79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
23.05.2024 Справа № 914/452/24
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна газова компанія”, м. Київ
до відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, м. Львів
про стягнення заборгованості
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Полюхович Х.М.
Представники:
від позивача: Зіньковська Наталія Вікторівна - представник;
від відповідача: Куцик Віталій Богданович - представник
На розгляд до господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна газова комапнія”, м. Київ до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, м. Львів про стягнення заборгованості у сумі 365 334,77грн, з якої 313 920,00грн. - основний борг та суми штрафних санкцій згідно прохальної частини позовної заяви. Також, позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 5543,35грн. та 36 533,48грн. - витрати на правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв”язку з розглядом справи.
Ухвалою суду від 21.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 14.03.2024 року на 10:00 год.
У судовому засіданні 14.03.2024 року судом озвучено присутньому представнику відповідача, що від відповідача до суду 01.03.2024 року надійшов відзив на позовну заяву за вх.№6058/24, від позивача до суду 07.03.2024 року надійшла відповідь на відзив за вх.№6633/24 та 08.03.2024 року надійшла заява за вх.№6855/24, якою позивачем надано розрахунок штрафних санкцій, 14.03.2024 року від позивача надійшло клопотання за вх.№7285/24 про відкладення розгляду справи, у зв”язку з зайнятістю уповноваженого представника позивача у іншому судовому засіданні, відтак враховуючи незаперечення присутнього представника відповідача, суд постановив відкласти підготовче засідання на 11.04.2024 року о 10:45 год.
10.04.2024 року представником позивача подано письмові пояснення за вх.№9925/24 щодо заяви свідка.
В судовому засіданні до матеріалів справи долучається оригінал заяви свідка та оголошено перерву в судовому засіданні до 25.04.2024 року на 10:50год.
Судове засідання 25.04.2024 року не відбулося у зв”язку з загальнонаціональною тривогою, відтак ухвалою суду від 25.04.2024 року судове засідання призначено на 08.05.2024 року на 13:20год.
26.04.2024 року представником відповідача подано через систему “Електронний суд” заяву за вх.№11486/24 про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 08.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.05.2024 р. о 10:30 год.
В судове засідання 23.05.2024 року позивач явку представника забезпечив, який надав пояснення по суті спору та просить позовні вимоги задоволити повністю.
В судове засідання 23.05.2024 року відповідач явку уповноваженого представника забезпечив, проти позову заперечив, просить в задоволенні позову відмовити.
Процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами загального позовного провадження, відповідач скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву по справі (висловив свою позицію щодо справи), в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України.
В судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Аргументи позивача.
30.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» укладено Договір №06/346/17-МА. Згідно п.1 Додаткової угоди № 6 від 23.12.2022 року до даного Договору сторони домовилися, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором Сторона-1 надає Стороні-2 право користування програмним продуктом у вигляді доступу до онлайн сервісу для відображення інформаційно-супутникового моніторингу та контролю транспортних засобів у кількості 545 шт., а Сторона-2 зобов'язується сплатити за надані права обумовлену цим Договором суму.
Згідно п.2 Додаткової угоди №6 від 23.12.2022 року до даного договору, сторони домовилися викласти з 01.01.2023 року пункт 3.1. Договору у наступній редакції: п.3.1. за використання програмного продукту, у вигляді доступу до Онлайн сервісу Сторона-2 щомісячно щомісячно сплачує Стороні-1 кошти в сумі 87 200,00грн, крім того ПДВ 20% в сумі 17 440,00 грн. Строк проведення розрахунків - до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг.
Факт надання послуг підтверджується Актами надання послуг №РЕЯ73001733 від 30.09.2023 року, №РЕЯ73001942 від 31.10.2023 року, №РЕЯ73002159 від 30.11.2023 року, які сформовано та направлено до АТ «Львівгаз» за допомогою системи електронного документообігу «M.E.Doc» у вигляді електронних документів (Е-документи), копії актів знаходяться в матеріалах справи.
Зважаючи на вищенаведене, неоплаченими є надані послуги з надання права користування програмним продуктом у вигляді доступу до онлайн сервісу для відображення інформаційно-супутникового моніторингу та контролю транспортних засобів зі встановленим обладнанням по у укладеним Договором №06/346/17-МА від 30.12.2016 року та додаткових угодах до нього, у сумі 313 920,00грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 40 459,66грн., 3 669,26грн. - 3% річних та 7 285,85грн. - інфляційних втрат, обраховуючи дані санкції в поданому 08.03.2024 року деталізованому розрахунку.
Відтак, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором та укладеними додатковими угодами у розмірі 313 920,00грн. - боргу, 40 459,66грн. - пені, 3 669,26грн. - 3% річних, 7 285,85грн. - інфляційних втрат.
Аргументи відповідача.
01.03.2024 року надійшов відзив на позовну заяву за вх.№6058/24, в якому відповідач зазначає, що Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” не підписувало акти за спірний період, оскільки послуги не отримувало та заперечує проти заявленого попереднього розрахунку судових витрат позивача, відтак просить відмовити в задоволенні позову та зменшити розмір витрат адвоката до 2 500,00грн.
Фактичні обставини справи.
Предметом доказування є обставини з якими пов'язується факт укладення договору та додаткових угод до нього та надання послуг, їх неналежне виконання та оплата.
30.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна газова компанія» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» укладено Договір №06/346/17-МА.
Згідно п.1 Додаткової угоди № 6 від 23.12.2022 року до даного Договору сторони домовилися, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором Сторона-1 надає Стороні-2 право користування програмним продуктом у вигляді доступу до онлайн сервісу для відображення інформаційно-супутникового моніторингу та контролю транспортних засобів у кількості 545 шт., а Сторона-2 зобов'язується сплатити за надані права обумовлену цим Договором суму.
Згідно п.3 Додаткової угоди № 4/06/346/-17-МА/38Alv416-16 від 21.12.2020 року до даного Договору сторони домовилися, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін до 31 грудня 2024 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно Додаткової угоди № 2/06/346/-17-МА/38Alv416-16 від 29.12.2017 року, було викладено нову редакцію Договору (пункт 4.2) - Сторона -1 має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за цим Договором. Сторона-2 на підставі положень п. 4.3 Договору зобов'язана серед іншого своєчасно та в повному обсязі проводити оплати за цим Договором.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у разі порушення Стороною-2 строків оплати, визначених розділом 2 цього Договору, Сторона-2 сплачує Стороні -1 пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно п.2 Додаткової угоди №6 від 23.12.2022 року до даного договору, сторони домовилися викласти з 01.01.2023 року пункт 3.1. Договору у наступній редакції: п.3.1. за використання програмного продукту, у вигляді доступу до Онлайн сервісу Сторона-2 щомісячно щомісячно сплачує Стороні-1 кошти в сумі 87 200,00грн, крім того ПДВ 20% в сумі 17 440,00 грн.
Строк проведення розрахунків - до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг.
Відповідно до п.3.2. Договору (в редакції Додаткової угоди № 2/06/346/-17-МА/38Alv416-16 від 29.12.2017 року) за підсумками звітного місяця Сторона-1 складає акт приймання-передачі, який до 7 числа місяця, наступного за звітним надає Стороні - 2.
Згідно п.2.2. Додаткової угоди №3 від 29.07.2019 року сторони домовилися про те, що починаючи з дати підписання даної Додаткової угоди, при виконанні умов Договору будуть здійснювати документообіг у формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням системи, зазначеної у п. 1.1. цієї Додаткової угоди.
Відповідно до п. 2.6 Додаткової угоди №3 від 29.07.2019 року Е-документи (Акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) вважаються прийнятими та набирають чинності у випадку, якщо Сторона-2 протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання не відхилила та не надіслала Стороні-1 мотивованої відмови від таких Е-документів. Мотивована відмова надсилається Стороною-2 через механізм відхилення Е-документа з обов'язковим наданням коментарів про обгрунтовані причини такого відхилення.
Згідно умов Договору ТзОВ «Регіональна газова компанія» надало АТ «Львівгаз» у період з вересня по листопад 2023 року права, передбачені Договором, на загальну суму 313 920,00 грн., що підтверджується Актами надання послуг №РЕЯ73001733 від 30.09.2023 року, №РЕЯ73001942 від 31.10.2023 року, №РЕЯ73002159 від 30.11.2023 року, які сформовано та направлено до АТ «Львівгаз» за допомогою системи електронного документообігу «M.E.Doc» у вигляді електронних документів (Е-документи), копії актів знаходяться в матеріалах справи.
Дані акти підписані ТзОВ "Регіональна газова компанія" та отримані АТ "Львівгаз", однак не підписані останнім, на підтвердження чого наявні роздруківки протоколів руху документа / звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій з системи електронного документообігу «М.Е.Dос». В матеріалах справи відсутні докази відповідача, щодо наданням коментарів про обгрунтовані причини такого відхилення через механізм відхилення Е-документа.
Згідно до п.2.7. Додаткової угоди № 3, у разі якщо протягом 3 ( трьох) робочих днів, або іншого передбаченого Договором строку, Сторона -1 не отримала від Сторони-2 підписаних ЕП -Е- документів (Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які були підписані ЕП Стороною - 1 та надіслані Стороні-2, та якщо Сторона -2 протягом 3 (трьох) робочих днів не надіслала Стороні-1 мотивованої відмови від підписання таких Е-документів, такі Е-документи (Акти приймання- передачі виконаних робіт (наданих послуг), вважаються підписаними обома сторонами.
По актах наданих послуг за вересень-листопад 2023 року АТ "Львівгаз" не надав мотивованої відмови від підписання таких, згідно пункту 2.7. Додаткової угоди № 3 до Договору, такі права вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Замовником.
Відповідно до актів Відповідач отримав за період з вересня по листопад 2023 року право використання програмного продукту згідно умов Договору, а саме: - за вересень 2023 року - 104 640,00 грн. (Акт надання послуг №РЕЯ73001733 від 30.09.2023 року); - за жовтень 2023 року - 104 640,00 грн. (Акт надання послуг №РЕЯ73001942 від 31.10.2023 року), - за листопад 2023 року -104 640,00 грн. (Акт надання послуг №РЕЯ73002159 від 30.11.2023 року), що в загальній сумі складає 313 920,00 грн.
Позивач зазначає, що в порушення умов Договору АТ «Львівгаз» не здійснило оплату отриманих прав доступу до програмних продуктів, наданих ТзОВ «Регіональна газова компанія" за період з вересня по листопад 2023 року на виконання умов Договору.
В матеріалах справи немає доказів оплати відповідачем вартості наданих послуг позивачем та їх вартості в розмірі 313 920,00 грн.
Згідно п.5.1. договору у випадку порушення Договору Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у разі порушення Стороною-2 строків оплати, визначених розділом 2 цього Договору, Сторона-2 сплачує Стороні -1 пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 40 459,66грн., 3 669,26грн. - 3% річних та 7 285,85грн. - інфляційних втрат, обраховуючи дані санкції в поданому 08.03.2024 року деталізованому розрахунку, беручи початок обрахунку з дати виникнення заборгованості, а саме строк проведення розрахунків - до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг.
Відтак, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором та укладеними додатковими угодами у розмірі 313 920,00грн. - боргу, 40 459,66грн. - пені, 3 669,26грн. - 3% річних, 7 285,85грн. - інфляційних втрат.
Норми права та мотиви суду.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору та додаткових угод до нього про надання послуг з надання права користування програмним продуктом у вигляді доступу до онлайн сервісу для відображення інформаційно-супутникового моніторингу та контролю транспортних засобів зі встановленим обладнанням в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору №06/346/17-МА від 30.12.2016 року та додаткових угодах до нього про надання послуг з надання права користування програмним продуктом у вигляді доступу до онлайн сервісу для відображення інформаційно-супутникового моніторингу та контролю транспортних засобів зі встановленим обладнанням, у відповідача виникла заборгованість загальною вартістю 313 920,00грн.
Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Слід зазначити, що оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18 та у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2020 року у справі №927/986/17 ).
Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до актів наданих послуг, відповідач отримав за період з вересня по листопад 2023 року право використання програмного продукту згідно умов Договору, а саме: - за вересень 2023 року - 104 640,00 грн. (Акт надання послуг №РЕЯ73001733 від 30.09.2023 року); - за жовтень 2023 року - 104 640,00 грн. (Акт надання послуг №РЕЯ73001942 від 31.10.2023 року), - за листопад 2023 року -104 640,00 грн. (Акт надання послуг №РЕЯ73002159 від 30.11.2023 року), що в загальній сумі складає 313 920,00 грн.
Разом з тим, відповідач вказані акти надання послуг не підписав, мотивовану відмову від їх підписання чи заперечення на них не надав, у зв'язку з чим у відповідності до положень п.2.7. Додаткової угоди № 3, у разі якщо протягом 3 ( трьох) робочих днів, або іншого передбаченого Договором строку, Сторона -1 не отримала від Сторони-2 підписаних ЕП -Е- документів (Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які були підписані ЕП Стороною - 1 та надіслані Стороні-2, та якщо Сторона -2 протягом 3 (трьох) робочих днів не надіслала Стороні-1 мотивованої відмови від підписання таких Е-документів, такі Е-документи (Акти приймання- передачі виконаних робіт (наданих послуг), вважаються підписаними обома сторонами.
Заперечення відповідача проти позовних з підстав, з підстав того, що відповідач заперечує факт надання йому у спірному періоді послуг за Актами надання послуг №РЕЯ73001733 від 30.09.2023 року; №РЕЯ73001942 від 31.10.2023 року; №РЕЯ73002159 від 30.11.2023 року, що свідчить їх не підписання з його богу, а відтак відповідач стверджує, що в нього не виник обов'язок зі сплати таким послуг, а також відсутні підстави для застосування штрафних санкцій не приймаються судом до уваги при вирішення даного спору та відхиляється з огляду на те, що умовами договору, а саме п. 2.7 додаткової угоди від 30.12.2016 року № 3 до договору, передбачені наслідки не підписання відповідачем актів наданих послуг, не надання мотивованої відмови від підписання акти наданих послуг. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт надання позивачем відповідачу в вересні - листопаді 2023 року право використання програмного продукту у вигляді доступу до онлайн сервісу для відображення інформації супутникового моніторингу та контролю транспортних засобів, за яке (право використання програмного продукту) відповідач зобов'язаний сплатити обумовлену договором вартість.
Факт отримання актів надання послуг відповідачем підтверджується роздруківками протоколів руху документа / звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій з системи електронного документообігу «М.Е.Dос». В матеріалах справи відсутні докази відповідача, щодо наданням коментарів про обгрунтовані причини такого відхилення через механізм відхилення Е-документа.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач в порядку, визначеному п. 4.4 договору в редакції додаткової угоди від 29.12.2017 № 2 до договору, відмовився від права на використання програмних продуктів.
Суд відхиляє доводи відповідача, викладені в заяві свідка по справі ОСОБА_1 , оформлену відповідно до вимог ГПК, оскільки в контексті належності та допустимості доказів, в розумінні п. 2.6 Додаткової угоди №3 від 29.07.2019 року Е-документи (Акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) вважаються прийнятими та набирають чинності у випадку, якщо Сторона-2 протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання не відхилила та не надіслала Стороні-1 мотивованої відмови від таких Е-документів. Мотивована відмова надсилається Стороною-2 через механізм відхилення Е-документа з обов'язковим наданням коментарів про обгрунтовані причини такого відхилення. Доказів відмови від підписання актів та їх направлення позивачу суду не надано. Відтак в розумінні ст.11, 13, 628, 629 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов"язків, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Відповідач не реалізував свої права у межах договору, а тому не спростував факт ненадання послуг.
Враховуючи, що відповідач своїх зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надане в вересні - листопаді 2023 року право використання програмним продуктом у вигляді доступу до онлайн сервісу для відображення інформації супутникового моніторингу та контролю транспортних засобів у встановлений договором строк не виконав то за ним рахується борг в розмірі 313 920,00 грн. Доказів протилежного суду не надано.
Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як встановлено пунктом 5.2 Договору, що у разі порушення Стороною-2 строків оплати, визначених розділом 2 цього Договору, Сторона-2 сплачує Стороні -1 пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 40 459,66грн. від прострочених сум по кожному акту наданих послуг окремо, беручи до уваги, що строк проведення розрахунків здійснюється - до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)
Відповідно до ч. 3 ст. 253 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши періоди нарахування, з врахуванням Закону «України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п. 5.2 Договору, п. 2 додаткової угоди №6 до Договору, вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені по кожному акту окремо, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку така нарахована позивачем правильно та стягненню підлягає пеня в сумі 40 459,66грн.
Щодо стягнення 3% річних суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг, позивачем нараховано відповідачу 3% річних від прострочених сум по кожному акту наданих послуг окремо, які підлягали сплаті, беручи початок обрахунку з дати виникнення заборгованості, а саме строк проведення розрахунків - до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг, що складає 3 669,26грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Cплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, дійшов висновку, що позивачем зазначено правильний період прострочення грошового зобо'язання та суми від яких нараховувались 3% річних, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних в сумі 3 669,26грн.
Щодо стягнення інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 7 285,85грн. - інфляційних нарахувань, які обраховано від сум по кожному Акту наданих послуг окремо, беручи до уваги, що строк проведення розрахунків здійснюється - до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильні суми боргу від сум яких здійснювалось нарахування інфляційних втрат, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 7 285,85грн.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню підлягає вартість наданих послуг з надання права користування програмним продуктом у вигляді доступу до онлайн сервісу для відображення інформаційно-супутникового моніторингу та контролю транспортних засобів зі встановленим обладнанням за укладеним Договором №06/346/17-МА від 30.12.2016 року та додаткових угодах до нього, у сумі 313 920,00грн. основного боргу, 40 459,66грн. - пені, 3 669,26грн. - 3% річних, 7 285,85грн. - інфляційних втрат.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 5543,55грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 5543,55грн.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 185, 191, 192, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна газова компанія” ( 01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2, код ЄДРПОУ 37401646) 313 920,00грн. заборгованості, 40 459,66грн. - пені, 3 669,26грн. - 3% річних, 7 285,85грн. - інфляційних втрат та 5 543,55грн. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 03.06.2024 року.
Суддя Коссак С.М.