233 Справа № 233/3539/20
03 червня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А. О., розглянувши подання приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржниці ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу у справі № 233/3539/20, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»,
31 травня 2024 року приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з поданням, в якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника - громадянина України ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 - до погашення заборгованості за виконавчим листом у справі № 233/3539/20 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глоба Спліт» заборгованість за кредитним договором № IKAPNAIG.118653.001 від 03 квітня 2013 року станом на 29 липня 2020 року в розмірі 94235,49 грн, яка складається з: основної заборгованості за кредитом - 50567,03 грн, заборгованості по відсоткам 37218,82 грн, комісії - 6449,64 грн.
В обґрунтування заявленого клопотання приватний виконавець послалася на таке.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. (надалі-приватний виконавець) перебуває виконавче провадження № 65175609 з виконання виконавчого листа № 233/3539/20, виданого 12.03.2021 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованості за кредитним договором IKAPNAIG.118653.001 від 03 квітня 2013 року станом на 29 липня 2020 року в розмірі 94235,49 грн, яка складається з: основної заборгованості за кредитом - 50567,03 грн, заборгованості по відсоткам 37218,82 грн, комісії - 6449,64 грн.
15.04.2021 відкрито виконавче провадження № 65175609 відносно ОСОБА_1 .
15.04.2021 винесено постанову про арешт коштів та направлено до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «Універсал Банк», «ОКСІ Банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «ОТП Банк», АТ «АКБ "КОНКОРД», АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК».
16.04.2021 винесено постанову про арешт коштів та направлено до АТ «Ощадбанк», АТ «ПУМБ».
22.04.2021 винесено постанову про арешт рухомого і нерухомого майна боржника.
30.10.2021 винесено постанову про арешт коштів та направлено до АТ «Укрексімбанк», АТ «СІТІБАНК», АТ «ІНГ Банк Україна», АТ «УКРГАЗБАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», АТ «Дойче Банк ДБУ», АТ «АЛЬФА-БАНК», АТ «ПРАВЕКС БАНК», АБ «ПІВДЕННИЙ», АТ «СБЕРБАНК», АТ «А - БАНК», ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК».
У вищезазначених банках відсутні відкриті рахунки боржника.
Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня, боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.
Відповідно до інформації МВС за боржником не зареєстровано транспортних засобів.
На запит приватного виконавця, щодо перетину боржником державного кордону України Державною прикордонною службою України надано відповідь про те, що відомості щодо перетинання кордону боржником відсутні.
На вимогу приватного виконавця від 23.01.2023 Національною соціальною сервісною службою України про перебування на обліку як внутрішньо переміщена особа. відповіддю від 03.02.2023 повідомлено, що боржник зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .
13.03.2023 за адресою боржника як внутрішньо переміщеної особи (Донецька обл., м. Добропілля, пров. Сонячний, 7, 85001) приватним виконавцем надіслано документи виконавчого провадження, в т.ч. постанову про відкриття, та виклик з'явитись до виконавця 14.04.2023, 14:00 за адресою: АДРЕСА_2 , щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.
14.04.2023 на виклик приватного виконавця боржник не з'явився, пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа не надав, достовірних відомостей про доходи та майно не надав, про причини неявки не повідомив.
13.03.2023 за адресою боржника як внутрішньо переміщеної особи ( АДРЕСА_1 ) приватним виконавцем надіслано вимогу бути присутнім та надати доступ приватному виконавцю до приміщення за адресою: АДРЕСА_3 для проведення опису та арешту майна боржника, який відбудеться 20.04.2023 з 10.00 до 17.00 год.
20.04.2023 приватним виконавцем зроблено вихід за адресою: АДРЕСА_3 для проведення опису та арешту майна боржника. Двері приміщення не вимогу приватного виконавця відчинено не було, доступу до приміщення боржником не надано.
24.04.2023 за адресою боржника як внутрішньо переміщеної особи ( АДРЕСА_1 ) приватним виконавцем надіслано виклик з'явитись до виконавця 24.05.2023, 14:00 за адресою: 65058, Одеська обл., м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7, офіс 6-2, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.
24.05.2023 на виклик приватного виконавця боржник не з'явився, пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа не надав, достовірних відомостей про доходи та майно не надав, про причини неявки не повідомив.
24.04.2023 за адресою боржника як внутрішньо переміщеної особи ( АДРЕСА_1 ) приватним виконавцем надіслано вимогу бути присутнім та надати доступ приватному виконавцю до приміщення за адресою: АДРЕСА_3 для проведення опису та арешту майна боржника, який відбудеться 01.06.2023 з 10.00 до 17.00 год.
01.06.2023 приватним виконавцем зроблено вихід за адресою: АДРЕСА_3 для проведення опису та арешту майна боржника. Двері приміщення не вимогу приватного виконавця відчинено не було, доступу до приміщення боржником не надано.
Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно за боржником на праві власності зареєстрована двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_4 .
23.01.2023 приватним виконавцем направлено вимогу до Головного управління ДМС у Донецькій області про надання відомостей про надання інформації щодо видачі документа, що дає право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а також відомості про реєстрацію місця проживання громадянина України боржника. Відповіддю від 01.02.2023 повідомлено, що боржник документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, місце реєстрації відсутнє.
Відповідно до інформації ПФУ відсутні дані про отримання доходу.
06.05.2023 набрали законної сили зміни до п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», згідно до п.п.11 приватний виконавець, який має на виконанні незакінчені виконавчі провадження, може змінити виконавчий округ у разі, якщо його офіс розташований у територіальній громаді, що належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України. Такий приватний виконавець продовжує примусове виконання виконавчих документів, що перебували у нього на виконанні у виконавчому окрузі, який він змінив, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством про виконавче провадження. 19.05.2023 приватним виконавцем Матвійчук Н. Є. змінено виконавчий округ Донецької області на виконавчий округ Одеської області. Всі виконавчі провадження, які перебували у приватного виконавця на виконанні в Донецькому окрузі продовжуються мною виконуватись після зміни на виконавчий округ Одеської області.
08.06.2023 постановою про прийняття виконавчого провадження виконавче провадження № 65175609 прийнято до виконання приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є.
З дати відкриття виконавчого провадження та станом на день звернення до суду з цим поданням, з боржника на користь стягувача стягнень не було, жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання боржник не вчинив, з жодними заявами, клопотаннями до приватного виконавця не звертався, про зміну адреси не повідомляв.
03.08.2023 винесено постанову про арешт коштів та направлено до АТ «УКРСИББАНК», АТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «УКРГАЗБАНК», АТ «Банк Альянс», АТ «Райффайзен Банк», АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», АТ «ОТП БАНК», АТ КБ «Приватбанк», АТ «ПроКредит Банк», АТ «Банк », АТ «СЕНС БАНК», АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», АТ «ОКСІ банк» , ПАТ «Південний», АТ «БАНК АВАНГАРД», АТ «Ідея Банк», АТ «Акціонерно-комерційний банк «Львів», АТ «ІНГ Банк Україна», АТ «АЛЬТБАНК», АТ «Універсал Банк», ПАТ «Банк Восток», ПАТ «Індустріалбанк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «ПУМБ».
У вищезазначених банках відсутні кошти боржника.
Щодо повідомлення боржника про початок виконавчого провадження.
Відповідно до вимог частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Приватним виконавцем направлено на адресу боржника як внутрішньо переміщеної особи документи виконавчого провадження та виклики, на які боржник не з'явився, причини неявки не повідомив. Отже боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (або іншої, встановленої виконавцем).
Щодо ухилення боржника від виконання рішення.
Звертає увагу, що вищезазначена судова практика складалась в Україні до 2014 року, тобто до окупації частини територій нашої країни, а також до прийняття нової редакції Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05.10.2016.
В редакції ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, який втратив чинність на підставі Закону України № 1404 «Про виконавче провадження», надавався строк боржнику для добровільного виконання рішення.
Відповідно до ст. 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Дані положення втратили чинність з прийняттям Закону України «Про виконавче провадження» № 1404, відповідно до ч. 5 ст. 26 якого виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Тобто з введенням в дію Закону № 1404 поняття «добровільне виконання рішення суду не існує», а примусове виконання розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до постанови КМУ від 17.07.2019 №815 «Про затвердження Порядку в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій» цей Порядок визначає процедуру в'їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій.
Згідно до п. 22 даного Порядку уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють у пропуску осіб в тому числі з тієї підстави, що у базах даних Держприкордонслужби наявна інформація про заборону особі виїзду з України.
Таким чином тимчасове обмеження боржника у праві виїзду з України розповсюджується не тільки на юридичні кордони України, а і на пропускні пункти на лінії зіткнення з тимчасово окупованими територіями.
Боржник, маючи реєстрацію на тимчасово окупованій території, без проблем може переміщуватись через контрольно-пропускні пункти з контрольованою територією.
Приватний виконавець звернулась до Верховного Суду з проханням скасувати роз'яснення Верховного Суду України від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» та надати нові роз'яснення щодо застосування законодавства під час розгляду справ зазначеної категорії з урахуванням сучасних реалій та змін у законодавстві.
Листом Верховного Суду від 12.01.2023 повідомлено, що Верховний Суд забезпечує єдність судової практики шляхом розгляду справ, то Верховний Суд позбавлений можливості вирішити порушене мною питання. Однак зазначив, що узагальнення Верховного Суду України має рекомендаційний характер.
09.11.2020 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області ухвалене заочне рішення № 233/3539/20 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № IKAPNAІG.118653.001 від 03 квітня 2013 року станом на 29 липня 2020 року в розмірі 94 235.49 грн.
Отже боржник був обізнаний, про укладений кредитний договір і відповідно у нього існують кредитні зобов'язання. Правом оскарження заочного рішення не скористався.
15.04.2021 відкрито виконавче провадження № 65175609.
Надіслати боржнику документи виконавчого провадження неможливо у зв'язку з тим, що боржник зареєстрований на тимчасово окупованій території. Однак це не означає, що боржник не обізнаний. Він обізнаний про існування боргових зобов'язань. Крім того, в України існує можливість дізнатись про судові рішення і виконавчі провадження з відкритих реєстрів, а також із застосунку «Дія», Єдиного реєстру боржників, які діють через систему Інтернет і доступні в тому числі і на тимчасово окупованих територіях України. Аби отримати інформацію з відкритих джерел, знаходячись на окупованій території, не потрібно навіть виїжджати на підконтрольну територію.
Боржник зареєстрований на тимчасово окупованій території України, він не отримує повідомлення суду, він не отримує повідомлення приватного виконавця, що дає йому змогу роками ухилятися від виконання рішення, при чому маючи змогу безперешкодно перетинати кордон та лінію зіткнення з окупованими територіями.
Приватним виконавцем у виконавчому провадженні вжито всіх можливих заходів примусового виконання: кошти на рахунках боржника відсутні, рухоме майно відсутнє, нерухоме майно на непідконтрольній території, доходи відсутні.
Тривалий термін невиконання свідчить про свідоме ухилення боржника від виконання рішення. Боржник, маючи реєстрацію на тимчасово окупованій території, без проблем може переміщуватись через контрольно-пропускні пункти з контрольованою територією. І такому боржнику дуже вигідна така позиція не мати реєстрації на контрольованій території, аби не отримувати кореспонденцію від суду, від приватного виконавця і «бути не обізнаним» про виконавче провадження, ухиляючись тим самим від виконання рішення.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання. У пункті 9 частини 2 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконанням рішення суду завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян.
Судові гарантії законності виконавчого провадження та захисту прав його учасників полягають у тому, що до юрисдикції суду віднесено вирішення низки питань, які мають значення для виконання рішень суду та інших юрисдикційних органів, зокрема, таким є питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Отже як національні, так і міжнародні нормативні акти передбачають встановлення обмежень у свободі пересування, необхідні в тому числі для захисту прав і свобод інших осіб.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру. У справі «Горнсбі проти Греції» Суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Боржник ухиляється від виконання рішення, порушуючи право стягувача на володіння своїм майном. При належному дотриманні вимог статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» і сумлінному ставленні до процедури виконання судового рішення, з відкритих офіційних джерел боржник міг встановити хід виконання, сприяти у виконанні судового рішення.
Приватний виконавець Матвійчук Н. Є. у судове засідання не з'явилася, надавши суду клопотання про розгляд справи у її відсутність.
Дослідивши подання та додані до нього докази, суд приходить до такого:
Судом установлено, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2020 року у цивільній справі № 233/3539/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором застави, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № IKAPNAІG.118653.001 від 03 квітня 2013 року станом на 29 липня 2020 року в розмірі 94 235,49 грн, яка складається з: основної заборгованості за кредитом - 50 567 грн 03 коп.; заборгованості по відсоткам - 37 218 грн 82 коп.; комісії - 6 449 грн 64 коп, а також стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал Спліт» судовий збір у розмірі 1051,00 грн, з кожного.
Рішенні набрало законної сили 10.12.2020, на примусове виконання якого видані виконавчі листи.
15.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. відкрито виконавче провадження № 65175609 з примусового виконання вище згадуваного судового рішення відносно боржниці ОСОБА_1 .
08.06.2023 виконавче провадження № 65175609 прийнято до виконання приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. до виконання.
Відповідно до інформації Державної податкової служби України від 18.05.2024, за параметрами запиту: виконавче провадження № 65175609 датою надходження виконавчого документа 15.04.2021, інформація про податкового агента та суми доходу (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, і суми отриманого ними податку, а також суми річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, в Державному реєстрі відсутня.
Відповідно до інформації Пенсійного фонду України від 21.05.2024, дані про отримання боржницею доходу відсутні.
Відповідно до інформації Міністерства внутрішніх справ від 17.03.2024, в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржницею ОСОБА_1 транспортні засоби.
За відомостями Мінсоцполітики від 24.05.2024, станом на 23.05.2024, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 з 10.02.2020.
Відповідно до інформації Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від 01.02.2023, боржниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянину України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 18.09.2008 та РU № 05.01.2018, місце реєстрації відсутнє.
За інформацією Державної прикордонної служби України від 21.05.2024, відсутні дані щодо перетину боржницею державного кордону у період з 15.04.2021 по 21.05.2024.
Пунктом 19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно зі ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Відповідно до статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік тимчасового обмеження права громадянина України на виїзд з України, зокрема, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (п.5 ч.1).
Відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.
Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов'язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.
Як вбачається з вище наведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.
Тож, підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов'язань, покладених на боржника - фізичну особу судовим рішенням, а також винна поведінка цієї особи, яка полягає в ухиленні від виконання таких зобов'язань.
Право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, і саме виконавець зобов'язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні. Факт ухилення боржника від виконання рішення має підтверджуватись сукупністю доказів, які виконавець зазначає у поданні.
Проте, матеріали подання не містять доказів що боржниця ухиляється від явки до виконавця, а також і фактів умисного ухилення боржниці від виконання покладених на неї зобов'язань.
Так, з досліджених матеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 отримала постанову про відкриття виконавчого провадження № 65175609, виклики до приватного виконавця, вимоги про надання доступу до приміщення для проведення опису та арешту майна боржника і обізнана про процедуру примусового виконання рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у цивільній справі №233/3539/20.
На підтвердження направлення боржниці ОСОБА_1 кореспонденції приватний виконавець надала копії квитанцій АТ «Укрпошта» від 13.03.2023 № 6505811066539, від 24.04.2023 № 6505811083913.
Проте, описів вкладення до направлених на адресу боржниці листів приватним виконавцем не надано, зважаючи на що неможливо беззаперечно стверджувати, що на адресу фактичного проживання ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи була направлена постанова про відкриття виконавчого провадження, виклики до виконавця та вимоги про надати доступ до приміщення для проведення опису та арешту майна боржника.
До того ж, приватним виконавцем до подання не долучено доказів отримання боржницею ОСОБА_1 направленої приватним виконавцем на її адресу кореспонденції.
Закон уповноважує суд обмежити вже існуюче право особи на виїзд за кордон, коли останній має намір чи вчинив такі дії і вже отримав дозвіл про це від уповноваженого державного органу.
Проте суду не надано та в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, насамперед, з метою невиконання зобов'язання, які саме дії буде неможливо вчинити приватному виконавцю при виїзді останньої за кордон.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що необхідність застосування по відношенню до боржниці обмеження у праві виїзду за межі України приватним виконавцем не доведена.
При розгляді питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон необхідно враховувати той факт, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки вона пов'язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання. Судові рішення у зазначеній категорії справ мають бути постановлені з ретельним вивченням та обґрунтуванням наданих виконавцем доказів навмисного ухилення боржника від виконання рішення суду.
Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
За наведених обставин і відповідних ним підстав у задоволенні подання належить відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.260,441 ЦПК України, суд
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 - відмовити.
Повний текст ухвали складено 03.06.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О. В. Каліуш