вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" травня 2024 р. Справа № 910/16610/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Кримець О.С., Корсун Ю.Ю.
від відповідача: Заведій В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "Агенція оборонних закупівель"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 (повний текст рішення складений та підписаний 29.01.2024) (суддя Турчин С.О.)
у справі № 910/16610/23 Господарського суду міста Києва
за позовом Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "Агенція оборонних закупівель"
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 9 357 937,49 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Державне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1 "Агенція оборонних закупівель" (далі - ДП "Агенція оборонних закупівель", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач) про стягнення 935 7937,49 грн, з яких: 8 872 115,30 грн - заборгованість; 218 764,49 грн - 3 % річних; 267 057,70 грн - інфляційні втрати.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/303 від 16.09.2022 (далі - Контракт), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 5 557 171,74 грн, що становить різницю між фактичними витратами позивача та здійсненою попередньою оплатою, та в сумі 3 314 943,56 грн - 3 % прибутку позивача. Посилаючись на прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані 3 % річних у сумі 218 764,49 грн та інфляційні втрати в сумі 267 057,70 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/16610/23 позов задоволено частково. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь "Агенція оборонних закупівель" 3 519 580,76 грн заборгованості, 134 946,35 грн інфляційних втрат та 54 817,91 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем сплачено за Контрактом 113 796 800,00 грн, неоплаченою є заборгованість у розмірі 3 519 580,76 грн (117 316 380,76 грн - 113 796 800,00 грн = 3 519 580,76 грн).
5. Місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до п. 2.6, 2.7 Контракту позивачем листом від 22.12.2022 передані усі необхідні документи, окрім рахунку на оплату. Також, відсутній факт підписання між сторонами акта приймання-передачі товарів у зв'язку з недосягненням згоди щодо ціни, зазначеної в ньому.
6. У той же час, за висновками суду першої інстанції, позивачем не здійснено належних і достатніх дій, направлених на зміну умов укладеного Контракту в частині орієнтовної ціни, не передано відповідний спір на розгляд суду, враховуючи, що відповідачем здійснено попередню оплату в розмірі 97 % від погодженої орієнтовної вартості, а тому в даному випадку відсутні підстави для зобов'язання відповідача сплатити на користь позивача іншу суму, ніж сума, погоджена в Контракті та зазначена у видатковій накладній № 5 від 20.12.2022 - 117 316 380,76 грн.
7. Крім того, місцевий господарський суд виснував, що враховуючи, що передання позивачем відповідачу документів, необхідних для оплати, відбулось 22.12.2022 (лист від 22.12.2022 вих. № 21/2-1608), строк оплати, встановлений п. 2.6 Контракту, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання на суму 3 519 580,76 грн з 13.01.2023.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
8. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/16610/23, ДП "Агенція оборонних закупівель" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/16610/23 в незадоволеній частині та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ДП "Агенція оборонних закупівель" суму боргу за державним контрактом від 16.09.2022 № 403/1/22/303, а саме: 5 352 534,54 грн - заборгованість, 218 764,49 грн - 3 % річних, 132 111,35 грн - інфляційні витрати; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
9. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:
- ДП "Агенція оборонних закупівель" зазначило про додаткові понесені витрати в ході виконання Контракту, а саме через коливання курсу гривні по відношенню до євро, проте Міністерство оборони України проігнорувало необхідність здійснення доплати у вказаному позивачем розмірі, посилаючись на неможливість перегляду ціни товару у бік збільшення;
- дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправні, оскільки ДП "Агенція оборонних закупівель" надало відповідачу калькуляцію витрат, сформовану при виконанні Контракту, з урахуванням курсу валют, рівня прибутку - 3 % вартості товарів за зовнішньоекономічним контрактом та іншими фактичними витратами, які мають бути в обов'язковому порядку компенсовані оборонним відомством.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Агенція оборонних закупівель" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/16610/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 30.04.2024 о 10:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 15.04.2024.
11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 14.05.2024 об 11:15.
Позиції учасників справи. Заяви, клопотання учасників справи
12. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
13. Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
14. У силу приписів ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
15. При цьому, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 906/72/16).
16. Як вбачається з матеріалів справи, у межах строку, встановленого в ухвалі Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у даній справі для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень, учасники справи не звертались до Північного апеляційного господарського суду із заявами про продовження строку для подання пояснень, клопотань, заперечень, інших документів.
17. Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).
18. Відтак, пояснення, клопотання, заперечення, інші документи, подані учасниками справи до суду апеляційної інстанції після закінчення процесуального строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, в силу приписів ч. 2 ст. 118 ГПК України залишаються без розгляду.
Явка представників учасників справи
19. У судове засідання 14.05.2024 з'явились представники позивача та відповідача.
20. У судовому засіданні 14.05.2024 представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.
21. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував і просив залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
22. 29.07.2022 між позивачем як покупцем та Rheinmetall Waffe Munition GmbH як продавцем укладений контракт № 21/2-07-КІ-22 (далі - Зовнішньоекономічний контракт), відповідно до п. 1.1 якого продавець продає через покупця для кінцевого споживача товар за кількістю, ціною та номенклатурою, зазначеними в Специфікації № 1, яка становить невід'ємну частину цього Контракту.
23. Кінцевим споживачем товару є Міністерство оборони України (п. 1.2 Зовнішньоекономічного контракту).
24. Згідно з Додатком № 1 (Специфікація № 1) до Зовнішньоекономічного контракту загальна вартість товару, що поставляється за даною Специфікацією на умовах поставки FCA, Унтерлюс Німеччина, згідно з INCOTERMS-2020, складає 3 020 460,72 євро.
25. 16.09.2022 між Міністерством оборони України (замовник) та ДП "Агенція оборонних закупівель" (виконавець) укладено державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/303 (Контракт), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства товари, зазначені в Специфікації товарів оборонного призначення, що поставляються за державним контрактом (далі - Специфікація, Додаток 1 до Контракту), що постачаються з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а замовник - прийняти їх через вантажоодержувача, який визначається окремою письмовою вказівкою замовника, не пізніше ніж за 3 дні до дати поставки та оплатити такі товари.
26. Згідно з п. 2.1 Контракту орієнтовна вартість товарів на момент укладення Контракту без урахування податку на додану вартість становить 117 316 380,76 грн. Податок на додану вартість становить 0,00 грн. Орієнтовну вартість товарів встановлено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів від 20 березня 2022 року № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" на підставі калькуляції витрат виконавця від 02.09.2022 № 21/2-471 (вх. від 04.09.2022 № 12339), та зазначено у Специфікації. Розрахунок орієнтовної вартості товарів здійснено за курсом Національного банку України 36,5832 грн за один євро станом на 02.09.2022.
27. У п. 2.2 Контракту сторони погодили, що відповідальність за проведення маркетингових досліджень, за правильність розрахунку, обґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе виконавець.
28. Відповідно до п. 2.3 Контракту, беручи до уваги, що товари будуть поставлятися з іноземної держави, в обґрунтованих випадках (внесення змін у митне та податкове законодавство, зміну курсу валюти відносно гривні, який застосовувався під час визначення орієнтовної ціни товарів, зміни фактичних (обґрунтовано очікуваних) витрат на транспортування (страхування)), як виключення, орієнтовна вартість товарів може бути переглянута з метою недопущення зриву виконання Контракту та неналежного забезпечення потреб Збройних сил України. Перегляд орієнтовної ціни здійснюється на підставі письмового звернення однієї із сторін встановленим порядком на підставі калькуляції витрат. Усі зміни орієнтовної ціни за одиницю та загальної вартості товарів оформлюються шляхом укладання додаткової угоди до цього Контракту.
29. У п. 2.4 Контракту сторони погодили, що рівень договірної ціни на товари встановлюється сторонами на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем за фактичними (обґрунтованими очікуваними) витратами, понесеними ним у процесі виконання Контракту, з урахуванням курсу валют на момент купівлі виконавцем іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України для здійснення оплати постачальнику товарів, врахування різниці курсу Національного банку України і міжбанківського валютного ринку України, рівня прибутку - 3 % вартості товарів за зовнішньоекономічним контрактом та іншими фактичними (обґрунтованими очікуваними) витратами у складі ціни.
30. Згідно з п. 2.5 Контракту для встановлення договірної ціни виконавець після закупівлі валюти та/або після проведення митного оформлення товарів надає замовнику калькуляцію витрат з обґрунтуванням рівня договірної ціни за результатами понесених фактичних (обґрунтованих очікуваних) витрат із підтверджуючими документами. Договірна ціна не може перевищувати орієнтовну ціну.
