Номер провадження: 22-ц/813/2938/24
Справа № 495/4612/23
Головуючий у першій інстанції Боярський О.О.
Доповідач Погорєлова С. О.
16.05.2024 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.
за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Боярського О.О. 25 вересня 2023 року у м. Білгород-Дністровський Одеської області, -
встановила:
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд зменшити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.01.2021 року по справі № 495/5857/20 з 1/4 частки від усіх видів доходів (заробітку) на 1/6 частку від усіх видів доходів (заробітку) батька дитини ОСОБА_2 .
Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що з моменту ухвалення судового рішення про стягнення аліментів минуло майже два з половиною року, обставини суттєво змінились, існує необхідність у зменшенні розміру стягнення аліментів.
Зокрема, змінилось його місце роботи, а на даний час він взагалі є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та відповідно до довідки про доходи отримує грошове забезпечення в розмірі 14 000 грн. та премії у розмірі 30000,00 грн.
Одна четверта з даної суми становить близько 11000,00 грн., але ОСОБА_1 не обґрунтовує потреби спільної дитини у такій сумі щомісячно.
ОСОБА_2 зазначав, що окрім нього участь в утриманні дитини бере участь й мати дитини у рівних правах. Втім, жодних доказів, що мати в рівної частці також витрачає на утримання доньки ОСОБА_4 11000,00 грн. - не існує.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважав, що розумним буде зменшити з стягнення з нього аліментів з 1/4 частини всіх доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину на 1/6 частини всіх доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.09.2023 року позов ОСОБА_2 було задоволено.
Зменшено розмір аліментів, який стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.01.2021 року з 1/4 до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в обґрунтування зміни розміру аліментів ОСОБА_2 фактично посилається на покращення свого матеріального стану, та зазначає, що на даний час він отримує велику заробітну плату, у зв'язку із тим, що є військовослужбовцем, та на той факт, що він одружився із ОСОБА_5 , яка має дитину від іншого чоловіка.
Однак, сам по собі факт створення нової родини і наявність дитини від іншого чоловіка у платника аліментів не є обов'язковою підставою для зменшення аліментів, що сплачуються на дитину від попереднього шлюбу.
Будь-яких доказів погіршення матеріального стану позивач не надав.
Про факт, що матеріальний стан платника аліментів покращився, свідчать витяги з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 09.08.2023 року, з яких вбачається, що ОСОБА_2 є власником трьох транспортних засобів, також з «Реєстру нерухомості» вбачається, що позивач є власником житлового будинку та земельної ділянки.
Таким чином, оскільки позивач не надав жодних належних та допустимих доказів в підтвердження погіршення свого матеріального становища, та будь-яких обставин, що дають право на зменшення розміру аліментів, то у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог.
Сторони про розгляд справи на 16.05.2024 року були сповіщені належним чином, у судове засідання не з'явились.
Сторони про розгляд справи були сповіщені за допомогою месенджера Viber на підставі Порядка надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року № 28.
Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно п.п. 1-3 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення судом норм матеріального права; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 16.03.2012 року Виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис № 09.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.01.2021 року по справі № 495/5857/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів було задоволено у повному обсязі.
Змінено спосіб стягнення аліментів, встановлених рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.11.2015 року по справі №495/7935/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання законної сили рішенням суду, тобто з 26.02.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Станом на дату подачі позову ОСОБА_2 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджено довідкою № 75, виданою Міністерством оборони України військовою частиною НОМЕР_1 від 23.01.2023 року.
Як вбачається з довідки № 140 про доходи, виданої Міністерством оборони України військовою частиною НОМЕР_1 від 10.01.2023 року, заробіток позивача за період служби, починаючи з 09.03.2022 року по 31.12.2022 року, склав 452 588 гривні.
Крім того, 22.04.2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб у Білгород-Дністровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
З довідки лікаря відділення жіночої консультації Білгород-Дністровського МБЛ» від 22.08.2023 року вбачається наявність вагітності дружини позивача ОСОБА_5 , термін якої становить 32 тижня.
З витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 09.08.2023 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником трьох транспортних засобів, а з «Реєстру нерухомості» вбачається, що позивач є власником житлового будинку та земельної ділянки.
У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "»Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, ОСОБА_2 посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки він уклав шлюб та його дружина вагітна.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами позовної заяви та зазначає, що у даному випадку має місце покращення матеріального стану платника аліментів, що свідчить про можливість всебічного задоволення потреб дитини, її гармонійного фізичного та духовного розгляду.
Тобто, покращення матеріального стану ОСОБА_2 не може бути підставою для зменшення розміру аліментів, визначених судовим рішенням.
Доводи позовної заяви про те, що дружина позивача є вагітною, не свідчить про необхідність здійснення ОСОБА_2 додаткових фінансових витрат, пов'язаних із забезпеченням дружини медичними препаратами тощо.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що для з'ясування розміру фінансових витрат на дружину ОСОБА_2 станом на час розгляду даної справи, судом апеляційної інстанції відкладалось судове засідання, однак, сторони для надання пояснень щодо обставин справи до Одеського апеляційного суду не з'явились, будучі належним чином повідомленими про час та дату розгляду справи.
Відтак, у суду апеляційної інстанції відсутні докази того, що у зв'язку з укладенням нового шлюбу та вагітністю дружини, змінилось матеріальне становище, платника аліментів ОСОБА_2 , яке б давало суду право на зменшення розміру аліментів, призначених судовим рішенням.
Також, суд першої інстанції необґрунтовано послався, у якості підстави для зменшення розміру аліментів, на те, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває донька його дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки вона постійно з ним мешкає, пов'язана спільним побутом та веде з ним спільне господарство.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має батька - ОСОБА_8 , і саме на нього законом покладено обов'язок щодо утримання неповнолітньої доньки.
З аналогічних підстав колегія суддів відхиляє доводи позовної заяви ОСОБА_2 про надання останнім допомоги, в том числі й матеріальної, своєму батькові ОСОБА_9 , який є інвалідом другої групи, оскільки жодних доказів того, що позивач дійсно надає матеріальну допомогу батьку, та що батько потребує такої допомоги, враховуючи факт отримання пенсії, позивачем не надано.
Таким чином, вищевказані обставини, на яких гуртуються позовні вимоги ОСОБА_2 , не можуть слугувати правовою підставою для зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
При вказаних обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився із юридичною природою спірних правовідносин і законом, що їх регулює, у зв'язку із чим рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 вересня 2023 року підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 вересня 2023 року - скасувати.
Постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 31 травня 2024 року.
Судді Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова
А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе