8 вересня 2010 року справа № 2-а-4826/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Прокурор Обухівського району Київської області (надалі - прокурор) звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області (надалі - позивач) з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення суми заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені у розмірі 15599, 59 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008- 2009 роки у розмірі 15541, 45 грн., та пені у розмірі 58, 14 грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків за вказаний період, картками особового рахунку платника збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та вимогою Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області від 01.03.2010 № 491 про сплату недоїмки .
Обов'язок відповідача вчасно сплачувати страхові внески, передбачений приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV). Оскільки, сума страхових внесків та пені до Пенсійного фонду України у розмірі 15599, 59 грн. у строки, встановлені пунктом 6 статті 20 Закону України № 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (надалі - Інструкція № 21-1) відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.
Прокурор та позивач у судове засідання 08.09.2010 не з'явились. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, двічі у судові засідання не з'являвся.
Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України № 1058-IV.
Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Роботодавцем в розумінні Закону України № 1058-IV - є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частиною третьою статті 15 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 1684, а отже, є страхувальником у розумінні положень Закону України № 1058- IV.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України № 1058- IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.
Статтею 19 Закону України № 1058- IV встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Відповідно до частин шість та дванадцять статті 20 Закону України № 1058- IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, визначена в Інструкції № 21-1.
05 листопада 2009 року Постановою правління Пенсійного фонду України від № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України» (надалі - Постанова № 26-1) внесено зміни до Інструкції № 21-1.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 26-1, пункти 11.11 - 11.16 розділу 11 "Облік та звітність платників Пенсійного фонду" та додатки 23, 25, 26, 27, 31, 32, 34 до Інструкції № 21-1 виключено.
Водночас, пунктом 6 Постанови № 26-1 установлено, що розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, звіт про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, звіт про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за осіб, які проходять строкову військову службу, розрахунок суми внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із сум грошового забезпечення, що підлягають сплаті, за звітні періоди 2009 року подаються у строки та за формами, встановленими положеннями Інструкції № 21-1.
Судом встановлено, що заборгованість зі сплати страхових внесків у відповідача виникла за період з 2008 по 2009 роки, тобто у період дії положень Інструкції № 21-1 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з підпунктами 2.1.1, 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2, пунктами 11.11, 11.12 розділу 11 даної Інструкції платниками страхових внесків є:
- роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, які щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції, розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду ;
- фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), які за підсумками року (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)), надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком 25 цієї Інструкції.
Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 знаходився на загальній системі оподаткування та використовував найману працю.
Враховуючи приписи законодавства, відповідач до 01 січня 2010 року зобов'язаний нараховувати та сплачувати страхові внески як роботодавець - за осіб які перебувають з ним в трудових відносинах, так і як самозайнята фізична особа-підприємець.
Як вбачається з поданих відповідачем до позивача звітних документів, а саме - розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, складених відповідно до Додатку № 25 Інструкції № 21-1, сума страхових внесків, що підлягає сплаті відповідачем, за 2008 рік становить 5522, 82 грн., за 2009 рік становить 6253, 22 грн. Загалом 11776, 04 грн.
Згідно пояснень позивача, станом на день розгляду справи сума недоїмки, що підлягає стягненню, відповідно до зазначених розрахунків, складає 9665, 56 грн., у зв'язку з частковим її погашенням у розмірі 2110, 50 грн. ( 11776,04 - 2110, 50).
Крім того, відповідно до розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень-листопад місяці 2009 року, складених відповідно до Додатку № 23 Інструкції № 21-1, сума страхових внесків, що підлягає сплаті відповідачем, становить 7486, 84 грн. (7426, 84 + 60,00).
Як зазначено позивачем, станом на день розгляду справи сума недоїмки, що підлягає стягненню, за розрахунками згідно Додатку № 23 Інструкції № 21-1, складає 5875, 89 грн., у зв'язку з частковим її погашенням у розмірі 1610, 95 грн. (7486,84 - 1610,95).
Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України № 1058- IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
На підставі положень пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України № 1058-IV відповідачу нарахована пеня у розмірі 58,14 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.
У зв'язку з несплатою відповідачем сум страхових внесків та пені, позивачем на підставі частини третьої статті 106 Закону України № 1058-IV направлено відповідачеві вимогу про сплату заборгованості від 02.08.2010 № Ф 491 на загальну суму 15986,78 грн. Зазначена вимога отримана відповідачем 02.08.2010, про що свідчить підпис відповідача на копії вказаної вимоги.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому Управлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (стаття 106 Закону України №1058- IV).
Станом на день розгляду спору доказів щодо сплати у самостійному порядку зазначеної у вимозі суми заборгованості, її узгодження або оскарження, суду не надано.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, судом встановлено, що сума заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків та пені на день розгляду спору складає 15599, 59 грн. ( 9665, 56 + 5875, 89 + 58, 14).
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів щодо сплати у самостійному порядку суми недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені на загальну суму 15599, 59 грн.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з вимогами про сплату недоїмки, передбачено абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058- IV.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008-2009 роки та пені у розмірі 15599 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять ) грн. 59 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні,- протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя (підпис) Н. Д. Панченко
Згідно з оригіналом
суддя
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови Ї 8 вересня 2010 року