Справа № 467/805/21
Провадження № 1-кп/467/11/24
04.06.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка об'єднане кримінальне провадження № 12021152120000107, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2021 року та кримінальне провадження № 12021152120000152, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2021 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Южноукраїнськ Миколаївської області, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, фізичної особи - підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України (яке підтримується потерпілим),
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Южноукраїнськ Миколаївської області, громадянина України, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України (яке підтримується потерпілим)
20.06.2021 року біля 11 години 40 хвилин напроти будинку АДРЕСА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_8 , та автомобіля марки «BMW 760», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , під час якої обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Після зупинки вказаних транспортних засобів у зазначеному місці водій автомобіля «BMW 760», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 вирішив незаконно заволодіти автомобілем марки «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 без будь-якого дозволу, не маючи ані дійсного, ані уявного права на користування зазначеним транспортним засобом, з метою спонукання потерпілого до сплати йому грошових коштів на ремонт пошкодженого автомобіля «BMW 760», реєстраційний номер НОМЕР_2 , діючи умисно та відкрито, через відчинені водійські двері проник до салону автомобіля «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_8 .
Після цього, ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та за допомогою ключа запалювання, який залишився у замку запалювання, привів у дію двигун вказаного автомобіля, чим встановив контроль над транспортним засобом, одержавши можливість перемістити його в інше місце, всупереч волі законного власника.
Надалі, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільну небезпечність та караність, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом поїздки на ньому з використанням власного двигуна, зник з місця події, розпорядившись викраденим автомобілем на свій розсуд, тим самим протиправно вилучив транспортний засіб у власника всупереч його волі.
Викладене обвинувачення підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом.
Допитаний у суді обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав провину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 289 КК України, показав, що на свято Троїці у 2021 році він разом з своїм братом ОСОБА_9 , товаришем ОСОБА_10 їхали на автомобілі «BMW» в смт. Костянтинівка, автомобілем керував він. Попереду рухалась «дев'ятка», якою керував потерпілий ОСОБА_8 . Він розпочав обгін попереднього автомобіля, однак потерпілий звернув вліво з метою об'їхати яму і при цьому не бачив того, що він йде на обгін. Потерпілий подряпав його автомобіль. Він зупинився та хтів поговорити з потерпілим, однак ОСОБА_9 вдарив потерпілого. Після цього він став з потерпілим домовлятись про оцінку розміру заподіяного збитку. Потерпілий спочатку був згоден у тому, що це він винний і погодився сплатити 2000 доларів, а потім повідомив, що коштів у нього немає. Оскільки він не мав страховки, тому поліцію не викликали. Вони домовились поїхати до майстра, який недалеко від цього місця ремонтував автомобілі, і відігнати туди обидва автомобілі. Ралеф чув про що вони розмовляли і сам сів за кермо автомобіля «BMW» і поїхав до майстра. А ОСОБА_11 попав під вплив дружини, яка постійно встрягала у їхню розмову, і не захтів їхати до майстра. Однак він сів за кермо автомобіля потерпілого і вирішив поїхати до майстра. Майстра на місці не було, тому автомобіль потерпілого він залишив там. Визнає, що сів до автомобіля потерпілого без його дозволу.
Потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що на свято Трійці 20 червня 2021 року він керував по АДРЕСА_3 на автомобілі ВАЗ «99», разом з ним була його дружина ОСОБА_12 . Під час руху автомобіля він почув удар збоку зліва та зупинився. Його об'їхав автомобіль «BMW» чорного кольору і став попереду. Перед цим він дивився у дзеркало і цього автомобіля не було. Позаду нього був бугор, розмітки не було. Позаду також була яма на дорозі, він загальмував з метою її об'їхати. Коли автомобіль зупинився, то він частково знаходився на власній смузі руху і частково на узбіччі. Відстань між його автомобілем і автомобілем «BMW», який зупинився прямо на проїзній частині, була біля 3 метрів. Він та водій з автомобіля «BMW» вийшли одночасно. У салоні автомобіля «BMW» були три особи. ОСОБА_13 вийшов зі сторони водія, а ОСОБА_9 з боку пасажирського переднього місця. Вони пішли подивитись місця ударів обох автомобілів. У його автомобіля були пошкоджені передні ліві двері та переднє крило. Автомобіль «BMW» мав подряпини на бампері. Також ОСОБА_14 сказали, що праве колесо не так стоїть. Далі вони хтіли визначити вартість заподіяного збитку, однак не змогли це зробити, бо у них виник конфлікт. Семенові хотіли 2000 доларів від нього, однак він не зміг оцінити розмір збитку, бо не вважав себе винним у ДТП. ОСОБА_15 його двічі вдарив обома руками чи однією в область обличчя, внаслідок чого він відчув біль і пішла кров. Після конфлікту він відійшов і не оборонявся. ОСОБА_13 щось йому говорив, однак не бив його. Коли він відійшов від автомобіля, то ОСОБА_13 і ОСОБА_9 залишились на місці і про щось говорили між собою. Далі вони обоє сіли в його автомобіль та поїхали, при цьому ОСОБА_13 сів за кермо, а ОСОБА_9 - з боку. Автомобіль «BMW» поїхав раніше, а ОСОБА_14 на його автомобілі - пізніше. Він був у шоці і особисто викликав поліцію по телефону. До приїзду працівників поліції повернувся ОСОБА_13 на автомобілі «BMW» і озвучив йому розмір збитку у сумі, меншій, чим 2000 доларів США, на його питання де знаходиться його автомобіль, ОСОБА_13 сказав: «Там». Він думав, що вони поїхали оцінити вартість пошкоджень. Сплачувати кошти ОСОБА_14 він не погодився. При приїзді працівників поліції він вказав напрямок, куди вони поїхали, а сам залишився на місці ДТП. Після поліції приїхала «Швидка». Через тиждень він звернувся до лікарні. Його автомобіль знайшли працівники поліції у день викрадення.
Крім показань обвинуваченого та потерпілого, провина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.1 ст. 289 КК України підтверджується письмовими доказами по справі.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 20 червня 2021 року з фототаблицею до нього місцем огляду є територія проїзної частини біля будинку АДРЕСА_3 , по всій частині дороги наявні вибоїни. В ході огляду вилучено п'ять шматків пластику - полімерного матеріалу чорного кольору (том 2 а.с.165-168).
З протоколу огляду місця події з фототаблицею до нього від 20 червня 2021 року видно, що на ділянці проїзної частини по АДРЕСА_4 знаходиться автомобіль ВАЗ 21099 сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . На лівій передній двері з боку водія видно відшарування чорного кольору лакового покриття розмірами 11х18 см, також знаходиться вм'ятина металу в нижній частині дверей, по всій площині знаходяться подряпини. Після чого було зроблено змив з дверей за допомогою спиртового розчину на марлевий тампон та поміщено до пакету №1. В нижній частині багажнику за допомогою марлевого тампону, змоченого дистильованою водою, зроблено змив краплі речовини червоно-бурого кольору, який поміщено до пакету №2. Виявлено шматки речовини чорного кольору та металеві держателі під мухобійку, зроблено змив речовини темно-бурого кольору з правої передньої фари за допомогою марлевого тампону, змоченого дистильованою водою, який поміщено до пакету №6. Під час огляду салону автомобіля було вилучено накладку на кермо до сейф-пакету SUD 4023089. Змив з дверної ручки за допомогою марлевого тампону, змоченого дистильованою водою, поміщено до пакету №3. Змив з важеля коробки перемикання швидкостей за допомогою марлевого тампону, змоченого дистильованою водою, поміщено до пакету №4. Змив з ручки правих передніх дверей за допомогою марлевого тампону, змоченого дистильованою водою, поміщено до пакету №5. Чохол з лівого переднього сидіння поміщено до сейф-пакету SUD 4023088, чохол з правого переднього сидіння поміщено до сейф-пакету SUD 4023092. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 05 серпня 2006 року на автомобіль ВАЗ 21099 20 реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_8 , поліс страхування на автомобіль ВАЗ 21099 20 реєстраційний номер НОМЕР_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 02 листопада 2004 року та талон посвідчення водія НОМЕР_5 від 02 листопада 2004 року на ім'я ОСОБА_8 вилучені до сейф-пакету SUD 1110413. Вилучено іграшку з присоскою на фрагменті матеріалу синього кольору, які поміщені до сейф-пакету SUD 1110396. Автомобіль ВАЗ 21099 20 реєстраційний номер НОМЕР_1 вилучено для зберігання до майданчику тимчасово вилучених транспортних засобів відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області (том 2, а.с.170-177). Огляд автомобіля проведено з письмового дозволу власника ОСОБА_8 ( том 2 а.с.169).
З протоколу огляду автомобіля від 20 червня 2021 року з фототаблицями до нього, проведеного за згодою власника ОСОБА_16 , вбачається, що місцем огляду автомобіля є подвір'я господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 . Там припаркований автомобіль чорного кольору, власником якого є ОСОБА_16 , НОМЕР_2 марки BMW. На правому передньому крилі наявне пошкодження у вигляді подряпини, вм'ятини у виді деформації крила. На передньому крилі, передніх та задніх дверях правої сторони наявні подряпини. З правої сторони наявні сліди фарби білого кольору на подряпинах. У правій частині переднього бамперу наявне зміщення частини бамперу (том 2 а.с.178-187).
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 червня 2021 року потерпілий ОСОБА_8 впізнав за формою обличчя ОСОБА_4 як особу, яка 20 червня 2021 року здійснила угон його автомобіля (том 2 а.с. 192-194).
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 червня 2021 року потерпілий ОСОБА_8 впізнав за формою обличчя ОСОБА_17 як особу, яка 20 червня 2021 року здійснила угон його автомобіля (том 2 а.с. 195-197).
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 червня 2021 року свідок ОСОБА_12 впізнала за формою обличчя ОСОБА_4 як особу, яка 20 червня 2021 року здійснила угон автомобіля її чоловіка (том 2 а.с. 198-200).
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 червня 2021 року свідок ОСОБА_12 впізнала за формою обличчя ОСОБА_17 як особу, яка 20 червня 2021 року здійснила угон автомобіля її чоловіка (том 2 а.с.201-203).
З протоколу огляду мобільного телефону SONY XPERIA від 20 червня 2021 року з фототаблицею до нього, належного ОСОБА_12 , проведеного на підставі її письмової згоди, видно частину проїзної частини дороги, фрагменти передньої частини автомобіля НОМЕР_2 марки BMW, частини ніг двох чоловіків (том 2 а.с.204-211).
Під час слідчого експерименту, зафіксованого протоколом проведення слідчого експерименту від 20 червня 2021 року та відеозаписом, що досліджені судом, було встановлено, що потерпілий ОСОБА_8 розповів і показав на місці обставини вчинення кримінального правопорушення, які узгоджуються в цілому з його показаннями, даними у судовому засіданні (том 3 а.с.14-25).
Свідок ОСОБА_12 показала, що влітку 2021 року вона разом з чоловіком їхали на їхньому автомобілі «ВАЗ». Під час руху їхній автомобіль вдарив чорний легковий автомобіль збоку, який виїхав на смугу руху їхнього автомобіля. Чоловік зупинився, а той автомобіль став попереду їхнього автомобіля. ОСОБА_13 вийшов з автомобіля зі сторони водія, а потім ОСОБА_9 . Вони покликали чоловіка, а вона з автомобіля не виходила. ОСОБА_9 вдарив чоловіка в обличчя декілька разів. Вона вийшла з автомобіля та прохала їх не бити чоловіка. ОСОБА_14 вимагали гроші за ремонт власного автомобіля. Чоловік не погодився їм платити. Чоловік відійшов в сторону від місця ДТП за її ініціативою, а вона залишилась у автомобілі. ОСОБА_9 бив їхній автомобіль руками. ОСОБА_13 заліз до їхнього автомобіля, намагався його завести, однак не зміг, і вийшов. ОСОБА_13 поговорив з ОСОБА_9 . ОСОБА_13 знову заліз у автомобіль, видер у неї ключі і вони обоє уїхали на їхньому автомобілі. Автомобіль ОСОБА_14 також поїхав, там хтось був.
Свідок ОСОБА_18 показав, що на свято у 2021 році він побачив автомобіль сина в смт. Костянтинівка, а біля нього працівників поліції. Працівники поліції з ним розмовляти не стали. У автомобіля були пошкоджені праві передні двері і крило зі сторони водія.
Свідок ОСОБА_19 суду показав, що він має дружні стосунки з обома братами Семеновими - ОСОБА_13 та ОСОБА_9 і ОСОБА_20 . Навесні 2021 року він був на СТО у м.Южноукраїнську, коли зателефонувала дружина ОСОБА_13 і попрохала його приїхати. Він дав йому свій автомобіль «BMW» і він поїхав разом з ОСОБА_21 та ОСОБА_20 . Потім він взнав, що була ДТП.
ОСОБА_17 , кримінальне провадження щодо якого закрите, перебуваючи на той час у даному кримінальному провадженні у статусі обвинуваченого, надав суду показання про те, що на свято Трійці у 2021 році він разом з братом ОСОБА_13 рухалися на автомобілі «BMW» по АДРЕСА_3 , за кермом автомобіля був ОСОБА_13 . Перед ними на їхній смузі руху їхав автомобіль «ВАЗ». Вони хотіли його обігнати, однак автомобіль «ВАЗ» об'їжджав яму та подряпав бік їхнього автомобіля. Вони вважали винуватим у ДТП водія автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_22 . У тому місці обгін дозволений, автомобіль не застрахований, поліцію не викликали. У автомобіля «BMW» була подряпина з правої сторони, у автомобіля «ВАЗ» - з лівої. ОСОБА_23 визнавав себе винним у ДТП. Брат запропонував йому сплатити 2000 доларів США за шкоду. Після зупинки автомобіля він відразу вдарив потерпілого лівою рукою у обличчя, бо був на емоціях. Чи щось говорив при цьому не пам'ятає. ОСОБА_13 потерпілого не бив. Після удару ОСОБА_11 і ОСОБА_13 розглядали пошкоджені автомобілі. Вони вирішили обидва автомобілі завезти до майстра, щоб оцінити вартість пошкоджень. Козоріз відійшов, коли домовились їхати на СТО. У автомобілі потерпілого знаходилась його дружина, з якою він не спілкувався. Він випадково зламав вітровик на автомобілі потерпілого. За кермо автомобіля потерпілого сів ОСОБА_13 , у цей час потерпіла та його дружина відійшли в сторону недалеко. При цьому ключі були у замку запалювання, двері автомобіля не замкнені. ОСОБА_13 завів двигун і він також сів до салону автомобіля. ОСОБА_13 та ОСОБА_11 домовились поїхати в салон оцінити пошкодження, він чув, що ОСОБА_11 дозволив ОСОБА_13 взяти його автомобіль для цього. Вони думали, що ОСОБА_11 прийде пішки до майстра, однак той не приходив. Після удару потерпілий відійшов на відстань 50 м і більше не підходив до автомобіля. На автомобілі потерпілого вони проїхали 100 м, залишили автомобіль і далі вирішили йти пішки.
Зазначені вище показання свідків суд визнає достовірним джерелом доказів, оскільки вони підтверджуються іншими доказами по справі. Показання ОСОБА_17 про те, що «він чув, що ОСОБА_11 дозволив ОСОБА_13 взяти його автомобіль, вони думали, що ОСОБА_11 прийде пішки до майстра, однак той не приходив» суд оцінює критично як намагання вигородити рідного брата і не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються іншими доказами по справі, в т.ч. і показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_4 .
Висновок експерта від 29 червня 2021 року № СЕ-19/115-21/8536-Д є неналежним доказом, оскільки не містить доказової інформації по справі.
Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом у межах пред'явленого обвинувачення.
Як зазначалось вище, за змістом ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Саме частина обвинувального акта, де викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, правова кваліфікація правопорушення, і встановлює межі судового розгляду кримінального провадження. Тобто ці межі визначаються з урахуванням висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно зі ст. 338 КПК з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Зазначені зміни відбуваються шляхом складання та подання до суду обвинувального акта, в якому формулюється змінене обвинувачення.
