Віньковецький районний суд Хмельницької області
Єдиний унікальний номер № 670/414/24
Провадження № 1-кп/670/40/24
03 червня 2024 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024243000001626 від 14.05.2024року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Женишківці Віньковецького району Хмельницької області, громадянина України, із середньою освітою, є фізичною особою-підприємцем, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не військовозобов'язаного, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України
ОСОБА_4 відповідно до рішення першої сесії сільської ради сьомого скликання Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області від 13.11.2015 року обраний депутатом Женишковецької сільської ради. Відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон) ОСОБА_4 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, та відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону є суб'єктом декларування. Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. У свою чергу, депутат Женишковецької сільської ради ОСОБА_4 є суб'єктом декларування, який зазначений у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».
Отже, ОСОБА_4 , як суб'єкт декларування має в обов'язковому, визначеному законом порядку, подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави. Відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 №3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, (який був чинний до 01.12.2021), декларація перед звільненням - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції». Така декларація охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день припинення діяльності, пов'язаної з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у п п. «а», «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції». Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Ч. 1 Правил заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі. Декларація подається незалежно від того, перебуває суб'єкт декларування в Україні чи за її межами.
Відповідно до рішення першої сесії восьмого скликання Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області «Про реорганізацію Женишковецької сільської ради шляхом приєднання до Віньковецкьої селищної ради» за № 371/1/2020 від 10.12.2020 року повноваження набули новообрані депутати Віньковецької селищної ради восьмого скликання, а тому повноваження депутатів Женишковецької сільської ради сьомого скликання припинилися.
Таким чином, ОСОБА_4 зобов'язаний був не пізніше 30.12.2020 року подати декларацію суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціям, з 01.01.2020 року по 20.05.2020 року шляхом заповнення відповідної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції в Реєстрі. Проте, згідно з відомостями з Реєстру, декларацію суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціям, з 01.01.2020 року по 20.05.2020 року ОСОБА_4 не подав.
Окрім цього, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, тобто до 01.04.2021 року.
Таким чином, ОСОБА_4 , припинивши свої повноваження в якості депутата Женишковецької сільської ради з 10.12.2020 року, будучи обізнаним про необхідність подання декларації особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, діючи умисно, не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціям, а саме з 01.01.2020 року по 10.12.2020 року, у передбачений Законом строк, а також декларацію відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, чим порушив вимоги ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Також, згідно з відомостями Реєстру, ОСОБА_4 не подав декларацію суб'єкта декларування, уповноваженого на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітній період 2018 та 2019 років.
Своїми умисними діями, які виразилися в умисному неподанні суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-3 КК України.
15.05.2024 року у вказаному кримінальному провадженні між начальником Віньковецького відділу Летичівської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України.
В угоді про визнання винуватості прокурор та підозрюваний виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ст. 366-3 КК України, які ніким не оспорюються, узгоджене покарання за ст. 366-3 КК України у виді громадських робіт на строк 150 годин з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк один рік, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, визнав повністю, підтвердив, що вчинив кримінальне правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, пояснив, що угода укладена ним добровільно, його права не порушені, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання.
Захисник ОСОБА_5 пояснила, що угода укладена обвинуваченим добровільно, не порушує його прав та обов'язків, угода відповідає вимогам КК України та КПК України, а тому просить затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, її умови відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та просить затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ст. 366-3 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, узгоджене сторонами покарання відповідає санкції ст. 366-3 КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з частиною 4 та 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ст. 366-3 КК України відноситься до нетяжкого злочину, тому у вказаному кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.
На підставі наведеного, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 1 ст. 475 КПК України затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 не обирався.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 374, 392-394, 468-469, 472, 473, 475, 532 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15.05.2024 року між начальником Віньковецького відділу Летичівської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024243000001626 від 14.05.2024року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк один рік.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду лише з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з моменту його проголошення через Віньковецький районний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1