29 вересня 2010 року 11 год. 15 хв. Справа № 2-а-7405/10/1070
м. Київ
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Журавля В.О.,
при секретарі: - Горбуновій К.С.,
за участю:
представника позивача - не з'явився,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області
до
про фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
стягнення фінансових санкцій у сумі 1700 грн 00 коп.,
До Київського окружного адміністративного суду 02.09.2010 надійшов позов Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області (далі - позивач) з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій у сумі 1700 грн 00 коп.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У призначений день і час до суду сторони не з'явились. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив . Заперечень проти позову суду не надав.
Судове повідомлення двічі надсилалося відповідачу за адресою його місця проживання згідно з даними свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи.
Місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем (стаття 29 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 № 755 - IV “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ” ).
Відповідно до статті 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 № 755 - IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, а його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв'язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
С права розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1. 25.07.2005 зареєстрований Васильківською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_1, номер запису № 2 333 000 0000 000871, місцезнаходження: АДРЕСА_2
Приватному підприємцю ОСОБА_1. надавалася ліцензія серія АГ №056871 реєстраційний номер №910076403201 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (термін дії ліцензії з 16.05.2009 до 16.05.2010).
14.06.2010, тобто після закінчення строку дії ліцензії, посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області (РУ Департаменту САТ ДПА України у Київській області) відповідно до направлення на перевірку від 14.06.2010 №4734 та №4735 на підставі частини 7 статті 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509 - ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” та статті 16 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами і доповненнями) (далі - Закон України) проведена перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. з питань дотримання вимог законодавства, що регулює готівковий обіг та обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні.
Перевірка проводилась у магазині-кафе, у якому здійснює господарську діяльність Відповідач, та який розташований за адресою:АДРЕСА_1
Перевіркою виявлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями проводилася без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Під час перевірки книги розрахункових операцій №1007002117р/3 від 24.11.2009 р. було виявлено, що 14.06.2010 р. о 13 год. 33 хв. у магазині-кафе здійснено реалізацію пляшки горілки «Златогор», ємкістю 0,25 л. за ціною 11 грн 00 коп. Реалізація пляшки «Златогор» підтверджується Х-звітом від 14.06.2010 р. №0293.
Крім того, в реалізації у магазині-кафе згідно з додатком до акту перевірки №2176/1000/23/2547716887, знаходилася наступна алкогольна продукція: горілка «Хлібний Дар «Озима», ємкістю 0,1 л. за ціною 44 грн 00 коп., за пляшку, в кількості 6 пляшок, на загальну суму 264 грн 00 коп.; горілка «Златогор «Чиста сльоза», ємкістю 0,5 л. за ціною 21 грн 00 коп.,за пляшку, в кількості 5 пляшок, на загальну суму 105 грн 00 коп.; горілка «Горілочка «Класична», ємкістю 0,25 л. за ціною 10 грн 70 коп., за пляшку, в кількості 8 пляшок, на загальну суму 85 грн 60 коп.; горілка «Московська», ємкістю 0,7 л. за ціною 30 грн 00 коп., за пляшку, в кількості 2 пляшки, на загальну суму 60 грн 00 коп.
Всього у магазині-кафе, де здійснює підприємницьку діяльність Відповідач, в реалізації знаходилася 21 пляшка алкогольних напоїв на загальну суму 514 грн 60 коп.
Таким чином, на момент виявлення порушення вимог Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серія АГ№056871 закінчився.
Нова ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серія АГ №265630 видана Відповідачу на магазин-кафе за адресою: АДРЕСА_1, має термін дії з 15.06.2010 до 14.06.2011.
В ході перевірки фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. надано письмове пояснення щодо виявлених порушень законодавства. По закінченню перевірки фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1., в присутності якої проводилася перевірка, було запропоновано ознайомитися з актом перевірки та викласти свої зауваження. Від підписання акту перевірки відповідач відмовилася, перевіряючими був складений акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 14.06.2010 р. №130.
Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” визначені основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом - сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до частини шостої статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.
Статтею 1 Закону України визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідальність за зазначене порушення передбачена статтею 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами і доповненнями).
Абзацом п'ятим частини другої статті 17 Закону України передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим, плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн 00 коп.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 року № 940 “Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв тютюнових виробів та справлянням акцизного збору” (із змінами та доповненнями) визначені основні функції Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України та його регіональних управлінь, однією з яких є ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.
12.07.2010 Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Київській області після розгляду матеріалів перевірки відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України та постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” на підставі матеріалів перевірки прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №101216-32-206/0237 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. в розмірі 1700 грн 00 коп.
21.07.2010 зазначене рішення отримано відповідачем, про що свідчить його підпис на копії повідомлення про вручення поштового відправлення.
Частиною п'ятою статті 17 Закону України та п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” передбачено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій від 12.07.2010 №101216-32-206/0237 у добровільному порядку не виконано.
Матеріали справи не містять в собі доказів щодо оскарження в судовому порядку рішення про застосування фінансових санкцій від 12.07.2010 №101216-32-206/0237, а також доказів про сплату відповідачем фінансових санкцій у виді штрафу в сумі 1700 грн 00 коп.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.
Водночас, наведені позивачем обставини підтверджено належними та допустимими доказами.
Отже, судом встановлено факт несплати відповідачем в установленому порядку фінансових санкцій в сумі 1700 грн 00 коп.
У зв'язку з тим, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 25.07.2005 року №2 333 000 0000 000871) до Державного бюджету України фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп..
Право, порядок і строки апеляційного оскарження визначено ст.ст.185-186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Журавель
Постанову складено у повному обсязі та підписано 29 вересня 2010 р.