Справа № 485/1026/24
Провадження №2/485/290/24
Рішення
іменем України
04 червня 2024 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Соловйова О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 липня 2006 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області зареєстрували шлюб з відповідачкою. Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для розірвання шлюбу вказує на відсутність спільних інтересів, наявних різних поглядів на життя та відсутність взаєморозуміння з відповідачкою. Між ними втрачено почуття любові та поваги один до одного. Шлюб фактично припинив існування, з відповідачкою разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Вважає, що подальше збереження сім'ї неможливе, а тому просить суд шлюб розірвати та судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач у поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка також подала суду заяву, в якій просить справу слухати в її відсутність, позов визнає в повному обсязі, а також після розірвання шлюбу просить залишити їй шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 13 липня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 80. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_5 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 13 липня 2006 року (а.с. 2).
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтв про народження (а.с. 4-5).
Шлюбні відносини між подружжям фактично припинені за відсутності взаєморозуміння та різних поглядів на подружнє життя, що призвело до втрати почуття любові та поваги один до одного. Сторони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства. Сім'я розпалася остаточно та існує формально.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка позов визнала, суд вважає, що сім'я розпалася остаточно, примирення між сторонами не відбулося, а тому збереження даної сім'ї не відповідало б інтересам сторін та дітей, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, та суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України, відповідачка має право надалі йменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_5 ".
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На прохання позивача суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 13 липня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 80 - розірвати.
Залишити ОСОБА_2 шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 04 червня 2024 року.
Суддя О. В. Соловйов