Справа № 589/359/24
Провадження № 2-а/589/26/24
17 квітня 2024 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Прачук О.В.,
за участі секретаря судового засідання Антошко Т.А.,
представника позивача Янєвої Л.А.,
представника відповідача Бабченко І.О.,
третьої особи Ілюшина Ю.П.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Шостка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа: поліцейський ВП № 1 (м. Середина-Буда) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області Ілюшин Юрій Петрович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1237047 від 13.01.2024, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн. за порушення п. 9.2 (б) ПДР України.
В обґрунтування позову зазначає, що постанова є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки висновки інспектора поліції про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не підтверджується жодними доказами, визначеними ст. 251 КУпАП. Крім того, зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, інспектором поліції не дотримано процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка передбачена ст. 278, 279 КУпАП.
В свою чергу відповідач надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до чинного законодавства. В ході розгляду справи поліцейським дотримано процедуру розгляду та достовірно встановлено той факт, що ОСОБА_1 під час зупинки не увімкнув попереджувальний сигнал, а саме: покажчик правого повороту, чим порушив вимоги п. 9.2 (б) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач надав відповідь на відзив за змістом якої акцентував увагу на тому, що долучений відеозапис не відображає відомостей про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, навпаки свідчить про відсутність його події.
В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав, просив задовольнити. Вчинення ним адміністративного правопрушення, за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, заперечував.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на доводи, викладені за змістом свого відзиву.
Третя особа ОСОБА_2 вважав позов необгрунтованим, а оскаржуване рішення таким, що прийнято відповідно до чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №1237047 від 13.01.2024, винесеною поліцейським ВП № 1 (м. Середина-Буда) Шосткинського районного управління Головного управління Національної поліції в Сумській області Ілюшиним Ю.П., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн. З постанови вбачається, що 13.01.2024 о 21 год 03 хв в м. Середина-Буда Сумської області по вул. Привокзальна, буд. 19, позивач, керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, н.з. НОМЕР_1 , під час зупинки не увімкнув попереджувальний сигнал, а саме: покажчик правого повороту, чим порушив п. 9.2 (б) ПДР України.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що повинно бути доведене шляхом надання доказів.
Так, частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
За приписами п. 9.2 (б) ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
В цьому контексті слід зауважити, що позивачу ставиться в провину неподання сигналу світловим покажчиком повороту не перед перестроюванням, поворотом або розворотом (п.9.2 (б)), а саме перед зупинкою транспортного засобу, що визначено іншим, аніж в оскаржуваній постанові, пунктом ПДР - 9.2(а).
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вищезазначені норми закону, для настання відповідальності за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, перш за все повинні міститися докази того, що позивач, здійснюючи зупинку транспортного засобу, не подав сигнал світловим покажчиком повороту.
Лише за таких обставин можна вважати, що посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення достовірно з'ясовано обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, та на законних підставах винесено постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Однак, відповідач зазначеного обов'язку не виконав, доказів того, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, зупинявся та перед зупинкою транспортного засобу не увімкнув світловий покажчик повороту, не надав.
Наданий суду відеозапис такого факту не підтверджує. Напроти, відеозаписом зафіксовано, що в момент приїзду патрульного автомобіля, транспортний засіб ОСОБА_1 стояв вже припаркований.
Більш того, заслуговує на увагу та обставина, що автомобіль ОСОБА_1 припаркований на лівій стороні проїжджої частини дороги (за напрямком руху), відтак логічно виникає риторичне питання: яким чином останній мав увімкнути правий покажчик повороту (як зазначено в оскаржуваній постанові), паркуючись з лівої сторони дороги.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, при винесенні оскаржуваного рішення, поліцейським не зібрано достатніх доказів, які б переконали суд у тому, що дійсно мала місце подія і склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності і законності постанови по справі про адміністративне правопорушення, тому її слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Судові витрати слід компенсувати за рахунок держави в порядку ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 241, 246, 250 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського ВП № 1 (м. Середина-Буда) Шосткинського районного управління Головного управління Національної поліції в Сумській області Ілюшина Юрія Петровича серії ЕНА № 1237047 від 13 січня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції у Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп., а у разі відсутності в Головного управління Національної поліції у Сумській області відкритих рахунків в органах Казначейства, стягнути судові витрати з Державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.В.Прачук