03.06.2024 Справа № 908/1576/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Концерну “Міські теплові мережі” (вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, м. Запоріжжя, 69091)
до відповідача: Українсько-російського Товариства з обмеженою відповідальністю “Астрея” (вул. Лермонтова, буд. 26, кв. 30, м. Запоріжжя, 69033)
про стягнення 121265,02 грн.
28.05.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд” надійшла позовна заява Концерну “Міські теплові мережі” до відповідача: Українсько-російського Товариства з обмеженою відповідальністю “Астрея” про стягнення 121265,02 грн. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. Позов обґрунтовано несплатою поставленої теплової енергії в період з 01.11.2021 по 29.02.2024 до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.05.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1576/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Позивач у позовній заяві зазначив про користування відповідачем на підставі договору оренди нерухомого майна від 01.10.2000 № 339/1 частиною нежитлового приміщення № 85 підвального поверху (літ. А-5) у складі 1/2 коридору № 1 площею 2,3 кв.м (місця загального користування) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується листом КП «ВРЕЖО № 7» від 14.07.2023 за вих. № 1878. Нежитлове приміщення АДРЕСА_2 належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2009. З 01.11.2021 є укладеним між сторонами типовий індивідуальний договір № 72209731 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно доданої до позовної заяви копії листа КП «ВРЕЖО № 7» від 14.07.2023 за вих. № 1878, відповідач користується частиною нежитлового приміщення № 82.
Копії договору оренди нерухомого майна від 01.10.2000 № 339/1, на який посилається позивач, до позовної заяви не додано.
Відтак, позивачем не наведено обставин та не підтверджено належними доказами користування відповідачем станом на 29.02.2024 (спірний період) нежитловим приміщенням № 82 за адресою: АДРЕСА_1 площею 138,00 кв.м, яка зазначена як опалювальна площа в рахунках.
Суд зазначає, що лист КП «ВРЕЖО № 7» датований 14.07.2023, а інформаційна довідка - 28.06.2023.
Посилання позивача на користування орендованим майном та продовження договорів оренди в період воєнного стану (постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634) судом до уваги не приймається, оскільки відповідач, як орендар, не позбавлений можливості у період дії воєнного стану повернути з оренди приміщення.
Зважаючи на те, що в силу ціни позову справа є малозначною та належить до розгляду в порядку спрощеного провадження, відсутність викладення у позовній заяві обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги і зазначення (надання) доказів на підтвердження обставин, є неприпустимим.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, при зверненні до суду з даним позовом позивачем мав бути сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
До позовної заяви позивачем додано платіжну інструкцію щодо сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. Разом з тим, згідно довідки начальника аналітичного статистичного відділу суду від 28.05.2024, вказану платіжну інструкцію було зареєстровано в іншій справі.
Таким чином, позивачем не додано до позовної заяви доказів щодо сплати судового збору в сумі 2422,40 грн., що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Концерну “Міські теплові мережі” залишити без руху.
2. Надати Концерну “Міські теплові мережі” строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, а саме:
1) надати належні докази користування відповідачем станом на 29.02.2024 (спірний період) нежитловим приміщенням № 82 за адресою: АДРЕСА_1 площею 138,00 кв.м, яка зазначена як опалювальна площа в рахунках;
2) сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн. за подання позовної заяви до Господарського суду Запорізької області на реквізити, розміщені на сайті Судової влади України. Докази сплати подати до суду у встановлений вище строк.
3. Роз'яснити Концерну “Міські теплові мережі”, що в разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і буде повернута заявнику згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 03.06.2024 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ярешко