31. Відповідно до п. 2.6 Контракту розрахунки проводяться шляхом оплати замовником поставлених товарів протягом 15 банківських днів після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату товарів та документів, зазначених у п. 2.7 Контракту (за умови надходження бюджетних коштів на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_1). Замовник оплачує поставлені товари за договірною ціною, встановленою сторонами, яка зазначається у Специфікації.
32. Згідно з п. 2.7 Контракту усі платіжні документи за Контрактом оформлюються з дотриманням вимог законодавства. Виконавець надсилає рахунок протягом 3 (трьох) календарних днів з дня поставки товарів. До рахунку додаються: акт приймання-передачі військового майна (за формою згідно з Додатком 22 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2017 № 440) (далі - акт приймання-передачі); видаткова накладна з печаткою вантажоодержувача та підписом посадової особи, яка отримала товари; повідомлення-підтвердження отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, закуплених у централізованому порядку за формою, встановленою наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.12.016 № 757 (зі змінами) ( далі - повідомлення-підтвердження); сертифікат якості товарів; сертифікат походження товарів. На підставі зазначених документів не пізніше 5-денного терміну після їх отримання сторонами оформляється Акт приймання-передачі товарів за Контактом, який є підставою для проведення розрахунків.
33. Відповідно до п. 10.1 Контакту (в редакції додаткової угоди № 3 від 30.12.2022) Контракт набирає чинності з моменту укладання додаткової угоди щодо взяття бюджетних зобов'язань і діє до 31.12.2023.
34. Між сторонами погоджено та підписано додаток № 1 до Контракту - Специфікація товарів оборонного призначення, що поставляються за державним контрактом, відповідно до якого загальна орієнтовна вартість товарів, що поставляються за Контрактом, складає 117 316 380,76 грн.
35. У додатковій угоді № 1 до Контракту від 20.10.2022 сторони виклали абзац перший п. 2.1 Контракту в редакції, відповідно до якої орієнтовна вартість товарів за Контрактом без урахування податку на додану вартість становить 117 316 380,76 грн.
36. На виконання умов Контракту відповідач здійснив попередню оплату товару в розмірі 113 796 800,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 403/1/689 від 25.10.2022 (проведено банком 27.10.2022) на суму 35 194 900,00 грн та № 403/1/785 від 05.12.2022 (проведено банком 07.12.2022) на суму 78 601 900,00 грн.
37. У свою чергу, позивач здійснив поставку товару, обумовленого Контрактом, що підтверджується видатковою накладною № 5 від 20.12.2022 на суму 117 316 380,76 грн, повідомленням-підтвердженням отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, закуплених Міністерством оборони України в централізованому порядку від 20.12.2022 № 2497, актом приймання-передачі військового майна № 3529 від 20.12.2022 на суму 117 316 380,76 грн, сертифікатами якості та сертифікатами погодження.
38. За доводами позивача, відповідач у порушення умов Контракту повну оплату поставленого товару не здійснив.
39. Листом від 16.12.2022 № 21/2-1510 позивач повідомив відповідача про фактичні витрати, понесені в процесі виконання Контракту, для встановлення договірної ціни товарів, зокрема: на закупівлю товарів іноземного постачальника - 115 882 314,92 грн; витрати на організацію транспортування і охорону товару за маршрутом м. Унтерлюс (Федеративна Республіка Німеччина) - база вантажоодержувача - 3 235 004,63 грн; витрати позивача на декларування товарів - 20 000,00 грн; сума коштів на сплату банківських комісій - 142 310,75 грн; сума коштів на сплату відрядження фахівців позивача - 102 000,00 грн; прибуток позивача на рівні 3 % ціни закупівлі товару за Зовнішньоекономічним контрактом - 3 314 943,56 грн.
40. Листом від 22.12.2022 № 21/2-1608 позивач у доповнення до листа від 16.12.2022 № 21/2-1510 надав підтверджуючі документи про отримання товару вантажоодержувачем відповідача.
41. Листом від 16.03.2023 № 21/2-953 позивач повідомив відповідача, що в ході виконання Контракту позивачем були понесені значні витрати, які пов'язані з коливанням курсу гривні до євро, про що відповідачу надано детальну інформацію. У вказаному листі позивач зазначив, що єдиним вирішенням проблеми є внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України № 355 від 20.03.2022 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану", які дадуть виконавцю підстави для зміни ціни Контракту у бік збільшення, у зв'язку із чим позивач просив відкласти підписання акта приймання товару за цінами, визначеними Контрактом, до вирішення питання, пов'язаного із внесенням змін до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.
42. У подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 (від 10.07.2023 № 11/2-2656) щодо неналежного виконання умов Контракту, в якій зазначив, що загальна сума витрат ДП "Агенція оборонних закупівель" за Контрактом становить 119 353 971,74 грн, окрім цього 3 % - прибуток ДП "Агенція оборонних закупівель", окремо складає 3 314 943,56 грн, що разом становить 122 668 915,30 грн, у той час як відповідач перерахував 113 796 800 грн, отже, різниця оплати за Контрактом між перерахованою сумою і фактичними витратами + 3 % прибутку становить 8 872 115,30 грн, яку позивач просив перерахувати за реквізитами, вказаними в Контракті.
43. Вказана претензія відповідачем задоволена не була, про що надано відповідь листом від 18.07.2023 № 403/10432.
44. Листом від 08.08.2023 № 403/11578 відповідач просив керівників підприємств, установ, організацій, що є виконавцями державних контактів (договорів), у зв'язку з набуттям 21.07.2023 чинності постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2023 № 736 надати актуалізовані калькуляції витрат для підготовки проєктів додаткових угод та повідомив, що оборонні закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку та на умовах, що діяли до набрання чинності цією постановою.
45. У відповідь на вказаний лист позивач листом від 16.08.2023 вих. № 21/2-3355 направив відповідачу актуалізовану калькуляцію витрат за Контрактом.
46. У подальшому позивач листом від 03.10.2023 вих. № 21/1-4244, на виконання п. 2.7 Контракту та в доповнення до документів, які були надіслані листами від 16.12.2022 № 21/1-1510 та від 22.12.2022 № 21/2-1608, надіслав підписаний акт приймання-передачі товару за Контрактом на суму 122 668 915,30 грн, просив його підписати і надіслати другий примірник на адресу позивача.
47. У відповідь на вказаний лист відповідач листом від 18.10.2023 вих. № 403/15078 проінформував, що Контрактом визначено, а на підставі документів, що підтверджують поставку товару (лист позивача від 22.12.2022 № 21/2-1608), встановлено, що вартість Контракту і вартість поставленого товару складає 117 316 380,76 грн. Однак, у надісланому акті вартість поставленого товару не відповідає зазначеним вище документам щодо поставки товару. Вартість (ціна) товару за Контактом не може бути змінена в бік збільшення щодо зобов'язань в частині здійсненої попередньої оплати, розмір якої за Контрактом становить 97 %, у зв'язку із чим акт залишено без підписання.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
48. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
49. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
50. Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
51. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
52. Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
53. Відповідно до ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
54. Як правильно встановив суд першої інстанції, укладений між сторонами державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/303 від 16.09.2022 за своєю правовою природою є договором поставки.
55. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
56. Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
57. Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
58. Згідно з ч. 1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
59. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
60. Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
61. Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
62. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
63. Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 ГК України.
64. Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
65. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
66. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
67. Пунктом 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
68. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
69. За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
70. Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України (належність та допустимість доказів) належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
71. Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України (достовірність та вірогідність доказів) достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
72. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
73. Згідно із ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
74. Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач вказав, що сума фактичних витрат позивача на виконання Контракту та прибутку 3 % позивача становить 122 668 915,30 грн, а тому, враховуючи суму попередньої оплати, у відповідача наявний обов'язок з оплати за Контрактом у розмірі 8 872 115,30 грн.
75. Як правильно зазначив суд першої інстанції, положення ст. 627, 632 ЦК України дають підстави для висновку про те, що, як правило, ціна договору поставки погоджується сторонами під час укладення цього договору за їх домовленістю, і зміна такої ціни допускається лише в разі передбачення такої можливості умовами договору або закону.
76. Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (чинної на момент укладення Контракту) на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов'язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
77. Сторони під час укладення Контракту погодили орієнтовну вартість товарів, що становить 117 316 380,76 грн (п. 2.1 Контракту).
78. Вказану орієнтовну вартість товарів встановлено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" на підставі калькуляції витрат виконавця від 02.09.2022 № 21/2-471 (вх. від 04.09.2022 № 12339).
79. У п. 2.5 Контракту сторони передбачили, що для встановлення договірної ціни виконавець після закупівлі валюти та/або після проведення митного оформлення товарів надає замовнику калькуляцію витрат з обґрунтуванням рівня договірної ціни за результатами понесених фактичних (обґрунтованих очікуваних) витрат із підтверджуючими документами.
Договірна ціна не може перевищувати орієнтовну ціну.
80. Поряд із цим, умовами Контракту сторони передбачили порядок та умови зміни орієнтовної ціни.
81. Зокрема, у п. 2.3 Контракту встановлено, що, беручи до уваги, що товари будуть поставлятися з іноземної держави, в обґрунтованих випадках (внесення змін у митне та податкове законодавство, зміну курсу валюти відносно гривні, який застосовувався під час визначення орієнтовної ціни товарів, зміни фактичних (обґрунтовано очікуваних) витрат на транспортування (страхування)), як виключення, орієнтовна вартість товарів може бути переглянута з метою недопущення зриву виконання Контракту та неналежного забезпечення потреб Збройних Сил України. Перегляд орієнтовної ціни здійснюється на підставі письмового звернення однієї зі сторін встановленим порядком на підставі калькуляції витрат. Всі зміни орієнтовної ціни за одиницю та загальної вартості товарів оформлюються шляхом укладання додаткової угоди до цього Контракту.
82. Як правильно зазначив суд першої інстанції, з аналізу положень Контракту вбачається, що сторони погодили зміну не договірної, а орієнтовної ціни, оскільки визначили, що договірна ціна не змінюється, а встановлюється на підставі калькуляції витрат виконавця та не може перевищувати орієнтовну ціну.
83. Тобто, орієнтовна ціна Контракту - це максимально можлива ціна, яка може бути змінена, в той час як договірна ціна встановлюється за результатами понесених фактичних витрат у межах орієнтовної ціни.
84. Позивач звернувся до відповідача з листом від 16.12.2022 № 21/2-1510, в якому зазначив, що надає фактичні витрати, понесені в процесі виконання Контракту, для встановлення договірної ціни товарів.
85. Тобто, як слушно зауважив місцевий господарський суд, вказаним листом позивач не просив переглянути орієнтовну ціну, як це передбачено п. 2.3 Контракту, та не надсилав проект додаткової угоди про внесення змін до Контракту в частині орієнтовної ціни.
86. Більше того, до вказаного листа позивачем не надано калькуляції витрат, як це передбачено п. 2.3 Контракту, а надано пояснювальну записку щодо встановлення договірної ціни та розрахунок договірної ціни товару.
87. У той же час, позивач як сторона Контракту є обізнаним з його умовами про те, що договірна ціна не може перевищувати орієнтовну ціну, однак відповідно до доданого до листа від 16.12.2022 № 21/2-1510 розрахунку договірної ціни товару, остання становить 122 668 929,66 грн, тобто перевищує погоджену сторонами орієнтовну ціну, що суперечить умовам п. 2.5 Контракту.
88. З урахуванням умов Контракту, суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що для встановлення договірної ціни в більшому розмірі, ніж визначена сторонами орієнтована ціна, мали передувати дії зацікавленої сторони щодо внесення змін в орієнтовну ціну.
89. Щодо листа позивача від 30.11.2022 № 21/-1307, місцевий господарський суд правильно зазначив, що в цьому листі позивач запропонував укласти додаткову угоду щодо збільшення вартості (ціни) товару за Контрактом з урахуванням курсу на момент остаточного розрахунку за Контрактом, однак вказаний лист не містить суми, на яку позивач просив внести зміни, до вказаного листа не додано ні проекту додаткової угоди про внесення змін до Контракту, ні калькуляції витрат.
90. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не було дотримано порядку внесення змін до орієнтовної ціни.
91. Місцевим господарським судом також слушно враховано, що відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" ціна державного контракту (договору) не може бути змінена у бік збільшення щодо зобов'язань в частині, зокрема, здійсненої попередньої оплати.
92. Вказана постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 736 від 18.07.2023.
93. Разом із тим, аналогічна норма була встановлена в п. 49 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", відповідно до якого (в редакції, яка діяла до 07.02.2024) вартість (ціна) державного контракту (договору) не може бути збільшена у частині здійсненої попередньої оплати.
94. Як встановив суд першої інстанції і свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено 97 % попередньої оплати (27.10.2022 та 07.12.2022), що також виключало можливість внесення змін у частині здійсненої попередньої оплати.
95. Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару за Контрактом, яка відбулась 20.12.2022, підтверджується в тому числі видатковою накладною № 5 від 20.12.2022, відповідно до якої постачальник поставив, а вантажоодержувач прийняв товар за Контрактом на суму 117 316 380,76 грн.
96. Після здійснення фактичної поставки товару, підписання видаткової накладної, акта приймання-передачі військового майна № 3529 від 20.12.2022 позивач листом від 16.08.2023 вих. № 21/2-3355 надіслав відповідачу актуалізовану калькуляцію витрат на суму 122 668 929,66 грн та на виконання п. 2.7 Контракту листом від 03.10.2023 вих. № 21/1-4244 надіслав для підписання акт приймання-передачі товарів за Контрактом на суму 122 668 915,30 грн.
97. Тобто як правильно зауважив суд першої інстанції, позивач направив акт приймання-передачі товарів за Контрактом на суму 122 668 915,30 грн без внесення відповідних змін у Контракт, що не відповідає ціні Контракту та вартості товарів, яка визначена у видатковій накладній № 5 від 20.12.2022 та в акті приймання-передачі військового майна № 3529 від 20.12.2022. При цьому, зазначений акт приймання-передачі товарів на суму 122 668 915,30 грн не є додатковою угодою до Контракту, шляхом оформлення якого можуть бути внесені відповідні зміни в Контракт.
98. З огляду на те, що позивачем не здійснено належних і достатніх дій, направлених на зміну умов Контракту в частині орієнтовної ціни, не передано відповідний спір на розгляд суду, а також з урахуванням того, що відповідачем здійснено попередню оплату в розмірі 97 % від погодженої орієнтовної вартості, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку відсутні підстави для зобов'язання відповідача сплатити на користь позивача іншу суму, ніж сума, погоджена в Контракті та зазначена у видатковій накладній № 5 від 20.12.2022 - 117 316 380,76 грн.
99. Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідачем сплачено за Контрактом 113 796 800 грн, несплаченою є заборгованість у розмірі 3 519 580,76 грн (117 316 380,76 грн - 113 796 800 грн = 3 519 580,76 грн).
100. Відповідно до п. 2.6, 2.7 Контракту, позивачем листом від 22.12.2022 передані усі необхідні документи, окрім рахунку на оплату.
101. Також, відсутній факт підписання між сторонами акта приймання-передачі товарів за Контрактом у зв'язку з недосягненням згоди щодо ціни, зазначеної в ньому.
102. Втім, як правильно зауважив суд першої інстанції, відсутність рахунків на оплату не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не звільняє відповідача від обов'язку, який виник на підставі закону та договору, сплатити у визначений договором строк плату за товари. Рахунок є лише документом, що містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.
103. Поряд із цим, належні платіжні реквізити позивача містяться в укладеному між сторонами Контракті.
104. Положення Контракту "за умови надходження бюджетних коштів на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_1", як правильно зазначив місцевий господарський суд, не можна вважати встановленням терміну виконання обов'язку замовника з оплати отриманих товарів, оскільки поняття "термін" передбачає вказівку на подію, яка має неминуче настати, натомість положення "за умови надходження бюджетних коштів на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_1" такої вказівки не містить.
105. У свою чергу, щодо непідписання між сторонами акта приймання-передачі товарів за Контрактом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що, з урахуванням підписання між сторонами видаткової накладної № 5 від 20.12.2022 на суму 117 316 380,76 грн, акта приймання-передачі військового майна № 3529 від 20.12.2022 на суму 117 316 380,76 грн, передання позивачем листом від 22.12.2022 інших документів, передбачених Контрактом, відповідач був обізнаний про наявність обов'язку з оплати неоплаченої частини товару за Контрактом та суму, яку необхідно доплатити, з урахуванням здійсненої попередньої оплати. Непідписання між сторонами акта приймання-передачі товарів за Контрактом у зв'язку з недосягненням згоди щодо ціни, зазначеної в ньому позивачем, не перешкоджало відповідачу сплатити ту заборгованість, розмір якої не є спірним - 3 519 580,76 грн (117 316 380,76 грн - 113 796 800,00 грн).
106. Таким чином, виходячи з положень п. 2.6 Контракту, ст. 692 ЦК України та встановлених судом обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк оплати товару в розмірі 3 519 580,76 грн є таким, що настав.
107. Відтак, за висновками місцевого господарського суду, з якими погоджується суд апеляційної інстанції, заборгованість відповідача перед позивачем за Контрактом становить 3 519 580,76 грн, а тому наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості - в розмірі 3 519 580,76 грн.
108. З приводу посилань позивача на постанову Верховної Ради України від 21.09.2023 № 3388-ІХ "Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану", суд першої інстанції слушно зауважив, що відповідно до п. 1 вказаної постанови постановлено Кабінету Міністрів України гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних з їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до умов державних контрактів (договорів). У той же час, вказаною постановою не встановлено, що відповідач повинен здійснити таку компенсацію, як і не передбачено механізму здійснення компенсації.
109. Щодо заявлених позовних вимог про стягнення 3 % річних у сумі 218 764,49 грн та інфляційних втрат у сумі 267 057,70 грн, слід зазначити таке.
110. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
111. З підп. 6 п. 7.2 Контракту вбачається, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та ч. 6 ст. 231 ГК України сторони встановили інший розмір процентів для замовника - 0 (нуль) процентів.
112. Вказаний підпункт Контракту вказує на фактичну реалізацію принципу свободи договору як одного з основоположних у цивільному законодавстві.
Оскільки частина друга статті 625 ЦК України надає можливість самостійного визначення розміру процентів річних від простроченої суми і дійшовши згоди щодо нього, сторони реалізували таке право у такому значенні, щодо якого у них не виникло заперечень.
Хоча зобов'язання сплатити проценти річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат, однак неможливо відокремити таку компенсацію від права сторін встановлювати відповідний її розмір, який на їх думку буде розумним та справедливим у сукупності з імперативним відшкодуванням матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.
Таким чином, враховуючи положення статей 627, 628 ЦК України, оскільки сторони визначили інший розмір процентів, ніж передбачено частиною другою статті 625 ЦК України, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних не можуть бути задоволені.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 910/4519/18 та від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19.
113. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 218 764,49 грн 3 % річних.
114. Щодо розрахунку інфляційних втрат, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що він є неправильним, оскільки, по-перше, нарахування здійснено на суму заборгованості в розмірі 8 872 115,30 грн, тоді як обґрунтованою є сума заборгованості в розмірі 3 519 580,76 грн, про що зазначено вище; по-друге, позивачем неправильно визначений початок прострочення виконання грошового зобов'язання.
115. Так, враховуючи, що передання позивачем відповідачу документів, необхідних для оплати, відбулось 22.12.2022 (лист від 22.12.2022 вих. № 21/2-1608), зважаючи на строк оплати, встановлений п. 2.6 Контракту, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання на суму 3 519 580,76 грн з 13.01.2023.
116. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за період з 13.01.2023 по 23.10.2023 (кінцева дата, визначена позивачем) на суму прострочення 3 519 580,76 грн, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що розмір інфляційних втрат становить 134 946,35 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню - в розмірі 134 946,35 грн.
117. Відтак, суд першої інстанції правомірно задовольнив частково позовні вимоги ДП "Агенція оборонних закупівель" до ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме в частині стягнення 3 519 580,76 грн заборгованості за Контрактом та 134 946,35 грн інфляційних втрат, відмовивши в іншій частині позову.
118. Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у справі № 910/16610/23, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин. Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені судом першої інстанції, а згідно з їх змістом спрямовані на перегляд справи.
119. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
120. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
121. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для часткового скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
122. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
123. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
124. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/16610/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
125. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ДП "Агенція оборонних закупівель" відсутні.
Судові витрати
126. У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_1 "Агенція оборонних закупівель" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі № 910/16610/23 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
У зв'язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву повний текст постанови складено та підписано - 03.06.2024.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко