Справа № 151/534/23
Провадження №2/151/4/24
іменем України
03 червня 2024 року селище Чечельник
Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді Токарчук Л.Г.
за участю секретаря судових засідань Бондаренко В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Україна" (надалі ТОВ "ФК"Фінтраст Україна") Столітній М.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що 25 серпня 2021 року між ТОВ ''Авентус Україна'' та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи, було укладено електронний договір № 4673920 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ ''Авентус Україна'' затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Сума кредиту складає 20 000 гривень, строк кредиту 30 днів, який може бути продовжено, дата повернення кредиту 24.09.2021. Щодо укладення електронного договору зазначає, що відповідач зайшов на веб-сайт ТОВ ''Авентус-Україна'', де він мав змогу ознайомитися з текстом примірного кредитного договору, правилами, паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою ч. 2 ст. 12 ЗУ ''Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг'', ліцензією, фінансовим звітом, тощо. Надалі відповідач пройшов реєстрацію в інформаційно-телемунікаційній системі ТОВ ''Авентус-Україна'', після чого останній для безпосереднього оформлення кредиту в ІТС обрав бажану суму кредиту та строк кредитуваня, ознайомився з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладення. Після позитивного рішення щодо надання кредиту відповідачу ТОВ ''Авентус-Україна'' зробив йому пропозицію в особистому кабінеті укласти електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладення. Після чого з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 'НОМЕР_4'', після чого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 20 000 гривень на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ ''ФК''Контрактовий дім''. Процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача та нового строку, якщо відбулася автопролонгація. 24.09.2021 відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку кредитного договору у зв'язку з чим на підставі п. 4.3 кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. 28.09.2021 відповідач здійснив частково оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 200 гривень, однак надалі оплати за кредитним договором не здійснював та не виконав свої боргові зобов'язання перед кредитором.
25 травня 2022 року між ТОВ ''Авентус Україна'', як клієнтом та ТОВ ''ФК''Фінтраст Україна'', як фактором було укладено договір факторингу № 25-05/2022, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ ''Авентус Україна'' повідомило ОСОБА_1 шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена та складає 65 400 гривень, з яких : 20 000 гривень тіло кредиту та 45 400 гривень нараховані проценти. Отже, до ТОВ ''ФК''Фінтраст Україна'' відповідно до укладеного договору факторингу №25-05/2022 перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у вищевказаному розмірі.
Крім того, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуваням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки позивач уклав договір факторингу та є новим кредитором за вищевказаним кредитним договором, просять стягнути на їх користь з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 65 400 гривень, інфляційні витрати за 2022 рік- червень 2023 року в сумі 20 339 гривень 40 копійок та три проценти річних з 24.12.2021 по 25.08.2023 в сумі 3 273 гривні 58 копійок. Крім того, просять стягнути з відповідача на їх користь сплачений ними при подачі зави до суду судовий збір в сумі 2 147 гривень 20 копійок та витрати на правничу допомогу - 10 000 гривень.
Ухвалою суду від 30 серпня 2023 року у справі відкрито спрощене провадження з викликом сторін.
