Справа № 734/524/24 Головуючий у 1 інстанції Бузунко О.А.
Провадження № 33/4823/525/24
Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП
04 червня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Гармаша М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гармаша М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2024 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 31 січня 2024 року о 14 год 18 хв, на трасі М-01, 113 км, с. Красилівка, Чернігівського району та області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 01.12.2023 терміном 12 місяців. Правопорушення вчинене повторно протягом року, що підтверджується постановою ЕНА 1341912 від 31 січня 2024 року, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Гармаш М.Ю. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову місцевого суду як незаконну, а справу повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги посилається на те, що місцевим судом було поверхнево розглянуто справу, не було здійснено повного, всебічного та об'єктивного дослідження її обставин, неправильно застосовано положення ст.126 КУпАП та не застосовано п. 3 Інструкції № 1395, ст.251 КУпАП; ст.19, ст.62 Конституції України. Вказує, що станом як на момент складання протоколу, так і на даний час постанова серії ЕНА 2 1341912 від 31.01.2024 не набрала законної сили, що свідчить про передчасність притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердив його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника Гармаша М.Ю., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Частина 5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №707699 від 31.01.2024, ОСОБА_1 , 31 січня 2024 року о 14 год 18 хв, на трасі М-01, 113 км, с. Красилівка Чернігівського району та області, керував транспортним засобом «Land Rover Range Rover», д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом Деснянським районним судом м. Чернігова від 01 грудня 2023 року терміном 12 місяців. Правопорушення вчинене повторно протягом року, що підтверджується постановою ЕНА 1341912 від 31 січня 2024 року, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.5).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування ним транспортним засобом, останній підтвердив, що він не має посвідчення водія. Крім того, було з'ясовано, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.126 КУпАП.
Також винуватість ОСОБА_1 підтверджується:
- копією постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2023 року, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік (а.с.7-8);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА 1341912, відповідно до якої 31 січня 2024 року (о 06.28 год.) на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч.4 ст.126 КУпАП (з урахуванням ч.2 ст.291 КУпАП) (а.с.9).
- довідкою інспектора ВАП УПП в Чернігівській області від 01.02.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 15.04.2006 (а.с.3).
Доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 ознак повторності, є непереконливими, так як згідно з диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП відповідальність настає саме за повторне вчинення протягом року правопорушень, передбачених частинами другою-четвертою статті 126 КУпАП.
Крім того, п.3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджених наказом МВС України від 07.11.2017 року №1395, визначено, що повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.
З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА 1341912 від 31 січня, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн., внаслідок чого він не є особою звільненою від адміністративної відповідальності або особою, відносно якої закрито провадження у справі, та є особою, яка визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення. Матеріали справи не містять даних про те, що вищезазначена постанова скасована.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 носять систематичний характер.
Інші твердження сторони захисту висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права на керування транспортним засобом, вчинене повторно після накладення адміністративного стягнення, віднесене до грубих порушень правил безпеки руху, які вчинені навмисно і свідчать про підвищену суспільну шкідливість, у зв'язку з чим і передбачена сувора відповідальність в порівнянні з іншими правопорушеннями.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Гармаша М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний