Справа № 523/3669/24
Провадження №2-а/523/49/24
"30" травня 2024 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
в складі головуючого судді - Мурманової І.М.,
за участі секретаря судового засідання - Бєлік Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одеси адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.08.2023 року інспектором патрульної поліції було винесено постанову серії ЕАТ № 7522537 про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі: 3 400 грн. Позивач вказує, що обставини викладені в постанові щодо вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП не підтверджені жодними доказами, оскільки особа, яка не керує ТЗ не є суб'єктом адміністративного правопорушення.
Також, позивач зазначив, що просить поновити йому строки на подання позову, оскільки про наявність постанови щодо нього він дізнався 22.02.2024 року з відкритого виконавчого провадження щодо нього за вищевказаною постановою. Зазначив, що час отримання постанови підтверджується підписом на документі про отримання постанови.
З урахуванням викладеного просить: постанову скасувати та закрити провадження у справі.
Після надходження та реєстрації зазначеного позову, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 18, 31 КАС України.
Ухвалою суду від 07.03.2024 р. адміністративний позов було залишено без руху з підстав відсутності клопотання про поновлення строку на звернення до суду та відсутності доказів на пновлення строків.
На адресу суду 22.03.2024 року (вх. № 10105) надійшло клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду, на підтвердження обставин щодо поновлення строку на звернення до суду позивач надав копію супровідного листа про отримання ним постанови про відкриття провадження 08.02.2024 року та, отримання 22.02.2024 року постанови № 7522537 (а.с.18,19,20).
Ухвалою суду від 01.04.2024 року задоволено клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду, та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в судове засідання. Сторонам направлено копію ухвали суду, відповідачу роз'яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.
На адресу суду за підписом представника відповідача управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Некришева Є.А. надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду з адміністративним позовом. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначив наступне. Так, адміністративне правопорушення громадянином ОСОБА_1 було вчинено 13.08.2023 року. Строк зберігання відеозапису, який вівся під час фіксації адміністративного правопорушення, розгляду справи та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення становить 30 діб, тобто до 13.09.2023 року.
Позивач у поданому позові зазначає, що копію оскаржуваної постанови отримав 22.02.2024 року відразу, як дізнався щодо відкритого виконавчого провадження. Представник відповідача зазначає, що дані твердження відповідача не відповідають дійсності. На адресу позивача, яка відповідно й зазначена в позові було направлено копію постанови про накладення адміністративного стягнення, що підтверджується листом-списком направлень. Крім іншого, позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 08.02.2024 року, а відтак був обізнаним щодо підстав відкриття виконавчого провадження. З урахуванням викладеного представник відповідача зазначає, що позивач строки на оскарження постанови пропустив з неповажних причин, що є наслідок залишення позову без розгляду (а.с.27-32).
Також, на адресу суду надійшов відзиві на позовну заяву за підписом представника відповідача управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Некришева Є.А. Згідно поданого відзиву зазначено, що правопорушення було зафіксовано на портативні відео регістратори за № 471434 та № 471436. На законну вимогу інспектора позивач, під час зупинки надав посвідчення на право керування ТЗ серії НОМЕР_1 від 29.12.2009 року. Під час перевірки вищевказаного посвідчення на право керування ТЗ відповідної категорії було встановлено, що таке посвідчення надає право його власнику керувати ТЗ категорії «А» та «В», а тому було встановлено, що позивач не мав права на керування ТЗ категорії «А1». В подальшому позивача було ознайомлено з правами відповідно до положення ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Позивач на власний розсуд не надав письмові пояснення щодо обставин вчиненого правопорушення, крім іншого під час підготовки та розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку п. 5 ст. 278 КУпАП будь-яких заяв від позивача не надходило. ОСОБА_1 було роз'яснено про право та строки на оскарження постанови, строки на оплату штрафу, передбачені ст. 307,308 КУпАП. Позивач відмовився вставити підпис в графі № 8 оскаржуваної постанови, що також було зафіксовано на портативну камеру. Представник відповідача зазначає, що у зв'язку з відмовою позивача отримувати копію постанови на місці вчинення правопорушення, постанову від 13.08.2023 року було направлено позивачу за місцем проживання.
З урахуванням викладеного представник відповідача просить: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, в позовну заяву залишити без задоволення (а.с.38-43).
В подальшому, на адресу суду 28.05.2024 року (вх. № 18262) надійшла відповідь на відзив за підписом позивача. Згідно відповіді позивач зазначає, що незалежно від причин, з яких доказ є відсутнім, одна лише постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не може слугувати доказом вчинення правопорушення. Зазначив, що лише котив мопед на прохання товариша на ремонт, а тому не є суб'єктом на якого поширюється дія норми закону, відповідно до якої було винесено постанову. З урахуванням викладеного просив позов задовольнити (а.с.52-56).
В останнє судове засідання призначена на 30 травня 2024 року сторони до суду не з'явились, позивач та представник відповідача про час та місце слухання справи повідомлені про причини не явки суду не повідомили, з будь-якими заявами або клопотаннями на адресу суду не звертались.
Згідно положення ч. 1 ст. 205 КАС України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п.1 ч. 3 ст. 205 КАС України.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 цієї статті).
З огляду на зазначене, судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, заяв або клопотань щодо відкладення слухання справи до суду не надходило, сторонами у справі надані відзив на позовом та відповідь на відзив, а відтак підстав для відкладення слухання справи судом не встановлено, у зв'язку з цим, розгляд справи проведено у відсутність сторони позивача та відповідача.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч 4 ст. 229 КАС України).
Заслухавши пояснення позивача щодо поважності пропуску строків, дослідивши матеріали справи та докази надані позивачем на підтвердження обставин поважності причин пропуску, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Як зазначалося вище, ухвалою суду визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом. В клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що постанову про накладення адміністративного стягнення останній отримав лише 22.02.2024 року, у зв'язку з цим судом було поновлено строки на звернення.
Разом з цим, матеріалами справи встановлено, що позивач був обізнаний щодо наявності оскаржуваної постанови 13.08.2023 року, однак не скористався правами щодо оскарження постанови у визначені законом строки. Посилання позивача на не отримання ним постанови, не є доказом поважності пропуску строку, оскільки позивач відмовився отримувати оскаржувану постанову на місці вчинення правопорушення, крім іншого, судом встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримав 08.02.2024 року, що відповідно не позбавляло права позивача на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання копій документів на підставі яких було відкрито виконавче провадження. Однак, як встановлено з копії супровідного листа позивач отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження 08.02.2024 року лише 22.02.2024 року звернувся за отриманням копії постанови про накладення адміністративного стягнення.
Тобто, з огляду на вищенаведене та враховуючи вимоги ст.122 КАС України, позивач ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом, в межах строку, встановленого ст.122 та безпосередньо ст. 286 КАС України, у 2023 році, або також, 18.02.2024 року, з моменту коли дізнався та відповідно отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення грошових коштів за оскаржуваною постановою від 13.08.2023 року серії ЕАТ № 7522537.
Згідно положення ч. 2 ст. 286 КАС України - позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Таким чином, дослідивши матеріали справи та обставини на які посилається позивач та представник відповідача щодо порушення строків та підстав поновлення процесуальних строків, суд дійшов висновку, що подана позивачем позовна заява про скасування постанови та закриття провадження у справі є такою, що подана в супереч строкам визначеним ст. 286 КАС України.
Як вбачається зі змісту правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30 вересня 2021 у справі № 320/3307/21, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Водночас, навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Також чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Отже, жодних інших обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій щодо подання позову в 2023 року позивачем не наведено, як і не було надано жодного належного доказу існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів після отримання копії постанови а саме, 08.02.2024 року. Позов подано до суду лише 05.03.2024 року.
Відповідно до частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Оцінивши доводи представника відповідача щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду неповажними та підстави поновлення позивачу строку звернення до суду, суд вважає, що викладений в ухвалі від 01.04.2024 року висновок про визнання поважними причини пропуску строку звернення був передчасним, інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними немає, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду та відповідно задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до суду.
Керуючись статтями 123, 243, 248, 256, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Некришева Є.А. про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 13.08.2023 року серії ЕАТ № 7522537- залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: