04.06.2024 Справа №607/11373/24 Провадження №3/607/5109/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., при секретарі Дума Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, доцента кафедри філософії та суспільних наук Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка, депутата Тернопільської міської ради, адреса реєстрації та проживання: бульв. П.Куліша, 4/40, м. Тернопіль,
за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Нюні А.Л.,-
ОСОБА_1 , будучи депутатом Тернопільської міської ради та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 05.04.2024 о 10:52 подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі-Декларація), за 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Так, рішенням Тернопільської міської ради № 8/п16/02 від 11.07.2022 «Про визнання повноважень депутата Тернопільської міської ради восьмого скликання ОСОБА_1 » визнано повноваження останнього, як депутата Тернопільської міської ради.
Частиною 3 статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Депутати місцевих рад зобов'язані щороку до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.
Так, відповідно до п.п. «б» п. 1 ч.1 ст.3 Закону депутати місцевих рад є суб'єктами на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Частиною 1 статті 45 Закону передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II Порядку заповнення та подання /декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції № 449/21 від 23.07.2022 (далі - Порядок), щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня, та охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.
Відповідно до пункту 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» №3384 прийнятий 20.09.2023, набрав чинності 12.10.2023.
Таким чином, суб'єкти декларування зобов'язані були подати щорічну декларацію за 2022 рік до 31.01.2024.
Відповідно до роз'яснень НАЗК щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 (зі змінами) обов'язок подавати щорічну декларацію виникає в суб'єкта декларування щороку протягом строку здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, або перебування на посаді та після відновлення декларування суб'єкти подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Отже, ОСОБА_1 зобов'язаний був подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік до 00:00 год. 01.02.2024.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, лише 05.04.2024 о 10:52 год., тобто несвоєчасно.
Про необхідність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування неодноразово повідомлялось на сайті НАЗК та публікувалось у засобах масової інформації.
Пунктом 5 розділу II Порядку передбачено, що суб'єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.
Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб'єкту декларування на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб'єкта декларування.
ОСОБА_2 вказаних вимог Закону не дотримався.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до роз'яснень, викладених в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Поважні причини щодо несвоєчасного подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, у ОСОБА_3 - відсутні.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи депутатом Тернопільської міської ради, та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 05.04.2024 о 10:52 год. подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнав.
Вказав, що несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2022 рік оскільки був неуважний та дезінформований. Думав, що йому потрібно подати декларацію лише за 2023.
Прокурор в судовому засіданні вказав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП у повній мірі доведена матеріалами справи, а тому просить визнати його винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та визначити покарання у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
ОСОБА_1 як особа, яка обіймає посаду депутата Тернопільської міської ради, є суб'єктом відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупціє № 263 від 21.05.2024; копію скріншоту із сайту Єдиний державний реєстр декларацій; копію запиту Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 11.04.2024 №1277/55/118/03-2024; копію відповіді Виконачого комітету Тернопільської міської ради №630 від 17.04.2024; копію рішення першої серії №8/1/3 від 18.11.2020 про визнання повноважень депутатів Тернопільської міської ради восьмого скликання, згідно якого в рішення внесено зміни відповідно до рішень міської ради від 27.11.2020 №8/1/15 від 11.07.2022 №8/п16/02, зокрема ОСОБА_1 (визнано повноваження депутата Тернопільської міської ради VIII скликання відповідно до постанови Тернопільської міської територіальної виборчої комісії Тернопільського району Тернопільської області від 24.06.2022 №109 «Про взяття до уваги факту дострокового припинення повноважень депутата Тернопільської міської ради ОСОБА_4 та визнання обраним наступного за черговістю кандидата у депутати ОСОБА_1 »); копію листа про визнання повноважень депутата Тернопільської міської ради восьмого скликання; письмові пояснення ОСОБА_1 від 14.05.2024; витяг з положення про Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Необізнаність із вимогами законодавства щодо строків подання декларації, не є підставою для звільнення особи від відповідальності за несвоєчасне виконання вказаного обов'язку.
Таким чином приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення.
Зважаючи на вищевказані обставини справи з урахуванням особи порушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, свою вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся. Оцінюючи в сукупності дії ОСОБА_1 наслідки та ставлення останнього до вказаних дій, конкретні обставини вчиненого адміністративного правопорушення, з урахуванням даних, що характеризують особу, вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у мінімальному розмірі.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 251, 172-6, 280, 283, 284 КУпАП, Закону України «Про запобігання корупції», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя П.П. Гуменний