65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"03" червня 2024 р. № 916/2326/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши матеріали позовної заяви (Вх. суду № 2384/24 від 27.05.2024), у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК"СОЛЮШИНС ФАКТОР" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 9; код ЄДРПОУ 41041038),
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення 20120379,80 грн.
Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК"СОЛЮШИНС ФАКТОР" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 20120379,80 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024, справу № 916/2326/24 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Судом встановлено, що у поданій позовній заяві позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача.
Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частин 1, 2, 4, абзацу 2 частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (ДП "УкрНДНЦ") від 01.07.2020 №144), відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Відповідно до вимог чинного законодавства належним чином засвідчуються або кожний лист окремо, шляхом проставлення печатки "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, або ж шляхом скріплення (прошиття) певного пакету документів з відповідним написом "прошито та пронумеровано" та на звороті такого напису ставиться печатка "Згідно з оригіналом" із вказівкою найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Як встановлено судом, позивачем не зазначена дата засвідчення копій доданих до позовної заяви копій документів.
Також за вимогами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України “Про судовий збір” №3674-V-І. При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028 грн, позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 3028 грн, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 1059800 грн.
Так, позивачем заявлено вимогу про cтягнення з відповідача 20120379,80 грн.
Таким чином, позивач при зверненні до господарського суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості у сумі 20120379,80 грн, мав сплатити судовий збір у розмірі 301805,70 грн (20120379,80 грн*1,5%=301805,70 грн).
Проте, в порушення приписів п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України позивачем не надано до позовної заяви доказів сплати судового збору у розмірі 301805,70 грн.
Отже, позивач за подання даного позову, з урахування заявлених позовних вимог, має сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 301805,70 грн.
Недотримання приписів ст. 162, ст. 164 ГПК України має наслідком застосування положень ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, вищевказані судом недоліки позовної заяви в силу приписів ст.ст. 164, 172,174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК"СОЛЮШИНС ФАКТОР" без руху.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК"СОЛЮШИНС ФАКТОР" (Вх. № 2384/24 від 27.05.2024) - залишити без руху.
2. Позивачу, у строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути виявлені недоліки позовної заяви, які визначені судом в цій ухвалі суду та надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 301805,70 грн.
3. Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК"СОЛЮШИНС ФАКТОР", що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Ухвалу підписано 03.06.2024.
Суддя Нікітенко С.В.