Справа №478/176/24 пров. №2/478/182/2024
29 травня 2024 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Сябренко І.П.
за участю: секретаря Поліщук С.П.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію,
19 лютого 2024 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору позивач укладає договори, обов'язкові для здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачу та виконує інші умови договору, а споживач (відповідач по справі) зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, платити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Особовий рахунок № НОМЕР_1 за вказаною адресою, у ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» відкритий на ОСОБА_2 .
Після приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, відповідач взятих на себе зобов'язань, передбачених умовами публічного договору, зокрема стосовно здійснення повної оплати вартості електричної енергії не виконував, у зв'язку з чим за особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на 01 лютого 2024 року, за період з 01 січня 2023 року по 01 лютого 2024 року, існує заборгованість у сумі 1030 грн 08 коп.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2023 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» відмовлено у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 боргу за спожиту електричну енергію, на підставі ч.9 ст.165 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь борг за спожиту електричну енергію в сумі 1030 грн 08 коп. та судовий збір в сумі 3028 грн.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 08.03.2024 року позовну заяву ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, передано на розгляд до Березнегуватського районного суду Миколаївської області.
Ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 01.04.2024 року позовну заяву ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, передано на розгляд до Казанківського районного суду Миколаївської області.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 квітня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та постановлено здійснювати розгляд справи з повідомлення (викликом) сторін.
10 травня 2024 року відповідачем ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, подано до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність та недоведеність обставин, на які позивач посилається як на правову підставу своїх вимог. Зазначив, що через поганий стан здоров'я вимушений був переїхати на нове місце проживання, тому у житловому будинку за АДРЕСА_1 з січня 2019 року не проживає. Наголошує, що в період з січня 2019 року по січень 2023 року він не був споживачем електричної енергії за зазначеною вище адресою, а тому будь-якого боргу перед позивачем ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» за спожиту електричну енергію не має. Просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав викладених у відзиві (а.с.44-45).
20 травня 2024 року представником позивача ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», в порядку ст.179 ЦПК України, подано до суду відповідь на відзив, згідно з якою вважає, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладеного договору та нормам чинного законодавства. Зокрема, зазначив, що згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів. Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.64).
Представник позивача ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підтримав доводи та обґрунтування позиції висловлені у відзиві. Крім того, підтвердив, що дійсно на ім'я відповідача ОСОБА_2 було відкрито особовий рахунок, але між ним та позивачем ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» жодних письмово оформлених договорів на постачання електричної енергії не укладалося, просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
Вислухавши доводи представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (далі - ПКЕЕН), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року №1416.
Частиною 4 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 ПКЕЕН об'єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування.
Правовідносини між енергопостачальником та побутовими споживачами електричної енергії з 11.06.2018 року регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ).
Згідно п.1.1.2 ПРРЕЕ побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність), об'єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування.
За приписами положень ст.29 ЦК України та ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» особа може мати декілька місць проживання, проте проведенням реєстрації місця проживання у конкретному жилому приміщенні особа сама визначає його як постійне місце проживання.
Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» на ім'я ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджує особовою карткою (а.с.5).
Згідно довідки про спожиту та оплачену послугу електропостачання від 07.02.2024 року (а.с.6) відповідачем ОСОБА_2 , за період з січня 2022 року по січень 2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , спожито 2624 Квт. За вищевказаний період за спожиту електричну енергію частково надходила оплата на суму 4151 грн 04 коп. Станом на 07.02.2024 року за спожиту електричну енергію виникла заборгованість в сумі 1038 грн 08 коп.
Вартість спожитої відповідачем електричної енергії визначено відповідно до тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.
З довідок виданих Володимирівською сільською радою Баштанського району Миколаївської області, за вих. №02-15/145/2024 від 21.02.2024 року та за вих №139/02-16/01 від 01.05.2024 року, вбачається, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Варіз Бардимського району Пермської області, дійсно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації 04 січня 2019 року, у зв'язку з вибуттям до смт. Березнегувате Баштанського району Миколаївської області (а.с.21, 49).
Відповідно до інформації, наданої Управлінням ДМС України в Миколаївській області від 08.03.2024 року, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23).
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2023 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» відмовлено у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 боргу за спожиту електричну енергію, на підставі ч.9 ст.165 ЦПК України (копія) (а.с.4).
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, ст.ст.67, 68 ЖК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» та на час виникнення заборгованості регулювалися Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 із наступними змінами та доповненнями та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджено постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, із наступними змінами та доповненнями.
Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Положеннями ст.526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу приписів ст.ст.11, 526 ЦК України договір не є єдиною підставою виникнення правовідносин між сторонами.
Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №164/1965/16-ц (провадження №61-335б6св18): відсутність письмово оформленого договору не позбавляє відповідача обов'язку оплатити надані йому послуги за електроенергію.
Пункт 1.1.2 Правил також визначає: споживання електричної енергії - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів; споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Положеннями ст.ст.67, 68 ЖК України визначено, що наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з одержання електричної енергії.
Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Договірні відносини існують на засадах публічного договору і конкпюдентних дій (споживання та оплата спожитої електричної енергії), які вважаються такими, що були направлені на укладення даного договору.
Договір про користування електричною енергією в порядку ч.1 ст.633 ЦК України є публічним договором, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.
Згідно ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абз.2 п.1 ПКЕЕН, ці Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Згідно 19 ПКЕЕН розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку. Згідно з пунктом 20 ПКЕЕН розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно до п.42 ПКЕЕН споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Пунктом 4.12. ПКЕЕН передбачено, що розрахунки між споживачем та електро-постачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Встановлено та позивачем доведено, що вартість спожитої відповідачем електричної енергії визначено відповідно до тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до діючих пунктів 1.1.2 Правил відповідач ОСОБА_2 є споживачем, оскільки він споживав електричну енергію.
ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» надано до суду докази відкритого особового рахунку зі споживачем ОСОБА_2 , тобто факту існування договірних відносин, а також докази існуючої заборгованості, що підтверджується розрахунком боргу.
Згідно п.4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
Відповідачем ОСОБА_2 не надано до суду жодного доказу щодо повідомлення електропостачальника про намір припинити дію договору не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення і остаточного припинення користування електричною енергією, та здійснення оплати всіх платежів, передбачених відповідним договором.
Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 не виконані взяті на себе зобов'язання, а саме не сплачені кошти за спожиту електроенергію, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу, в розмірі 1030 грн 08 коп., є обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернені до суду ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» було сплачено 2759 грн 60 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №1741 від 12 лютого 2024 року (а.с.1).
Частиною 2 ст.164 ЦПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» відмовлено у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 боргу за спожиту електричну енергію .
При зверненні до суду із вказаною заявою ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» було сплачено судовий збір у розмірі 268 грн 40 коп. (платіжна інструкція №19164 від 30 серпня 2023 року), який позивач просить зарахувати до суми судового збору, встановленої за подання даної позовної заяви.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, в сумі 3028 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Варіз Бардимського району Пермської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючого по АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. №39/1, р/р НОМЕР_3 в МОУ АТ «Ощадбанк» України, код 42129888, МФО 326461) борг за спожиту електричну енергію, в розмірі 1030 (одна тисяча тридцять) грн 08 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, м. Миколаїв вул. Погранична, 39/1, р/р НОМЕР_4 в ПАТ «Банк Восток», МФО 307123, код ЄДРПОУ 4129888) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 3028 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 03.06.2024 року.
Суддя І.П. Сябренко