Справа №760/19140/23
2-з/760/173/24
28 травня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану його представником, про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення кошті,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року відкрито загальне позовне провадження.
Представник ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову та просить постановити ухвалу, якою накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти в межах ціни позову, що належать або підлягають передачі чи сплаті ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З заяви вбачається, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на підставі боргових розписок, яка є значною. Разом з тим, відповідач з моменту пред'явлення позову заборгованість не погасив.
Законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Сам факт не повернення відповідачем у добровільному порядку заборгованості не свідчить про те, що останній буде ухилятись від виконання рішення суду у випадку задоволення позову та є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, у заяві відсутні дані про те, яке саме майно належить на праві власності відповідачу та не надані докази, що це підтверджують.
Також, у заяві позивачем не визначено у яких банківських установах та які конкретно рахунки належать відповідачу, а також не надані докази, що це підтверджують. Зазначена вимога є абстрактною, оскільки не дозволяє визначити на яких саме рахунках знаходяться кошти, на які заявник просить накласти арешт.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої його представником, про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення кошті.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: