про повернення позовної заяви
29 вересня 2010 року справа № 2-а-7829/10/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
про скасування та визнання постанови такою, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі - відповідач) про скасування та визнання Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.10.2005 № 66 «Про затвердження Положення про забезпечення необхідними видами догляду інвалідів внаслідок нещасного випадку на в виробництві та професійного захворювання» такою, що не відповідає Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; зобов'язання відповідача прийняти нову постанову та вчинити дії передбачені пунктами 3, 4, 5, 11 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати у порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд не знаходить підстав для її розгляду і вирішення у Київському окружному адміністративному суді, оскільки дана справа йому не підсудна згідно із визначеними статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України правилами територіальної підсудності.
Територіальна підсудність адміністративних справ поряд з правилами предметної та інстанційної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи. Правила територіальної підсудності дозволяють визначити, до якого конкретного адміністративного суду відповідної судової ланки необхідно звернутися у кожному конкретному випадку, тобто встановлюють персоніфікацію адміністративних судів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати незаконною та скасувати Постанову Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.10.2005 №66 «Про затвердження Положення про забезпечення необхідними видами догляду інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання».
Як загальне, в адміністративному судочинстві сформульоване правило територіальної підсудності про розгляд справи за місцезнаходженням відповідача (частина перша статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
Однак, якщо позивач оскаржує правовий акт індивідуальної дії, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), спір вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача (частина друга статті 19 Кодексу).
Однак, якщо позивач оскаржує нормативно-правові акт, зокрема, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, повноваження якого поширюються на всю територію України, адміністративна справа вирішується окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (частина третя статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів, нормативно-правовий акт - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акта щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, враховуючи приписи вищезазначених правових норм, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана Постанова Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, є нормативно - правовим актом у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на фактичні обставини справи та з огляду на те, що позивач оскаржує нормативно-правовий акт суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, суд дійшов висновку, що адміністративна справа підлягає розгляду в окружному адміністративному суді, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (Окружний адміністративний суд м. Києва).
Згідно з положеннями Указу Президента України від 16 листопада 2004 року «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів», в системі адміністративних судів діє Київський окружний адміністративний суд. Територіальна юрисдикція даного суду поширюється лише на Київську область.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
З метою недопущення наявності у сторін сумнівів щодо законності рішення суду та посилання як на підставу для скасування рішення на недотримання судом положень частини третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, керуючись статями 19, 108, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1, - повернути позивачеві.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н. Д. Панченко