ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.06.2024Справа № 910/19924/23
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) про стягнення середнього заробітку за час затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі,
Без повідомлення (виклику) сторін
27.12.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі у розмірі 217052,80 грн та була передана 02.01.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що факт незаконного звільнення його із займаної посади встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 06.01.2021 у справі №760/9300/17-ц, а оскільки відповідачем не було виконано зазначене рішення суду в частині поновлення позивача на роботі, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 29.09.2023 по 27.12.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/19924/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за час затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі за період з 29.09.2023 по 11.12.2023 у розмірі 41 593 (сорок одну тисячу п'ятсот дев'яносто три) грн 24 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
18.05.2024 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення відповідно до якої представник зазначає, що сума судових витрат складає 25 000,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та 20% від суми стягнутої середньої заробітної плати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 8 318,65 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання містить посилання, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи складатимуть 25 000,00 грн у вигляді правничої допомоги за розгляд справи в суді першої інстанції та доплати гонорару (винагороди) за позитивний результат по справі в розмірі 20% від суми задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки рішення у справі № 910/19924/23 ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, суд вважає наявні у справі матеріали достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи, та згідно приписів ст. 244 ГПК Україна судове засідання для розгляду заяви позивача не призначається.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої, правової допомоги №31-ТП від 01.03.2021, укладений між Адвокатським об'єднанням "Вест іст лойерз партнерс" та позивачем, додаткову угоду №2-А від 09.06.2022, додаткову угоду №П-19924/01 від 27.12.2023, акт №П-19924/01 від 27.12.2023 приймання-передачі наданих послуг на суму 25000,00 грн.
Відповідно до п.3.1-3.2 договору про надання правничої, правової допомоги №31-ТП від 01.03.2021 сторони погодили, що сума гонорару та порядок оплати визначається у додаткових угодах до цього договору, що є його невід'ємними частинами. Сторони домовились про доплату гонорару (винагороди) за позитивний результат по справі в розмірі 20% від суми задоволених позовних вимог.
Згідно положень додаткової угоди №П-19924/01 від 27.12.2023 до договору про надання правничої, правової допомоги №31-ТП від 01.03.2021 розмір фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання правової допомоги становить 25 000,00 грн, а також 20% доплати гонорару (винагороди) за позитивний результат від суми задоволених позовних вимог.
Відповідно до усталеної практики, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі ж самі критерії застосовуються ЄСПЛ при присудженні судових витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, судом зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, а у рішенні у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v.Latvia) від 28.11.2002 ЄСПЛ зазначив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи фактичний об'єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат із складністю даної справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України, надання йому адвокатом послуг професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зв'язку з висновками суду про часткове задоволення позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4258,38 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо заявленого позивачем до стягнення 20% гонорару успіху у розмірі 8318,65 грн, суд зауважує наступне.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v.Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v.Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що в частині стягнення "гонорару успіху" в розмірі 8318,65 грн такі витрати не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, без понесення яких у позивача буде відсутня можливість захистити свої права та законні інтереси, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв'язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування "гонорару успіху" за рахунок відповідача.
Подібна позиція викладена в Постанові Північного апеляційного господарського суду № 910/216/23 від 22.11.2023.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4258 (чотири тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн. 38 коп.
3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Дата складення та підписання додаткового рішення 03.06.2024.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