Справа № 303/4715/24
Провадження № 1-кс/303/695/24
Іменем України
(в порядку статті 206 КПК України)
04 червня 2024 року м.Мукачево Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
слідчий суддя ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши клопотання ОСОБА_3 , на незаконне затримання особи, в порядку статті 206 КК України, -
03 червня 2024 року ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням в порядку статті 206 КПК України у зв'язку з незаконним затриманням ОСОБА_4 .
Свої доводи мотивує тим, що 02 червня 2024 року о 21 годині 21 хвилині, поліцією було протиправно затримано із погрозою застосування вогнепальної автоматичної зброї проти волі ОСОБА_5 , якого затримано та поміщено до ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , без можливості спілкування та будь яких підстав для позбавлення волі.
Стверджує про незаконне затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим просить визнати проведене працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 затримання таким, що здійснене без правових підстав для позбавлення особи свободи.
У судове засідання ОСОБА_3 не прибула, звернулася з клопотанням про здійснення судового засідання у її відсутності.
Інші сторони провадження до суду не прибули, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду клопотання в порядку статті 206 КПК України.
Вивчивши доводи заявниці про необхідність задоволення клопотання, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.
Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (стаття 29 Конституції України)
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України)
Частинами 1 та 2 статті 206 КПК України визначено що слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення волі.
Відповідно до частини 3 статті 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободу особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Таким чином, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайного звільнення з-під варти особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
На підтвердження своїх доводів, заявником не надано суду належних та допустимих доказів на наявність обґрунтованості підозри, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, тобто була затримана саме по кримінальному провадженню та на підставах, встановлених КПК України.
Відомостей щодо затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у межах здійснення досудового розслідування заявником не надано. Натомість заявниця ствердила що її чоловіка доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто він перебуває у статусі особи, яка підлягає мобілізації.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини 2 статті 102, пунктів 1,17,20 частини 1 статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію від 24 лютого 2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації, у тому числі й на території Закарпатської області.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Слід зазначити, що службові (посадові) особи ІНФОРМАЦІЯ_3 не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються. Підстави для застосування положень статті 206 КПК України відсутні.
Враховуючи наведене вище клопотання ОСОБА_3 , на незаконне затримання особи слід залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі порушення прав чи інтересів ОСОБА_5 службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними свої повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту він вправі особисто чи через представника звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 206,369-372КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , у порядку статті 206 КПК України, щодо незаконного затримання ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6