Як встановлено в судовому засіданні, у сторони обвинувачення виникла необхідність зміни обвинувачення, пред'явленого обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з ч.2 ст. 296 КК України на ч.1 ст.28, ч.1 ст. 125 КК України у зв'язку із тим, що під час судового розгляду встановлено, що обвинувачені в ході вчинення протиправних дій спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження, також незначних пошкоджень зазнав автомобіль(пошкоджено передні ліві двері внаслідок ударів по ним ногою), на якому пересувався потерпілий безпосередньо перед початком конфлікту, причому умисел ОСОБА_4 в даному випадку був спрямований не на пошкодження автомобіля сторонньої особи, а саме на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, який перебував на передньому пасажирському сидінні таким чином, що його права нога знаходилася за межами салону між правим переднім порогом та дверима автомобіля, тому, завдаючи ударів по дверям, ОСОБА_4 фактично завдавав ударів по нозі потерпілого. Крім того, конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з однієї сторони, та потерпілим ОСОБА_24 , з іншої сторони, стався через порушення ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України (виїзд на смугу зустрічного руху), в результаті чого потерпілий ОСОБА_24 зробив йому зауваження, яке ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сприйняли як образу, у зв'язку з чим між ними виникли неприязні стосунки. При цьому сам конфлікт тривав незначний проміжок часу (менше хвилини), законних прав та інтересів інших осіб не зачіпав, до зриву нормального роботи або руху транспорту у місті Южноукраїнську не призвів, оскільки на проїзній частині дороги інших транспортних засобів не перебувало, а після спричинення ОСОБА_24 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 самостійно припинили свої протиправні дії та залишили місце події, повністю розблокувавши смугу зустрічного руху. Дії обвинувачених були спрямовані не на бешкетництво чи прагнення протиставити себе суспільству, або показ зневаги до оточуючих, а виключно на спричинення одному потерпілому, і лише йому, тілесних ушкоджень на ґрунті особистих неприязних стосунків, які виникли безпосередньо перед початком цих дій. Причому, в даному випадку посягання на особу потерпілого з особистих мотивів не трансформувалося в мотив явної неповаги до суспільства та не утворило склад хуліганства.
У зв'язку із цим прокурор відповідно до вимог вищезазначеної норми процесуального закону склав новий обвинувальний акт від 19 січня 2024 року зі зміненим обвинуваченням щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та подав його до суду.
Як передбачено ч. 3 ст. 338 КПК України, якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.
Такі вимоги судом було виконано шляхом направлення потерпілому ОСОБА_24 письмового повідомлення.
01 квітня та 23 квітня 2024 року потерпілим ОСОБА_25 до суду подані заперечення на обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.1 ст. 125 КК України, в якому потерпілий висловив свою незгоду зі зміненим прокурором обвинуваченням, та наполягав на розгляді обвинувачення за попередньою редакцією, а саме за ч.2 ст.296 КК України (т.4 а.с.99, 105). Потерпілий також зазначив, що причетність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 296 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження, показаннями свідків, відеозаписом камер відеоспостереження, де чітко зафіксована подія злочину, а також його показаннями, які він надав як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи.
Після зміни прокурором обвинувачення потерпілий ОСОБА_24 повідомлявся судом про час і місце слухання справи, однак у судові засідання не з'являвся, двічі у листах, які надійшли до суду 01 квітня та 23 квітня 2024 року, повідомляв про неможливість прибути до суду у зв'язку з зайнятістю на роботі. Окрім цього, у матеріалах кримінального провадження (т.3 а.с.138, 240) наявні письмові заяви потерпілого ОСОБА_26 про розгляд справи у його відсутність, покарання обвинуваченим прохав призначити на розсуд суду.
Зважаючи на те, що КПК України не визначено форму підтримання обвинувачення потерпілим у разі його зміни прокурором, суд вважає, що підтримання обвинувачення потерпілим можна розуміти як внутрішнє ставлення особи до пред'явленого обвинувачення, як бажання засудження винної особи саме за таким формулюванням. В свою чергу само по собі це не зобов'язує потерпілого до активної діяльності по доказуванню цього обвинувачення.
Разом з цим, потерпілий надав у судовому засіданні показання щодо обставин справи, висловив свою думку щодо обсягу доказів, які підлягають дослідженню по справі, у письмових заявах, та щодо покарання обвинуваченим, яке вони мають понести за результатами розгляду справи. Повторна неявка потерпілого, за наявності заяви про розгляд справи в його відсутність, не є перешкодою для розгляду справи.
З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку про те, що потерпілий ОСОБА_27 мав право на підтримання обвинувачення за ч.2 ст.296 КК України і він цим правом скористався, про що свідчать його дії, а тому обвинувачені мали б захищатися за двома обвинуваченнями (ч.2 ст.296 та ч.1 ст.28, ч.1 ст. 125 КК України).
За такого, потерпілим ОСОБА_24 підтримується обвинувачення щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України - у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом, вчиненому групою осіб за наступних обставин:
15.05.2021 приблизно о 20 годині 30 хвилин, більш точного часу встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 , знаходячись в салоні транспортного засобу марки «BMW 523-i» р.н. НОМЕР_6 , під керуванням останнього, рухались по проспекту Незалежності в напрямку вулиці Енергобудівників в місті Южноукраїнськ Миколаївської області.
На перехресті проспектів Незалежності та Соборності в місті Южноукраїнськ транспортний засіб марки «BMW 523-i» р.н. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_4 виїхав на зустрічну смугу руху проспекту Незалежності, де в той момент в попутному напрямку рухався транспортний засіб марки «ВАЗ 21063» р.н. НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_28 .
В результаті чого транспортний засіб марки «BMW 523-i» р.н. НОМЕР_6 завадив подальший рух транспортного засобу марки «ВАЗ 21063» р.н. НОМЕР_7 та з переднього пасажирського сидіння транспортного засобу марки «ВАЗ 21063» р.н. НОМЕР_7 вийшов ОСОБА_24 і зробив зауваження водію транспортного засобу марки «BMW 523-i» р.н. НОМЕР_6 . В цей час у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, перебуваючи в громадському місці по проспекту Незалежності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з транспортного засобу марки «BMW 523-i» р.н. НОМЕР_6 та, прагнучи показати свою зневагу до існуючих норм моральної поведінки в суспільстві, почали висловлюватися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_24 . Після чого ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_24 та почав наносити йому удари руками в область обличчя останнього, в результаті чого ОСОБА_24 сів на переднє пасажирське сидіння транспортного засобу марки «ВАЗ 21063» р.н. НОМЕР_7 . ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , продовжуючи свої хуліганські дії, почали наносити удари ногами попередній пасажирські двері транспортного засобу марки «ВАЗ 21063» р.н. НОМЕР_7 , на вимоги припинити протиправні дії не реагували та висловлювалися нецензурною лайкою. Після чого ОСОБА_4 сів за кермо транспортного засобу марки «BMW 523-i» р.н. НОМЕР_6 , а ОСОБА_5 на переднє пасажирське сидіння та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.
Обвинувачений ОСОБА_5 провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України не визнав, надав суду показання про те, що 15 травня 2021 року він разом з братами Семеновими були у гаражі у ОСОБА_29 , де ремонтували автомобіль. ОСОБА_13 хтось зателефонував, йому потрібно було поїхати, тому вони попрохали автомобіль «BMW» у Зайцева. Під час руху по АДРЕСА_5 з метою скоротити шлях вони виїхали на зустрічну смугу руху. ОСОБА_13 був за кермом автомобіля. Біля пішохідного переходу зупинився автомобіль «ВАЗ». У момент, коли їхній автомобіль «BMW» проїжджав біля автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_30 вийшов з автомобіля і став казати йому образливі слова, за які він на емоціях дав йому ляпаса по обличчю, при цьому претензій з приводу порушення Правил дорожнього руху не висловлював. Після цього він бачив як ОСОБА_13 ударив ногою по автомобілю «ВАЗ» і вони поїхали.
Обвинувачений ОСОБА_4 провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України не визнав, суду показав, що 15 травня 2021 року він ремонтував автомобіль у м.Южноукраїнську, Коли зателефонувала його дружина, тоді він разом з ОСОБА_31 поїхали на автомобілі «BMW» по місту. Він виїхав на зустрічну смугу руху. З автомобіля «ВАЗ», який зупинився перед пішохідним переходом, висунувся чоловік, який обзивав їх нецензурними словами. Після цього з їхнього автомобіля ОСОБА_31 вийшов з автомобіля першим, а за ним і він. Він 4-5 разів вдарив ногою по дверці автомобіля зі злості на образу. Йому відомо, що із-за його ударів у потерпілого була пошкоджена нога. Він не бачив як ОСОБА_31 наносив удари потерпілому. Далі вони з ОСОБА_32 поїхали. До цього випадку він потерпілого не знав.
Потерпілий ОСОБА_24 суду показав, що 15 травня 2021 року у м.Южноукраїнську він рухався в бік Будинку культури на автомобілі ВАЗ 2106 чи 2103, яким керував його товариш ОСОБА_28 . На пішохідному переході були пішоходи, тому їхній автомобіль зупинився. Назустріч їм виїхав автомобіль «BMW» на зустрічну смугу і здійснив рух по цій же смузі. Між їхніми автомобілями була відстань біля двох метрів. Він відчинив двері автомобіля та показав рукою водію «BMW» жест, яким хтів показати куди він їде. Водій та пасажир автомобіля «BMW» вийшли на вулицю. За кермом був ОСОБА_33 , пасажир - ОСОБА_31 . ОСОБА_31 відразу наніс йому удар рукою в обличчя, від якого він присів на сидіння. Потім ОСОБА_13 наносив удари у двері автомобіля більше п'яти разів, внаслідок яких йому прижало ногу. Вони ще щось кричали з нецензурною лайкою. ОСОБА_31 по автомобілю не бив. Він отримав тілесні пошкодження, тому звернувся до лікарні. З місця події вони роз'їхались одночасно. Образливі слова він обвинуваченим не казав, а ОСОБА_34 взагалі з ними не розмовляв. До цієї події він з обвинуваченими не був знайомий.
З протоколу огляду автомобіля від 15 травня 2021 року з фототаблицями до нього, проведеного за письмовою згодою власника ОСОБА_28 , видно, що місцем огляду автомобіля «ВАЗ» 21063, д/н НОМЕР_7 є гаражний бокс № НОМЕР_8 , розташований на території відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області у м.Южноукраїнськ, вул. Спортивна, 3. На правих передніх дверях зі сторони пасажира наявні сліди пошкодження: двері вдавлені, наявні вм'ятини 4 од. З внутрішньої сторони дверей також наявні пошкодження у виді вм'ятини. Пошкоджена ручка до дверей (том 3 а.с.62-74).
Крім того, з протоколу огляду автомобіля від 16 травня 2021 року з фототаблицями до нього, проведеного за письмовою згодою власника ОСОБА_19 , вбачається, що місцем огляду автомобіля «BMW» чорного кольору, д/н НОМЕР_6 є територія, прилегла до відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. За змістом протоколу ніяких предметів не вилучалось (том 3 а.с.80-87).
Згідно протоколу огляду місця події від 16 травня 2021 року з фототаблицями за участю потерпілого ОСОБА_24 до нього об'єктом огляду є проїзна частина пр. Незалежності м.Южноукраїнськ у напрямку вул. Енергобудівників до пр. Соборності, 2. Потерпілий ОСОБА_24 у ході огляду вказав на пішохідний перехід по пр. Незалежності як на місце, на якому 15 травня 2021 року двоє раніше невідомих осіб вчинили хуліганські дії відносно нього. У даному місці проїзної частини видно, що вона складається з двох смуг для руху в одному напрямку, розділених між собою горизонтальною розміткою 1.6 Правил дорожнього руху. При цьому у зустрічному напрямку по пр. Незалежності наявні дві смуги зустрічного руху, розділених між собою видимою дорожньою розміткою (том 3 а.с. 88-93).
За змістом протоколу огляду речі від 17 травня 2021 року проведено огляд диску для лазерних систем зчитування, у ході якого встановлено, що на диску наявні шість відеофайлів за 15 травня 2021 року, на яких зображено, що до перехрестя пр. Незалежності та пр. Енергобудівельників під'їжджає автомобіль «BMW» чорного кольору, д/н НОМЕР_9 та здійснює розворот в невстановленому місці на АДРЕСА_5 та прямує в напрямку БК «Енергетик» (том 3 а.с. 94-101).
Також, за змістом протоколу огляду речі від 17 травня 2021 року проведено огляд диску для лазерних систем зчитування, у ході якого встановлено, що на диску наявний один відеофайл за 15 травня 2021 року, на якому зображено, що біля перехрестя пр. Незалежності та пр. Соборності в м.Южноукраїнську Миколаївської області стався конфлікт. Біля 20 години 30 хвилин на пр. Незалежності у напрямку «Олімп» направляється автомобіль «ВАЗ 2106», який зупинився перед пішохідним переходом та пропускає пасажирів. В цей час на його смугу руху виїхав автомобіль BMW чорного кольору, який їхав у протилежному напрямку у сторону нижнього ринку, який перекрив рух автомобілю «ВАЗ 2106» та порушив Правила дорожнього руху. З автомобіля «ВАЗ» 2106 з передньої правої сторони пасажирського місця відчинив двері та вийшов ОСОБА_24 . З автомобіля «BMW» чорного кольору відчинив передні праві двері та вийшов невідомий хлопець. До автомобіля «ВАЗ 2106», з передньої правої сторони пасажирського місця якого відчинив двері та вийшов ОСОБА_24 , підійшов пасажир з автомобіля «BMW» та став наносити удари правим кулаком Власюку О.Ю. в область обличчя. З автомобіля «BMW» вийшов водій та направився до них. Пасажир з автомобіля «BMW» зачиняє двері ОСОБА_24 . Водій з автомобіля «BMW» підходить до них. Водій автомобіля «BMW» наносить удари правою ногою по правих передніх дверях зі сторони пасажира автомобіля «ВАЗ 2106», а пасажир з автомобіля «BMW» стоїть біля нього. Пасажир з автомобіля «BMW» також наносить удари ногою по дверях. Пасажир з автомобіля «BMW» вже стоїть біля салону автомобіля «BMW» біля переднього пасажирського місця. В цей час із салону автомобіля «ВАЗ 2106» з лівої передньої сторони вийшов водій ОСОБА_28 . Водій йде до автомобіля «BMW» до лівої передньої сторони, пасажир «BMW» сів до переднього пасажирського місця з правої сторони, водій ОСОБА_28 сів до автомобіля «ВАЗ 2106» з лівої передньої сторони. Водій автомобіля «BMW» продовжив рух у напрямку з порушенням Правил дорожнього руху (том 3 а.с. 108-122).
Також у ході судового засідання переглянуті відеозаписи на двох дисках, на яких зображено події, зазначені у протоколах огляду речі від 17 травня 2021 року.
Щодо твердження сторони захисту про визнання недопустимими протоколів огляду речі від 17 травня 2021 року з відеозаписами до них слід зазначити наступне.
Підставою для отримання вказаних відеозаписів слугували листи слідчого відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_35 начальнику цього відділення та листи від 15 травня 2021 року за № 63/2021, 17 травня 2021 року за № 3542/63/2021 начальника відділення на адресу слідчого про видачу дисків з відеозаписами з камер спостереження.
Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради № 210 від 12 серпня 2022 року затверджено Регламент використання та функціонування комплексної системи відеоспостереження Южноукраїнської міської територіальної громади, відповідно до п.3.1 якого право доступу до системи має розпорядник і адміністратор системи - управління з питань надзвичайних ситуацій та взаємодії з правоохоронними органами Южноукраїнської міської територіальної громади. Доступ до системи надається: користувачам інформації в системі з особливим статусом - правоохоронці та спеціальні органи, які в установленому законодавством, Положенням та Регламентом порядку отримали пріоритетний рівень доступу до інформації в системі. У пункті 3.2 зазначено про те, що в системі передбачено декілька рівнів розмежування доступу для користувачів: перегляд інформації в режимі онлайн, перегляд інформації в режимі відтворення раніше записаного відео, пошук інформації за критеріями, експорт відеоінформації в зовнішні формати для подальшого її використання. Регламентом передбачено таке поняття як запитувач інформації з системи, до яких відносяться державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи. Запитувачам інформація надається відповідно до запиту(додаток 2 та 3 до Регламенту).
Крім того, рішенням 30 сесії 8 скликання Южноукраїнської міської ради № 1068 від 28 липня 2022 року затверджено Положення про комплексну систему відео спостереження Южноукраїнської міської територіальної громади, у відповідності до п. 2.1 якого доступ до інформації в системі - окремий авторизований вхід до системи, який надає можливість самостійно використовувати ресурси системи в межах наданих повноважень та/або рівня доступу та обробляти їх, а обробка інформації в системі - виконання однієї або кількох операцій: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних та програмних засобів. Згідно п.5.1 суб'єктами відносин в системі є: власник системи, розпорядник(адміністратор) системи, користувачі інформації в системі з особливим статусом, користувачі інформації в системі, запитувач інформації. Пунктами 5.4, 6.4.4 визначено, що користувачами інформації в системі з особливим статусом є: виконавчі органи Южноукраїнської міської ради та правоохоронні органи, на яких покладено виконання функцій з охорони громадського порядку в Южноукраїнській міській територіальній громаді. Користувачі інформації в системі з особливим статусом мають право перегляду в режимі реального часу, введення, перетворення, зчитування та отримання інформації в системі.
За наведених положень правових актів, суд вважає, що Южноукраїнський відділ поліції як користувач системи відеонагляду «Безпечне місто» мав право на перегляд інформації, перетворення, зчитування та отримання інформації в системі без отримання дозволу слідчого судді або управління надзвичайних ситуацій. Тому підстав для визнання цих доказів недопустимими суд не вбачає.
Відповідно до висновку експерта № 289-М від 16 липня 2021 року, виконаного на підставі постанови слідчого ОСОБА_36 від 16 липня 2021 року, у ОСОБА_24 виявлено забій лівої щоки, забійні рани верхньої та нижньої губи, лівого кута з периферичним набряком тканини, забій м'яких тканин правої гомілки. Дані тілесні ушкодження могли виникнути 15 травня 2021 року від дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів) (кулак) і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень як кожне окремо, так і у сукупності. Потерпілому нанесено не менше 3-4 ударів в ділянку голови, нижніх кінцівок (том 3 а.с.138-141).
Твердження сторони захисту про визнання висновку експерта недопустимим як такого, що отриманого поза межами досудового слідства суд вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.
У матеріалах кримінального провадження наявне повідомлення про завершення досудового розслідування від 14 липня 2021 року, адресатами у яких зазначені обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їхні захисники. Дані про те, що вказані повідомлення обвинувачені та захисники отримали, відсутні. Крім цього наявні повідомлення про завершення досудового розслідування від 16 липня 2021 року, адресатами у яких зазначені обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їхні захисники. За таких обставин, підстав вважати, що висновок експерта № 289-М від 16 липня 2021 року був отриманий поза межами досудового розслідування і у зв'язку з цим є недопустимим доказом, немає.
Потерпілим ОСОБА_24 підтримується первісно пред'явлене обвинувачення за ч.2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.
За статтею 296 КК України хуліганством визнається грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Безпосереднім об'єктом кримінально-правової охорони за ст.296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
З об'єктивної сторони хуліганство полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Початок прояву такого діяння може бути різний: наприклад, особа може завчасно передбачити, що перебуватиме у громадському місці, й у зв'язку із цим готується, налаштовує себе на вчинення у той час відповідних протиправних дій, або ж рішення вчинити такі дії може виникнути спонтанно, раптово, ситуативно. Однак для кваліфікації хуліганства момент виникнення бажання його вчинити не є визначальним, оскільки не є конструктивною ознакою (складовою) цього посягання. Цей стан не виключає й того, що особа, яка не планувала або завчасно не готувалася і не мала наміру вчинити хуліганство, водночас може вчинити це діяння згодом за будь-яких обставин.
За зовнішнім виявом (набором фактів) хуліганство певним чином схоже на ряд інших діянь, зокрема, найбільше на ті з них, які посягають на здоров'я, честь та гідність людини, її майно.
У п.4 постанови «Про судову практику у справах про хуліганство» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально-караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство названі дії кваліфікують у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством над потерпілим, знищенням або пошкодженням майна, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту, грубе порушення громадського порядку, яке особа тривалий час уперто не припиняла, тощо.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Мотив явної неповаги до суспільства характеризується усвідомленим спонуканням зневажливого ставлення до громадського порядку, неперсоніфікованого кола осіб, ігнорування існуючих у суспільстві елементарних правил поведінки, моральності, добропристойності. Таке ставлення проявляється у вчинках особи, стає відкрито вираженим, очевидним як для самого винного, так і для інших осіб. У процесі вчинення кримінального правопорушення, що розпочався за мотивом особистого характеру, останній може перейти в мотив явної неповаги до суспільства.
Протиправне діяння вчиняється за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямоване на випадкові об'єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція оточуючих, в тому числі потерпілого, на провокуючі дії винного стають приводом для подальшого насильства.
Разом з тим, закон визнає ознаками об'єктивної сторони кримінально караного хуліганства тільки дії, які спричинили істотну шкоду особистим чи суспільним інтересам і відрізнялися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Особлива зухвалість - це грубе порушення громадського порядку, поєднане із завданням потерпілій особі побоїв чи іншим насильством, що спричинило тілесні ушкодження, чи знущанням над потерпілим, знищенням або пошкодженням майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації, руху транспорту тощо.
Винятковий цинізм - це демонстративна зневага щодо норм моральності, наприклад, груба непристойність, публічне оголення, знущання над немічними особами та ін.
Під час судового розгляду об'єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296 КК України встановлено, що обвинувачені в ході вчинення протиправних дій спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження, також незначних пошкоджень зазнав автомобіль (пошкоджено передні ліві двері внаслідок ударів по ним ногою), на якому пересувався потерпілий безпосередньо перед початком конфлікту, причому умисел ОСОБА_4 в даному випадку був спрямований не на пошкодження автомобіля сторонньої особи, а на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, який перебував на передньому пасажирському сидінні таким чином, що його права нога знаходилася за межами салону між правим переднім порогом та дверима автомобіля, тому, завдаючи ударів по дверям, ОСОБА_4 фактично завдавав ударів по нозі потерпілого.
Крім того, конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з однієї сторони, та потерпілим ОСОБА_24 , з іншої сторони, стався через порушення ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України (виїзд на смугу зустрічного руху), в результаті чого потерпілий ОСОБА_24 зробив йому зауваження, яке ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сприйняли як образу. При цьому сам конфлікт тривав незначний проміжок часу (менше хвилини), законних прав та інтересів інших осіб не зачіпав, до зриву нормального роботи або руху транспорту у місті Южноукраїнську не призвів, оскільки на проїзній частині дороги інших транспортних засобів не перебувало, а після спричинення ОСОБА_24 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 самостійно припинили свої протиправні дії та залишили місце події.
З наведеного вбачається, що жоден з обвинувачених не вчинював дій, які б свідчили про прояв ними виняткового цинізму.
При повному, об'єктивному та всебічному дослідженні доказів суд прийшов до висновку про те, що доводи потерпілого про вчинення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дій, що охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України у межах пред'явленого обвинувачення, є безпідставними.
Відповідно до ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
За таких обставин, обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід визнати невинуватими у підтриманому потерпілим ОСОБА_24 обвинуваченні за ч.2 ст. 296 КК України.
З урахуванням практики Верховного Суду, висловленої в Постановах від 08 грудня 2022 року по справі № 463/4137/13-к, від 25 жовтня 2022 року по справі за № 175/4181/17 суд з урахуванням позиції потерпілого в частині підтримання первинного обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296 КК України провів судовий розгляд за зміненим обвинувальним актом, який підтримав прокурор, та за первинним обвинувальним актом в тій його частині, яку продовжував підтримувати потерпілий та вважає за необхідне прийняти за результатами розгляду справи два процесуальних рішення, як того вимагає вказана судова практика.
При вирішенні питань у частині винесення обвинувального вироку за ч.1 ст. 289 КК України суд враховує наступне.
Норма ч. 2 ст. 50 КК України регламентує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, зокрема засудженими.
Відповідно до положення ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Отже, згідно з положеннями ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченомуОСОБА_4 суд враховує те, що останній вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, працевлаштований, має неповнолітню дитину, попрохав вибачення у потерпілого ОСОБА_8 та, беручи до уваги досудову доповідь органу пробації, який прийшов до висновку про наявність середнього ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середнього ризику небезпеки для суспільства, вважає достатнім і доцільним для виправлення та перевиховання призначити йому покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.
Арешти на майно, накладені ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_37 від 23 червня 2021 року, підлягають скасуванню.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого на даний час розгляду справи відсутній, підстав для його обрання суд не вбачає.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1(один) рік.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на нього обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв'язку з недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого є склад вказаного кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв'язку з недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого є склад вказаного кримінального правопорушення.
Скасувати арешти на майно, накладені ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_37 від 23 червня 2021 року, вилучене 20 червня 2021 року: мобільний телефон «iPhone» чорного кольору з пошкодженнями у вигляді тріщин по площині екрану, сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар», спортивну куртку чорного кольору, пару шльопанців білого кольору з чорними вставками 43 розміру, накладку чорного кольору, чохли, іграшку, п'ять фрагментів полімерної речовини, та одну полімерну пляшку, які залишені на зберіганні в відділенні поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області; на легковий автомобіль марки «BMW» моделі 760LI, чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10 , який передано на зберігання власниці ОСОБА_16 , та автомобіль марки «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_11 , який знаходиться на зберіганні в відділенні поліції № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Речові докази по кримінальному провадженню № 12021152120000152:
п'ять фрагментів полімерної речовини, поміщених до сейф-пакету SUD 4023087, полімерну пляшку, поміщену до сейф-пакету SUD 4023090, змив на марлевому тампоні(пакет №1), змив речовини червоно-бурого кольору(пакет №2), змив на марлевому тампоні(пакет №3), змив на марлевому тампоні(пакет №4), змив на марлевому тампоні(пакет №5), змив на марлевому тампоні(пакет №6), таблицю до протоколу ОМП зі слідами СПВ та двома дактилокартами (сейф-пакету SUD 2002894), які передані на зберігання в кімнату речових доказів відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити;
автомобіль марки «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на зберігання на територію відділення поліції № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, повернути потерпілому ОСОБА_8 як законному власнику;
накладку чорного кольору з керма, поміщену до сейф-пакету SUD 4023089, чохол з лівого переднього сидіння, який поміщено до сейф-пакету SUD 4023088, чохол з правого переднього сидіння, який поміщено до сейф-пакету SUD 4023092, іграшку з присоскою на фрагменті матеріалу синього кольору, які поміщені до сейф-пакету SUD 1110396, які передані на зберігання в кімнату речових доказів відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, повернути потерпілому ОСОБА_8 як законному власнику;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 05 серпня 2006 року на автомобіль ВАЗ 2109920 реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_8 , поліс страхування на автомобіль ВАЗ 21099 20 реєстраційний номер НОМЕР_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 02 листопада 2004 року та талон посвідчення водія НОМЕР_5 від 02 листопада 2004 року на ім'я ОСОБА_8 , які повернуті потерпілому ОСОБА_8 - залишити йому як законному власнику;
легковий автомобіль марки «BMW» моделі 760LI, чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10 , який передано на зберігання під зберігальну розписку ОСОБА_16 - залишити їй як власнику;
пошкоджений мобільний телефон iPhone чорного кольору, поміщений до сейф-пакету SUD2002892, спортивну куртку чорного кольору, поміщену до сейф-пакету SUD3047301, одну пару взуття шльопанців білого кольору, поміщений до сейф-пакету SUD3047299, передані на зберігання в кімнату речових доказів відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ;
мобільний телефон «SONY XPERIA», який повернутий ОСОБА_12 - залишити їй як власнику.
Речові докази по кримінальному провадженню № 12021152120000107:
паперовий конверт, який містить змив РБК та марлевий тампон, які передані на зберігання в кімнату речових доказів відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити;
ВАЗ 21063, д/н е2765НИ, переданий під зберігальну розписку ОСОБА_28 - залишити йому як законному власнику.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Суддя ОСОБА_1