновку від 11 лютого 2010 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 являється працездатним (а.с.40);

та іншими матеріалами даної справи.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доведена повністю і кваліфікує його дії за ст.164 ч.1 КК України, як такі, що виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь здійснення злочинних намірів та причини, внаслідок яких вчинено злочин, особу підсудного та його ставлення до вчиненого злочину.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

Як особа ОСОБА_1 характеризується посередньо, не одружений, має одну неповнолітню дитину, не працює, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога, являється працездатним, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання ще можливе без ізоляції від суспільства і йому слід обрати покарання не пов'язане з позбавленням чи обмеженням волі, яке необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.321, 323, 324, 328 - 339 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого за ст.164 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя:

Попередній документ
11947357
Наступний документ
11947359
Інформація про рішення:
№ рішення: 11947358
№ справи: 1–215/2010
Дата рішення: 07.09.2010
Дата публікації: 19.12.2022
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Категорія справи: