Постанова від 23.05.2024 по справі 914/2450/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2024 р. Справа №914/2450/22(914/3502/23)

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді (доповідача) МАТУЩАКА О.

суддів КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

За участю представників сторін від:

позивача - Коваль В.М. (ліквідатор);

відповідача - Зелений С.М. (адвокат) - в режимі ВКЗ;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Параллель - М ЛТД” (вх. ЗАГС №01-05/639/24 від 05.03.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.024 (повний текст - 22.02.2024, суддя Чорній Л.З.)

у справі №914/2450/22 (914/3502/23)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-Україна”, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Параллель-М ЛТД”, м. Запоріжжя

про стягнення 1 637 516,69 грн

у межах справи №914/2450/22

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бел-Петрол Трейдінг”, м.Львів

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю “БНК-Україна”, м.Львів

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «БНК-Україна». Визнано грошові вимоги ТОВ "Бел-Петрол Трейдінг" до боржника у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича.

Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «БНК-Україна» та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Коваля В.В.; ТОВ «БНК-Україна» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Коваля В.В.

Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про визнання ТОВ «БНК-Україна» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

29.09.2023 через систему "Електронний суд" ТОВ "БНК-Україна" подало позов до відповідача ТОВ "Параллель-М ЛТД" про стягнення 845 107,57 грн. заборгованості, 3 % річних (за період із 29.04.2022 по 24.11.2023) в сумі 39 940,01 грн., інфляційних нарахувань (за період із 01.05.2022 по 31.10.2023) в сумі 148 828,47 грн. та пені в розмірі 603 640,64 грн.

09.02.2024 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 745 107,57 грн, 3 % річних (за період із 29.04.2022 по 24.11.2023) в сумі 39 940,01 грн., інфляційні нарахування (за період із 01.05.2022 по 31.10.2023) в сумі 148 828,47 грн. та пеню в розмірі 603 640,64 грн. Вказана заява обґрунтована частковою оплатою 30.11.2023 відповідачем заборгованості на суму 100 000, 00 грн. огляду на зменшення суми основного боргу, нарахування суми 3% річних із 30.11.2023 необхідно здійснювати на суму 745 107,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано умови додатковї угоди № 1 від 28.12.2022 до договору №511-А92-21/Д від 12.05.2021 в частині оплати остаточної ціни за поставку бензину неетильованого АИ-92-К5-Євро виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» у розмірі 745 107,57 грн. У зв?язку із зазначеним, позивачем на суму заборгованості нараховано 3 % річних у розмірі 39 940,01 грн, інфляційні втрати у розмірі 148 828,47 грн та пеню в розмірі 603 640,64 грн.

Господарський суд Львівської області рішенням від 14.02.2024 позовні вимоги задовольнив повністю: стягнув з ТОВ "Параллель-М ЛТД" на користь ТОВ "БНК-Україна" 745 107,57 грн - основного боргу, 39 940,01 грн - 3% річних, 148 828,47 грн - втрат від інфляції, 603 640,64 грн - пені та 18 449,57 грн - судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що позивачем доведено факт поставки товару, однак в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми остаточної ціни за вказаний товар. Відтак обґрунтованим та правомірним є нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

ТОВ "Параллель-М ЛТД" подало апеляційну скаргу на зазначене рішення в частині стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині скасувати, прийнявши нове - про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що судом помилково встановлено датою підписання акту звіряння 21.04.2022, оскільки позивачем не доведено належним чином, що акт звіряння було підписано саме цього дня. Зазначає, що судом встановлено дату складання акту звіряння, проте не встановлено обставин підписання цього акту 21.04.2022 та дату належним чином отримання цього акту, відповідно до п. 9.9 договору поставки № 511-А92-21/Д від 12.05.2021. Звертає увагу, що акт містить інформацію лише щодо певного періоду та дати, станом на яку перевірялась наявність заборгованості, яка визнавалась сторонами.

Таким чином, через недоведеність точної дати підписання акту, стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені з 29.04.2022 є безпідставним, оскільки неможливо встановити початок періоду таких розрахунків.

Покликається на те, що відповідач через введення обмежувальних заходів (дія рішення РНБО України від 19.10.2022 та Указу Президента України №726/2022 від 19.10.2022) був позбавлений можливості здійснювати розрахунки з підприємством, кінцевим бенефіціарним власником якого фактично є резиденти країни-терориста.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Покликається на такі обставини:

- апелянт не заперечує, що спірний акт взаєморозрахунків засвідчений справжнім підписом уповноваженого представника відповідача;

- в самому акті зазначено, що дата його підписання - 21.04.2022;

- вважає безпідставними покликання апелянта на постанову Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 від 24.02.2022, оскільки будь-яких обмежень на повернення коштів не існувало, так як сплата апелянтом на користь позивача заборгованості є видатковою операцією відповідача, а не позивача.

14.05.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача - ліквідатор Коваль В.В. подав додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи зазначене, а те, що судом завершено вчинення підготовчих дій і розпочато розгляд справи по суті, колегія суддів дійшла висновку про залишення вказаних пояснень без розгляду.

21.05.2024 представник апелянта сформував у системі «Електронний суд» додаткові пояснення, до яких, на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2024, долучив копію акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.03.2022-21.04.2022.

Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, сторонами подано не було.

23.05.2024 в судове засідання з'явився представник позивача, а представник відповідача взяв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суд з використанням власних технічних засобів. Вказані представники навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.05.2021 між ТОВ «БНК-Україна», як постачальником, та ТОВ «Параллель-М ЛТД», як покупцем укладено договір № 511-А92-21/Д поставки товару (надалі - договір).

28.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору (надалі - додаткова угода), п. 1 якої передбачено, що постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти бензин неетильований АИ-92-К5-Євро виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» (надалі - товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п. 1 додаткової угоди №1.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.03.2022 по 21.04.2022, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Згідно акту, заборгованість ТОВ «Параллель-М ЛТД» перед ТОВ «БНК-Україна» за додатковою угодою № 1 становила 845 107,57 грн, але після часткової оплати 30.11.2023 заборгованість становить 745 107,57 грн.

Позивач посилається на те, що кінцевим днем терміну оплати заборгованості відповідача на користь позивача, з врахуванням пп. «а» п. 3.16 договору за додатковою угодою № 1 було 28.04.2022. У вказаний строк зобов'язання відповідачем не виконане, заборгованість не повернута, а тому з 29.04.2022 починала обліковуватися заборгованість.

Вказане слугувало підставою для звернення позивачем до суду із цим позовом.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відтак суд апеляційної інстанції досліджує оскаржуване рішення суду лише в частині наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, що ТОВ "БНК-Україна" виконало умови договору поставки товару №511-А92-21/Д від 12.05.2021 в рамках додаткової угоди №1 від 28.12.2021. Вказане підтверджується належними доказами, які долучені до матеріалів справи, однак вказана заборгованість у розмірі 745 107,57 грн відповідачем не оплачена.

У цій справі предметом апеляційного оскарження є правомірність нарахування позивачем відповідачу 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Так, згідно п. 2.7 договору ціна по кожній партії товару є попередньою, згідно з додатковою угодою, і остаточною, згідно з доповненнями до відповідної угоди. Попередня ціна визначається і фіксується сторонами у додатковій угоді. Оплата за товар покупцем за попередньою ціною є однією з умов для початку поставки товару постачальником.

Пункт 2.3 договору та п. 2 додаткової угоди визначають умови оплати. Так, 100% передоплати здійснюється протягом п'яти банківських днів від дати виставлення продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії товару.

Відповідно до п. 2.8 договору, п. 2 додаткової угоди розрахунок остаточної ціни за поставлений товар здійснюється після поставки узгодженої партії товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у додатковій угоді, та формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни, і оформляється сторонами доповненням до відповідної додаткової угоди.

Як передбачено п. 3.15 договору щомісяця, в термін до 18 числа кожного місяця та/або після відвантаження в повному обсязі місячної партії товару та формування остаточної ціни, постачальник складає в двох екземплярах акт звіряння взаєморозрахунків, який підписується уповноваженою особою і завіряється круглою печаткою постачальника, та надсилає його електронним поштовим відправленням з подальшим направленням покупцю за допомогою поштового відправлення відповідно до п.9.9 та п. 9.11 договору.

Покупець не пізніше 2 (двох) робочих днів від дати отримання акту звірки взаєморозрахунків на електронну поштову адресу зобов'язаний забезпечити його підписання уповноваженою особою, завірити круглою печаткою та надіслати постачальнику електронним поштовим відправленням з подальшим поштовим відправленням за допомогою поштового відправлення відповідно до п.9.9 та п. 9.11 договору (абзац 3).

Покупець має право в ті ж терміни надіслати свої заперечення щодо надісланого постачальником акту звірки взаєморозрахунків.

Згідно із пп. «а» п. 3.16 договору, якщо за результатами звіряння буде встановлено, що сума здійсненої оплати за товар недостатня для покриття (оплати) остаточної вартості поставленого товару, покупець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання сторонами акта звіряння взаєморозрахунків перерахувати суму нестачі.

Датою підписання акту звірки взаєморозрахунків є дата підписання його покупцем.

Якщо протягом терміну, зазначеного в абзаці третьому цього пункту, покупець не надасть постачальнику підписаний акт звірки взаєморозрахунків або свої обґрунтовані заперечення по ньому, акт вважається узгодженим сторонами. Датою підписання акту взаєморозрахунків в такому випадку є дата, не пізніше якої він підлягав розгляду покупцем.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд першої інстанції визначив початок періоду нарахування таких з 29.04.2022, оскільки встановив датою підписання акту звірки взаєморозрахунків 21.04.2022.

Однак із вказаним висновком місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції не погоджується та вважає його безпідставним та необґрунтованим з огляду на таке.

Так, в матеріалах справи наявна копія акту звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що такий складено за період з 01.03.2022 по 21.04.2022. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін та завірений печатками (а.с. 40, т. 1).

В наданому позивачем примірнику акта, датою складання такого зазначено 21.04.2022. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказує, що позивачем не надано доказів надіслання вказаного акту ні електронним, ні поштовим засобами зв'язку на адресу відповідача, так як і не надано доказів його отримання відповідачем.

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що із долученого акту вбачається підписання такого саме 21.04.2022, оскільки у вказаному акті (копію примірника якого надано позивачем) 21.04.2022 визначено як дата складання акту, а не дата його підписання.

Окрім цього, в судовому засіданні 18.04.2024, враховуючи пояснення представника апелянта, колегією суддів встановлено, що окремі відомості у копіях примірників спірного акту взаєморозрахунків, який наявний в матеріалах справи та який є у відповідача, не співпадають. Так, у наявній в матеріалах справи копії акту звіряння взаєморозрахунків, яка надана позивачем, на відбитку печатки під підписом представника позивача міститься інформація: «Дата складання документа 21.04.2022», в той час, як на копії акту, наданого відповідачем така інформація відсутня.

Відтак ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 було зобов'язано сторін надати для огляду в наступному судовому засіданні оригінали примірників акту звіряння взаєморозрахунків за період 01.03.2022-21.04.2022, який наявний у кожної зі сторін.

Згідно ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

На виконання вимог вказаної ухвали представник апелянта подав пояснення та долучив копію акту взаєморозрахунків. У поданих поясненнях зазначив, що у нього відсутня можливість надати для огляду оригінал акту звіряння, оскільки станом на дату подання таких оригінал вказаного акту звіряння відповідачем від позивача так і не отримано. Вказує, що у відповідача наявна лише електронна копія спірного акту, яку він отримав на електронну пошту разом із вимогою про сплату заборгованості лише 10.11.2023.

Натомість представник позивача в судовому засіданні 23.05.2022 вказав, що у нього відсутній оригінал зазначеного акту звіряння.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Враховуючи те, що позивач не виконав вимог ухвали суду від 18.04.2024, оригіналу спірного акту звіряння для огляду в судовому засіданні не надав, за відсутності інших доказів отримання та підписання вказаного акту відповідачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість прийняття вказаного доказу як належного, а відповідно і неможливість встановити дату підписання такого відповідачем, а відтак і визначити початок періоду прострочення виконання зобов'язання та нарахування пені, 3 % річних та втрат від інфляції.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про нарахування пені, 3 % річних та втрат від інфляції задоволенню не підлягають.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення частковому скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідній частині.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про покладення судового збору за подання апеляційної скарги на позивача, а 9 509, 00 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275 , 277, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.02.2024 у справі №914/2450/22(914/3502/23) скасувати в частині стягнення суми 39 940,01 грн - 3% річних, 148 828,47 грн - втрат від інфляції, 603 640,64 грн - пені. У цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У решта частині судове рішення залишити без змін.

2. Судовий збір у розмірі 9 509, 00 грн за розгляд справи в суді першої іінстанції залишити за позивачем.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 71-А, к. 901; код ЄДРПОУ 3052101870) 17 829, 21 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Стягнення судового збору здійснити з дотриманням вимог п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 03.06.2024.

Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК

Судді Н.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК