8 червня 2010 року № 2а-5857/10/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву
за позовом Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області
в інтересах держави в особі Васильківської об'єднаної державної продаткової інспекції Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-Мрія»
про стягнення орендної плати за землю, -
До Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Васильківської об'єднаної державної продаткової інспекції Київської області звернувся Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-Мрія» про стягнення стягнення орендної плати за землю в сумі 40390,14 грн.
Відповідно до статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Для з'ясування питання чи підсудна позовна заява Київському окружному адміністративному суду прокурору необхідно надати суду докази, які б підтверджували, що місцезнаходженням відповідача є: смт.Гребінки Васильківського району Київської області, а саме надати копію Свідоцтва про державну реєстрацію відповідача та Витяг з ЄДРПОУ на відповідача.
У наданій прокурором копії договору оренди землі від 8 листопада 2007 р., укладеного між орендодавцем - Гребінківською селищною радою Васильківського району Київської області та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Глорія-Мрія», вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія-Мрія» знаходиться за адресою: 04071, м.Київ, пров. Артезіанський, 3 і діє на підставі Статуту, зареєстрованого Подільською районною державною адміністрацією м.Києва 30.10.2007 р.
Згідно з п.3 ч.1 ст.106 КАС України, у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про поштовий зв'язок», поштовий індекс - це код поштової адреси у вигляді умовного цифрового позначення об'єктів поштового зв'язку, в тому числі сільських населених пунктів, у яких відсутні відділення зв'язку.
Згідно з п. 58 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 17.08.2002 року №1155, адреса, за якою пересилається поштове відправлення (поштовий переказ), зазначається у такому порядку: найменування адресата (одержувача); найменування вулиці, номер будинку, квартири; найменування населеного пункту району, області; поштовий індекс; країна призначення (для міжнародних поштових відправлень).
Згідно з п. 61 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України, поштові відправлення юридичних осіб без зазначення індексів для пересилання не приймаються, а вийняті з поштових скриньок - повертаються відправникам з першого етапу обробки.
У поштовій адресі відповідача, що зазначена у позовній заяві, поштовий індекс, найменування вулиці, номер будинку відсутній, що є порушенням вимог ст.106 КАС України.
Згідно з п.7 ст.56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Згідно з ч.2 ст.58 КАС України повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють.
Як вбачається з позовної заяви, вона підписана Міжрайонним природоохоронним прокурором Київської області Ю.Олефіренком, але в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які підтверджують повноваження прокурора Ю.Олефіренко на підписання такої позовної заяви та визначають територіальну юрисдикцію прокурора.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Згідно з ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ плата за землю (земельний податок), а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належать до загальнообов'язкових податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161-ХІV зі змінами та доповненнями, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).
Згідно з ст.14 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ зі змінами та доповненнями, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ зі змінами та доповненнями, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У порушення зазначених вище вимог прокурором не надано:
1. Матеріали прокурорської перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-Мрія», про яку прокурор зазначає в позовній заяві.
2. Документів, які підтверджують наявність податкового боргу у відповідача на момент розгляду справи та не зазначено, за який період виникла вказана ця заборгованість. Зокрема не надано: податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями; облікову картку платника податків - відповідача по земельному податку.
Суддею встановлено, що прокурор просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глорія-Мрія» на користь держави в особі Васильківської об'єднаної державної продаткової інспекції Київської області суму 40390,14, але документи, які її підтверджують, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, виклад обставин, якими прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги, це - наведення порушень з боку відповідача, його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, чого прокурором не було зазначено в позовній заяві.
Відповідно до ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду зазначених вище документів.
Керуючись статтями 2, 6, 104, 108, 160, 165 КАС України, суддя, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Зобов'язати Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області усунути зазначені у мотивувальній частині даної ухвали недоліки у строк до 23 червня 2010 р.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. Залишення позовної заяви без руху не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
я (підпис) О.І. Виноградова
З оригіном згідно
Суддя Журавель В,О.