Єдиний унікальний номер 448/1020/24
Провадження № 3/448/572/24
03.06.2024 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій БІЛОУС, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з ВПС (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця (дані зазначено згідно даних протоколу),
за частиною 3 статті 172-20 КУпАП, -
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,
про права передбачені ст.268 КУпАП, ст.10,63 Конституції України особі роз'яснено,
І. Обставини справи встановлені судом:
01 червня 2024 року об 11:00 год., першим заступником начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майором ОСОБА_3 спільно з начальником відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) старшим лейтенантом ОСОБА_4 було проведено контрольне шикування персоналу з метою перевірки наявності особового складу та перевірки особистих речей, в ході якого було виявлено солдата ОСОБА_5 з ознаками вживання алкогольних напоїв, а саме: різкий запах з ротової порожнини та нечітка мова, що стверджується висновком щодо результатів медичного огляду останнього з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння за №11 від 01.06.2024року, складений КНП «Мостиська міська лікарня».
Такі дії військовослужбовцем ОСОБА_1 , було вчинено в умовах особливого періоду, тобто скоєно правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи:
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , в судовому засіданні провину повністю визнав, підтвердив обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Щиро розкаявся у вчиненому, жалкує, що вчинив дане адміністративне правопорушення. Просить суд суворо не карати його, оскільки повністю усвідомлює неправомірність свої поведінки та обіцяє в подальшому такого не вчиняти.
ІІІ. Застосоване судом законодавство:
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено у частинах 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
Відповідно до статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За вимогами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд не уповноважений перекладати цей обов'язок на себе.
Як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці. Правильна оцінка доказів - це найважливіша умова прийняття законного, об'єктивного, обґрунтованого, і правильного рішення у справі. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю. Оцінюють докази посадові особи, що уповноважені розглядати справу про адміністративне правопорушення, а також інші особи, що беруть участь у справі. Це проявляється у клопотаннях, поясненнях цих осіб, що допомагає посадовій особі прийняти правильне рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП полягає у розпиванні алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Кваліфікуючою ознакою частиною 3 статті 172-20 КУпАП є вчинення правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено воєнний стан.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
ІV. Оцінка суду:
Як убачається із змісту протоколу серії ЗхРУ №154277 від 02.06.2024 року, який на переконання суду є належним та допустимим згідно вимог ст.256 КУпАП, військовослужбовець ОСОБА_1 , допустив вчинення ним військового адміністративного правопорушення в умовах особливого періоду.
Факт вчинення ОСОБА_6 , вищевказаного правопорушення підтверджується вищевказаним протоколом про військове адміністративне правопорушення; висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_6 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння за №11 від 01.06.2024р., складений КНП «Мостиська міська лікарня»; письмовими поясненнями ОСОБА_6 , іншими документами, доданими до протоколу.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Вказані докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності підтверджують факт вчинення ОСОБА_6 , вказаного адміністративного правопорушення та його вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.
Підстав сумніватися в правдивості, достовірності вказаних доказів у суду немає.
Відомості, що містяться в безпосередньо досліджених судом доказах, узгоджуються між собою.
При цьому судом враховується також те, що - ОСОБА_6 , дії посадових осіб щодо складання відносно нього протоколу про військове адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_6 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП - дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою в умовах особливого періоду.
V. Накладення адміністративного стягнення:
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статей 34 і 35 КУпАП, не встановлено.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення громадянина України ОСОБА_6 , до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом» як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Ступінь вини правопорушника залежить від форми вини, з якою вчинено проступок. Вчинення правопорушення умисно відрізняється від вчинення його з необережності. В першому випадку ступінь вини порушника вищий. Деякі правопорушення може бути вчинено тільки умисно. В цих випадках для визначення ступеня вини порушника має значення вид умислу - прямий чи непрямий. Якщо проступок вчинено з прямим умислом, то ступінь вини порушника може підвищити наявність корисливого або іншого низького мотиву.
Майновий стан правопорушника враховується при застосуванні адміністративних стягнень: штрафу, конфіскації, позбавлення спеціального права (в разі застосування позбавлення права керування транспортним засобом щодо професійного водія). При цьому враховується не тільки розмір заробітної плати особи, а й всі інші види її прибутку, який підлягає оподаткуванню, а також наявність або відсутність у неї утриманців.
Правосвідомість є іманентним явищем формується емпіричним шляхом, зокрема з суспільної думки, висновків авторитетних правників.
Доцільним є у даній справі як грань призми правосвідомості використати тези праці науковці про судовий розсуд, а саме: є переконання, що суспільство не може досягти верховенства права без певної міри розсуду суду. Право без розсуду зрештою обертається на свавілля.
Сучасне суспільство визнає судовий розсуд не лише щодо встановлення фактів, а й щодо застосування права до цих фактів. Вимога гнучкості для забезпечення індивідуалізації рішень вже припускає надання суддям права на розсуд. Тлумачення норми права завжди залишає місце для розсуду.
На думку головуючого, суд, як соціальний інститут, має відповідати запиту суспільства на справедливість. Правовий пуризм (надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом) щодо оцінки доказів та тлумачення закону шкодить інтересам правопорядку та правосуддя та є настільки ж небезпечним, як правовий нігілізм.
Змістовне, розширювальне тлумачення закону у даній справі було здійснене з дотриманням конвенційних гарантій особи, яка притягається до відповідальності. Судове провадження щодо нього було повним, всебічним, справедливим, із оцінкою всіх аргументів захисту. Висновок щодо його винуватості, на переконання суду, не залишає місця сумнівам.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, суд вважає за необхідне застосувати до військовослужбовця ОСОБА_6 , адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції частини 3 статті 172-20 КУпАП.
Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
VІ. Судові витрати:
Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_6 , визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605, 60 грн.
Керуючись частиною 3 статті 172-20 КУпАП, статтями 33-35, 40-1, 245, 251, 283-285, 287-289 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Визнати, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно частини першої статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід Держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Суддя Юрій БІЛОУС