Справа № 951/274/24
Провадження №2/951/136/2024
про залишення позовної заяви без руху
04 червня 2024 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина
установила:
позивачка звернулася до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина з підстав, викладених у фабулі такої.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа № 951/274/24 передана 16.04.2024 судді Гриновець О. Б.
30.05.2024 надійшла інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Оглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Главою 16 «Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання» Сімейного кодексу України (далі - СК України) регламентовано підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та порядок його виконання.
Так, стаття 198 СК України визначає, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Частина 1 статті 88 СК України конкретизує, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Згідно з ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Статтею 182 СК України визначаються обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Отож, зазначаючи у позовній заяві про необхідність отримувати аліменти на повнолітнього сина з інвалідністю, позивачка не вказує та не додає всі наявні в неї докази, що підтверджують: обставини того, що відповідач може надавати матеріальну допомогу позивачці на утримання повнолітнього непрацездатного сина; відомостей про сімейний стан відповідача, чи має останній інших дітей, непрацездатних дружину, батьків, дочку, сина; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення, не зазначено та не надає доказів цього.
Далі, згідно з ч. 3 ст. 4 закону України «Про основи соціального захищеності осіб з інвалідністю в Україні» пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина з інвалідністю" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).
Позивачка у позовній заяві посилається на те, що її повнолітній син є особою з інвалідністю першої групи А з дитинства, однак в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують відповідний статус останнього, а саме: пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення з цього приводу соціальної допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на те, що позовну заяву подано без додержання вимог ЦПК України, суддя вважає необхідним позовну заяву залишити без руху, надавши останній строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.
Залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачці у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у заяві.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України
постановила:
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина й надати позивачці строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
У випадку невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Б. Гриновець