про відкриття касаційного провадження
27 травня 2024 року
м. Київ
справа №240/7766/23
адміністративне провадження №К/990/17736/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області, Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ08/10992/09-01/2579700061ДПС-ФС від 26.01.2022 про стягнення штрафу в розмірі 60 000 грн в дохід Державного бюджету України.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Касаційна скарга подана до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 07.05.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить з наступного.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17.07.2013 №509.
У касаційній скарзі скаржник наголошує, що судами першої і апеляційної інстанцій безпідставно не застосовано висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 21.04.2021 у справі №260/586/20, від 28.01.2021 у справі №380/1116/20 та від 17.04.2024 у справі №560/3981/23, відповідно до яких акти перевірки ДПС є самостійними підставами для внесення постанови про застосування штрафу. Заявник вважає, що у разі наявності акту ДПС, немає необхідності в проведенні органами Держпраці додаткових заходів державного нагляду (контролю).
Також скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування Порядку №509 після визнання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №640/17424/19 протиправною та нечинною постанови КМУ №823, якою серед іншого, внесено зміни до Порядку №509, в тому числі в частині можливості накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, а також порядку розгляду справи про накладення штрафу.
Проте, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на відсутність висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, оскільки Верховний Суд таку правову позицію сформував, зокрема, у постанові від 17.04.2024 у справі №560/3981/23 та на яку вказує скаржник в касаційній скарзі.
Так, у висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 17.04.2024 у справі №560/3981/23 зазначено, що у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки, надання його Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб'єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством. У спірних відносинах розмір штрафу та суб'єкт, уповноважений його накладати, напряму визначені у нормах статті 265 Кодексу законів про працю України.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 на постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області, Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови.
Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/7766/23.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя Т.Г. Стрелець