09 жовтня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки вони не ґрунтуються на законі, не обґрунтовані належними та допустимими доказами, докази надані позивачем до позовної заяви містять неактуальну та недостовірну інформацію, крім того, надані докази не доводять та не обгрунтовують правомірність вимог позивача. Зазначає, що він не укладав та не підписував жодного письмового договору з ТОВ "Авентус Україна". Звертає увагу на те, що відповідно до змісту позовної заяви, позивач вказує, що кредитний договір укладався шляхом ідентифікації позичальника за номером мобільного телефону, проте, вказаний позивачем номер телефону не належить відповідачу, доказів належності вказаного номеру ОСОБА_1 позивач не надав. Твердження позивача про те, що відповідач здійснив підпис договору кредиту шляхом використання цифрового підпису не є обґрунтованим, оскільки, процедура на яку посилається позивач та зазначена ним в позовній заяві та спосіб підписання кредитного договору не відповідає Закону України ''Про електронні довірчі послуги'' щодо способу використання електронного цифрового підпису. Також, вказує, що позивач стверджує, що договір з ОСОБА_1 укладався в електронній формі, проте, договір відступлення права вимоги ТОВ ''АВЕНТУС УКРАЇНА'' з ТОВ ''ФК''ФІНТРАСТ УКРАЇНА'' уже укладено в простій письмовій формі, що не відповідає вимогам закону. Звертає увагу на те, що як вбачається із доданих позивачем документів договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, а також додаток № 1 до цього договору були завірені ним електронним підписом в один і той же час з точністю до секунди, а саме: 25.08.2021 17:58:03, що суперечить здоровому глузду. Розрахунок заборгованості за кредитним договором не містить будь-яких даних які б могли свідчити про наявність боргу у ОСОБА_1 , містить лише загальні суми та суперечить положенням ст.21 Закону України ''Про споживче кредитування'', оскільки, відповідно до ч. 2 вказаної статті Закону: ''У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за цим не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Крім зазначеного, відповідно до ч. 3 вказаної статті закону: ''Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.'' Проте, як вбачається із позовної заяви, позивач явно в порушення закону вийшов за межі граничних сум визначених законом. Позивачем не надано доказів дійсного перерахування на користь відповідача грошових коштів. Крім того, зазначив, що документи надані позивачем надані в копіях, які не завірені належним чином. Враховуючи викладене вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Щодо судових витрат, зазначає, що відповідач поніс у зв'язку із розглядом справи витрати у загальній сумі 3500 гривень, які просить стягнути з позивача.
12 жовтня 2023 року через електронний суд надійшла відповідь на відзив в якій з доводами відповідача позивач не погоджується та вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства з наступних підстав. Щодо укладення кредитного договору та погодження його умов, кредитний договір укладений між ТОВ ''АВЕНТУС УКРАЇНА'' та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем в позовній заяві. Позиція суддів Верховного Суду з цього питання одностайна. У справі №561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: ''Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України ''Про електронну комерцію''. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі''. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 р. у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19. Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму.
За ст. 12 ЗУ ''Про електронну комерцію'', якщо відповідно до акта цивільного законодавства чи за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України '' Про електронний цифровий підпис'' за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Зазвичай електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.Так, на підтвердження укладання Договору № 4673920 про надання споживчого кредиту (далі - Кредитний договір) з ТОВ ''АВЕНТУС УКРАЇНА'', позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі (додаток до позовної заяви №4), який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора 'НОМЕР_4'', який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України ''Про електронну комерцію'', що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.І ст.З ЗУ "Про електронну комерцію"). Відповідно до п.90 ч.1 ст.1 ЗУ "Про платіжні послуги" унікальний ідентифікатор - комбінація літер, цифр, символів або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/або його рахунок для цілей виконання платіжної операції. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку. ''Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі ''логін-пароль'', або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет- магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами''. А тому, підписання відповідачем шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до ч.12 ст.11 ЗУ "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 р. у справі №922/51/20 був сформульований правовий висновок, відповідно до якого учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.
Крім того, відповідачем на підтвердження укладення кредитного договору було здійснено платежі - часткову оплату на рахунок кредитора, що підтверджується карткою обліку договору, що була надана до позову, та відповідними квитанціями.
Представником позивача було зроблено відповідний адвокатський запит до банку-емітенту платіжної картки про належність картки відповідачу та отримання ним кредитних коштів .
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного СУДУ У справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 р.: ''Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу''. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу (відповідно до зазначеної позиції Верховного Суду), що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору, адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).
Наведені правові позиції Верховного Суду ґрунтуються на презумпції свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства. Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.
Варто зазначити, що відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Вебсайт ТОВ ''АВЕНТУС УКРАЇНА'' https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому- надходить текст кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з правилами, паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України ''Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг'', ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. А тому жодних сумнівів в тому, що 25.08.2021 року між ТОВ ''АВЕНТУС УКРАЇНА'' та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ ''АВЕНТУС УКРАЇНА'' було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір №4673920 про надання споживчого кредиту не виникає.
Щодо розрахунків та перерахування коштів, наголошує, що строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 договору, (п. 1.4. Кредитного договору). Керуючись пунктами 4.3. кредитного договору: 4.3.1 Сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. 4.3.2. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору". Звертають увагу суду, що ні позивач, ні первісний кредитор до відповідача не здійснював додаткових нарахувань (відсотків, неустойки (штрафу,пені), тощо) за кредитним договором. Оскільки ТОВ ''АВЕНТУС УКРАЇНА'' не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.
Як на підставу своїх вимог щодо стягнення заборгованості товариством в свою чергу було надано розрахунок заборгованості по кредитному договору, який оформлений належним чином як документ товариства, що підписаний директором ТОВ ''Авентус Україна'' та скріплений печаткою товариства. При цьому чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов'язків щодо доказування. Виходячи з наведеного, позивач вважає, що наданий розрахунок є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості у цій справі. Зазначена правова позиція підтверджується Постановою Вінницького апеляційного суду № 131/1376/21 від 21 липня 2022 року. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера, зазначений Платіжний провайдер має відповідну Ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом. Зазначене перерахування коштів здійснено відповідно до укладеного договору між провайдером та первісним кредитором. Крім того, платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської карти для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише відповідачу, свідчить що попередньо (до зарахування коштів), сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору. Одночасно позивач інформує, що платіжний провайдер надав первісному кредитору ТОВ ''АВЕНТУС УКРАЇНА'' послуги з переказу грошових коштів відповідно до умов Договору про організацію переказу платежів №087/20-П від 08.07.2020, укладеного між ТОВ ФК ''КОНТРАКТОВИЙ ДІМ'' та ТОВ ''АВЕНТУС УКРАЇНА''.
З огляду на викладене вище, кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 .
Сума заборгованості за Договором № 4673920 від 25.08.2021 року у сумі 65400 грн. розрахована у відповідності до картки обліку договору від ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА. Як первісний кредитор ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" здійснив розрахунок відповідно до умов договору.
Щодо дій Відповідача зазначили:
Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
24.09.2021 відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль.
28.09.2021 Відповідач здійснив частково оплату процентів на рахунок Кредитора в розмірі 200 гривень і надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Стаття 534 цього ж кодексу передбачає, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.
У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Станом на сьогоднішній день, ані кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним. Отже, Відповідачу у даному випадку проценти нараховано правомірно у межах погодженого строку надання кредиту, та у межах періоду автопролонгації відповідно до поденного розрахунку, що наданий до позовної заяви.
Щодо інфляції та 3% річних. За логікою Верховного Суду, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред'явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов'язання. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, а на підставі ст. 625 ЦК України (3% річних). При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Отже, Позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляції цих нарахувань та процентів річних до повного виконання.
Щодо правомірності факторингу та повідомлення про відступлення прав вимоги пп. 3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ ''АВЕНТУС УКРАЇНА'' має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 25 травня 2022 між ТОВ ''АВЕНТУС УКРАЇНА'', як клієнтом, та ТОВ ''ФК'' ФІНТРАСТ УКРАЇНА'', як фактором, було укладено договір факторингу № 25-05/2022 (далі також Договір Факторингу), згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ ''АВЕНТУС УКРАЇНА'' повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.
Щодо реєстру боржників зазначили, що позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, оскільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ "Про захист персональних даних".
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Зазначене підтверджується також постановою КЦС ВС від 06 лютого 2018 року у справі No 2 78/1679/13-ц. Аналогічний правовий висновок міститься постанови КЦС ВС від 6 лютого 2019 року у справі No 361/2105/16-ц.
Щодо розрахунку судових витрат зазначають.
Згідно ч. 1. ст. 1033 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до роз'яснення п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також слід зазначити, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.
Беззаперечність права вимоги позивача та доведеність наявної заборгованості належними та допустимими доказами неодноразово підтверджена судовою практикою, в тому числі і в апеляційній інстанції, у наступних справах: цивільна справа № 696/578/22 рішення від 25.10.2022 р., цивільна справа Ns 639/3692/22 рішення від 14.12.2022 р., цивільна справа Ns 639/3273/22 рішення від 10.01.2023 р., цивільна справа Ns 384/461/22 рішення від 01.01.2023 р., цивільна справа Ns 153/341/23 рішення від 12.04.2023 р., цивільна справа №558/97/23 рішення від 26.06.2023. Станом на сьогоднішній день, ані кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним.
Таким чином, факт укладення кредитного договору та наявності права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 89012,98 гривеь беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.
У судове засідання представник позивача Столітній М.М. не з'явився, проте 10 січня 2024 року через електронний суд надіслав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині інфляційних втрат та трьох відсотки річних, а саме просить стягнути : - інфляційні втрати за січень 2022 року ((101,3*65400):100)-65400)=850,2 та за лютий 2022 (до 23.02.2022) = ((101,6*65400):100)-65400)/28*23=859,54, які загалом складають 1 709 гривень 74 копійок; - три відсотки річних з 24.12.2021 по 23.02.2022 (65 400*3):100:365*61=327 гривень 90 копійок. Загалом у заяві про зменшення позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості у розмірі 65 400 гривень, інфляційні втрати 1 709 гривень 74 копійки, три відсотки річних 327 гривень 90 копійок. Також, просять стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 147 гривень 20 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень. Крім того, згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України подав до суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з' явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 25 серпня 2021 року між ТОВ ''Авентус Україна'' та ОСОБА_1 укладено договір № 4673920 про надання споживчого кредиту за умовами якого товариство надало позичальнику кошти в сумі 20 000 гривень строком на 30 днів (а.с. 59-63).
Відповідно до п. 1.1 Договору про надання споживчого кредиту його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України ''Про електронну комерцію'', в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введенні пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС товариства.
Згідно з п.п. 1.2, 1.3, 1.4 Договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором. Сума кредиту складає 20 000 гривень на строк 30 днів. Терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки визначені у договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених у розділі 4 цього договору.
Пунктом 1.5.1 Договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1, 90 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; в межах нового строку кредиту, якщо відбулась пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2. договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонгація, відповідно до п.4.3.Договору.
Як вбачається з п. 1.6. Договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Відповідно до п.1.8 та п.п.1.8.1 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою 31 400 гривень, за зниженою ставкою 23 420 гривень.
Згідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 та 2.5 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом трьох робочих днів з моменту укладення цього договору. У випадку, якщо товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладення договору, а у наступні календарні дні, графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п. 1.4 договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий графік платежів розміщується товариством в особистому кабінеті. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно п. 2.1 договору. Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.
Розділом 3 договору передбачено порядок обчислення (нарахування) процентів та порядок зміни процентів. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожендень користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод ''факт/факт''.
Розділом 4 договору передбачено пролонгацію строку кредиту. Підпунктом 4.3.1 сторони домовилися, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку , якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.п.4.2.2-4.2.4 договору. Тобто у даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Пунктом 5.1. договору товариство має право вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, встановлених договором.
Пунктом 5.2 договору товариство зобов'язане надати споживачу кредит на умовах та в порядку передбачених договором. Повідомляти споживача про зміну даних, зазначених у розділі 11 договору у триденний строк з моменту виникнення таких змін, шляхом розміщення відповідної інформації на веб-сайті.
Згідно п.5.4 договору споживач зобов'язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором. Повідомляти товариство про зміну даних, зазначених у розділі 11 договору протягом 3-х календарних днів зокрема через контакт - центр товариства або засобами особистого кабінету.
Згідно п. 6.1. договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадку визначеного в п.п.6.1.1 договору. Якщо відбулося продовження строку користування кредитом в порядку автопролонгації, повернення кредиту, здійснюється не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається споживачу в особистому кабінеті, а сплата процентів, що нараховуються за день автопролонгації, здійснюється в день такої автопролонгації, крім випадку визначеного в п.п.6.1.1 договору.
Відповідно до п.7.1-7.4. договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору. Порушення умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору. У випадку повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом 3 календарних днів, після закінчення строку користування кредитом, пеня та/або штраф за несвоєчасне виконання споживачем зобов'язань за договором не нараховується. У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф. У розмірі 960 гривень на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 220 гривень починаючи з 5-го дня за кожен день невиконання та/або неналежного виконання.
Розділом 9 договору передбачено: для здійснення взаємодії з споживачем, вчинення інших дій, товариство має право використовувати дані споживача, зазначені в договорі та/або окремо повідомлені споживачем товариству у будь-який спосіб, та/або законно отримані товариством з інших джерел, зокрема дані про місце проживання споживача, додаткові контактні дані споживача (номери телефонів), електронну адресу та інші дані споживача. Цим споживач підтверджує: що дані особистого кабінету є його контактними даними, які були ним зазначені під час укладення договору та які дають можливість споживачу отримувати інформацію та повідомлення від товариства, копіювати, завантажувати таку інформацію та/або документи на свій персональний комп'ютер або інший пристрій, створювати копії документів, що направлені товариством, на паперовому носії та інше; що для комунікації за цим договором він обирає наступні засоби зв'язку: телефонний (за номерами телефонів інформування будь-якими доступними каналами), електронний (з використанням електронної адреси та/або особистого кабінету), поштовий (за місцем проживання), на вибір товариства, в тому числі, шляхом інформування споживача як за одним з зазначених видів засобів зв'язку (телефонний або електронний) так і за всіма разом (телефонний та електронний), використовуючи будь-які канали взаємодії. При цьому, товариство має право використовувати і інші засоби зв'язку з споживачем, коли: взаємодія не відбулася протягом двох робочих днів із дня першої спроби зв'язатися із споживачем через такий засіб зв'язку, або номер телефону та інші дані, надані споживачем і які використовуються для взаємодії за допомогою такого засобу зв'язку, не є дійсними; або немає підтвердження відправлення текстових, голосових та інших повідомлень через обрані споживачем засоби зв'язку або їх отримання споживачем.
Споживач підтверджує, що додаткові контактні дані та електронна адреса, які вказані в реквізитах споживча в розділі 11 ''Реквізити та підписи сторін'' договору (або надані споживачем товариству окремо) належать саме споживачу та знаходяться в його користуванні, володінні та розпорядженні. Споживач погоджується та розуміє, що ці дані можуть бути використані товариством для здійснення взаємодії з ним, в тому числі з метою врегулювання простроченої заборгованості, що може виникнути за цим договором. Така взаємодія здійснюється товариством з урахуванням вимог законодавства. 3 метою уникнення доступу третіх осіб до інформації, що може надходити на додаткові контактні дані та/або електронну адресу споживача від товариства у процесі укладення, виконання та припинення цього договору, споживач бере на себе зобов'язання обмежити доступ третіх осіб до таких контактних даних споживача. У випадку, якщо споживач вів товариство в оману щодо належності саме йому додаткових контактних даних та/або електронної адреси або проявив необачність, в результаті якої доступ до таких контактних даних отримали треті особи, товариство не несе відповідальності, що інформація яка передається товариством споживачу з використанням таких контактних даних стане доступна третім особам, в тому числі інформація про укладення цього договору, його умови, стан виконання, наявність простроченої заборгованості та її розмір. Цим сторони домовилися, товариство в процесі врегулювання строкової/простроченої заборгованості, яка може виникнути за договором та/або у випадку відступлення прав вимоги за цим договором/залучення колектерської компанії, з метою повідомлення споживачу інформації, що вимагається законодавством або запитується споживачем у товариства відповідно до умов договору або чинного законодавства України, може використовувати додаткові контактні дані споживача та/або електронну адресу, що вказані в договорі та/або законно отримані товариством з інших джерел, для здійснення спілкування, надсилання текстових, голосових та інших електронних повідомлень. у випадку, якщо для інформування споживача товариством було обрано особистий кабінет, товариство після відповідного повідомлення для споживача в особистому кабінеті може додатково надсилати смс повідомлення на номер телефону споживача з інформуванням про таке розміщення та/або з активним лінком, за яким споживач може здійснити перехід в особистий кабінет на відповідне повідомлення.
Відповідно до розділу 10 договору передбачено, що договір складено в 2 (двох) оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу. Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання споживачем зобов'язань за ним. Усі неврегульовані цим договором правовідносини сторін регулюються чинним законодавством України. Недійсність окремих умов цього договору, встановлена рішенням суду, не може мати наслідків недійсності всього договору та в будь-якому разі не звільняє споживача від грошового зобов'язання повернути кредит, сплатити проценти та суму неустойки за користування кредитом. З укладенням цього договору споживач надає свою однозначну, беззастережну і необмежену згоду на обробку персональних даних, у тому числі, на їх збір, систематизацію, накопичення, зберігання, уточнення (оновлення та зміну), використання, розповсюдження, передачу, знеособлення, блокування та знищення будь-якої інформації, що стосується споживача. Споживач також дає дозвіл на передачу товариству своїх персональних даних, а також дає згоду на те, що товариство має право направляти SMS-повідомлення/ листи - повідомлення на електронну адресу споживача/повідомлення, відправлені іншими засобами, комерційні пропозиції товариства та рекламні матеріали, при цьому споживач погоджується з тим, що направлення вказаної інформації на електронну пошту /номери телефонів, повідомлені споживачем, товариство буде здійснювати як самостійно, так і з залученням контрагентів (операторів мобільного зв'язку тощо). Споживач погоджується і розуміє, що саме він несе всі ризики, пов'язані з тим, що направлена товариством інформація стане доступною третім особам. Споживач ознайомлений з тим, що в будь-який момент дії договору може відмовитись від отримання вказаних повідомлень. Цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. Споживач підписанням цього договору надає товариству свою згоду на доступ до своєї кредитної історії, на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій відомостей, що складають його кредитну історію, та на формування кредитної історії, яка і характеризуватиме виконання прийнятих споживачем на себе зобов'язань за договором. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України ''Про споживче кредитування''; б) вказана в ч. l, 2 ст.12 Закону України ''Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг'' та розміщена на Веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ ''Авентус Україна'', (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті та затверджені наказом №53-ОД від 16.01.2020 року, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися; дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Споживач погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних, не пливають на зобов'язання споживача, передбачені договором; він погоджується, що у випадку передбаченому пп. 2 п.5.1. договору для товариства не наступає прострочення кредитора; він погоджується, що у випадку допущення ним прострочення виконання зобов'язань за цим договором, товариство має право передавати інформацію про прострочену заборгованість його близьким родичам, зокрема про розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, проценти за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються при невиконанні зобов'язання за цим договором або відповідно до закону; він не заперечує проти права товариства залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію у разі невиконання зобов'язань за цим договором; йому відомо про передбачену статтею 182 Кримінального кодексу України відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення ним конфіденційної інформації про третіх осіб, персональні дані яких будуть передані ним товариству в процесі укладання, виконання та припинення цього договору; що додаткові контактні дані споживача та електронна адреса, які вказані в цьому договорі (або будуть надані товариству окремо) належать саме йому та він розуміє, що за такими контактними даними товариство може здійснювати взаємодію із споживачем в порядку встановленому чинним законодавством України, з урахуванням розділу 9 цього договору; він попередньо узгодив з третіми особами, дані яких зазначені в розділі 11 цього договору передачу їх даних товариству для забезпечення взаємодії за цим договором та отримав від них згоду на таку передачу, та зобов'язується при передачі даних третіх осіб товариству в будь-який спосіб в процесі укладання, виконання та припинення цього договору узгоджувати таку передачу та отримувати згоду від таких осіб на таку передачу. Всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій (електронній) формі, в тому числі з використанням особистого кабінету, додаткових контактних даних споживача, електронної пошти в порядку передбаченому цим договором. Сторони домовились, що примірник цього договору вважається отриманим споживачем, якщо товариство його направило на електронну адресу вказану споживачем в особистому кабінеті/договорі та/або безпосередньо в особистий кабінет. У випадку відправлення договору в особистий кабінет, споживач приймає та підтверджує, що дані особистого кабінету є його контактними даними, які були ним зазначені під час укладення договору та які дають можливість споживачу переглядати укладений договір, завантажити його на свій персональний комп'ютер або інший пристрій, створити копію на паперовому носії і таким чином отримати у формі, що унеможливлює зміну його змісту. В цьому випадку датою відправлення договору вважається дата, з якої споживачу в особистому кабінеті стає доступним текст укладеного договору. Всі додатки до цього договору підписані сторонами є невід'ємною частиною договору. Споживач також погоджується, що товариство має право ознайомлювати з умовами договору третіх осіб, які відповідно до укладених з товариством договорів надають поручительство, майнове поручительство та/або гарантію та/або заставу у забезпечення виконання зобов'язань споживача за договором та/або до яких переходить право вимоги до споживача за договором та/або надають (планують надавати) товариству будь-які послуги.
Даний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_6, 25.08.2021 о 17:58:03.
Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який 25.08.2021 підписано між ТОВ ''Авентус Україна'' та відповідачем електронним цифровим підписом, також, одноразовим ідентифікатором 'НОМЕР_5'' 25.08.2021 о 17:58:03.(а.с.45-47)
Укладений між сторонами договір № 4673920 від 25.08.2021, у тому числі і таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит було, також, підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 'НОМЕР_5'' 25.08.2021 о 17:58:03.(а.с.59-64)
Факт перерахування відповідачеві коштів, обумовлених договором, підтверджено повідомленням ТОВ ''ФК ''Контрактовий дім'', відповідно до якого за транзакцією № 982539114 від 25.08.2021 на картковий рахунок № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти в сумі 20 000 гривень, операція проведена успішно.(а.с.32)
Перерахування коштів ТОВ ''ФК ''Контрактовий дім'' здійснювалося відпавідно до договору № 087/20-П від 08 липня 2020 року укладеного між ТОВ ''ФК ''Контрактовий дім'' та ТОВ ''Авентус Україна''.(а.с.114-116)
Як вбачається із інформації АТ КБ "Приватбанк" від 20.03.2024 № 20.1.0.0.0/7-240319/59685 платіжна картка № НОМЕР_2 відкрита на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 . 25.08.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_2 були зараховані грошові кошти у сумі 20 000 гривень. (а.с.189)
Кредитор взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.
28.09.2021 відповідач здійснив частково оплату на рахунок кредитора за користування кредитом на суму 200 гривень, які зараховані кредитором в рахунок погашення процентів. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.(а.с.51-57)
Оскільки 24.09.2021 відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо своєчасного повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3 кредитного договору кредитний договір було автопролонговано та строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів.
Тобто, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором кредиту укладеним з ТОВ ''Авентус Україна" не виконав, внаслідок чого має не погашену заборгованість в сумі 65 400 гривень, з яких 20 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 45 400 гривень - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості. (а. с.51-57)
25 травня 2022 року між ТОВ ''Авентус Україна'' та ТОВ ''ФК''Фінтраст Україна'' було укладено договір факторингу № 25-05/2022, відповідно до умов якого ТОВ Авентус Україна відступило ТОВ ''ФК ''Фінтраст Україна'' право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі.
Як вбачається з витягу з реєстру боржників від 25 травня 2022 року ТОВ ''ФК''Фінтраст Україна'' набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 65 400 гривень, з яких 20 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 45 400 гривень - сума заборгованості за відсотками.(а.с.65)
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань по вищевказаному договору йому було надіслано на електронну пошту повідомлення про відступлення права грошової вимоги де зазначено, що у зв'язку з відступленням прав вимоги по його кредитному договору, ОСОБА_1 зобов'язаний оплатити борг на нові реквізити. (а.с 66)
Відповідач зобов'язання не виконав та не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості.
Частина 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, у тому числі, договори та інші правочини.
Правовідносини, які склалися між сторонами регулюються ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з положеннями ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч. 2 ст. 615 ЦК України вказано, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
З положень ст. 628 ЦК України слідує, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Норми ст. 629 вказують, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд також керується ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України ''Про електронну комерцію'' зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснимо в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України ''Про електронну комерцію'').
Частина 5 ст. 11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Частина 1 ст. 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положення ч.1 ст. 1049 ЦК України вказують, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Враховуючи викладене, а також те, що право позивача порушено невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, тому підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 4673920 від 25.08.2021 в сумі 65 400 гривень, з яких 20 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 45 400 гривень - сума заборгованості за відсотками.
Щодо інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, посилаючись на прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача : інфляційні втрати за січень 2022 року - лютий 2022 року, які загалом складають 1 709 гривень 74 копійок та три відсотки річних з 24.12.2021 по 23.02.2022 у сумі 327 гривень 90 копійок.
Визначаючи належність правових підстав для стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, а також трьох процентів річних, суд враховує, що договір факторингу був укладений 25 травня 2022 року, згідно якого позивачу відступлено право вимоги до відповідача у сумі 65 400гривень (заборгованість за основною сумою боргу та заборгованість за відсотками). Як вбачається із матеріалів справи інфляційні втрати та 3 % річних розраховані позивачем (фактором за договором факторингу) самостійно за період до укладення договору факторингу, хоча клієнтом (за договором факторингу) дані нарахування не проводилися та фактору не передавалися.
Крім того, 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану було неодноразово продовжено, він триває і станом на час розгляду даної справи.
Відповідно до ЗУ ''Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану'' розділ Прикінцеві та перехідні положення'' Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 наступного змісту: ''18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)''.
За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, а також трьох процентів річних за вказані позивачем періоди - відсутні, тобто у задовленні вказаних позовних вимог слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 535 від 24 серпня 2023 року в сумі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.
Крім того, позивачем було понесено судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 10 000 гривень, які підтверджені договором про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023, рахунком на оплату за надання правової допомоги, платіжною інструкцією № 574 від 24 серпня 2023 року та звітом про надання правової допомоги (а.с. 12, 20, 49-50)
З урахуванням принципу пропорційності, оскільки до задоволення підлягає 96,98 % вимог від заявлених: 65 400гривень (розмір вимог, що підлягають до задоволення) х 100 / 67 437 гривень 64 копійки (розмір заявлених вимог з урахування заяви про зменшення позовних вимог) = 96,98 %.
Тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 96,98 % понесених ним судових витрат, що становить 2082 гривні 35 копійок судового збору: 2147 гривень 20 копійок (розмір понесених судових витрат) х 96,98 % задоволених вимог = 2082 гривні 35 копійок та 9 698 гривень витрат на правничу допомогу: 10 000 гривень (розмір понесених судових витрат) х 96,98 % задоволених вимог = 9 698 гривень.
Щодо витрат на правову допомогу відповідача, суд зазначає наступне.
На підтвердження витрат на правову допомогу представником відповідача було долучено копії : договору про надання правової допомоги від 08.10.2023, акту виконуваних робіт від 08.10.2023, розрахунку затрат часу та обрахунку вартості послуг від 08.10.2023 та квитанції до прибуткового касового ордеру. Згідно вказаних доказів витрати відповідача на правову допомогу становлять 3 500 гривень.
Враховуючи те, що позов було задоволено частково, а саме у розмірі 65 400гривень, тоді як розмір заявлених вимог з урахування заяви про зменшення позовних вимог становив 67 437 гривень 64 копійки, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто судом задоволено 96,98 % позовних вимог. Таким чином, витрати на правову допомогу відповідача підлягають задоволенню у розмірі 3,02 %. Звідси, з позивача на користь відповідача слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 105 гривень 70 копійок = 3 500 гривень (розмір понесених судових витрат) х 3,02 % вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.
Враховуючи викладене та керуючись статтями : 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України,
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Україна" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4673920 від 25.08.2021 в сумі 65 400 (шістдесят п'ять тисяч чотириста) гривень, з яких : 20 000 (двадцять тисяч) гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу та 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень - сума заборгованості за відсотками.
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Україна" судовий збір в сумі 2082 ( дві тисячі вісімдесят дві) гривень 35 копійок тапонесені витрати на правову допомогу у сумі 9 698(дев'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім) гривень.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Україна" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у сумі 105 (сто п'ять) гривень 70 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін, їх місцезнаходження (місце проживання чи перебування) :
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Україна" ( вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822, поштовий індекс 03150).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , картка платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ).
Суддя Людмила ТОКАРЧУК