про залишення позовної заяви без розгляду
28 вересня 2010 року 2а-7805/10/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву
за позовом Прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області
про скасування розпорядження №564 від 17.06.2009 р.,
До Київського окружного адміністративного суду 27.09.2010 надійшов позов прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про скасування розпорядження №564 від 17.06.2009 «Про зміну функціонального використання земельних ділянок гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва на території Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області». Одночасно прокурор подав до Київського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку на звернення з адміністративним позовом.
Відповідно до частини другої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадках, установлених законом, до суду можуть звернутися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із матеріалів справи вбачається, що прокурор Вишгородського району в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації просить скасувати розпорядження №564 від 17.06.2009 «Про зміну функціонального використання земельних ділянок гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва на території Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області», яке видано більше одного року тому. До суду з позовом про скасування зазначеного розпорядження №564 від 17.06.2009 прокурор Вишгородського району звернувся тільки 27.09.2010, тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду прокурор мотивував наявність підстав для поновлення строку на звернення з адміністративним позовом тим, що його було пропущено з поважних причин, оскільки прокурору стало відомо про зазначене у позові розпорядження лише влітку 2010 р. під час проведення перевірки на виконання Розпорядження Президента України №956/2010-рп від 23.06.2010. Період проведення перевірки та отримання інформації про вказане розпорядження прокурором не зазначено.
Зазначене посилання, як підстава для поновлення строку звернення до адміністративного суду, є необґрунтованим з урахуванням наступного.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У главі 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено два види строків - строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом і процесуальні строки. Відповідно до такого поділу строків розрізняються як процедура їх поновлення, так і наслідки їх пропущення. Наслідки пропущення строків звернення з адміністративним позовом визначено у ст. 100 КАС України. При визначенні таких наслідків не можуть застосовуватися правила ст. 102 КАС України щодо поновлення та продовження строків, оскільки ця стаття стосується лише процесуальних строків.
Про необхідність перевірки судом вимог КАС України щодо строків звернення з адміністративним позовом, дослідження наявності саме поважних причин для їх поновлення зазначено й у п.п. 13-14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Шестимісячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із відповідним позовом.
Відповідно до ст. 19 ч.2 Закону України «Про прокуратуру» перевірка виконання законів прокурорами проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.
Пунктом 5.1 наказу Генерального прокурора України від 19.09.2005 №1гн «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України» на міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури як на головну ланку системи органів прокуратури зокрема покладено здійснення на відповідній території нагляду за додержанням законів місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкування та приналежності, їх посадовими і службовими особами, громадянами.
Пунктом 4 наказу Генерального прокурора України від 19.09.2005 №3гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів» прокурорам необхідно зосередити зусилля на додержанні законів, спрямованих на захист економічних інтересів держави від неправомірних посягань, зокрема щодо земельних ресурсів та природного середовища.
Відповідно до п.2.2, п.7 наказу Генерального прокурора України від 23.10.2009 №3\2гн «Про особливості організації прокурорського нагляду за додержанням законів щодо охорони навколишнього природного середовища» у цій сфері одним із пріоритетних питань є здійснення нагляду за додержанням законів щодо охорони земельних ресурсів, що здійснюється з урахуванням статистичних та аналітичних даних відповідних контролюючих, правоохоронних, інших державних органів, даних моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів тощо. Пунктом 11.2 цього ж наказу галузеві підрозділи прокуратур обласного рівня зобов'язано забезпечити належну взаємодію природоохоронних прокурорів з міськими, районними, міжрайонними та іншими спеціалізованими прокурорами, а також із спеціально уповноваженими органами державного контролю у сфері охорони довкілля.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства та відомчих наказів Генерального прокурора України нагляд за додержанням законодавства у цій сфері здійснюється прокурорами не епізодично, а постійно.
З огляду на наведене суд вважає, що відсутність у прокурора Вишгородського району відомостей про розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 17.06.2009 №564 упродовж шести місяців після його видання не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку звернення з адміністративним позовом, оскільки це розпорядження є відкритим та доступним як для прокурора, так і для контролюючих органів. Прокурор у 2009-2010 р.р. не був позбавлений можливості перевірити законність правових актів, прийнятих Вишгородською райдержадміністрацією.
Таким чином, цей позов поданий з порушенням строку для звернення до адміністративного суду, оскільки у даному випадку дата проведення прокурором району перевірки не може вважатися датою початку перебігу строку, передбаченого ст.99 КАС України. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що зазначені у клопотанні прокурора підстави не є поважними, унаслідок чого пропущений ним строк звернення з адміністративним позовом до суду не підлягає поновленню.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Керуючись статтями 99, 100, 106, 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву за позовом прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про скасування розпорядження №564 від 17.06.2009 «Про зміну функціонального використання земельних ділянок гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва на території Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області» залишити без розгляду.
2. Копію ухвали надіслати позивачу.
Право, порядок і строки апеляційного оскарження визначено ст.ст.185-186 КАС України.
Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Журавель В.О.