Справа № 308/9352/24
1-кс/308/3184/24
31 травня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваної - ОСОБА_5 та її захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання заступника начальника відділу розслідування ОТЗ СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції - ОСОБА_4 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 23.02.2024 року внесені до ЄРДР за №12024070000000104, погоджене з прокурором, про застосування відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, тимчасово не працюючої, не заміжньої, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що 23.02.2024 слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024070000000104.
Як встановлено, що при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, проте не пізніше січня 2024 року у ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ОСОБА_7 ), яка проживаючи та маючи тісні родинні та дружні зв'язки в межах Мукачівського, Хустського та Берегівського районів Закарпатської області, при тому, що Хустський та Берегівський райони Закарпатської області є прикордонними районами та межують із кордонами Республіки Румунія та Угорщиною, виник злочинних умисел на протиправне збагачення шляхом організації незаконного переправлення громадян України, які підлягають мобілізації під час дії воєнного стану, через державний кордон України до країн Європейського Союзу, за грошову винагороду.
Усвідомлюючи неможливість одноособового вчинення вищезазначених злочинів, а також те, що для успішної реалізації злочинного умислу щодо здійснення незаконного переправлення кількох осіб через державний кордон України необхідні спільні дії кількох осіб, ОСОБА_7 підшукала місцевих жителів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ОСОБА_5 ), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ОСОБА_8 ), а також невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, з метею організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України до Угорщини, керуванням такими діями, сприяння їх вчиненню шляхом надання для цього засобів, порад та вказівок, з корисливих мотивів.
Зокрема, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, використовуючи в якості каналу спілкування із такими особами телеграм-канал, засоби мобільного зв'язку, мобільні додатки-мессенджери та соціальну мережу «Фейсбук», у січні 2024 року підшукали кількох громадян для їх незаконного переправлення через державний кордон, зокрема ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі ОСОБА_10 ), ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі ОСОБА_11 ) та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі ОСОБА_12 ).
У подальшому, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, використовуючи засоби мобільного зв'язку та месенджери, 23.01.2024, у ході розмов із ОСОБА_9 , який був залучений до конфіденційного співробітництва працівниками правоохоронних органів, повідомила останньому, що зможе організувати його незаконне переправлення через державний кордон з України за грошову винагороду в сумі 7 000 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 23.01.2024 становило 269 362,1 грн.), які потрібно буде передати перед переправленням через державний кордон України, після чого за допомогою засобів мобільного зв'язку 21.03.2024 повідомила про необхідність прибуття ОСОБА_9 потягом до міста Мукачево Закарпатської області.
Після чого, 22.03.2024 ОСОБА_9 виконуючи вказівки ОСОБА_7 , про вжиття заходів конспірації, прибув до міста Мукачево та відповідно до попередніх вказівок ОСОБА_7 самостійно поселився до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_8 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
У подальшому, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, 22.03.2024 року приблизно о 20 годині 00 хвилин зустрілась зі ОСОБА_9 в приміщенні піцерії « ОСОБА_13 » що знаходиться в одному приміщенні з готелем « ІНФОРМАЦІЯ_8 », тобто за адресою: АДРЕСА_2 . В ході вищезазначеної зустрічі ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_9 обставини при яких останнього буде переправлено через державний кордон України, після чого повідомила йому про те що грошову винагороду у розмірі 7 000 доларів США за її незаконні послуги, останній має покласти до її наплічної сумки, котра знаходилась на столі вищевказаної піцерії, на що ОСОБА_9 виконав її вказівку та помістив грошові кошти у розмірі 7 000 доларів США, котрі були вручені йому в ході виконання контролю за вчиненням злочину працівниками ДПСУ та СБУ, до наплічної сумки ОСОБА_7 , після чого остання повідомила ОСОБА_9 про необхідність продовження проживання в готелі « ІНФОРМАЦІЯ_8 » до 23.03.2024, звідки його мають забрати та перевезти через державний кордон України.
Разом з тим, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, використовуючи засоби мобільного зв'язку та месенджери, 03.03.2024, у ході розмов із ОСОБА_12 , повідомила що зможе організувати його незаконне переправлення через державний кордон з України за грошову винагороду в сумі 7 000 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 03.03.2024 становило 267 105,5 грн.), які потрібно буде передати після переправлення через державний кордон України через свою довірену особу, після чого за допомогою засобів мобільного зв'язку повідомила про необхідність прибуття 21.03.2024 ОСОБА_12 до міста Мукачево Закарпатської області.
Після чого, 21.03.2024 виконуючи вказівки ОСОБА_7 , про вжиття заходів конспірації, ОСОБА_12 прибув до міста Мукачево та відповідно до попередніх вказівок ОСОБА_7 самостійно поселився до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_8 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в якому відповідно до попередніх домовленостей з ОСОБА_7 , останній мав проживати до 23.03.2024, звідки його мають забрати та перевезти через державний кордон України.
Разом з тим, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, використовуючи засоби мобільного зв'язку та месенджери, в лютому 2024 року точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, у ході розмов із ОСОБА_10 , повідомила що зможе організувати його незаконне переправлення через державний кордон з України за грошову винагороду в сумі 8 000 доларів США (еквівалентну суму яким відповідно до офіційних даних НБУ встановити не вдалося), які потрібно буде передати до переправлення через державний кордон України, після чого за допомогою засобів мобільного зв'язку повідомила про необхідність прибуття ОСОБА_10 до Закарпатської області, де відповідно до попередніх домовленостей з ОСОБА_7 , останній мав проживати до 23.03.2024, звідки його мають забрати та перевезти через державний кордон України.
Разом з тим, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, використовуючи засоби мобільного зв'язку та месенджери, 15.03.2024, у ході розмов із ОСОБА_11 , повідомила що зможе організувати його незаконне переправлення через державний кордон з України за грошову винагороду в сумі 9 000 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 15.03.2024 становило 348 168,6 грн.), які потрібно буде передати до переправлення через державний кордон України, після чого за допомогою засобів мобільного зв'язку повідомила про необхідність прибуття 23.03.2024 ОСОБА_11 до міста Мукачево Закарпатської області.
Після чого, 23.03.2024 виконуючи вказівки ОСОБА_7 , про вжиття заходів конспірації, ОСОБА_11 прибув до міста Мукачево, звідки при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах прибув до міста Іршава, Хустського району, Закарпатської області, де відповідно до попередніх вказівок ОСОБА_7 самостійно поселився до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_9 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в якому відповідно до попередніх домовленостей з ОСОБА_7 , останній мав проживати до 03.04.2024, звідки його мають забрати та перевезти через державний кордон України.
Надалі, 23.03.2024 приблизно о 12 годині 15 хвилин ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, відповідно до попередніх домовленостей, зустрілись з ОСОБА_12 поряд з готелем « ІНФОРМАЦІЯ_8 », тобто за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому ОСОБА_7 , повідомила останньому, що з метою його подальшого переправлення через державний кордон України, він має сісти до транспортного засобу - автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , на якому його перевезуть до місця з якого заплановано переправлення через державний кордон України, після чого ОСОБА_12 сів до зазначеного транспортного засобу, а ОСОБА_7 на невстановленому транспортному засобі поїхала в невідомому напрямку.
23.03.2024 приблизно о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_7 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, використовуючи засоби мобільного зв'язку зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, що з метою його переправлення через державний кордон України йому необхідно виселитись з готелю « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та вийти на вулицю, де на нього вже чекають.
Надалі, того ж дня, приблизно о 12 годині 30 хвилин, на виконання вказівок ОСОБА_7 , ОСОБА_9 вийшов з готелю « ІНФОРМАЦІЯ_8 » де на нього очікували ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , котрі посадили ОСОБА_9 до транспортного засобу - автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермо котрого сів ОСОБА_8 та в якому вже знаходився ОСОБА_12 .
У подальшому 23.03.2024 приблизно о 12 годині 35 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи за кермом транспортного засобу - автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , за переднім пасажирським сидінням якого знаходилась ОСОБА_5 а позаду на пасажирських сидіннях ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , відповідно до розробленого ОСОБА_7 злочинного плану, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, поїхали до села Мідяниця, Берегівського району, Закарпатської області, де о 12 годині 55 хвилин, забрали ОСОБА_10 , який одразу розрахувався за переправлення його дерез державний кордон України з ОСОБА_5 , у присутності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 . при цьому передавши ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 8 000 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 15.03.2024 становило 311 260 грн.), після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перевезли ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 до села Пушкіно, Берегівського району, Закарпатської області, куди прибули о 13 годині 43 хвилини.
Надалі, того ж дня, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території селищної громади Пушкіно, Берегівського району Закарпатської точного місця досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 а також невстановленими досудовим розслідуванням особами, висадили з автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 та попросили перейти через автодорогу, при цьому повідомивши, що їх мають звідти забрати.
Того ж дня, о 13 годині 53 хвилин ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 вийшли з автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , та відповідно до вказівок ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перейшли автодорогу в межах території селищної громади Пушкіно Берегівського району Закарпатської області, де почали чекати на подальші вказівки від ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, а ОСОБА_8 та ОСОБА_5 поїхали у невідомому напрямку.
Надалі, 23.03.2024 о 14 годині 05 хвилин, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи котра приїхала на невстановленому транспортному засобі, сіли до вищезазначеного транспортного засобу де в присутності декількох невстановлених досудовим розслідуванням осіб почали очікувати на їх переправлення через державний кордон України.
Перебуваючи у невстановленому транспортному засобі ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , прочекали свого переправлення через державний кордон України до 18 години 25 хвилин, після чого залишили вищевказаний невстановлений транспортний засіб та почали далі очікувати на вулиці, після чого ОСОБА_7 зателефонувала ОСОБА_12 та повідомила, що скоро його ОСОБА_9 та ОСОБА_10 мають забрати.
У подальшому, того ж дня, приблизно о 20 годині 07 хвилин до
ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 під'їхав транспортний засіб марки «Volkswagen» червоного кольору, за кермом якого перебувала не встановлена досудовим розслідуванням особа, котра забрала ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , з метою їх подальшого перевезення до « ОСОБА_14 », яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Липча, урочище Черять, після чого вищезазначений «Volkswagen» червоного кольору, поїхав в сторону Хустського району.
23.03.2024 о 23 годині 08 хвилин, невстановлена досудовим розслідуванням особа перебуваючи за кермом автомобіля марки «Volkswagen» червоного кольору, привезла ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 до «Ранчо Хайленд», яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Липча, урочище Черять, де останні за вказівкою ОСОБА_7 поселились до номерів готелю вищезазначеного закладу, де прожили до 03.04.2024.
За час проживання ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 в «Ранчо Хайленд», яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Липча, урочище Черять, ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, неодноразово телефонувала ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , при цьому консультуючи останніх з приводу переправлення їх через державний кордон України.
03.04.2024, приблизно о 11 годині 50 хвилин ОСОБА_7 діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, зателефонувала ОСОБА_10 та повідомила, щоб вони ( ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 ) збирались, адже за ними скоро приїдуть та доставлять до місця переправлення їх через державний кордон України.
Того ж дня, о 13 годні 20 хвилин ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перебуваючи на транспортному засобі марки «AUDI» моделі «А4» д.н.з. НОМЕР_2 , забрали ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 з «Ранчо Хайленд», яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Липча, урочище Черять, яких повезли до АДРЕСА_4 , де з вищевказаного транспортного засобу вийшов ОСОБА_8 та пересів до автомобіля «Skoda» моделі «Octavia» д.н.з. НОМЕР_3 .
У подальшому ОСОБА_8 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ОСОБА_7 а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, забрав з готелю « ІНФОРМАЦІЯ_9 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_11 , якого повіз до околиць АДРЕСА_5 , де пересадив до невстановленого транспортного засобу за кермом якого була невстановлена досудовим розслідуванням особа, та наказав чекати.
Тим часом, ОСОБА_5 повезла ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 в сторону міста Берегово Закарпатської області, їдучи в сторону якого ОСОБА_5 зупинилась поблизу села Мужієво Берегівського району Закарпатської області, та повідомила ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , що їм необхідно пересісти до іншого транспортного засобу, при цьому вказала на невстановлений транспортний засіб за кермом якого була невстановлена досудовим розслідуванням особа, а на пасажирському сидінні ОСОБА_11 , після чого ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 на виконання вказівок ОСОБА_5 пересіли до вищезазначеного транспортного засобу.
У подальшому, того ж дня, невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, перевезла ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , через прикордонне КРП, що знаходилося у с. Мужієво Берегівського району Закарпатської області, використовуючи при цьому об?їздні дороги, після чого, висадила останніх в цьому ж населеному пункті, де на них вже знову чекали ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .
Надалі, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 а також невстановленими досудовим розслідуванням особами, використовуючи транспортний засіб марки «Skoda» моделі «Octavia» д.н.з. НОМЕР_3 котра перебувала під керуванням ОСОБА_8 та марки «AUDI» моделі «А4» д.н.з. НОМЕР_2 , котра перебувала під керуванням ОСОБА_5 , забрали з с. Мужієво, ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , які сіли до автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia» д.н.з. НОМЕР_3 та ОСОБА_11 , який сів до автомобіля марки «AUDI» моделі «А4» д.н.з. НОМЕР_2 , та перевезли останніх до готелю «Френч Таун», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , при цьому надавши поради та вказівки щодо перетину державного кордону України.
Того ж дня, тобто 03.04.2024 о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, зателефонувала
ОСОБА_10 та повідомила що з ним зв'яжуться особи котрі будуть безпосередньо переправляти його, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 через державний кордон України.
У подальшому, 03.04.2024 приблизно о 22 годині 15 хвилин до ОСОБА_10 зателефонувала невстановлена досудовим розслідуванням особа та повідомила, що йому необхідно буде викликати таксі на 04 годину 30 хвилин 04.04.2024, на якому останній разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 має доїхати до залізничного вокзалу у місті Берегово Закарпатської області, після чого сісти на дизельпотяг та проїхати до залізничної станції у населеному пункті Велика Бийгань, що знаходиться у Берегівському районі Закарпатської області, де його мають зустріти, провести та переправити у відведеному місці, поза пунктом пропуску через державний кордон України до Угорщини.
04.04.2024, о 04 годині 30 хвилин відповідно до вказівок невстановленої на даний час досудовим розслідуванням особи, ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 виселились з готелю «Прага» та сіли до раніше замовленого таксі (невстановленого транспортного засобу), на якому проїхали до залізничної станції у місті Берегово Закарпатської області, де відповідно до попередніх домовленостей та вказівок сіли до дизельпотягу та проїхали до залізничної станції у населеному пункті Велика Бийгань, що знаходиться у Берегівському районі Закарпатської області.
Так, 04.04.2024 о 05 годині 02 хвилини ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , приїхавши до залізничної станції у населеному пункті Велика Бийгань, що знаходиться у Берегівському районі Закарпатської області (близько 3,5 км. від державного кордону України із Угорщиною), виконуючи вказівки невстановленої досудовим розслідуванням особи, мали очікувати на осіб, котрі переправили б їх через державний кордон України до Угорщини.
Однак, через причини, що не залежали від ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, їх незаконні дії були припинені представниками правоохоронних органів.
04.04.2024 о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_7 було затримано працівниками правоохоронних органів за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів.
За таких обставин, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
30.05.2024, стороною обвинувачення, відповідно до ст.278 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів.
Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_5 , підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколами допитів свідків; протоколами проведення оглядів, матеріалами проведених в ході досудового розслідування НС(Р)Д та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).
Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, є необхідність обрання до ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрювана ОСОБА_5 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин який інкримінують їй є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7-ми до 9-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому будучи обізнаною про покарання, що їй загрожує за інкримінований їй злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, та в будь-який момент може покинути територію України, у тому числі поза межами пунктів пропуску через державний кордон України, оскільки її злочинна діяльність безпосередньо була пов'язана саме з такою діяльністю.
- ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає у тому, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочинів, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як речові докази; отримано не всі дані щодо місць проживання невстановлених осіб, причетних до вчинення злочину, що дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження.
- ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України існує через те, що у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою неможливо буде запобігти контактам ОСОБА_5 з іншими невстановленими співучасниками вчинення злочину, з якими ОСОБА_5 перебуваючи на свободі зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінальних правопорушень, вчинення тиску на інших підозрюваних та свідків, з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань та узгодження їх з метою ухилення від кримінальної відповідальності та введення в оману сторону обвинувачення.
Так, кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною здійснювалося з невстановленим на даний час колом осіб, яким підозрювана може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали їй відомі у зв'язку із набуттям статусу підозрюваної. Крім того, з метою ухилення від кримінальної відповідальності вона зможе як сама, так і на її вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз видати інформацію про інших учасників злочину, чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.
- ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що на даний час невстановлені усі спільники ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким остання може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі їй в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваній ОСОБА_5 , з метою особистого збагачення може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення (злочини).
До того ж ОСОБА_5 має злочинні зв'язки та досвід організації незаконного перетину державного кордону України, а тому може і сама залишити територію України, поза пунктами пропуску, у зв'язку з тим, що вона підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу непов'язаного з триманням під вартою, остання може переховуватися від органу досудового слідства за кордоном.
Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:
- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України;
- підозрювана ОСОБА_5 вчинила тяжке кримінальне правопорушення (злочин), за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, то ж тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого вона підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан підозрюваної ОСОБА_5 дозволяють їй перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 .
Застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваної, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного вона не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Не можливе і застосування до підозрюваної і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення їй про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваної саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваній цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останньою кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
З огляду на викладене, слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у такому підстав. Просив обрати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що підозра є обґрунтованою та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема: підозрювана може впливати на свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення внесеного слідчим клопотання. Зазначив, що підозра є необґрунтованою та ризики відсутні. Просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити заставу у мінімальному розмірі.
Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала думку свого захисника. Просила обрати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.332 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, з конфіскацією майна.
Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_5 , підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколами допитів свідків; протоколами проведення оглядів, матеріалами проведених в ході досудового розслідування НС(Р)Д та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваної ОСОБА_5 , яка є молодою за віком, раніше не судимою, незаміжньою.
Поряд з цим, суд звертає увагу на ті обставини, що у ОСОБА_5 наявні міцні соціальні зв'язки, а також те, що остання підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що вчинений з корисливим мотивом, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому підозрюваній необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Враховуючи фактичні обставини вчиненого злочину, особу підозрюваної, а також тяжкість можливого покарання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що в свою чергу, свідчить про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваної ОСОБА_5 з метою забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку суду, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. У п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дана норма визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваної, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, характер кримінального правопорушення, зокрема злочин, передбачений ч.3 ст. 332 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, спосіб вчиненого злочину: за попередньою змовою групою осіб, вчинений з корисливих мотивів, в період війни, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваної, а тому вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідним визначити підозрюваній заставу у розмірі - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 грн., оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та не буде завідомо непомірним для неї.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з свідками по справі, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, тимчасово не працюючої, не заміжньої, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 14 год. 10 хв. - 04.07.2024 року.
Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту її фактичного затримання - з 14 год. 10 хв., 31.05.2024 року.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на неї обов'язків передбачених КПК України, - в розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 грн.
Роз'яснити, що підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з свідками по справі,
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1