іменем України
04 червня 2024 рокуСправа №451/613/24
Провадження № 2/451/263/24
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Патинок О.П.
секретаря судового засідання Ференс І.І.
Справа № 451/613/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
встановив:
08.05.2024 представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Радехівського районного суду Львівської області з позовом до Лопатинської селищної ради (Миколаївський старостинський округ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивача - ОСОБА_3 у віці 75 років. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Миколаїв, Лопатинського району Львівської області. Від імені померлої ОСОБА_3 , секретарем виконкому Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області - ОСОБА_4 посвідчено заповіт, зареєстрований в реєстрі за №213 від 11.04.2003, з якого вбачається, що гр. ОСОБА_3 , що проживала в с. Стирківці Радехівського району Львівської області, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все моє майно, де б воно не знаходилося і взагалі все те, що на день смерті буде належати її і на що за законом матиме право, заповідає своєму синові ОСОБА_1 . Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилась спадщина (відкрилась спадщина) у вигляді наступного майна, зокрема: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4172 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, що належали cпадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії III-ЛВ №011316 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 11984 від 24.01.2001. Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , позивач спадщину не прийняв, оскільки не знав про наявність заповіту, тому своєчасно не звернувся із заявою про відкриття спадщини та не прийняв спадкове майно. Оскільки, позивач не може реалізувати свої майнові права, як спадкоємець у позасудовому порядку, у нього виникає необхідність звернутися з позовом до суду. Просить суд визначити для позивача - ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Ухвалою судді від 09.05.2024 цивільна справа прийнята до провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою судді від 30.05.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 04.06.2024 о 10.30 год.
03.06.2024 від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с. 34-35).
29.05.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Лопатинської селищної ради, складу суду довіряють, просять справу вирішити відповідно до Закону (а.с.26).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 31.08.1962 виданого Миколаївською сільською радою Лопатинського району, Львівської області підтверджується, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Миколаїв, Лопатинського району Львівської області, про що 06.10.1956 було складено відповідний актовий запис № 31. З свідоцтва про народження вбачається, що батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_3 (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого повторно 12.04.2024 Радехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.11).
З Державного акта на право приватної власності на землю серії III-ЛВ №011316 вбачається, що спадкодавцю ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,4172 гектарів (а.с.14).
Як вбачається із Заповіту складеного в селі Миколаїв Радехівського району Львівської області від 11.04.2003 та зареєстрованого в реєстрі за №213 ОСОБА_4 , секретарем виконкому Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області « ОСОБА_3 , що проживає в селі Стирківці Радехівського району Львівської області, на випадок моєї смерті зробила таке розпорядження: все майно, де б воно не знаходилося і взагалі все те, що на день смерті буде належати її і на що за законом матиме право, заповідає своєму синові ОСОБА_1 » (а.с.13).
Відповідно до довідки № 239 від 11.04.2024 виданої старостою Миколаївського старостинського округу Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області вбачається, що гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з нею на день її смерті в житловому будинку зареєстрованих осіб не було. Заповіт від імені померлої виконкомом Миколаївської сільської ради видавався за №213 від 11.04.2003, який не змінювався і не скасовувався (а.с.15).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76636603 від 16.04.2023 виданого Приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Луців І.П. вбачається, що спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилися (а.с.16).
Згідно витягу №76762338 від 25.04.2024 зі спадкового реєстру (заповіти /спадкові договори) вбачається, що по параметрах пошук у Спадковому реєстрі знайдено наступну інформацію: заповіт - номер у спадковому реєстрі 72348561; стан - чинний; номер в реєстрі нотаріальних дій: 213; дата посвідчення: 11.04.2003; місце посвідчення: Львівська обл., Миколаївська сільська рада Радехівського району; місце зберігання: Лопатинська селищна рада Червоноградського району Львівської області, 80261, Львівська область, Червоноградський район, смт. Лопатин, вул. Центральна, 12, тел. (032-55)36-435; інформація про заповідача: ОСОБА_3 ; дата та місце народження: 16.03.1931; дата та час реєстрації (Реєстратор): 24.04.2024, 10:57, Львівська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» (а.с.17).
Відповідно листа-відмови № 326/01-16 від 16.04.2024 виданого Приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Луців І.П. вбачається, що «відкрити спадкову справу після смерті гр. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 немає підстав, так як відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (а.с.18).
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з пропуском позивачем строку подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, які регулюються нормами Книги 6 ЦК України.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. 2 ст. 1220 ЦК України ).
Частина 3 ст. 1272 ЦК України визначає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у п. 24 Постанови № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд у своїй постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17 роз'яснив, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України , для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18 визначено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У ході розгляду справи, суд встановив, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 не звернувся у визначений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про існування заповіту від спадкодавця - ОСОБА_3 , складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 не заводилася, тому відповідно не були здійсненні повідомлення та виклики спадкоємця за заповітом.
Судом встановлено, що спадщина після смерті спадкодавця ніким не прийнята.
Отже, виходячи з конкретних обставин справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно ст. 141 ЦК України суд за клопотанням позивача залишає судові витрати на його стороні.
На підставі ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
задовольнити позов ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Визначити для позивача - ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Представник позивача: адвокат - Фрей Андріан Васильович, юридична адреса: пр.-Відродження, буд. 14, м. Радехів, Червоноградський район Львівська область, 80200;
Відповідач: Лопатинська селищна рада Львівської області, код ЄДРПОУ: 04369819, адреса: вул. Центральна, 12 смт. Лопатин, 80261.
Повний текст рішення складено 04.06.2024.
Головуючий суддяПатинок О. П.