м. Київ
21 жовтня 2010 року
Справа № 2а-8459/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Харченко С.В., суддів: Волкова А.С., Лисенко В.І., при секретарі: Зінов'євій А.С., за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області - Ілемської І.М.,
заступника голови Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області - Симоненка А.І.,
секретаря Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області - Поліщук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до
треті особи:
про 1. Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області
2. голови Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області Грисюка Сергія Івановича
3. заступника голови Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області Симоненка Анатолія Івановича
4. секретаря Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області Поліщук Олени Валентинівни
1) Білоцерківська міська рада Київської області,
2) державний реєстратор Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області Лещенко А.В.,
визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
19 жовтня 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області (далі - відповідач-1), голови Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області Грисюка Сергія Івановича (далі - відповідач-2), заступника голови Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області Симоненка Анатолія Івановича (далі - відповідач-3), секретаря Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області Поліщук Олени Валентинівни (далі - відповідача-4) про визнання незаконними дій відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4 щодо організації та проведення роботи Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 20, що не відповідає її офіційному місцезнаходженню, та зобов'язання відповідача-1 організувати роботу та проводити засідання за адресою: Київська область, м. Біла Церква, площа Торгова, 6.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що дії Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області та її посадових осіб щодо фактичної зміни місцезнаходження територіальної виборчої комісії на адресу, яка не відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є протиправними та порушують засади виборчого процесу.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.
Представник Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області, заступник голови Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області Симоненко А.І. та секретар Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області Поліщук О.В. позов не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначили, що Білоцерківська міська виборча комісія Київської області та її посадові особи діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Голова Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області Грисюк С.І. заперечень проти позову суду не надав, у судове засідання не з'явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань голови Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області Грисюка С.І. про відкладення судового засідання або повідомлень про причини неприбуття до суду не надходило.
Відповідно до приписів частини одинадцятої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.
Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи голова Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області Грисюк С.І. повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з'явився, зважаючи на те, що строк розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій у відповідності до приписів статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України суттєво скорочений, судом прийнято рішення про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
У судовому засіданні, судом, на підставі частини другої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, залучено Білоцерківську міську раду Київської області та державного реєстратора Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що Білоцерківська міська територіальна виборча комісія зареєстрована державним реєстратором Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області як юридична особа 26.01.2006 за місцезнаходженням: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 20 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 676863).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20 жовтня 2010 року, місцезнаходженням Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області є: Київська область, м. Біла Церква, площа Торгова, 6.
Проте, згідно з постановою Центральної виборчої комісії від 15.09.2010 № 355, якою сформовано склад Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області, місцезнаходженням відповідача визначено адресу: Київська область, м. Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 20.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що Білоцерківська міська виборча комісія Київської області фактично знаходиться за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 20, тобто за адресою, визначеною зазначеною вище постановою Центральної виборчої комісії. При цьому, вказане місцезнаходження не змінювалось з початку діяльності комісії у вересні 2010 року.
Інформація про те, що Білоцерківська міська виборча комісія Київської області знаходиться за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 20, оприлюднена на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії ( http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/wp001 ), а також у регіональній газеті «Замкова гора» від 21 вересня 2010 року.
Таким чином, судом встановлено факт невідповідності фактичного місцезнаходження Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Позивач вважає, що Білоцерківська міська виборча комісія Київської області протиправно змінила своє фактичне місцезнаходження і просив суд зобов'язати виборчу комісію організувати її роботу (переїхати) за місцезнаходженням, визначеним відповідно до вимог чинного законодавства, тобто за адресою: місто Біла Церква, площа Торгова, будинок 6.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Функцією судів, що визначена статтею 124 Конституції України, є здійснення правосуддя.
Адміністративні суди, згідно зі статтями 3, 4 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюють правосуддя в адміністративних справах - переданих на вирішення адміністративного суду публічно-правових спорах, у яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування чи їхня посадова чи службова особа.
Згідно з приписами статті 20 Закону України від 10.07.2010 № 2487-VI «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (далі - Закон України № 2487-VI), виборчі комісії з місцевих виборів є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних місцевих виборів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про місцеві вибори. Територіальна виборча комісія є постійно діючим колегіальним органом, що в межах своїх повноважень забезпечує організацію та проведення місцевих виборів.
Відповідно до статті 25 Закону України № 2487-VI, виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна територіальна виборча комісія забезпечує підготовку та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради.
З частини першої статті 27 зазначеного Закону вбачається, що територіальні та дільничні виборчі комісії організовують свою роботу відповідно до вимог цього Закону.
Пунктом 1 частини другої статті 84 Закону України № 2487-VI встановлено, що територіальна виборча комісія утворюється в порядку, встановленому статтею 22 цього Закону.
Так, згідно з приписами частини четвертої статті 22 Закону України № 2487-VI, Центральна виборча комісія формує склад обласних, районних (крім районів в Автономній Республіці Крим), міських (міст обласного значення, міст Києва, Севастополя), районних у містах Києві, Севастополі територіальних виборчих комісій не пізніш як за 45 днів до дня виборів.
Рішення Центральної виборчої комісії є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами виборчого процесу, в тому числі територіальними, дільничними виборчими комісіями, а також органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями (частина четверта статті 19 Закону України № 2487-VI).
З аналізу положень вказаних вище нормативно-правових актів випливає, що до повноважень Центральної виборчої комісії, яка є виборчою комісією вищого рівня для всіх виборчих комісій з усіх місцевих виборів, відноситься визначення основних засад діяльності територіальних виборчих комісій місцевих виборів, їх формування і утворення.
Як вже зазначалось судом вище, Білоцерківська міська виборча комісія Київської області утворена на підставі постанови Центральної виборчої комісії «Про формування складу обласних, районних (крім районів в Автономній Республіці Крим) міських, (міст обласного значення, міс Києва та Севастополя), районних у м. Севастополі виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів». З додатку № 259 вказаної постанови вбачається, що місцезнаходженням Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області, визначеним Центральною виборчою комісією, є: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 20.
Твердження представника позивача про те, що територіальна виборча комісія повинна бути розміщена виключно у приміщенні, наданому органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, суд вважає такими, що не грунтуються на положеннях закону з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 65 Закону України № 2487-VI, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані сприяти виборчим комісіям у реалізації їх повноважень, зокрема, надавати необхідні приміщення для виборчих комісій та повідомляти про їх місцезнаходження (адреси) виборчу комісію, що формує (утворює) відповідну виборчу комісію, не пізніш як за один день до її формування (утворення), забезпечувати охорону цих приміщень.
Таким чином, на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування Закон покладає лише обов'язок сприяти виборчим комісіям у реалізації їх повноважень у порядку, встановленому законодавством. Проте, вказаний нормативно-правовий акт не наділяє органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування компетенцією щодо визначення місцезнаходження виборчих комісій.
Вибір місцезнаходження виборчої комісії належить до питань організаційного забезпечення діяльності виборчої комісії, яке має вирішуватись виборчою комісією в межах її повноважень, визначених Законом.
Крім того, суд звертає увагу на те, що втручання в діяльність виборчих комісій, крім випадків, передбачених цим Законом, не допускається.
Закон України № 2487-VI встановлює лише обмеження щодо фінансування витрат на проведення і підготовку місцевих виборів, у тому числі й утримання територіальних виборчих комісій, яке в силу статті 60 та 61 цього Закону має здійснюватись виключно за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією спільно з Міністерством фінансів України.
Фінансове забезпечення підготовки і проведення чергових, позачергових та перших місцевих виборів за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, здійснюється територіальною виборчою комісією, яка є розпорядником цих коштів, відповідно до затвердженого нею кошторису доходів та видатків, який повинен включати витрати, зокрема на найм (оренду) відповідних приміщень у межах коштів, передбачених на підготовку та проведення місцевих виборів у Державному бюджеті України (абзац 1 частини першої статті 61 Закону України № 2487-VI).
Таким чином, забезпечення територіальної виборчої комісії приміщенням для її роботи є частиною організаційних заходів щодо проведення місцевих виборів.
Враховуючи те, що контроль за додержанням законодавства про вибори депутатів та сільських, селищних, міських голів (пункт 26 частини п'ятої статті 25 Закону України № 2487-VI), а також повноваження з організації і підготовки виборів законом покладено саме на виборчі комісії (стаття 20 Закону України № 2487-VI), питання забезпечення належних умов роботи виборчої комісії (у тому числі й щодо належного приміщення) відноситься до виключної компетенції таких комісій.
Таким чином, сам по собі факт найму приміщення, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству «Білоцерківмаз» для розташування Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області ще не свідчить про порушення відповідачем Закону України № 2487-VI.
Фактів порушення встановленої законом фінансової дисципліни у зв'язку з укладенням договорів оренди частини нежитлової будівлі між Білоцерківською міською виборчою комісією Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Білоцерківмаз» суду позивачем не повідомлено і не доведено належними та достатніми доказами.
Дотримуючись принців законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження виборчої комісії у вирішенні питання щодо її місцезнаходження.
Згідно з вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи не призведе таке рішення до порушення прав виборців під час виборчого процесу.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV, єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи. Згідно із статтею вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
Невідповідність інформації про фактичне місцезнаходження виборчої комісії, тобто, місцезнаходження, що існує в дійсності, даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців може призвести до порушення прав виборців, які спираючись на дані державного реєстру, використовуватимуть інформацію про місцезнаходження виборчої комісії, у тому числі й з метою оскарження її дій.
Таким чином, встановивши під час розгляду справи невідповідність фактичного місцезнаходження виборчої комісії даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд має ужити заходів для усунення такого становища, не порушуючи при цьому принцип розподілу влади і не втручаючись, при цьому, у дискреційні повноваження виборчої комісії.
Згідно з частиною першою статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення.
Частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Дії Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області, що призвели до невідповідності її фактичного місцезнаходження даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є такими, що порушують права позивача та виборців, а тому з метою захисту прав позивача та інших суб'єктів виборчого процесу суд вважає за необхідне визнати такі дії протиправними та зобов'язати відповідача вжити заходи, спрямовані на усунення розбіжностей між фактичним становищем і відомостями державного реєстру.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 172, 177, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Білоцерківської міської виборчої комісії Київської області та зобов'язати Білоцерківську міську виборчу комісію вчинити дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», щодо усунення розбіжностей між її фактичним місцезнаходженням та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172-175 Кодексу адміністративного судочинства України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172-175 цього Кодексу, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення.
Головуючий суддя: С.В. Харченко
Судді: А.С. Волков
В.І. Лисенко