03 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5276/23 пров. № А/857/19714/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року, прийняте суддею Шумей М.В. у місті Івано - Франківську у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Служби зовнішньої розвідки України (надалі - CЗРУ, відповідач) про визнання протиправними дій фінансово - економічного управління СЗРУ щодо відмови подання та оформлення документів для призначення пенсії за вислугою років згідно пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ) виходячи з вислуги років 25 років 09 місяців 10 днів; зобов'язання оформити документи та підготувати подання для призначення пенсії за вислугою років згідно пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ виходячи з вислуги років 25 років 09 місяців 10 днів.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
Передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, що відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 28.09.2022 у справі №813/1263/18.
Суд зазначив, що пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ .
Відповідно до довідки, виданої СЗРУ від 01.06.2023, вислуга років позивача станом на 24.04.2023 складає : в календарному обчисленні - 22 роки 06 місяців 26 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 09 місяців 10 днів. Відтак, відмова відповідача у поданні та оформленні документів для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років згідно пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ є протиправною.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, СЗРУ подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що згідно законодавства, чинного на час виникнення спірних відносин у цій справі, необхідною умовою для призначення спірної пенсії є наявність необхідної календарної вислуги років.
Дана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 07.09.2023 у справі № 560/9478/22, а також з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22, у якій, серед іншого суд дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Постанови № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022.
Отже, ураховуючи, що календарна вислуга років ОСОБА_1 становить менше 25 років (календарних 22 роки 06 місяців 26 днів), а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, відповідач правомірно відмовив позивачу у оформленні та направленні документів до органів Пенсійного фонду України для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ .
Просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом від 20.04.2023 № 912-ос/ВС звільнено ОСОБА_1 зі Служби зовнішньої розвідки України.
Згідно довідки від 01.06. 2023 вислуга років позивача на день звільнення становить:
- в календарному обчисленні - 22 роки 06 місяців 26 днів;
- у пільговому обчисленні - 25 років 09 місяців 10 днів.
Позивач із заявою звернувся до фінансово - економічного управління СЗРУ із проханням розглянути документи та підготувати подання про призначення пенсії згідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262- ХІІ.
Однак, відповідачем було відмовлено, зазначене рішення мотивовано відсутністю у позивача 25 років вислуги в календарному обчисленні на день звільнення через відмову у зарахуванні пільгового стажу для призначення пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про службу зовнішньої розвідки України», СЗРУ як розвідувальний орган України входить до складу сил безпеки, а як військове формування - до складу сил оборони сектору безпеки і оборони України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах зовнішньої розвідки, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до статті 2 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Приписами пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог Закону № 2262-XII затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393 «Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок №393).
Відповідно до підпункту «в» пункту 3 Постанови № 393 (у редакції до 19 лютого 2022) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї Постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема, один місяць служби за півтора місяця: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
Водночас редакцію пункту 3 Постанови № 393 було змінено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 №119, яка набрала чинності 19 лютого 2022. Вказаною Постановою також змінено і назву Порядку №393.
Порівнюючи попередню назву постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» та назву в редакції після 19 лютого 2022 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», суд доходить висновку, що змінами уточнено предмет регулювання Порядку, а саме застосування його для обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, тобто мають 25 років календарної вислуги.
Відповідно до абзаців 1 і 2 пункту 1 Порядку № 393 в редакції, чинній на час звільнення позивача (квітень 2023) для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
На підставі пункту 2-1 Порядку № 393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Згідно підпунктом «в» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї Постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: у підрозділах Служби зовнішньої розвідки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнився з військової служби 20.04.2023, тобто для обрахування вислуги років, необхідної позивачеві для призначення пенсії, слід керуватися Порядком №393, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 № 119.
Також слід звернути увагу, що станом на дату звільнення з військової служби, позивач має 22 роки 06 місяців 26 днів календарної вислуги і 25 років 09 місяців 10 днів пільгової вислуги.
Таким чином, на час звільнення позивача з 20.04.2023 редакція підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування строку на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає про відсутність у позивача календарної вислуги для призначення пенсії за статтею 12 Закону № 2262-ХІІ.
Аналогічну правову позицію щодо застосування Порядку № 393 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 № 119) висловив Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2023 у справі № 200/4951/22 та від 31.01.2024 у справі № 120/7300/22.
Відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановю Правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 №3-1, заяви про призначення пенсій за вислугу років подаються до Головних управлінь Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважений структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України.
Враховуючи, що на день звільнення позивача з військової служби (20.04.2023) він мав вислугу 22 роки замість необхідних 25 календарних років і більше, у відповідача були відсутні підстави для підготовки документів, необхідних для призначення пенсії та надсилання цих документів до відповідного органу Пенсійного фонду України.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.
Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, то вимога про стягнення витрат на правничу допомогу також не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 сто.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, колегія суддів не надає оцінки судовому рішенню в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати розподілу не підлягають з урахуванням вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року в справі №300/5276/23 скасувати і прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар