про повернення позовної заяви
1 жовтня 2010 року справа № 2-а-7890/10/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Ужгородської міжрайонної прокуратури
до державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_1
про про визнання дій та заяви незаконними, -
Ужгородська міжрайонна прокуратура (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про визнання дій відповідача незаконними та визнання недійсною заяви, виданої відповідачем 19.07.2008 і зареєстрованої у реєстрі за № 3-1722.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати у порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Відповідно до завдання адміністративного судочинства, що закріплено у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ознайомившись з матеріалами справи, суд не знаходить підстав для її розгляду і вирішення у Київському окружному адміністративному суді, оскільки дана справа йому не підсудна згідно із визначеними статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України правилами територіальної підсудності.
Так, територіальна підсудність адміністративних справ поряд з правилами предметної та інстанційної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи. Правила територіальної підсудності дозволяють визначити до якого конкретного адміністративного суду відповідної судової ланки необхідно звернутися у кожному конкретному випадку, тобто встановлюють персоніфікацію адміністративних судів.
Як загальне, в адміністративному судочинстві сформульоване правило територіальної підсудності про розгляд справи за місцезнаходженням відповідача (частина перша статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
Однак, якщо позивач оскаржує правовий акт індивідуальної дії, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача (частина друга статті 19 Кодексу).
Із змісту позовних вимог вбачається, що місцезнаходження позивача є м. Ужгород (Закарпатський окружний адміністративний суд), а місцезнаходженням відповідача - м. Київ (Окружний адміністративний суд м. Києва).
Згідно з положеннями Указу Президента України від 16 листопада 2004 року «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів», в системі адміністративних судів діє Київський окружний адміністративний суд. Однак, територіальна юрисдикція даного суду поширюється на Київську область, а не на місто Київ.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Водночас, повернення позовної заяви, згідно з вимогами частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на зазначене та з метою недопущення наявності у сторін сумнівів щодо законності рішення суду та посилання як на підставу для його скасування у зв'язку з недотримання судом приписів статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, керуючись статями 19, 108, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Позовну заяву Ужгородської міжрайонної прокуратури, - повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н. Д. Панченко