копія
"04" червня 2024 р. Справа № 608/1258/24
Номер провадження2/608/523/2024
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Коломієць Н. З.
з участю секретаря Смаглій О. Р.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В позовній заяві вказав, що з відповідачем перебуває в шлюбі, який зареєстрований 30 жовтня 2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 234. У сторін є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначив, що належної сім'ї у них не склалося. Постійно виникають сварки та непорозуміння через подружню зраду відповідачки. Дружина не займається вихованням дітей. Молодший син ОСОБА_5 є інвалідом з дитинства. Догляд за ним він проводить самотужки. Діти проживають з ним та перебувають на його повному вихованні та утриманні. Подальше сімейне життя стало неможливим, бажає розірвати шлюб. Неповнолітніх дітей просить залишити проживати з ним. Судові витрати покласти на нього.
В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. В підготовче засідання подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позов підтримує. Місце проживання дітей з ним з відповідачем погоджено.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву, згідно якої розгляд справи просить проводити без її участі, позов визнає. Проти місця проживання дітей з позивачем не заперечує.
Оскільки, відповідач визнає позов, тому суд ухвалює рішення у підготовчому засіданні, що відповідає вимогам ч.3 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України та без фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши справу, врахувавши думку сторін та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_1 та ОСОБА_6 уклали шлюб 30 жовтня 2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 234, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.10.2012.
Причиною розірвання шлюбу є подружня зрада відповідачки. У подружжя належної сім'ї не склалося. Подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть. Сім'я фактично розпалася та існує лише формально.
У сторін є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області 13 червня 2013 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Чортківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 17 січня 2017 року.
Син ОСОБА_5 є інвалідом до 18 років, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 14.12.2022. Опікуном дитини з інвалідністю є його батько - ОСОБА_1 , 1983 року народження.
Відповідно до ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини. Вказаного висновку дійшов ВС КЦС у постанові від 15.01.2020 у справі №200/952/18.
Верховний Суд у постанові від 22.12.2021 у справі № 339/143/20 звернув увагу на те, що враховуючи, що сторони не зверталися до суду із вимогами про визначення місця проживання дитини з одним із батьків суд, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обґрунтовано в межах доводів та вимог позову про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати з матір'ю, встановивши, що дитина до розірвання шлюбу після припинення фактичних шлюбних відносин батьків проживала разом з матір'ю, залишив проживати дитину з нею, чим лише констатував проживання дитини, не визначаючи його.
Сторони досягли згоди щодо місця проживання своїх неповнолітніх дітей.
Отже, збереження шлюбу між сторонами буде суперечити їх інтересам, а тому позов про розірвання шлюбу слід задовольнити. Неповнолітніх дітей залишити проживати з батьком.
Відповідно до ч.1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки, відповідач позов визнала у підготовчому судовому засіданні, тому на виконання вимог закону, суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.
Керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 160 Сімейного кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 142, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 до ОСОБА_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , про розірвання шлюбу - задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , укладений 30 жовтня 2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 234.
Неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити проживати з батьком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 37977599, що розташоване за адресою: поштовий індекс 46000, бульвар Шевченка, 39, м. Тернопіль, повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України позивачу ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви за квитанцією АТ «РВС БАНК» № 14-1859785/1/С від 14.05.2024 на суму 1211,20 гривень, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з оригіналом
Суддя:/підпис/
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1258/24
Рішення набирає законної сили « » р.
Суддя: Н. З. Коломієць
Копію рішення видано « » року
Секретар: